Коломацький районний суд Харківської області
Справа № 625/244/13-к
2013рік
В И Р О К
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
26 липня 2013 рокус. Різуненкове
Коломацький районний суд Харківської області в складі:
в складі: головуючого: - судді Скляренка М.О.,
за участю секретаря - Рахімової О.Б.,
прокурора - Фатєєва А.М.,
законного представника потерпілої - ОСОБА_1,
обвинуваченої - ОСОБА_2,
розглянувши в підготовчому судовому засіданні в залі суду с. Різуненкове Коломацького району Харківської області матеріали кримінального провадження №12013220240000482 по обвинуваченню ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки с. Різуненкове Коломацького району Харківської області, громадяники України, не заміжньої, не працюючої, не судимої, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1, у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КК України,
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_2 згідно рішення Коломацького районного суду Харківської області від 09 серпня 2011 року позбавлена батьківських прав по відношенню до неповнолітньої дитини ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, та зобов'язана сплачувати аліменти на утримання цієї дитини в розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку, але не менше 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісчно, починаючи з 20 квітня 2011 року до досягнення дитиною повноліття, перераховуючи аліменти на особистий рахунок дитини у відділенні Державного ощадного банку України.
Однак, ОСОБА_2 маючи умисел на злісне ухилення від сплати аліментів на утримання дитини, достовірно знаючи, що згідно вищевказаного рішення суду вона зобовязана сплачувати аліменти на утримання своєї неповнолітньої доньки, будучи неодноразово попередженою про розмір заборгованості зі сплати аліментів та необхідність погашення цієї заборгованості, а також про можливість притягнення її до кримінальної відповідальності за злісне ухилення від сплати аліментів, офіційно не працевлаштувалася, належних висновків для себе не зробила, та починаючи з квітня 2012 року по 01 липня 2013 року злісно ухилялася від сплати аліментів, стягуваних з неї на підставі відповідного рішення суду, у зв'язку з чим допустила заборгованість по аліментах за період часу з 05 квітня 2012 року по 01 липня 2013 року в сумі 6923 гривні 62 копійки.
Вказані дії ОСОБА_2 органом досудового розслідування вірно кваліфіковані за ч.1 ст. 164 КК України, як злісне ухилення від сплати встанолених рішенням суду коштів на утримання дитини (аліментів).
17 липня 2013 року між ОСОБА_2 та законним представником потерпілої ОСОБА_1 укладена угода про примирення, відповідно до умов якої, ОСОБА_2. під час досудового розслідування повністю визнала свою винуватість у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 164 КК України, за обставин, що вказані вище, та зобов'язалася беззастережно визнати обвинувачення в обсязі підозри у судовому засіданні. Крім того, ОСОБА_2 взяла на себе зобов'язання у строк до 17 липня 2013 року виплатити заборгованість по аліментах на утримання доньки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, в сумі 6923 гривні 62 копійки. Крім того, сторони угоди домовилися про погодження на призначення ОСОБА_2 покарання за ч.1 ст. 164 КК України у вигляді громадських робіт строком на 100 (сто) годин. З наслідками укладення угоди про примирення, передбаченими ст. 473 КПК України, сторони ознайомлені у повному обсязі, в угоді зазначені наслідки її невиконання.
Таким чином, зміст угоди про примирення, укладеної між ОСОБА_2 та законним представником потерпілої ОСОБА_1, відповідає вимогам ст. 471 КПК України.
В підготовчому судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_2 повністю визнала себе винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 164 КК України та пояснила, що їй цілком зрозумілі надані законом права, наслідки укладення та затвердження угоди про примирення, передбачені ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, а також вид та розмір покарання, що буде призначене їй у разі затвердження угоди судом. При цьому, обвинувачена повідомила про добровільність своєї позиції, просить суд затвердити угоду про примирення та призначити їй узгоджене покарання.
Законний представник потерпілої ОСОБА_1, в підготовчому судовому засіданні також підтвердив свій намір та свободу волевиявлення щодо угоди, укладеної 17 липня 2013 року між ним як законним представником потерпілої та ОСОБА_2, просив суд затвердити цю угоду.
Заслухавши думку прокурора, суд вважає укладену 17 липня 2013 року між ОСОБА_2 та законним представником потерпілої ОСОБА_1 угоду такою, що: відповідає формальним вимогам та не суперечить в цілому вимогам КПК України та іншим законам; дії ОСОБА_2 правильно кваліфіковано за ч.1 ст. 164 КК України - злісне ухилення від сплати встанолених рішенням суду коштів на утримання дитини (аліментів); умови угоди не суперечать інтересам суспільства; умови угоди не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб; не існує підстав вважати, що угоду укладено не добровільно або сторони не примирились; обвинувачена ОСОБА_2 має можливість виконати призначене їй покарання у вигляді 100 годин громадських робіт та сплатити суму заборгованості по аліментах у строк, визначений в угоді.
Розглядаючи питання про затвердження угоди про примирення між представником потерпілого та підозрюваним, суд виходить з наступного.
У відповідності до вимог п.1 ч.3 ст.314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти таке рішення: затвердити угоду або відмовити в затвердженні угоди та повернути кримінальне провадження прокурору для продовження досудового розслідування в порядку, передбаченому статтями 468 - 475 цього Кодексу.
Згідно п.1 ч.1 ст.468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим.
Відповідно до ч.3 ст.469 КПК України угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.
В підготовчому судовому засіданні достовірно встановлено, що ОСОБА_2 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.164 КК України, яке, відповідно до ч.3 ст.12 КК України, віднесене до категорії злочинів невеликої тяжкості.
Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді про примирення та повністю відповідає вимогам Кримінального процесуального кодексу України та закону, інтересам суспільства, не порушує права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб.
Покарання, запропоноване сторонами, є покаранням у межах санкції ч.1 ст.164 КК України, відповідає положенням Загальної частини Кримінального кодексу України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винної та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання, а також є необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.
Судом не виявлено жодних підстав для відмови в затвердженні угоди про примирення.
На підставі викладеного, суд вважає можливим затвердити угоду про примирення, укладену між сторонами, та призначити обвинуваченій ОСОБА_2 узгоджене сторонами покарання.
Цивільний позов по справі не заявлявся.
Речових доказів по справі немає.
Запобіжний захід до обвинуваченої не обирався.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 314, 370, 371, 373, 374, 475 КПК України, суд,
УХВАЛИВ :
Затвердити угоду від 17 березня 2013 року по кримінальному провадженню №12013220240000482 про визнання винуватості, укладену між законним представником потерпілої ОСОБА_1 і підозрюваною ОСОБА_2.
ОСОБА_2 визнати винною у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КК України, та призначити узгоджене сторонами покарання у вигляді 100 (сто) годин громадських робіт.
Вирок суду першої інстанції на підставі угоди про примирення між потерпілим та підозрюваним, обвинуваченим може бути оскаржений в апеляційному порядку протягом 30 днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги в апеляційний суд Харківської області через Коломацький районний суд Харківської області:
1) обвинуваченим, його захисником, законним представником виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами п'ятою - сьомою статті 474 КПК України, в тому числі не роз'яснення йому наслідків укладення угоди;
2) потерпілим, його представником, законним представником, виключно з підстав: призначення судом покарання, менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; не роз'яснення йому наслідків укладення угоди; невиконання судом вимог, встановлених частинами шостою чи сьомою статті 474 КПК України;
3) прокурором виключно з підстав затвердження судом угоди у кримінальному провадженні, в якому згідно з частиною третьою статті 469 КПК України угода не може бути укладена.
Обвинуваченій та прокурору копію вироку вручити негайно після його проголошення.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Головуючий М. О. Скляренко