26.07.2013 1-кп/111/138/2013
№111/2443/13-к
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 липня 2013 року смт. Леніне
Ленінський районний суд Автономної Республіки Крим у складі
головуючого судді Шувалова М.В.
при секретарі Кузнецовій М.О.
за участю прокурорів Якобсон А.В., Русанова А.Г.
потерпілої ОСОБА_1
представників потерпілої ОСОБА_12, ОСОБА_2
провівши судовий розгляд у кримінальному провадженні, зареєстрованому в Єдиному реєстрі досудових розслідувань під №12013130310000154, по обвинуваченню
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Новомиколаївка Ленінського району АР Крим, громадянина України, з середньою спеціальною освітою, не одруженого, не працюючого, судимого вироком Ленінського районного суду АР Крим від 18.06.2012 року за ч.1 ст. 296 КК України до 8500 грн. штрафу, зареєстрованого та проживаючого у АДРЕСА_1,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 296 КК України, -
ВСТАНОВИВ :
19 січня 2013 року приблизно о 24 год. ОСОБА_3, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння на дискотеці в приміщенні будинку культури у с. Новомиколаївка Ленінського району АР Крим, безпричинно, грубо порушуючи громадський порядок, проявляючи явну неповагу до суспільства та жителів села, які відпочивали на дискотеці, ігноруючи елементарні правила поведінки, став гучно висловлюватися грубою нецензурною лайкою, штовхнув ОСОБА_4, від чого вона впала на підлогу, намагався вступити в бійку з іншою особою, чим порушив нормальний відпочинок інших громадян, внаслідок чого дискотеку було достроково закінчено, а будинок культури був зачинений сторожем ОСОБА_5, який припинив хуліганські дії ОСОБА_3, тримаючи його, чим запобіг його бійці з іншою особою.
В ході судового розгляду обвинувачений ОСОБА_3 визнав себе винуватим частково та показав, що 19 січня 2013 року увечері він відпочивав на дискотеці у будинку культури у с. Новомиколаївка, був напідпитку. Він декілька разів просив ді-джея - потерпілу ОСОБА_1 поставити його улюблену пісню. До нього підійшла ОСОБА_4 і між ними виникла сварка, він відштовхнув ОСОБА_4. Це побачив брат ОСОБА_4 - ОСОБА_6, який намагався вступити з ним в бійку, він також хотів побитися з ОСОБА_6, однак його схопив ОСОБА_5, а ОСОБА_6 схопили інші хлопці і не дали їм побитися. Під час, коли його тримали, він гучно ображав присутніх нецензурною лайкою. Він з ОСОБА_5 залишився у залі, а ОСОБА_6 вивели на вулицю. ОСОБА_5 припинив дискотеку, всі вийшли з клубу, разом із ОСОБА_5 він зачинив клуб і пішов додому. Він визнає, що був напідпитку, гучно виражався нецензурною лайкою і саме внаслідок його дій було зірвано дискотеку.
Потерпіла ОСОБА_7 показала суду, що 19 січня 2013 року вона проводила дискотеку в клубі у с. Новомиколаївка. Під час дискотеки ОСОБА_3 чіплявся до неї і декілька разів просив поставити одну і теж пісню. ОСОБА_4 підійшла до ОСОБА_3 і у них виникла сварка, ОСОБА_3 штовхнув ОСОБА_4, та впала. Це побачив брат ОСОБА_4 - ОСОБА_6, який підбіг до ОСОБА_3 та намагався побитися з ним. Інші парні, які були на дискотеці, та охоронець ОСОБА_5 не дали їм побитися, схопили і держали ОСОБА_3 та ОСОБА_6 Обвинувачений при цьому гучно лаявся нецензурною лайкою. ОСОБА_5 припинив дискотеку і всі вийшли з клубу. Будь-яких дій щодо неї, окрім нецензурної лайки, ОСОБА_3 не вчиняв. Через деякий час, вже після того як клуб був зачинений, вона поверталася додому і зустрілася на вулиці з ОСОБА_3, який намагався поговорити з нею, однак вона не бажала цього і відвернулася від нього. Обвинувачений взяв ії за рукав куртки та намагався утримати, однак рукав куртки порвався. Вона вважає, що ОСОБА_3 не навмисно порвав їй куртку, він не бажав завдати їй шкоди, він просто хотів ії втримати, щоб поговорити.
Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_5 показав, що працює охоронцем в клубі у с. Новомиколаївка Ленінського району АР Крим. 19 січня 2013 року у клубі була дискотека, яку проводила ОСОБА_1. Дискотека почалася приблизно о 21 час і все було спокійно. Приблизно о 23-30 год. його позвали до залу, де він побачив, що ОСОБА_3 і ОСОБА_6 намагалися влаштувати бійку. Він схопив ОСОБА_3, інші хлопці держали та заспокоювали ОСОБА_6. ОСОБА_3 гучно висловлювався грубою нецензурною лайкою. ОСОБА_6 вивели з клубу, а він заспокоїв ОСОБА_3. Саме він припинив дискотеку, оскільки у них в клубі існує правило, якщо в ході дискотеки виникають будь-які інциденти, він одразу ж припиняє дискотеку. Після того, як усі вийшли, він разом з ОСОБА_3 зачинив клуб і пішов додому.
Свідок ОСОБА_4 показала суду, що увечері 19 січня 2013 року разом із братом ОСОБА_6 була на дискотеці в клубі у с. Новомиколаївка. ОСОБА_3 був напідпитку та залицявся до ОСОБА_1, яка проводила дискотеку. Вона зробила ОСОБА_3 зауваження, ОСОБА_3 відштовхнув ії, вона впала, після чого ОСОБА_3 гучно виражався нецензурною лайкою на ії адресу та адресу ОСОБА_1
Свідок ОСОБА_9 показала суду, що 19 січня 2013 року на дискотеці в клубі вона бачила, як ОСОБА_3 і ОСОБА_6 намагалися побитися, їх розняли, але дискотеку було припинено.
Свідок ОСОБА_10 показав, що 19 січня 2013 року увечері він був на дискотеці в клубі у с. Новомиколаївка. Наприкінці дискотеки він разом із ОСОБА_6 був на вулиці, однак коли вони зайшли до зали, то побачили, як ОСОБА_3 відштовхнув ОСОБА_4, після чого ОСОБА_6 побіг до ОСОБА_3, щоб вияснити стосунки. ОСОБА_3 і ОСОБА_6 намагалися побитися, але він схопив ОСОБА_6, а охоронець клубу ОСОБА_5 схопив ОСОБА_3. Бійки вдалося запобігти. Він вивів ОСОБА_6 на вулицю, а ОСОБА_5 припинив дискотеку і всі розійшлися.
Свідок ОСОБА_6 показав, що разом з ОСОБА_10 стояв на вулиці біля клубу. Коли вони зайшли до зали, де відбувалася дискотека, то він побачив, як ОСОБА_3, який перебував у стані сп'яніння і вів себе не зовсім нормально, штовхнув його сестру, та впала. Він намагався поговорити з ОСОБА_3, але його удержав ОСОБА_10 Обвинуваченого тримав охоронець клубу ОСОБА_5, але ОСОБА_3 гучно ображав всіх присутніх нецензурною лайкою. ОСОБА_5 припинив дискотеку і він вийшов на вулицю.
Свідок ОСОБА_11 показала суду, що на дискотеці 19 січня 2013 року ОСОБА_3 був на підпитку, чіплявся до неї та ОСОБА_1. Близько 24 год. між ОСОБА_3 і ОСОБА_6 виник конфлікт, із-за чого вона не бачила, який мав би перерости в бійку, але парні, які були поруч, схопили ОСОБА_3 та ОСОБА_6 і не дали їм побитися. Із-за цього конфлікту дискотека була припинена і всі розійшлися.
Таким чином судом встановлено, що ОСОБА_3 перебуваючи у стані сп'яніння в громадському місці, на дискотеці в клубі, вчинив хуліганські дії, а саме гучно нецензурно лаявся, ображаючи відпочиваючих громадян, а також намагався вчинити бійку, чого вдалося уникнути шляхом втручання в події інших осіб, тобто ОСОБА_3 грубо порушив громадський порядок, що супроводжувалося особливою зухвалістю, оскільки внаслідок дій ОСОБА_3 було припинено громадський захід - дискотеку та зачинено клуб.
Оцінюючи у сукупності показання обвинуваченого, потерпілої та свідків, суд приходить до висновку, що обвинувачений має бути визнаний винуватим у вчиненні інкримінованого йому злочину, і кваліфікує дії ОСОБА_3 за ч.3 ст. 296 КК України, як хуліганство, тобто грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю, вчинене особою, раніше судимою за хуліганство.
Кваліфікуюча ознака «хуліганство, що супроводжувалося особливим цинізмом», яка інкримінована ОСОБА_3 обвинуваченням, не знайшла свого підтвердження і має бути виключена.
При визначенні виду та міри покарання суд враховує ступень тяжкості вчиненого злочину, особу обвинуваченого, обставини, що пом'якшують та обтяжують його покарання.
ОСОБА_3 вироком Ленінського районного суду від 18.06.2012 року був засуджений за ч.1 ст. 296 КК України до штрафу в сумі 8500 грн. (штраф сплачено), але 19.01.2013 року повторно вчинив хуліганство - злочин середньої тяжкості, за місцем проживання характеризується посередньо, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, мешкає з батьками.
Обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченого, суд вважає часткове визнання ним вини та його молодий вік. Обставиною, що обтяжує покарання обвинуваченого, суд визнає вчинення злочину особою, що перебувала у стані алкогольного сп'яніння.
Приймаючи до уваги обставини вчиненого злочину та особу обвинуваченого, суд приходить до висновку, що ОСОБА_3 не становить суспільної небезпеки, і його виправлення можливо без ізоляції від суспільства з призначенням покарання у виді позбавлення волі із застосуванням ст.ст.75 та 76 КК України. При цьому, на думку суду, звільнення ОСОБА_3 від відбування покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, з покладенням на нього обов'язків, що передбачені ст. 76 КК України, та контролем за його поведінкою органами кримінально-виконавчої інспекції в більшої мірі буде сприяти виправленню обвинуваченого, чім реальне відбування ним покарання у виправної колонії. Суд вважає, що саме така міра покарання відповідно до ч.2 ст. 50 та ч.2 ст. 65 КК України є не тільки карою за вчинений злочин, а буде необхідною та достатньою для виправлення ОСОБА_3 і буде сприяти запобіганню вчинення ним нових злочинів.
Цивільний позов, заявлений представником потерпілої ОСОБА_12 на суму 15000 грн., на думку суду, задоволенню не підлягає з наступних підстав. ОСОБА_12 вимагає відшкодувати йому матеріальну шкоду в сумі 400 грн. за пошкоджену куртку, проте судом встановлено, що пошкодження куртки ОСОБА_1 відбулося не внаслідок хуліганських дій ОСОБА_3, а через тривалий проміжок часу в іншому місці і зі слів потерпілої мало ненавмисний характер, тобто куртка ОСОБА_1 була порвана не внаслідок злочинних дій обвинуваченого і ця шкода не випливає з доведеного обвинувачення ОСОБА_3 за ч.3 ст. 296 КК України. Крім того ні прокурором, ні потерпілою стороною при судовому розгляді справи не надано жодних доказів того, що куртка ОСОБА_1 була дійсно порвана і завдана ОСОБА_12 цією обставиною шкода складає саме 400 грн., у зв'язку з чим у відшкодуванні матеріальної шкоди слід відмовити. Також ОСОБА_12 вимагає стягнути на свою користь 14600 грн. моральної шкоди, яку йому завдано хуліганськими діями, проте судом встановлено, що ОСОБА_12 19.01.2013 року в клубі присутній не був і потерпілим від хуліганських дій ОСОБА_3 не є, будь-якої шкоди внаслідок злочину обвинувачений ОСОБА_12 не завдав. Таким чином, враховуючи, що ОСОБА_12 вимагає стягнути з ОСОБА_3 моральну шкоду, яка, на його думку, завдана саме йому, а не неповнолітній донці, а судом не встановлено завдання ОСОБА_12 з боку ОСОБА_3 будь-якої шкоди, у задоволенні позову в частині стягнення на його користь моральної шкоди також слід відмовити.
Речові докази суду не надавалися. Процесуальні витрати у справі відсутні. Заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувалися.
На підставі викладеного, керуючись ст. 368, ч.2 ст. 371, ст. 374 КПК України, -
ЗАСУДИВ :
ОСОБА_3 визнати винуватим у вчинені злочину, передбаченого ч.3 ст. 296 КК України, та призначити йому покарання два роки позбавлення волі.
Відповідно до ст. 75 КК України ОСОБА_3 від відбування призначеного покарання звільнити з іспитовим строком один рік.
Згідно ст. 76 КК України зобов'язати ОСОБА_3 повідомляти кримінально - виконавчу інспекцію про зміну місця проживання та роботи, періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчій інспекції.
Початок строку відбування покарання обчислювати з 26 липня 2013 року.
У задоволенні цивільного позову ОСОБА_12 відмовити.
Долучені до матеріалів справи у ході судового розгляду документи, які характеризують особу обвинуваченого, - зберігати в матеріалах справи.
Копію вироку після проголошення негайно вручити обвинуваченому та прокурору.
Інші учасники судового розгляду мають право отримати копію вироку у суді.
Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду АР Крим через Ленінський районний суд АР Крим протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя М.В. Шувалов
З оригіналом згідно
суддя М.В. Шувалов