Справа № 106/4523/13-к
1-кп/106/338/13
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23.07.2013 р. м. Євпаторія
Євпаторійський міський суд АР Крим у складі:
головуючого судді Лантратовой А.І.
при секретарі Карпенко І.Ф.
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні кримінальне провадження внесене до ЄРДР 16.05.2013 р. за №12013130830000229 за обвинуваченням
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, місце народження с.Шубне Острогожського району Воронежської області, громадянки України, освіта середньо-спеціальна, не працюючої, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1, раніше в силу ст.89 КК України не судимої, відносно якої запобіжний захід не обирався,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.358, ч.4 ст.358 КК України,
за участю прокурора Пиханова Д.О.
обвинуваченої ОСОБА_1
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1, в осені 2012 року, знаходячись біля центрального ринку, розташованого по вул. Інтернаціональній у м. Євпаторії, знайшла пенсійне посвідчення серії НОМЕР_1, видане 05.01.2001 р. Кримським облвоєнкоматом на ім'я ОСОБА_2. Після чого, ОСОБА_1, знаючи про те, що пенсійне посвідчення надає право пільгового проїзду у громадському транспорті, присвоїла знайдене посвідчення з метою його подальшої підробки. Через кілька тижнів, ОСОБА_1 перебуваючи у себе вдома, за місцем проживання, за адресою: АДРЕСА_1, маючи намір на підробку пенсійного посвідчення, яке видається чи посвідчується підприємством, установою чи організацією, з метою його подальшого використання для пільгового проїзду у громадському транспорті підробила знайдене посвідчення, замінивши фотографію власника на свою.
Згідно висновку судово-технічної експертизи №211 від 24.05.2013 р. друкований текст у бланку документа - Пенсійне посвідчення серії НОМЕР_1 виконане способом плоского друку, цифри номера нанесені способом високого друку, у пенсійному посвідчення серії НОМЕР_1 на ім'я ОСОБА_2, у графі «Фото» є зміна первісного змісту реквізитів, виконане способом заміни фотокартки.
Крім того, ОСОБА_1, 16 травня 2013 року, приблизно в 16 год. 50 хв., перебуваючи на залізничному вокзалі ст. Євпаторія - курорт Придніпровської залізниці, розташованої на площі Привокзальній м.Євпаторії, на пероні біля заміських кас реалізуючи свій злочинний намір на використання завідомо підробленого документа з метою придбання залізничного квитка для безкоштовного проїзду в електропоїзді приміського сплолучення, не маючи пільг, що дають право на безкоштовний проїзд на залізничному транспорті, предявила квитковому касиру приміської каси завдомо підроблене посвідчення серії НОМЕР_1 видане 05.01.2001 р. Кримським облвоєнкоматом на ім'я ОСОБА_2 з вклеєною своєю фотографією, на підставі якого придбала проїзний квиток для безкоштовного проїзду на електропоїзді сполученням «Євпаторія-Сімферополь». Від станції Євпаторія до станції Саки, відправленням 16.05.2013 р.
У цей же день 16 травня 2013 р. О 17 годині 00 хвилин ОСОБА_1 перебуваючи на залізничному вокзалі станції Євпаторія-курорт на пероні біля залізничної колії №13, була затримана співробітниками міліції та запрошена до ЛВ на ст. Євпаторія, де у службовому кабінеті №10, у ході огляду місця події було вилучено пенсійне посвідчення серії НОМЕР_1, видане 05.01.2001 р. Кримським облвоєнкоматом на ім'я ОСОБА_2, квиток для безкоштовного проїзду в електропоїзді сполученням «Євпаторія-Сімферополь» відправленням 16.05.2013 р.
Своїми умисними діями ОСОБА_1 вчинила кримінальні правопорушення, відповідальність за які передбачена
- за ч.1 ст.358 КК України, як підроблення посвідчення, яке видається підприємством, установою, організацією, і яке надає права або звільняє від обов'язків, з метою використання його підроблювачем;
- за ч.4 ст.358 КК України, як використання завідомо підробленого документу.
30 червня 2013 року в м. Сімферополь, між обвинуваченою ОСОБА_1 та заступником Кримського прокурора з нагляду за додержанням законів у транспортній сфері Трофімцовим В.А досягнуто та укладено угоду про визнання винуватості у відповідності до вимог ст.472 КПК України.
Згідно даної угоди ОСОБА_1 визнає свою вину у вчиненні вищезазначених кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.358, ч.4 ст.358 КК України, обвинувачена ОСОБА_1. та прокурор дійшли згоди щодо правової кваліфікації дій обвинуваченої за ч.1 ст.358, ч.4 ст.358 КК України, істотних для даного кримінального провадження обставин, а також покарання, яке має понести обвинувачена за ч.1 ст.358 у вигляді одного року шести місяців обмеження волі, за ч.4 ст.358 КК України у вигляді обмеження волі строком на один рік, на підставі ч.1 ст.70 КК України ОСОБА_1, за сукупністю злочинів остаточно призначити покарання шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим у вигляді одного року шести місяців обмеження волі, зі звільненням на підставі ст.75 КК України від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком на один рік і покладенням обов'язків: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти органи кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця проживання, роботи або навчання; періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої інспекції, а також встановлено відомості щодо розуміння сторонами угоди наслідків укладання та затвердження зазначеної угоди.
В підготовчому судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_1 свою вину у вчиненні кримінальних правопорушень за ч.1 ст.358, ч.4 ст.358 КК України визнала та зазначила, що саме вона скоїла зазначені правопорушіення, у вчиненому щиро кається. Також пояснила, що угоду вона уклала добровільно, розуміє надані їй законом права та наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, визначені ст.473 КПК України, характер пред'явленого обвинувачення та вид покарання, який до неї буде застосований в результаті затвердження угоди про визнання винуватості та наполягає на затвердженні угоди про визнання винуватості.
Вислухавши думку прокурора, який не заперечував проти затвердження угоди, обвинувачену, суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про визнання винуватості
Відповідно ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та обвинуваченим про визнання винуватості .
Згідно ч. 4 ст.469 КПК України, угода про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладання угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні, в якому бере участь потерпілий, не допускається.
Судом в судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 обвинувачується та визнає вину у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.358 КК Україниі ч.4 ст.358 КК України, які згідно ст.12 КК України є злочинами невеликої тяжкості.
Міра покарання, визначена сторонами в угоді, відповідає санкції ч.1 ст.358 КК України та ч.4 ст.358 КК України.
При цьому судом з'ясовано, що обвинувачена ОСОБА_1. цілком розуміє права визначені абз. 1- 4 п. 1 ч. 4 ст.474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ч.2 ст.473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до неї у разі затвердження угоди судом.
Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
Угода, відповідає вимогам Кримінального процесуального кодексу України та може бути затверджена і на підставі цієї угоди може бути ухвалений вирок, оскільки умови угоди не суперечать вимогам КПК України, правова кваліфікація кримінального правопорушення вірна, умови угоди відповідають інтересам суспільства, не порушують права, свободи та інтереси сторін, укладення угоди було добровільним, очевидна можливість виконання обвинуваченим взятих на себе зобов'язань, наявні фактичні підстави для визнання винуватості.
Судом береться до уваги, те що узгоджені сторонами вид і міра покарання є такими, що відповідають ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченої.
При призначенні покарання також враховані зміни до ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» відповідно якого ОСОБА_1 має право на призначення пенсії за віком після досягнення нею 57 років (її стаж складає з її слів 12 років).
При визначенні та перевірці покарання суд враховує і те, що обвинувачена вперше притягується до кримінальної відповідальності. Обставиною, яка пом'якшують покарання обвинуваченої є її щире каяття. Обставини, які би обтяжували покарання обвинуваченої не встановлено.
Відповідно до ч. 1 ст. 475 Кримінального процесуального кодексу України, якщо суд переконається, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду і призначає узгоджену сторонами міру покарання.
За таких обставин, суд дійшов висновку про наявність підстав для затвердження угоди про визнання винуватості.
Запобіжний захід ОСОБА_1 не обирався.
Судові витрати, пов'язані із проведенням експертизи підлягають стягненню з обвинуваченої в дохід держави в сумі 586,80 грн.
Керуючись ст.ст. 370-376, 471-475 КПК України, суд-
ЗАСУДИВ:
Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 30 червня 2013 року між заступником Кримського прокурора з нагляду за додержанням законів у транспортній сфері Трофімцовим В.А та обвинуваченою ОСОБА_1 у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 358 КК України і ч.4 ст. 358 КК України
ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 358 КК України і ч.4 ст. 358 КК України та призначити покарання:
за ч.1 ст.358 КК України у вигляді одного року шести місяців обмеження волі;
за ч.4 ст.358 КК України у вигляді одного року обмеження волі.
Відповідно ч.1 ст.70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень призначити покарання шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим та остаточно призначити покарання у вигляді одного року шести місяців обмеження волі.
На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання у вигляді обмеження волі з випробуванням строком на один рік.
На підставі ст.76 КК України покласти на ОСОБА_1 обов'язки: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої інспекції; повідомляти органи кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця проживання, роботи або навчання; періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої інспекції.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави витрати пов'язані із проведенням експертизи в розмірі 586,80 грн.
Вирок може бути оскаржений обвинуваченим і прокурором протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Апеляційного суду АР Крим з обмеженням їх права оскарження вироку згідно з положеннями ст.394,424 КПК України, а для обвинуваченого - також з врахуванням відмови від здійснення прав, передбачених абзацами першим та четвертим п.1 ч.4 ст.474 КПК України, шляхом подачі скарги через Євпаторійський міський суд.
Суддя Лантратова А.І.