Справа №2-2246

 2008р.                                                         

Р  І Ш Е Н Н Я

                             ІМЕНЕМ           УКРАЇНИ

8 вересня 2008 р.                                                                                      м.Харків

     Орджонікідзевський районний суд м.Харкова у складі:

Головуючого -                судді Саркісян О.А.

при секретарі-                 Зоріній Н.В.,

розглянув у відкритому судовому засіданні  в м.Харкові цивільну справу  за позовом   ОСОБА_1до Київського РВ УМВСУ в Харківській області, ХМУ ГУМВСУ в Харківській області, Державного казначейства України, Державного казначейства України в Харківській області  про відшкодування моральної шкоди,

В  С  Т  А  Н  О  В  И  В:

      У жовтні 2005 року ОСОБА_1. звернувся до Орджонікідзевського районного суду міста Харкова з позовом до Київського РВ ХМУ УМВС України в Харківській області і Управління Державного казначейства в Харківській області про відшкодування шкоди, спричиненої незаконними діями органів дізнання і досудового слідства.

Позивач зазначав, що був представником ОСОБА_2. за довіреністю, якою були передбачені чисельні повноваження у тому числі і право на отримання коштів.

Між ОСОБА_2. і громадянином ОСОБА_3. були спірні правовідносини , які вирішувалися в різних інстанціях у тому числі і в суді.

Під час зустріч з ОСОБА_3. він обґрунтовував, документально підтверджував законність вимог свого довірителя і доводив останньому невиправданість його дій.

25 листопада 2004 року ОСОБА_3. по телефону запропонував йому зустрітись в кафе « Петровское» Він погодився і знайомий ОСОБА_3. привіз його в кафе, де ОСОБА_3.став виясняти чи будуть ще якісь заяви, якщо він відшкодує заборгованість перед ОСОБА_2.по заробітній платі, на що він пояснив ОСОБА_3., що добровільне задоволення вимог тягне припинення провадження по справі.

Після цього ОСОБА_3. передав йому 1500 доларів США ,що за еквівалентом було близько до суми заборгованості перед його довірителем. Він попросив ОСОБА_3. надати кошти у гривні України, але той запропонував йому самому здійснити обмін доларів на гривні.

На пропозицію поїхати до нього на роботу і скласти документи щодо передачі-прийняття коштів відмовився, посилаючись на брак часу через якесь сімейне свято.

Відмовився також забрати гроші назад і передати їх перед засіданням суду і попросив підготувати до засідання відповідні документи.

Він попросив у ОСОБА_3. паперу з метою письмово підтвердити отримання коштів та їх цільове призначення, але у цей час до столу підійшли якісь люди, як потім йому стало відомо - співробітники ВДСБЕЗ , які стали виясняти мету його знаходження в кафе і попросили пред'явити документи.

Він відповів на поставлені питання., показав кошти, які отримав від ОСОБА_3. Коли він хотів відповісти на телефонний виклик, співробітники міліції почали відбирати у нього телефон, заламували руки, з застосуванням фізичної сили за відсутністю підстав для цього одягли наручники і доставили до прокуратури Київського району міста Харкова.

     При цьому всі події знімалися на відеокамеру.

З прокуратури Київського району міста Харкова він був звільнений у 00 год 45хв. 16.11.04 року, тобто більш ніж через чотири години.

Під час незаконного затримання у нього був відібраний телефон, протокол про втримання не складався, права на захист не роз'яснювалися і родичам не було повідомлено про його затримання; його незаконно піддали обшуку у відсутності понятих, при цьому опис вилученого не складався..

Внаслідок протиправних дій співробітників міліції він відчував приниження і моральні страждання

30 листопада 2004 року відносно нього Київським РВ була порушена кримінальна справа № 61042517, яка 05.02.2005 року була припинена прокуратурою Київського району міста Харкова на підставі п.1 ст.6 КПК України, а Київським РВ - на підставі п.2 ст.6 КПК

Посилаючись на те, що в діях співробітників Київського РВ наявні усі ознаки таких злочинів як перевищення службових повноважень, спричинення шкоди його здоров'ю і навмисне пошкодження його майна; відкрите заволодіння його грошовими коштами ; незаконне отримання інформації і явна фальсифікація доказів, позивач просив суд стягнути на його користь з Київського РВ - 26908 грн. шкоди, яка полягає у витратах на придбання ліків (653,42), витратах на правову допомогу ( 500+350), втраченого заробітку(100 грн.) та 25 000 грн. - у відшкодування моральної шкоди.

Крім того просив визнати неправомірними дії органів дізнання і слідства Київського РВ; та зобов'язати відповідачів принести йому публічні вибачення.

Ухвалою судді Орджонікідзевського районного суду міста Харкова від 01 жовтня 2005 року позовні вимоги ОСОБА_1роз'єднані з виділенням в окреме провадження вимог до зазначених вище відповідачів про відшкодування матеріальної шкоди.

В якості співвідповідачів по справі було залучено Державне казначейство України та ХМУ ГУМВСУ в Харківській області, але в  ході судового засідання було з'ясовано, що Київський РВ ГУМВСУ в Харківській області є юридичною особою.

Ухвалою Орджонікідзевського районного суду м.Харкова від 08.09.2008 року  провадження по розгляду позовних вимог ОСОБА_1.  про визнання неправомірними дій дізнання та слідства Київського РВ ГУМВСУ в Харківській області -закрито.

Свої вимоги позивач неодноразово уточнював і доповнював і остаточно просив суд стягнути на його користь 160 000 грн. моральної шкоди, з якої: 40000 грн. - за незаконне затримання, 5000 грн. -за незаконне застосування наручників,  5000 грн. - за незаконний зйом інформації, 100000 грн. - за незаконне притягнення до кримінальної відповідальності, 5000 грн. - за незаконний обшук та виїмку, 5000 грн. -за проведення оперативно-розшукових заходів поза межами кримінальної справи чи з порушенням встановленого порядку. А також просив стягнути  237 грн.28к. витрат на лікування ; 06,15 грн. поштових витрат на виклики сторін до суду; 1253,55 грн. витрат на правову допомогу і 156,85грн. витрат на проїзд та втрачену заробітну плату.

Крім того, просив зобов'язати відповідача - Київський РВ ГУМВСУ в Харківській області  принести йому усних та письмових вибачень.

В судовому засіданні позивач та його представник підтримали заявлені позовні вимоги.

Представник відповідача - Київського РВ ГУМВСУ в Харківській області проти позову заперечував, посилаючись на те, що постанови про закриття провадження по кримінальній справі відносно ОСОБА_1.  від 05.02.2005 року  прокуратури Київського району м.Харкова на підставі п.1 ст.6 КПК України, та  від 15.02.2005 року Київського РВ УМВСУ в Харківській області - на підставі п.2 ст.6 КПК- скасовані, дотепер ведеться слідство, а тому немає підстав для вирішення питання про відшкодування моральної шкоди за незаконне притягнення до кримінальної відповідальності. Дії співробітників Київського РВ УМВСУ в Харківській області були законними.

В подальшому представник відповідача - Київського РВ УМВСУ в Харківській області в судове засідання не з'являвся, кожного разу про дату та місце судового засідання повідомлявся належним чином та своєчасно, про причини неявки до суду не повідомив. Суд вважав можливим закінчити розгляд справи у відсутності представника Київського РВ ГУМВСУ в Харківській області.

ХМУ ГУМВСУ в Харківській області було залучено до справи в якості співвідповідача, оскільки  виникали сумніви в тому, чи є Київський РВ ГУМВСУ в Харківській області юридичною особою.

Представник відповідача - ХМУ ГУМВСУ в Харківській області в судове засідання не з'явився, посилаючись на зайнятість в іншому процесі, без  вказівки в якому саме процесі та в якому суді.

В ході судового засідання  встановлено, що Київський РВ ГУМВСУ в Харкові є належним  відповідачем.

Зважаючи на вищевикладене суд вважав можливим розглянути справу у відсутність представника відповідача - ХМУ ГУМВСУ в Харківській області, оскільки цим не будуть порушені їх та чиї інші права та охоронювані законом інтереси.

         Представник відповідача - управління Держказначейства України в Харківській області проти позову заперечував, посилаючись на те, що грошові кошти, передбачені на відшкодування шкоди, спричиненої незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури та суду, обліковуються на рахунку Державного казначейства України, який і є належним відповідачем по справі.

Представник відповідача - Державного казначейства України проти позову заперечував, посилаючись на те, співробітники міліції діяли згідно зі своїми функціональними обов'язками, а позивач не довів факту спричинення йому діями співробітників міліції моральної шкоди, не обґрунтував його розміру та не довів причинно-наслідкового зв'язку.

Суд, вислухавши сторони, їх представників, перевіривши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають частковому задоволенню виходячи з наступного:

          Відповідно до ст.1176 Цивільного Кодексу України шкода, завдана фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування як запобіжного заходу тримання під вартою або підписки про невиїзд, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту чи виправних робіт, відшкодовується державою у повному обсязі незалежно від вини посадових і службових осіб органу дізнання, досудового слідства, прокуратури або суду. Право на відшкодування такої шкоди виникає в разі постановлення судом виправдувального вироку, скасування незаконного вироку суду, закриття кримінальної справи органом досудового слідства. Порядок відшкодування такої шкоди визначається законом.

В ст. 1 Закону України від 01.12.1994 року « Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду» (зі змінами та доповненнями) передбачені підстави відшкодування шкоди, завданої громадянинові внаслідок у тому числі і іншіх процесуальних дій, що обмежують права громадян, а також зазначено, що відповідно до п.п.1-1,2 ст.2 цього Закону право на відшкодування шкоди виникає при встановленні в обвинувальну вироку чи іншому рішенні суду ( крім ухвали чи постанови суду про повернення справи на додаткове розслідування чи новий судовий розгляд) факту незаконного притягнення як обвинуваченого, незаконного взяття і тримання під вартою, незаконного проведення в ході розслідування чи судового розгляду кримінальної справи обшуку, виїмки, незаконного накладення арешту на майно, незаконного відсторонення від роботи (посади) та інших процесуальних дій, що обмежують чи порушують права та свободи громадян, незаконного проведення оперативно-розшукових заходів; закриття справи за відсутністю у діяннях складу злочину або недоведеності участі обвинуваченого у вчиненні злочину .

Відповідно до п.1ч.1ст.1 Закону України від 01.12.1994 року „ Про порядок відшкодування шкоди, спричиненої громадянинові незаконними діями органів дізнання досудового слідства, прокуратури і суду" ( зі змінами та доповненнями) підлягає відшкодуванню шкода заподіяна громадянинові у тому числі і внаслідок  незаконного притягнення як обвинуваченого, і процесуальних дій , що обмежують чи порушують його права та свободи .

Згідно з ст..3 цього закону відшкодуванню підлягає моральна шкода, а згідно зі ст..4 цього закону відшкодування моральної шкоди проводиться у разі, коли незаконні дії органів дізнання, досудового слідства, прокуратури та суду завдали моральної втрати громадянинові, призвели до порушення його нормальних життєвих зв”зків, вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Моральною шкодою визнаються страждання, заподіяні громадянинові внаслідок фізичного чи психічного впливу, що призвело до погіршення або позбавлення можливості реалізації ним своїх звичок і бажань, погіршення відносин з оточуючими людьми, інших негативних наслідків морального характеру.

Відповідно до ч.З ст.60 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлені ці обставини.

Вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення обов'язкові для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду з питань, чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

Постановою Київського районного суду міста Харкова від 02 вересня 2005 року, яка залишена без змін ухвалою судової колегії у кримінальних справах апеляційного суду Харківської області від 17 січня 2006 року,  визнано незаконним затримання ОСОБА_1. в кафе „ Петровское" 25-26 листопада 2004 року співробітниками ВДСБЕЗ Київського РВ ХМУ УМВСУ в Харківській області з посиланням на те, що затримання мало місце до порушення кримінальної справи, без складання протоколу і тривало біля 4-х годин, тобто не було короткочасним /т.1а.с.182/.

Таким чином, суд вважає встановленим факт здійснення відносно позивача незаконних процесуальних дій, якими були обмежені його права.   

Факт спричинення незаконним затриманням ОСОБА_1. моральної шкоди підтверджується не тільки поясненнями позивача, але й висновком судово-психологічної експертизи Полтавського відділення ХНДІСЕ ім.Бокаріуса №72 від 30.04.2008 року, з якої видно, що подія затримання ОСОБА_1. з урахуванням його індивідуально-психологічних особливостей особистості та його  провідних життєвих принципів та цінностей, вплинули на нього, як психотравмуючий фактор, зумовивши безпосередньо при затриманні та у перші дні після порушення кримінальної справи тимчасовий стан психофізіологічного дискомфорту /дистресу/ та викликало у нього моральні страждання. Цією ж експертизою було визначено орієнтовний розмір відшкодування моральної шкоди  позивачу, спричиненої йому незаконним затриманням, який складає 72 мінімальних заробітних плат, що в грошовому еквіваленті становить 37800 грн. У висновку приведений розрахунок моральної шкоди, враховані всі психологічні аспекти події, коефіцієнти ступеню впливу того, хто спричиняє шкоду, потерпілого на ситуацію спричинення шкоди, індивідуальних особливостей потерпілого, обставин справи, що заслуговують на увагу. Приведений розрахунок законний, обґрунтований, не викликає сумнівів і з ним погоджується суд, визначивши розмір моральної шкоди, спричинений позивачу ОСОБА_1. незаконним затриманням у 37800 грн./т.2а.с.16-31/.

Позивачем сплачена вартість судово-психологічної експертизи в розмірі 4512 грн./ та банківські послуги 45 грн.12к./т.2а.с.15, 89-90/, яка також повинна бути стягнута на його користь за рахунок коштів держави.

Що стосується позовних вимог ОСОБА_1. про стягнення на його користь моральної шкоди  в розмірі 100 000 грн. - за незаконне притягнення до кримінальної відповідальності, то в їх задоволенні суд відмовляє з тих підстав, що всі постанови, якими за реабілітуючих підстав була закрита кримінальна справа відносно ОСОБА_1. були скасовані, досудове слідство не закінчене і остаточного рішення по порушеній кримінальній справі не прийнято/т.1а.с.403-422/.

Що стосується позовних вимог ОСОБА_1. про стягнення на його користь моральної шкоди в розмірі 5000 грн. -за незаконне застосування наручників,  5000 грн. - за незаконний зйом інформації, 5000 грн. - за незаконний обшук та виїмку, 5000 грн. -за проведення оперативно-розшукових заходів поза межами кримінальної справи чи з порушенням встановленого порядку, то в задоволенні цих вимог суд відмовляє, оскільки  відсутні докази, підтверджуючі правову оцінку заявлених дій відносно позивача. Його позовні вимоги про визнання дій Київського РВ УМВСУ в Харківській області неправомірними  не розглядаються в даній цивільній справі, так як для їх розгляду визначений інший порядок судочинства.

З цих же підстав суд відмовляє в задоволенні позовних вимог позивача до Київського РВ УМВСУ в Харківській області про принесення йому публічних усних та письмових вибачень.

Доказів на підтвердження того, що наслідком незаконного затримання стало погіршення здоров'я та потягло за собою придбання ліків на суму 237 грн.28к. позивачем не надано, як і доказів понесених ним витрат на явку до суду в розмірі 156 грн.85к., а тому в задоволенні цих позовних вимог суд відмовляє.

В порядку ст..88 ЦПК України суд стягує на користь позивача понесені ним витрати на оплату ним правової допомоги по даній цивільній справі в розмірі 452 грн., які підтверджені документально договорами на здійснення юридичної допомоги та оригінали квитанцій, а також витрати в сумі 6 грн.15к., підтверджені документально на виклик сторони в судове засідання. Що стосується ще 801 грн.55к. витрат на правову допомогу, то вони відшкодуванню не підлягають, оскільки 500 грн. оплачені адвокату за участь його у кримінальній справі в Київському РВ і більше того, на квитанції відсутня печатка,  і судові витрати по кримінальній справі відшкодовуються при розгляді саме тієї кримінальної справи, а не цивільної справи про відшкодування моральної шкоди, а інша сума не підтверджена документально.

              Керуючись ст..ст..10-11,60,88,213-215,218 ЦПК України, ст..1176 ЦК України, Законом України від 01.12.1994 року « Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду»,суд -

                                                          В И Р І Ш И В :

        Позовні вимоги       ОСОБА_1 задовольнити частково.

        Стягнути  з   Державного  бюджету  України на користь ОСОБА_1моральну шкоду, спричинену незаконним затриманням, в розмірі 37800 грн., витрати на оплату експертизи в сумі 4512 грн., юридичну допомогу в сумі 452 грн., поштові витрати в сумі 6 грн.15к., а всього 42 815 /сорок дві тисячі вісімсот п”ятнадцять/ грн.27к.

        В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Київського РВ УМВСУ в Харківській області, ХМУ ГУМСУ в Харківській області, Державного казначейства України в Харківській області про відшкодування моральної шкоди - відмовити.

      В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Київського РВ УМВСУ в Харківській області, ХМУ ГУМСУ в Харківській області, Державного казначейства України в Харківській області , Державного казначейства України про стягнення 237 грн.28к. витрат на лікування, 156 грн.85к. витрат на явку до суду,801 грн.55к. витрат на юридичну допомогу - відмовити.

     В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1до Київського РВ УМВСУ в Харківській області про принесення усних та письмових вибачень - відмовити.

     В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Державного казначейства України про стягнення 122200 грн. моральної шкоди - відмовити.

      Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Харківської області через районний суд шляхом подачі  протягом 10 днів заяви про апеляційне оскарження, а після цього протягом 20 днів - апеляційної скарги.

Суддя: