ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" липня 2013 р. Справа № 10/Б-5022/1319/2011

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії суддів:

головуючий суддя Гриців В.М., суддів Галушко Н.А., Орищин Г.В.

при секретарі судового засідання Швець О.В.

з участю представників кредиторів: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, арбітражних керуючих Брикси А.В., Окряка А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Ласка Лізинг» на ухвалу господарського суду Тернопільської області від 26 червня 2013 року по справі №10/Б-5022/1319/2011 про банкрутство приватного підприємства «Тернопільська фірма «Будівельник»

ВСТАНОВИВ:

Господарський суд Тернопільської області (суддя Півторак М.Є.) ухвалою від 26 червня 2013 року по справі №10/Б-5022/1319/2011 припинив повноваження розпорядника майна (в.о. керівника) Приватного підприємства "Тернопільська фірма "Будівельник" Монастирського Франца Казимировича; призначив розпорядником майна приватного підприємства "Тернопільська фірма "Будівельник" арбітражного керуючого Бриксу Андрія Олеговича, на якого поклав виконання обов'язків директора приватного підприємства "Тернопільська фірма "Будівельник".

Товариство з обмеженою відповідальністю «Ласка Лізинг» (ініціюючий кредитор) звернулось із апеляційною скаргою, покликаючись на ст.ст. 1, 13 закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (в редакції, чинній до 19 січня 2013 року) просить скасувати ухвалу господарського суду Тернопільської області від 26 червня 2013 року у справі №10/Б-5022/1319/2011 про призначення розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Брикси Андрія Олеговича, призначити розпорядником майна, виконуючим обов'язки директора приватного підприємства «Тернопільська фірма «Будівельник» Окряка Анатолія Володимировича.

Вважає, що постановляючи оскаржену ухвалу суд першої інстанції не врахував доводів і міркувань ініціюючого кредитора про те, що арбітражний керуючий Брикса не має досвіду роботи розпорядником майна та одночасно в.о. директора великих підприємств; арбітражний керуючий Брикса не пояснив чи є у нього організаційні та технічні можливості виконувати обов'язки розпорядника майна і в.о. директора приватного підприємства «Тернопільська фірма «Будівельник», яке веде виробничу діяльність по всій Тернопільській області та у Автономній республіці Крим, має майна балансовою вартістю більше 200 млн. грн.; арбітражний керуючий Брикса не має свідоцтва нового зразка, невідомо коли його отримає, відповідно дуже скоро втратить свої повноваження, тому призначення ризиковане бо можливо доведеться шукати іншого арбітражного керуючого. Натомість арбітражний керуючий Окряк має значний досвід роботи розпорядника майна і в.о. директора виробничих підприємств, його доповідь в суді про свої вміння, навички і плани викликає довіру, має свідоцтво арбітражного керуючого нового зразка і порівняно із арбітражним керуючим Бриксою ця кандидатура для кредиторів більш надійна.

Про розгляд справи учасникам провадження у справі про банкрутство повідомлено належним чином.

У судовому засіданні представник скаржника апеляційну скаргу підтримав у повному обсязі, просить задовольнити.

Голова комітету кредиторів ОСОБА_11, представники кредиторів споживчого кооперативу «Олімпія Б» і споживчого кооперативу «Степана Бандери» подали спільний відзив на апеляційну скаргу, вважають таку безпідставною і незаконною, просять у задоволенні апеляційної скарги відмовити, оскільки суд першої інстанції повно з'ясував усі фактичні обставини, що мають значення для справи, належно дослідив подані докази та постановив законне і обгрунтоване судове рішення.

Стверджують, що арбітражний керуючий Брикса А.О. надав комітету кредиторів, а пізніше й суду відомості про свою освіту, спеціальність, трудову діяльність, в тому числі й діяльність, як арбітражного керуючого, про кількість завершених справ і справ, що у провадженні. Натомість арбітражний керуючий Окряк А.В. відхилив запрошення обговорити на засіданні комітету кредиторів пропозицію щодо призначення його розпорядником майна боржника, не надав ні комітету кредиторів, ні суду будь-яких відомостей щодо своєї освіти, діяльності арбітражного керуючого тощо. А суду подав лише заяву про свою згоду бути розпорядником майна боржника.

Кредитори наголошують на тому, що згідно з положеннями ч. 9 ст. 7 закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» саме комітет кредиторів, а не окремі кредитори представляють інтереси усіх кредиторів у справі про банкрутство, а відповідно до вимог п. 8 ст. 16 названого закону прийняття рішення про призначення нового арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) належить до компетенції комітету кредиторів.

Засідання комітету кредиторів 22 травня 2013 року скликано і проведено відповідно до приписів закону та з урахуванням ситуації, що склалася. Оскільки помер ОСОБА_12, який, як арбітражний керуючий, виконував повноваження розпорядника майна боржника, комітет кредиторів скликав голова комітету кредиторів ОСОБА_11 та повідомив усіх членів комітету кредиторів. При цьому представник кредитора обслуговуючого кооперативу «ЖБК «Стадникової» не приймав участі в засіданні комітету кредиторів, оскільки рішенням суду виключений з числа кредиторів приватного підприємства «Тернопільська фірма «Будівельник». Рішення комітету кредиторів приватного підприємства «Тернопільська фірма «Будівельник» 22 травня 2013 року прийнято 103381 голосами із 126819 голосів членів комітету кредиторів.

Арбітражний керуючий Брикса А.О. надав відзив, просить ухвалу господарського суду Тернопільської області від 26 червня 2013 року залишити без змін, у задоволенні апеляційної скарги відмовити, оскільки така не ґрунтується на законі й не відповідає фактичним обставинам справи. Не відповідають дійсності й не доведені твердження скаржника про відсутність досвіду роботи, організаційних та технічних можливостей, про відсутність свідоцтва нового зразка. Пояснив, що на засіданні комітету кредиторів 22 червня 2013 року одноголосно було прийнято рішення запропонувати суду кандидатуру арбітражного керуючого Брикси А.О. для призначення розпорядником майна приватного підприємства «Тернопільська фірма «Будівельник». Відомості про свою діяльність та заяву визначеного законом змісту про згоду на виконання повноважень розпорядника майна він подав суду першої інстанції, а також особисто надав пояснення у судовому засіданні. Також повідомив, що 10 липня 2013 року видано наказ Міністерства юстиції України № 13685 про видачу арбітражному керуючому Бриксі А.О. свідоцтва НОМЕР_1 й надав витяг із публічного сайту Єдиного реєстру арбітражних керуючих.

Арбітражний керуючий Окряк А.В. теж надав відзив, просить апеляційну скаргу ТзОВ «Ласка Лізинг» задовольнити у повному обсязі. До відзиву додано копію трудової книжки Окряка А.В., витяг з картки обліку діяльності арбітражного керуючого Окряка А.В., копію свідоцтва НОМЕР_2 від 28 лютого 2013 року, перелік суб'єктів господарювання, щодо яких порушено справи про банкрутство та приймає участь, як арбітражний керуючий.

Представник кредитора ОСОБА_13 у судовому засіданні теж підтримав апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Ласка Лізинг», просить задовольнити. Вважає, що арбітражний керуючий Окряк А.В. має більший досвід роботи, як керівник і як арбітражний керуючий, здійснював повноваження у значно більшій кількості справ про банкрутство, проте в даний час, як арбітражний керуючий виконує повноваження у меншій кількості судових справ, що надасть йому можливість якісно виконувати повноваження розпорядника майна боржника та повноваження керівника боржника.

Львівський апеляційний господарський суд розглянув апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Ласка Лізинг», матеріали справи №10/Б-5022/1319/2011 про банкрутство приватного підприємства «Тернопільська фірма «Будівельник», заслухав пояснення представників кредиторів, арбітражних керуючих Брикси А.О. і Окряка А.В. та вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст. 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові докази приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обгрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

За змістом ст. 106 ГПК України апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення місцевого господарського суду.

Статтею 4-1 ГПК України встановлено, що господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (далі - Закон ).

З огляду на положення п.1-1 Прикінцевих та перехідних положень нової редакції закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» слід керуватися положеннями закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» в редакції, що діяла до 19 січня 2013 року.

Статтею 3-1 Закону установлено, що арбітражним керуючим (розпорядником майна, керуючим санацією, ліквідатором) може бути призначено фізичну особу - суб'єкта підприємницької діяльності, яка має вищу юридичну або економічну освіту, володіє спеціальними знаннями та не є зацікавленою особою щодо боржника і кредиторів. Одна і та ж особа може виконувати функції арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) на всіх стадіях провадження у справі про банкрутство відповідно до вимог цього Закону. Арбітражними керуючими не можуть бути призначені: особи, які згідно з цим Законом вважаються заінтересованими; особи, які здійснювали раніше управління цим боржником; особи, яким заборонено здійснювати цей вид підприємницької діяльності або займати керівні посади; особи, які мають судимість за вчинення корисливих злочинів. До призначення арбітражним керуючим особа має подати до господарського суду заяву, в якій зазначається, що вона не належить до жодної категорії вищезазначених осіб.

За змістом статті 13 Закону господарський суд з метою забезпечення майнових інтересів кредиторів та у встановленому законом порядку призначає розпорядника майна боржника. Кредитори мають право запропонувати кандидатуру розпорядника майна, яка відповідає вимогам, передбаченим цим Законом. Розпорядником майна може бути призначено фізичну особу - суб'єкта підприємницької діяльності, яка має вищу юридичну чи економічну освіту або володіє спеціальними знаннями, не є заінтересованою особою стосовно боржника та кредиторів відповідно до статті 1 цього Закону і яка має ліцензію арбітражного керуючого, що видається в установленому законодавством порядку. Повноваження керівника боржника або органів управління боржника, покладені на них відповідно до законодавства чи установчих документів, можуть бути припинені у разі, якщо ними не вживаються заходи щодо забезпечення збереження майна боржника, створюються перешкоди діям розпорядника майна чи допускаються інші порушення законодавства. В такому разі за клопотанням комітету кредиторів виконання обов'язків керівника боржника ухвалою господарського суду тимчасово покладається на розпорядника майна до призначення в порядку, визначеному законодавством та установчими документами, нового керівника боржника. Про припинення повноважень керівника або органів управління боржника господарський суд виносить ухвалу, яка може бути оскаржена у встановленому порядку.

Статтею 16 Закону визначено порядок скликання і проведення зборів кредиторів і утворення комітету кредиторів, склад та їх компетенцію. Установлено, що на час дії процедур банкрутства збори кредиторів обирають комітет кредиторів у складі не більше семи осіб. Рішення про створення та склад комітету кредиторів направляється до господарського суду. До компетенції комітету кредиторів належить, зокрема, прийняття рішення про звернення до господарського суду з клопотанням про припинення повноважень арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) та про призначення нового арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора). Рішення зборів (комітету) кредиторів вважається прийнятим більшістю голосів кредиторів, якщо за нього проголосували присутні на зборах (комітеті) кредитори, кількість голосів яких пропорційна сумі включених у реєстр грошових вимог, кратній тисячі гривень.

Згідно матеріалів справи провадження у справі №10/Б-5022/1319/2011 про банкрутство приватного підприємства «Тернопільська фірма «Будівельник» порушене ухвалою господарського суду Тернопільської області від 16 грудня 2011 року на загальних підставах, визначених законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Ухвалою від 03 лютого 2012 року суд першої інстанції розпорядником майна приватного підприємства «Тернопільська фірма «Будівельник» призначив арбітражного керуючого Монастирського Ф.К. А ухвалою від 20 березня 2012 року суд відсторонив керівника боржника ОСОБА_14 від виконання обов'язків керівника приватного підприємства «Тернопільська фірма «Будівельник» та виконання таких обов'язків поклав на розпорядника майна боржника арбітражного керуючого Монастирського Ф.К.

Реєстр вимог кредиторів приватного підприємства «Тернопільська фірма «Будівельник» затверджено ухвалою господарського суду Тернопільської області від 04 травня 2012 року.

21 травня 2012 року арбітражний керуючий Монастирський Ф.К. подав суду першої інстанції протокол № 1 загальних зборів кредиторів приватного підприємства «Тернопільська фірма «Будівельник», що відбулись 18 травня 2012 року, згідно з яким загальні збори кредиторів більшістю голосів обрали комітет кредиторів у складі представників ОК «ЖБК «Стадникової-9», ОК «ЖБК «Довженка-8а», ОК «ЖБК «Над Ставом», СК «Олімпія Б», ТзОВ «Будова-Захід» і ОСОБА_11. А комітет кредиторів приватного підприємства «Тернопільська фірма «Будівельник» на своєму засіданні 11 червня 2012 року обрав головою комітету кредиторів ОСОБА_11, про що й зазначено у протоколі № 1 від 11 червня 2012 року, копію якого голова комітету кредиторів надав суду 12 червня 2012 року.

Постановляючи 26 червня 2013 року ухвалу господарський суд Тернопільської області керуючись положеннями ст.ст. 3-1, 13, ч. 9 ст. 7, ч. 8 ст. 16 закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (в редакції, чинній до 19 січня 2013 року) та наданими доказами дійшов висновку про призначення розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Брикси А.О., на якого також поклав обов'язок виконання повноважень керівника боржника.

Суд першої інстанції констатував той факт, що необхідність призначення розпорядника майна приватного підприємства «Тернопільська фірма «Будівельник» виникла у зв'язку із смертю 29 березня 2013 року Монастирського Франца Казимировича, котрий, як арбітражний керуючий, на підставі ухвал суду виконував повноваження розпорядника майна боржника та керівника боржника.

З урахуванням цього 30 травня 2013 року голова комітету кредиторів ОСОБА_11 подав господарському суду Тернопільської області клопотання призначити розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Бриксу А.О. та протокольне рішення № 16/2013 засідання комітету кредиторів приватного підприємства «Тернопільська фірма «Будівельник» від 22 травня 2013 року, яким комітет кредиторів одноголосно вирішив звернутись до господарського суду Тернопільської області з клопотанням про призначення розпорядником майна приватного підприємства «Тернопільська фірма «Будівельник» арбітражного керуючого Бриксу А.О.

Ухвалою господарського суду від 10 червня 2013 року призначено судове засідання для розгляду клопотання комітету кредиторів про призначення арбітражного керуючого.

Арбітражні керуючі Брикса А.О. та Окряк А.В. подали до господарського суду письмові заяви відповідно до вимог ч. 3 ст. 3-1 закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Крім того, арбітражний керуючий Брикса А.О. надав суду письмову інформацію щодо освіти, досвіду роботи як арбітражного керуючого, наявності технічних і організаційних можливостей здійснювати повноваження розпорядника майна боржника

Також 26 червня 2013 року товариство з обмеженою відповідальністю "Ласка Лізинг" звернулось до суду із заявою про призначення розпорядником майна ПП "Тернопільська фірма "Будівельник" Окряка А.В.

З урахуванням положень ч. 9 ст. 7 закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» про те, що при проведенні процедур банкрутства інтереси всіх кредиторів у справі представляє комітет кредиторів та з урахуванням положень ч. 3 ст. 16 названого закону суд першої інстанції вказав, що комітет кредиторів є тим органом, на підставі клопотань якого господарський суд приймає рішення щодо призначення арбітражного керуючого. А визначений законом порядок скликання зборів кредиторів поширюється й на скликання зборів комітету кредиторів.

Суд першої інстанції зазначив, що з огляду на ситуацію, що склалася, збори комітету кредиторів приватного підприємства «Тернопільська фірма «Будівельник» правомірно скликав голова комітету кредиторів ОСОБА_11, а комітет кредиторів у межах наданих законом повноважень розглянув і запропонував суду кандидатуру арбітражного керуючого Брикси А.О. для призначення розпорядником майна боржника. На засіданні комітету кредиторів 22 травня 2013 року були присутні 4 члени комітету з семи, які володіють 103 381 голосів (загальна сума (100% голосів) становить 126819). Представник обслуговуючого кооперативу "ЖБК "Стадникової - 9" участі в засіданні комітету кредиторів не приймав, за прийняте рішення не голосував. Отже, комітет кредиторів приватного підприємства "Тернопільська фірма "Будівельник" реалізував своє визначене законом право й розглянув кандидатуру арбітражного керуючого та вніс пропозицію господарському суду про призначення розпорядником майна боржника Брику А.О.

При вирішенні питання про призначення розпорядника майна суд враховував і положення розділу 6 Рекомендацій Президії Вищого господарського суду України № 04-5/1193 від 04.06.2004 р. „Про деякі питання практики застосування Закону України „Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" . Разом з тим, суд першої інстанції в ухвалі наголосив, що враховує вимоги Закону про банкрутство та правову позицію Вищого господарського суду України про те, що право вибору кандидатури арбітражного керуючого належить господарському суду, і остаточне рішення стосовно тієї чи іншої кандидатури приймає господарський суд за результатами розгляду поданих кандидатур.

На розпорядника майна арбітражного керуючого Бриксу А.О. покладено й виконання обов'язків керівника боржника, оскільки директор приватного підприємства «Тернопільська фірма «Будівельник» ОСОБА_14, якого суд ухвалою від 20 березня 2012 року відсторонив від виконання обов'язків керівника боржника та виконання таких обов'язків поклав на розпорядника майна боржника арбітражного керуючого Монастирського Ф.К., перебуває під вартою.

Львівський апеляційний господарський суд погоджується з висновками суду першої інстанції. Призначаючи розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Бриксу А.О., суд першої інстанції правильно прийняв до уваги рішення комітету кредиторів приватного підприємства "Тернопільська фірма "Будівельник" від 22 травня 2013 року з огляду на визначений законом статус комітету кредиторів; зазначив мотиви, з яких призначив розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Бриксу А.О., кандидатура якого запропонована комітетом кредиторів та відхилив кандидатуру арбітражного керуючого Окряка А.В., запропоновану одним із кредиторів.

При цьому суд першої інстанції з посиланням на закон і фактичні обставини справи встановив правомірність скликання і проведення 22 травня 2013 року зборів комітету кредиторів приватного підприємства "Тернопільська фірма "Будівельник".

Слід зазначити й те, що арбітражний керуючий Окряк А.В. попередньо відхилив пропозицію комітету кредиторів щодо участі у справі про банкрутство приватного підприємства «Тернопільська фірма «Будівельник», не надав суду першої інстанції відомостей про освіту, досвід, кількість справ, у яких бере участь арбітражний керуючий, наявність у нього організаційних та технічних можливостей виконувати обов'язки розпорядника майна у конкретній справі.

Львівський апеляційний господарський суд вважає неприпустимими і відхиляє пояснення арбітражного керуючого Окряка А.В., що головуючий у справі суддя Півторак М.Є. знає про його освіту, досвід роботи арбітражного керуючого в інших справах і не приймає додаткові докази, оскільки всупереч приписам ст.101 ГПК України арбітражний керуючий Окряк А.В. не обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього.

Більш того, арбітражний керуючий Окряк А.В. не подавав апеляційної скарги на ухвалу господарського суду Тернопільської області від 26 червня 2013 року.

Згідно з ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

За приписами ст.ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Львівський апеляційний господарський суд наголошує, що в силу положень закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" остаточно питання про призначення арбітражного керуючого - розпорядника майна боржника розглядає та вирішує господарський суд, який здійснює правосуддя у справах про банкрутство. Оскаржена ухвала прийнята з дотриманням вимог ст.ст. 3-1, 13, ч. 9 ст. 7, ч. 8 ст. 16 закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (в редакції, чинній до 19 січня 2013 року) та з урахуванням фактичних обставин справи.

У матеріалах справи відсутні і скаржником не наведені інші докази на підтвердження незаконності оскарженої ухвали. Доводи апеляційної скарги товариства з обмеженою відповідальністю «Ласка Лізинг» не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених в ухвалі господарського суду Тернопільської області від 26 червня 2013 року.

Враховуючи вищенаведене, Львівський апеляційний господарський суд залишає без змін ухвалу господарського суду Тернопільської області від 26 червня 2013 року у справі №10/Б-5022/1319/2011.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105, 106 ГПК України Львівський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Ухвалу господарського суду Тернопільської області від 26 червня 2013 року по справі №10/Б-5022/1319/2011 залишити без змін, а апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Ласка Лізинг» без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанову може бути оскаржено в касаційному порядку.

Головуючий суддя Гриців В.М.

суддя Галушко Н.А.

суддя Орищин Г.В.