ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

24.07.2013Справа № 901/1547/13

За позовом Допоміжної служби Ради Міністрів Автономної Республіки Крим

до відповідача Державної інспекції сільського господарства в Автономній Республіці Крим

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Фонду майна Автономної Республіки Крим

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Державної насіннєвої інспекції Автономної Республіки Крим

про стягнення 12990,59 грн

Суддя Калініченко А.А.

представники не викликались

СУТЬ СПОРУ: Допоміжна служба Ради Міністрів Автономної Республіки Крим звернулась до Господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до Державної інспекції сільського господарства в Автономній Республіці Крим про стягнення боргу за договором № 9 про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю від 28.02.2012 за надані послуги у розмірі 16888,56 грн, а також розірвати договір № 9 про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю від 28.02.2012 з 02 квітня 2013 року.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем неналежним чином виконуються умови укладеного між сторонами договору №9 про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю від 28.02.2012, у зв'язку з чим у відповідача виникла заборгованість.

15.07.2013 рішенням Господарського суду Автономної Республіки Крим у справі 901/1547/13 позов задоволено частково; стягнуто з Державної інспекції сільського господарства в Автономній Республіці Крим на користь Допоміжної служби Ради Міністрів Автономної Республіки Крим заборгованість у розмірі 11434,52 грн; стягнуто з Державної інспекції сільського господарства в Автономній Республіці Крим на користь Допоміжної служби Ради Міністрів Автономної Республіки Крим 500,79 грн - пені; 116,84 грн - 3% річних; 08,64 грн - витрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляції; 800,36 грн - штрафу; стягнуто з Державної інспекції сільського господарства в Автономній Республіці Крим на користь Допоміжної служби Ради Міністрів Автономної Республіки Крим 1703,36 грн судового збору; в задоволені позовних вимог в частині стягнення з Державної інспекції сільського господарства в Автономній Республіці Крим 3% річних у розмірі 127,10 грн та витрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляції у розмірі 02,32 грн - відмовлено.

На адресу Господарського суду Автономної Республіки Крим від Допоміжної служби Ради Міністрів Автономної Республіки Крим надійшла заява про винесення додаткового рішення у саправі, у зв'язку з тим, що судом не було вирішено питання про розірвання договору № 9 про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю від 28.02.2012 з 02 квітня 2013 року.

Так, під час винесення судового рішення від 15.07.2013 у справі №901/1547/13, судом не було вирішено питання про розірвання договору № 9 про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю від 28.02.2012 з 02 квітня 2013 року та розподіл судових витрат.

Відповідно до статті 88 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд має право за заявою сторони, прокурора, який брав участь в судовому процесі, або за своєю ініціативою прийняти додаткове рішення, ухвалу, якщо:

1) з якоїсь позовної вимоги, яку було розглянуто в засіданні господарського суду, не прийнято рішення;

2) не вирішено питання про розподіл господарських витрат або про повернення судового збору з бюджету.

Додаткове рішення - засіб виправлення неповноти судового рішення. Через незмінність судового рішення суд, який його ухвалив, не вправі його скасувати чи змінити, проте він має право виправити деякі його недоліки, зокрема, неповноту. Неповнота судового рішення може полягати в не вирішенні деяких питань, що стояли перед судом.

Постановою Пленуму Вищого господарського суду України від 23 березня 2012 року № 6 «Про судове рішення» встановлено, що господарським судам прийняття додаткового рішення допустиме виключно з підстав, передбачених статтею 88 Господарського процесуального кодексу України.

Господарський процесуальний кодекс України не встановлює будь-яких обмежень строків подання заяв про прийняття додаткового рішення, виправлення чи роз'яснення його. Тому при розгляді цих заяв господарським судам слід керуватись тими статтями Господарського процесуального кодексу України, які регламентують відповідні строки щодо основного рішення.

Вирішуючи питання щодо розгляду заяв про прийняття додаткового рішення, господарські суди повинні враховувати, в якому порядку розглядалася справа, зокрема, за участю однієї чи обох сторін або за їх відсутності, а також з обставин справи, доводів, наведених у заяві, тощо. При цьому додаткові докази судом не приймаються і оцінка їх не здійснюється.

У залежності від конкретних обставин справи суд може призначити судове засідання для розгляду питання про прийняття додаткового рішення, повідомивши учасників судового процесу про час і місце його проведення.

Суд має право прийняти додаткове рішення, якщо з якоїсь позовної вимоги, яку було розглянуто в засіданні суду, не ухвалено (не прийнято) рішення.

Так, при прийнятті рішення від 15.07.2013 у справі №901/1547/13, судом не було вирішено питання про розірвання договору №9 про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю від 28.02.2012 з 02 квітня 2013 року та розподіл судових витрат.

03 вересня 2012 року між Фондом майна Автономної Республіки Крим (орендодавець) та Державною насіннєвою інспекцією Автономної Республіки Крим (орендар) укладено договір оренди нерухомого майна, що належить Автономній Республіці Крим (далі - договір оренди), відповідно до якого орендарю передано в тимчасове платне користування нерухоме майно каб. №№ 601, 607, 609, загальною площею 65,8 м , що розташовані в адміністративній будівлі Ради міністрів Автономної Республіки Крим за адресою: м. Сімферополь, вул. Київська, 81.

Відповідно до пункту 5.11. розділу 5 договору оренди, орендар зобов'язується здійснювати витрати, пов'язані з утримуванням орендованого майна, і укласти з балансоутримувачем договір про компенсацію витрат балансоутримувача на утримання орендованого майна та надання комунальних послуг орендарю.

Так, 28 лютого 2012 року між Допоміжною службою Ради міністрів Автономної Республіки Крим (балансоутримувач) та Державною насіннєвою інспекцією Автономної Республіки Крим (орендар) укладено договір №9 про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю, відповідно до якого балансоутримувач забезпечує обслуговування, експлуатацію та ремонт будівлі, що знаходиться за адресою: м. Сімферополь, вул. Київська, 81 (далі - будівля), а також утримання прибудинкової території, а орендар бере участь у витратах балансоутримувача на виконання вказаних робіт пропорційно до займаної ним площі в цій будівлі, згідно додатку №1 до цього договору, якщо інше не випливає з характеру послуг, наданих балансоутримувачем за договором. Орендар користується нежитловими приміщеннями площею 82,2 кв.м., розташованими за адресою: м. Сімферополь, вул. Київська, 81, каб. №№ 601, 607, 609 на 6 поверсі адміністративної будівлі (розділ 1 договору).

Відповідно до пункту 2.2.3. договору орендодавець зобов'язаний не пізніше 10 числа місяця, наступного за звітним місяцем, вносити плату на рахунок балансоутримувача будинку за санітарне обслуговування прибудинкової території та допоміжних приміщень будівлі, технічне обслуговування будівлі відповідно до загальної площі приміщень, за ремонт відповідно до відновлюваної вартістю приміщень, а також за комунальні послуги відповідно щомісячного розрахунку представленому балансоутримувачем за встановленою формою.

Сторони обумовили, що договір діє з 15.12.2011 до 12.12.2014 включно (пункт 6.1. договору).

Пунктом 6.4. договору №9 передбачено, що за ініціативою однієї із сторін договір може бути розірваний рішенням господарського суду у випадках, передбачених чинним законодавством України.

У березні 2013 року на адресу відповідача був направлений лист з додатковою угодою до договору №9 про розірвання спірного договору, у зв'язку з невиконанням зобов'язань. Відповідачем надано відповів, що він не може підписати додаткову угоду, оскільки не є стороною за договором №9.

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що невиконання або неналежне виконання зобов'язання є порушенням зобов'язання. Як наслідок порушення зобов'язання ст. 611 Цивільного кодексу України передбачає припинення зобов'язання шляхом розірвання договору.

Істотними у спірному договорі є умови, що стосуються його предмета, ціни та строку виконання.

Відповідно до частини 2 статті 651 Цивільного кодексу України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Таким чином, не сплата відповідачем відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю у строки визначені договором №9 від 28.02.2012 є істотним порушенням договору, а відтак вимога позивача про його розірвання є правомірною та такою, що підлягає задоволенню.

Частиною 3 статті 653 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі зміни або розірвання договору зобов'язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.

Суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині розірвання договору № 9 про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю від 28.02.2012 з 02 квітня 2013 року, а саме договір підлягає розірванню з моменту набрання рішенням законної сили.

Крім того, згідно 10.9. договору оренди нерухомого майна, що належить Автономній Республіці Крим майно вважається повернутим балансоутримувачу з моменту підписання сторонами акту приймання-передачі, однак доказів підписання такого акту до матеріалів справи не надано.

Враховуючи ті обставини, що відповідачем не виконуються належним чином умови та взяті на себе зобов'язання за договором, суд дійшов висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими та підлягають задоволенню частково.

Згідно статті 44, 49 Господарського процесуального кодексу України оплата судового збору підлягає покладанню на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. 88 Господарського процесуального Кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позовні вимоги щодо розірвання договору задовольнити частково.

2.Розірвати договір №9 про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю від 28.02.2012 з моменту набрання додатковим рішенням законної сили.

3.Стягнути з Допоміжної служби Ради Міністрів Автономної Республіки Крим на користь Державного бюджету України 1147,00 грн судового збору.

4.Стягнути з Державної інспекції сільського господарства в Автономній Республіці Крим на користь Допоміжної служби Ради Міністрів Автономної Республіки Крим 1147,00 грн судового збору.

5.Видати накази після набрання додаткового рішенням законної сили.

6.У задоволені позовних вимог в частині розірвання договору оренди нерухомого майна №9 про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю від 28.02.2012, а саме з 02 квітня 2013 року - відмовити.

Суддя А.А. Калініченко