Номер провадження № 11/785/963/13
Головуючий у першій інстанції Лабунський В.Н.
Доповідач Джулай О. Б.
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23.07.2013 року м. Одеса
Колегія суддів судової палати з кримінальних справ апеляційного суду Одеської області в складі:
головуючого Джулая О.Б.
суддів Грідіної Н.В., Коваля В.Г..
за участю прокурора Романець Ю.В.
захисника ОСОБА_2
обвинуваченого ОСОБА_3
розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляцією прокурора на постанову Приморського районного суду м.Одеси, від 05 червня 2013 року,
встановила:
оскарженою постановою кримінальна справа стосовно
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Харків, громадяннина України, з вищою освітою, не одруженого, не працюючого, зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1, раніше судимого
22.травня 2007 року Ленінським районним судом м. Харкова за ст.ст. 263 ч.1, 309 ч.1 КК України, з застосуванням ст. 70 КК України, до 2 років 6 місяців позбавлення волі, на підставі ст.ст.75, 76 КК України звільнений від відбування покарання з випробовуванням, строком на 2 роки,
за звинуваченням за ст.307 ч.3 КК України, направлена в Генеральну Прокуратуру України для проведення додаткового розслідування.
В апеляції прокурор стверджує, що постанова суду не ґрунтується на вимогах кримінально-процесуального законодавства, в зв'язку з чим підлягає скасуванню, з направленням справи на новий судовий розгляд в іншому складі суду.
В судовому засіданні прокурор підтримав апеляцію, обвинувачений і захисник заперечували проти задоволення апеляції.
Заслухавши учасників судового розгляду, вивчивши матеріали справи та доводи апеляції, апеляційний суд приходить до висновку про те, що апеляція не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Заперечуючи проти вказівки суду, щодо необхідності встановлення місця знаходження свідків обвинувачення ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, відносно яких застосовані заходи безпеки, а також свідка ОСОБА_7, прокурор зазначив, що зазначені свідки були допитані судом в попередньому судовому засіданні, з врахуванням чого суд міг оголосити їх показання в судовому засіданні.
В зазначеній частині, на думку апеляційного суду, доводи апеляції не відповідають і суперечать вимогам процесуального законодавства.
Погоджуючись з тезою апелянта стосовно того, що суд міг оголосити показання зазначених свідків, які вони дали в судовому засіданні, апеляційний суд звертає увагу на те, що згідно зі ст. 7 п.16 КПК України одною з загальних засад кримінального судочинства є безпосередність дослідження показань.
При цьому ст. 23 КПК України передбачає, що показання учасників кримінального провадження суд отримує усно.
Таким чином, загальним принципом дослідження доказів є безпосередність їх дослідження. А в даному випадку в суду виникла необхідність в безпосередньому допиті зазначених свідків, тому посилання апеляції на можливість оголошення їх показань є безпідставними.
Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що суд вичерпав всі можливості викликати зазначених свідків в судове засіданні, оскільки місце їх знаходження невідоме, а неодноразові спроби суду доставити зазначених свідків примусово виконані не були.
За таких обставин, на думку апеляційного суду, суд першої інстанції обґрунтовано зазначив однією з підстав повернення справи на додаткове розслідування - неможливість допиту вказаних свідків обвинувачення.
Крім того, в постанові про направлення справи на додаткове розслідування, суд першої інстанції вказав на необхідність встановлення точного часу, дати та місця затримання ОСОБА_3
Заперечуючи проти такої вказівки суду, прокурор в апеляції стверджує, що місце затримання ОСОБА_3 встановлене і підтверджується показаннями понятих, а заперечення обвинуваченого - це спроба ухилитись від кримінальної відповідальності.
Твердження апеляції в цій частині не можуть бути взяті до уваги, оскільки суперечать матеріалам справи.
В даному випадку обставини затримання ОСОБА_3 тісно пов'язані з можливістю вчинення ним, або не вчинення, протиправних дій.
Як стверджує обвинувачення, ОСОБА_3 був затриманий 06.04.2008 року приблизно в 20.20 годин, в АДРЕСА_2, де під час поверхневого огляду в нього був вилучений пакунок з кокаїном в кількості 100 грам.
При цьому протокол вказаного затримання в матеріалах справи відсутній, як відсутній і протокол звільнення.
Поряд з тим, матеріали справи містять протокол про адміністративне затримання ОСОБА_3 (т.1, а.с. 215), та протокол про вчинення ним адміністративного правопорушення (т.1, а.с. 214), згідно з якими 07.04.2008 року, о 20.20 год. ОСОБА_3 був затриманий в АДРЕСА_2 за незаконне зберігання наркотичної речовини без мети збуту.
Крім того, з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_3 (після двох затримань, без жодного звільнення) був допитаний в якості свідка 09.04.2008 року.
Таким чином вказівка суду на необхідність встановлення обставин затримання ОСОБА_3 обґрунтована, а посилання апеляції на показання понятих в цій частині не можуть бути взяті до уваги.
Вказівка суду першої інстанції про необхідність вирішення питання про притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за ст.44 КУпАП, на думку апеляційного суду, також є обґрунтованою, а доводи апеляції в цій частині про те, що таким чином суд виходить за межі обвинувачення, не відповідають фактичним обставинам.
Як вже було зазначено, матеріали справи містять протокол про адміністративне затримання ОСОБА_3 (т.1, а.с. 215), та протокол про вчинення ним адміністративного правопорушення (т.1, а.с. 214), згідно з якими 07.04.2008 року, о 20.20 год. ОСОБА_3 був затриманий в АДРЕСА_2 за незаконне зберігання наркотичної речовини без мети збуту.
Таким чином, суд не виходить за межі обвинувачення, оскільки не порушує питання про притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності, а доручає прийняти рішення за вже складеним адміністративним протоколом.
Обвинувачення стверджує, що ОСОБА_3 був затриманий 06.04.2008 року приблизно в 20.20 годин, в АДРЕСА_2, де під час поверхневого огляду в нього був вилучений пакунок з кокаїном в кількості 100 грам. Протокол затримання відсутній. Але якщо ОСОБА_3 дійсно був затриманий саме тоді і саме там, і не звільнявся, то яким чином він міг бути затриманий 07.04.2008 року, о 20.20 год. в АДРЕСА_2 за незаконне зберігання наркотичної речовини без мети збуту. При чому в протоколі про адміністративне правопорушення від 07.04.2008 року є власноручний підпис ОСОБА_3 (т.1, а.с.215).
Виходячи з цього, прийняття рішення про притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за зазначеним протоколом, має суттєве значення для вирішення питання про його винуватість саме в межах пред'явленого обвинувачення.
В постанові про повернення справи на додаткове розслідування суд першої інстанції вказав на необхідність перевірки версії обвинуваченого, після чого, з врахуванням всіх встановлених обставин, можливо буде кваліфікувати його дії.
В апеляції прокурор зазначив, що дані вказівки суду не мають відношення до неповноти чи неправильності досудового слідства, оскільки прокурор, відповідно до положень ст.277 КПК України, має право змінити об'єм обвинувачення та кваліфікацію діяння обвинуваченого.
Зазначені доводі апеляції апеляційний суд вважає необґрунтованими, оскільки в постанові суду першої інстанції мова йде не взагалі про обвинувачення і кваліфікацію, а про дослідженні та спростування версії ОСОБА_3 (у відповідності з принціпом презумпції невинуватості), лише після чого можливо прийняти рішення про об'єм обвинувачення та належну кваліфікацію дій обвинуваченого.
На підставі викладеного апеляційний суд приходить до висновку про те, що суд першої інстанції мав законні підстави для направлення справи на додаткове розслідування, оскільки судом була встановлена суттєва неповнота досудового слідства, яка не може бути усунена в судовому засіданні.
За таких обставин апеляційний суд не вбачає підстав для зміни або скасування постанови суду першої інстанції, в зв'язку з чим апеляція прокурора не підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 365, 366, 383 КПК України, колегія суддів судової палати з кримінальних справ апеляційного суду Одеської області,
ухвалила:
Апеляцію прокурора залишити без задоволення.
Постанову Приморського районного суду м.Одеси, від 05 червня 2013 року, кримінальна справа за звинуваченням ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, у вчиненні злочину, передбаченого ст.307 ч.3 КК України, направлена в Генеральну Прокуратуру України для проведення додаткового розслідування, залишити без змін.
Судді апеляційного суду
Одеської області (підпис) О.Б. Джулай
(підпис) Н.В.Грідіна
(підпис) В.Г.Коваль
З оригіналом згідно.
Суддя Апеляційного суду
Одеської області О.Б. Джулай