Справа № 1-10 /2008р.

 

В И Р О К

    іменем   України

                                                                                                                     

 

    24 червня  2008 року                                                                 Лубенський міськрайонний суд 

                                                                                                          Полтавської області

 

            в складі :    головуючого судді  Литвина М.М.

                               при секретарі  Гусак А.О. ,

                               з участю прокурора:  Савицького І.В., Білокінь Р.М.

                                адвокатів :  ОСОБА_2., ОСОБА_3 та ОСОБА_4

розглянувши  у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Лубни кримінальну справу про обвинувачення :                       

ОСОБА_1  ІНФОРМАЦІЯ_1,  уродженця  с.Новачиха  Хорольського району Полтавської області, мешканця АДРЕСА_1, українця, громадянина України, освіта середня,  одруженого, працюючого  водієм у приватного підприємця ОСОБА_14., не  судимого,-

 

у скоєнні злочину, передбаченого ст.286 ч.2 КК України,-

                            

                                                                  В С Т А Н О В И В :

 

         01.12.2006 року о 19-00 год. ОСОБА_1, керуючи технічно-справним автомобілем ГАЗ-32213 СПГ д/н НОМЕР_1, належним ОСОБА_5., по закінченні  робочої зміни маршрутного транспорту рухався  по автодорозі від поста  Лубенської  ОРДПС ДАІ до с.Засулля в напрямку м.Лубен Полтавської області, зі швидкістю близько 50 км/год, з увімкненим ближнім світлом фар.

            Наближаючись до знаку населений пункт "Засулля" в районі позначки 4 км. даної автодороги, водійОСОБА_1, грубо порушуючи  правила безпеки   дорожнього руху, завчасно виявивши попереду свого автомобіля у світлі фар небезпеку для руху  -  пішохода ОСОБА_6, який знаходився на проїжджій частині і рухався в попутному з ним напрямку, проявив неуважність, не застосував своєчасно заходів до  екстренного  гальмування свого автомобіля, в результаті чого допустив наїзд на даного пішохода.

            В результаті дорожньо-транспортної пригоди водійОСОБА_1 заподіяв  пішоходу ОСОБА_6 тілесні ушкодження від яких наступила смерть. Так, згідно висновку  судово-медичної експертизи № 417-Д від 16.01.2007 року на тілі трупа ОСОБА_6маються тілесні ушкодження  у вигляді  садна з забитими ранами в лобно-тім"яній ділянці голови, кровопідтічності м"яких тканин  голови в лобно -тім"яній ділянці, крововиливу  під тверду мозкову оболонку в лобно-тім"яно-потиличних долях, крововиливу в стовбурний  відділ головного мозку, в продовгуватий мозок, мозочок, з розчавленням мозку в області  мосту, рідка кров  в шлуночках головного мозку, перелом ребер : зліва - 2-ге по середньо-ключичній  лінії , з права - 1-2 по середньо-ключичній лінії, зливних крововиливів на поверхні легень, крововиливів в плевральну  порожнину  з права 50 мл., зліва- 10 мл. рідкої крові, травматичного розриву  верхньої долі  правої легені, крововиливу в м"які тканини : попереку, правого стегна, правої та лівої гомілки по задній поверхні, саден по  передній і лівій черевній стінці живота, попереку і попереку з права , лівої   і правої лопатки та  міжлопатковій ділянці, які,  відносно живої особи, відносяться до тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечних  для життя в момент їх спричинення.

            Причиною смерті ОСОБА_6 стала  тупа черевно-мозкова травма, що супроводжувалась  крововиливами під оболонку  та в речовину головного мозку.

            Згідно висновку  автотехнічної експертизи №87 від 22.03.2007 року  водій автомобіля ГАЗ-32213 СПГ ОСОБА_1 грубо порушив  вимоги п.п. 12.3 Правил дорожнього руху, що означають :

            П.12.3 У  разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій  об"єктивно спроможний  виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення  швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного  для інших учасників руху  об"їзду перешкоди, які знаходяться в причинному зв"язку  з наслідками  цієї пригоди.

            ВодійОСОБА_1 міг попередити наїзд на пішохода ОСОБА_6шляхом виконання п.12.3 Правил дорожнього руху - застосування екстренного гальмування в умовах  даної пригоди, для чого у нього не було  перешкод  технічного характеру.

            Допитаний в судовому засіданні  ОСОБА_1  винним себе в скоєнні злочину  , при вищевикладених  обставинах  визнав  частково,  показавши суду, що  в даній дорожно-транспортній обстановці він не мав можливості уникнути наїзду на пішохода ОСОБА_6., коритрий   раптово з"явився перед його автомобілем. Він прийняв міри маневрування, але правою стороною автомобіля здійснив наїзд на ОСОБА_6.

 

            Вина ОСОБА_1 підтверджується :

 

·        показами потерпілої ОСОБА_7., яка показала суду, що 01.12.2006 року , близько 17-00 год.  її молодший  син  ОСОБА_6  вийшов з дому щоб купити сигарети і пиво. Взагалі син ніколи і нікуди на довго не ходив, а якщо і затримувався, то завжди  телефонував і повідомляв. Додому син не повернувся і вони  шукали його скрізь, де тільки могли, а 06.12.2006 року  вони дізнались про те, що сина збив автомобіль. Потерпіла також показала суду, що син по характеру  був спокійною і врівноваженою людиною. Ввечері 01.12.2006 року  нічого особливого в поведінці сина не було, він поводив себе спокійно;

·        показами потерпілого  ОСОБА_8, який  дав суду аналогічні покази;

·        показами   свідка ОСОБА_9, який показав  суду, що він працює водієм на автобусі ЛАЗ в Лубенській спілці  водіїв-підприємців. Кожного дня після  закінчення рейсу він їздить  на газову заправку в с.Піски заправлятися. Так, 01.12.2006 року  в проміжок часу  між 18-30 год та 19-00 год. він на даному автобусі на газовій заправці заправився газом і бачив, що на заправку під"їхав і ОСОБА_1. Він, заправившись, поїхав в напрямку с.Засулля, і доїжджаючи до  рекламного щита "Арго" він помітив пішохода, який рухався по проїжджій частині дороги. Він посигналив, але пішохід продовжував іти. Коли він почав звертати вліво, то пішохід також почав іти вліво, він почав звертати вправо - і пішохід вправо. При цьому  пішохід був  розташований спиною до нього, розставивши руки в сторони, а голова була опущена донизу. Він, зманеврувавши, об"їхав пішохода і поїхав далі. Біля магазину він ще зупинявся для того, щоб кондуктор поміняла дрібні гроші. Вже піднімаючись на гору, вони побачили, що їм на зустріч їхала швидка допомога. Він не впевнений  в якому саме стані був той пішохід, але  по його поведінці не можна сказати, що він був тверезий. 

·        показами свідка ОСОБА_10., який показав суду, що  ОСОБА_6 був його рідним братом.  Взагалі брат був дуже спокійною і врівноваженою людиною.  1.12.2006 року сварок в сім"ї не було, все було спокійно. Ввечері брат вийшов в магазин по пиво і додому не повернувся.

·        показами свідка ОСОБА_11., яка показала суду, що ОСОБА_6  був рідним братом її чоловіка. Вона бачила його  зранку і ввечері 1.12.2006 року. Наступні дні ОСОБА_6 вдома не було, а потім  вона пішла на впізнання.

·        показами свідка ОСОБА_12., який показав суду, що він працює   лікарем  виїздної бригади на станції  швидкої допомоги. 1.12.2006 року  він був на чергуванні і  ввечері  вони отримали виклик.  На місці пригоди стояв  автомобіль, перед ним лежав постраждалий, вони занести його в автомобіль швидкої і почали надавати допомогу. Хто там був ще він не звертав  уваги, бо йому необхідно було рятувати людину. Стан постраждалого був тяжкий, але стабільний - перша стадія шоку.

 

Крім того, вина ОСОБА_1 підтверджується :

-  протоколом огляду транспорту, яким зафіксовано   технічний стан, технічні пошкодження      автомобіля ГАЗ- 32213 СПГ після скоєння наїзду на пішохода (а.с. 8) ;

-  протоколом додаткового огляду транспорту та фототаблицею до нього, яким зафіксовано  детальний огляд технічного стану, пошкоджень на автомобілі ГАЗ- 32213 СПГ ( а.с.10-13);

-   протоколом пред"явлення трупа для впізнання, яким зафіксовано впізнання трупа  пішохода його рідними (а.с.25-26);

-  протоколом  огляду одягу та взуття  потерпілого, яким зазначено  огляд пошкоджень на взутті та одязі пішохода ОСОБА_6., залишеного внаслідок наїзду на нього автомобілем ГАЗ- 32213 СПГ (а.с.75-76) ;

-   висновком судово-медичної експертизи № 417-Д від 16.01.2007 року, яким вказані тілесні ушкодження отримані пішоходом ОСОБА_6, їх механізм отримання, його причину смерті та положення, в якому знаходився потерпілий  при первинному контакті з автомобілем ( а.с. 79);

-    висновком трасологічної експертизи № 04 від 04.01.2007 року, яким зауважено, що на  підошвеній  частині лівого кросівка пішохода ОСОБА_6маються сліди трас, які утворилися  від внутрішньої сторони підметочної частини в бік зовнішньої ( а.с. 83-84) ;

-    протоколом  відтворення обставин та події ДТП з участю  водіяОСОБА_1, схемою до нього, яким зхазначено обставини, механізм розвитку  скоєння наїзду  його автомобілем  на пішохода ( а.с.93-95) ;

-     висновком автотехнічної експертизи № 87 від  22.03.2007 року, яким зазначено порушення Правил  дорожнього руху  з боку водія  автомобіля ГАЗ- 32213 СПГ ОСОБА_1, які знаходяться в  причинному зв"язку  з обставинами  даної пригоди і  з наслідками, які настали ( а.с.100-102);

-    висновком судової  автотехнічної експертизи № 832  від 28.12.2007 року (а.с.178-183) ;

 

            Таким чиномОСОБА_1, керуючи транспортним засобом, порушив правила безпеки  дорожнього руху, що спричинило  смерть потерпілого   і дії  його суд кваліфікує за ст.286 ч.2 КК України.

             Призначаючи покарання підсудному, суд, керуючись вимогами ст.65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставни що пом”якшують та обтяжують покараня.

В якості обставин, які пом”якшують покарання підсудного суд визнає  часткове добровільне відшкодування підсудним  завданої шкоди.

ОСОБА_1 в основному характеризуються позитивно, має досить великий  водійський стаж,  і, призначаючи покарання підсудному у вигляді позбавлення волі, суд  вважає за недоцільне застосовувати до ОСОБА_1 додаткове  покарання у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами.

Потерпілими по даній справі заявлено цивільний позов до ОСОБА_5 - власника  джерела підвищеної небезпеки,  про відшкодування матеріальної шкоди  та до  ОСОБА_1  про відшкодування моральної шкоди і, вирішуючи це питання, суд  приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню частково.

Відповідно  до ст.1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі  володіє транспортним засобом.

Відповідач ОСОБА_5 в судовому засіданні  позовні вимоги визнав. Прохав суд зменшити  розмір відшкодувань.

Згідно ст. 1167  ЦК України  моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Вина підсудного ОСОБА_1 встановлена і доведена в судовому засіданні і суд, з урахуванням вини потерпілого  і матеріального становища підсудного, який завдав шкоди, розмір завданої моральної шкоди встановлює  в сумі  20 000 грн.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 має матір - ОСОБА_13, 1927 р.н. ,  за якою здійснює  постійний  догляд, інших працездатних дітей у неї немає.

Відповідно до ст.1 п. "г" Закону України "Про амністію"  від 19.04.2007 року звільняються від покарання у виді позбавлення волі на певний строк та від інших покарань, не пов'язаних із позбавленням волі особи , засуджені за злочини вчинені з необережності, за які законом передбачено покарання менш суворе , ніж позбавлення волі на строк не більше десяти років, які  на день набрання чинності цим Законом мають одного чи обох батьків, які досягли 70-річного віку, за умови, що  інших  працездатних дітей у них немає.

ПідсуднийОСОБА_1 не заперечує проти застосування відносно нього Закону України "Про амністію".

              На підставі викладеного, керуючись ст.ст.323, 324  КПК України , --

 

ЗАСУДИВ :

 

            ОСОБА_1   за ст.286 ч.2 КК України  до 4-х  років   позбавлення  волі,  без позбавлення права керувати транспортними засобами.

            Згідно п."г"  ст.1  Закону України "Про амністію"  від 19.04.2007 року звільнити  ОСОБА_1 від  призначеного судом покарання.

            Міру запобіжного заходу відносно ОСОБА_1 до вступу вироку в закону  залишити попередню -  підписку про невиїзд.

            Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_7 та ОСОБА_8   8 581 грн.25 коп. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди.

            Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_7 та ОСОБА_8  20 000 грн. в рахунок відшкодування моральної  шкоди.

            Стягнути з ОСОБА_1 на користь  НДЕКЦ при УМВС України в Полтавській області  код ЗКПО -25574067, МФО - 831019, банк УДК в Полтавській області  р/р №35220002003664  за проведення трасологічної експертизи  153 грн. 29 коп. та  188 грн.57 коп. за проведення  автотехнічної експертизи.

           Вирок може бути оскаржено до апеляційного суду Полтавської області  на протязі 15 діб  з моменту його проголошення .

 

 

 

 

 

Головуючий                                                                                           М.М.Литвин