Справа № 2-1212
2008 р.
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
31 жовтня 2008 року Лубенський міськрайонний суд
Полтавської області
в складі : головуючого судді - Литвин М.М.
при секретарі - Олійник Л.Б.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Лубнах цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право на користування житловим приміщенням та зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання права власності на Ѕ частину квартири,-
В С Т А Н О В И В :
ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2. про визнання особи такою, що втратила право на користування житловим приміщенням . В позові вказував, що 19.02.2000 року він зареєстрував шлюб з ОСОБА_2.
В серпні 2000 року його батьки придбали для них з дружиною однокімнатну квартиру АДРЕСА_1. При оформленні договору купівлі-продажу квартира була оформлена на нього. Крім нього в цій квартирі була зареєстрована і його дружина ОСОБА_2. з ним у вказаній квартирі до листопада 2001 року, а в червні 2002 року вона остаточно вивезла з квартири всі свої особисті речі і майно.
24 квітня 2003 року шлюб між ними було розірвано. Під час розлучення та в подальшому ніяких майнових і моральних претензій вони один одному не пред"являли.
З листопада 2001 року ОСОБА_2у квартирі не проживає, ніяких витрат по її утриманню не несе. Проживає у своїх батьків в м.Лубнах.
На даний час у зв"язку з хворобою батьків він має намір продати квартиру, але не може цього зробити, бо в квартирі зареєстрована його бувша дружина ОСОБА_2
Прохав суд винести рішення, яким визнати, що ОСОБА_2 втратила право користування житловим приміщенням, розташованим за адресою АДРЕСА_1 та зняти її з реєстрації за вказаною адресою.
В свою чергу ОСОБА_2звернулась в суд з позовом до ОСОБА_1 про визнання права власності на Ѕ частину квартири, мотивуючи свій позов тим, що 19.02.2000 року вона зареєструвала шлюб з відповідачем ОСОБА_1..Запрошені на весілля гості подарували їм кошти в сумі 2 500 грн. Порадившись сім"єю, вони вирішили подаровані кошти та матеріальну допомогу батьків використати на придбання житла.
Квартиру вирішили купити в АДРЕСА_1 у гр-на ОСОБА_3., а оскільки він мав великий борг(2500 грн.) за комунальні послуги, то вони цей борг погасили своїми коштами і 22.08.2000 року відповідно до договору купівлі-продажу придбали також за спільні кошти цю квартиру. Продаж вчинено за 500 грн. на її бувшого чоловіка ОСОБА_1
Придбавши квартиру, вони прописались у ній а в подальшому вони мали намір продати цю квартиру і купити в Лубнах іншу. Але подружні стосунки між ними не склались, ОСОБА_1 почав зловживати спиртним, почав ображати та бити. Вона зверталась з відповідними заявами до Лубенського МРВ УМВС і ОСОБА_1 притягувався до адміністративної відповідальності. Потім відповідач ОСОБА_1 вигнав її з їх спільної квартири і вона була змушена забрати свої речі та піти проживати до своїх батьків. При цьому він забрав у неї ключі від квартири.
На даний час шлюб між ними розірвано, після розірвання шлюбу вона вибрала прізвище ОСОБА_2.
Вона неодноразово зверталась до ОСОБА_1 з пропозицією провести розподіл придбаної ними квартири у добровільному порядку, на що останній обіцяв квартиру продати, а гроші розділити порівну. Вона до цього часу зареєстрована у їх спільній квартирі.
Вважає, що відповідач, пред"явивши до неї позов, намагається всупереч вимогам закону позбавити її права власності на житлову квартиру, яка придбана ними під час шлюбу за їх спільні кошти і являється спільною сумісною власністю подружжя.
Прохала суд встановити що спірна квартира є об"єктом їх спільної сумісної власності і визнати за нею право власності на Ѕ частину квартири АДРЕСА_1. Також прохала стягнути з відповідача ОСОБА_1 на її користь витрати, пов"язані із сплатою судового збору в сумі 81,43 грн., 32 грн. витрат на ІТЗ та 650 грн. витрат за надану їй юридичну допомогу.
В судовому засіданні ОСОБА_1 свої вимоги підтримав в повному обсязі, проти заявленого ОСОБА_2. позову заперечував.
ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги ОСОБА_1 не визнала, заявлений нею позов підтримала в повному обсязі.
З"ясувавши обставини справи, заслухавши пояснення сторін, покази свідків, дослідивши докази, суд приходить до слідуючого.
Сторони зареєстрували шлюб 19.02.2000 року. Під час перебування у шлюбі в серпні 2000 року, за спільні кошти, які були подаровані їм на весілля та матеріальну допомогу батьків ними була придбана квартира АДРЕСА_1. Після укладення договору купівлі-продажу вони обоє були зареєстровані у вказаній квартирі.
В подальшому сімейні стосунки між сторонами не склалися, сторони розірвали шлюб і проживають окремо, будучи зареєстрованими за вищевказаною адресою.
Згідно договору купівлі-продажу від 22.08.2000 року ОСОБА_3. продав, а ОСОБА_1 придбав однокімнатну квартиру №19 житловою площею 18,8 м.кв., загальною площею 37,1 м.кв., що знаходиться в АДРЕСА_1.
Як слідує із заяви продавця квартири ОСОБА_3 до керівництва ГЖЕД с.Засулля ( а.с.52), той прохав дозволу щоб заборгованість за квартирну плату та житлово-комунальні послуги в сумі 2367 грн. була сплачена ОСОБА_1., від якого також мається відповідна заява .
Таким чином в судовому засіданні знайшло своє підтвердження те, що в рахунок погашення заборгованості, за домовленістю,ОСОБА_1. була придбана спірна квартира.
Факт наявності коштів, які були подаровані на весілля і які могли бути витрачені подружжям ОСОБА_1 на придбання квартири підтвердили в судовому засіданні свідки ОСОБА_4, ОСОБА_5., ОСОБА_6., ОСОБА_7., ОСОБА_8. та інші.
Свідок ОСОБА_9., головний бухгалтер ГЖЕД с.Засулля, стверджувала суду, що кошти в рахунок заборгованості ОСОБА_3 були сплачені самеОСОБА_1., квитанція заповнювалась на його ім"я.
Таким чином суд ставить під сумнів надану ОСОБА_1. копію квитанції до прибуткового касового ордеру без номера(а.с.57) на ім"я ОСОБА_10., невідомо ким підписану, так-як свідки, представники бухгалтерії пояснювали суду, що підпис, який мається на квитанції, не належить нікому із працівників бухгалтерії. Крім того, свідок ОСОБА_11., котра на той час працювала касиром, суду показала, що під час розгляду справи в суді ОСОБА_1 прохав її дати підтвердження суду, що вищевказана квитанція заповнювалась саме нею, на що вона відмовила.
Викладені обставини свідчать про те, що доводи ОСОБА_1 щодо придбання спірної квартири його батьками є безпідставними і в судовому засіданні не знайшли свого підтвердження.
Судом встановлено, що вищезазначена квартира була придбана подружжям ОСОБА_1та ОСОБА_2, за спільні кошти і являється спільною сумісною власністю подружжя.
Відповідно до ст.60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності...Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об"єктом права спільної сумісної власності подружжя.
Згідно зі ст.68 СК України, розірвання шлюбу не припиняє права спільної сумісної власності на майно, набуте за час шлюбу.
Розпорядження майном, що є об"єктом права спільної сумісної власності, після розірвання шлюбу здійснюється співвласниками виключно за взаємною згодою, відповідно до Цивільного кодексу України.
Відповідно до ч.2 ст. 370 ЦК України у разі виділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки кожного із співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними, або законом.
При вищевикладених обставинах суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_2підлягають задоволенню в повному обсязі.
На підставі ст. 328, 370 ЦК України, ст.ст.60, 61,63, 68 СК України, керуючись ст.ст. 10,11, 60, 212, 213-215 ЦПК України, суд, -
В И Р І Ш И В :
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням та зняття з реєстрації відмовити.
Позовні вимоги Предтеченської ОСОБА_2 до ОСОБА_1 задовольнити.
Встановити, що квартира АДРЕСА_1 є об"єктом права спільної сумісної власності ОСОБА_1 та ОСОБА_2.
Визнати за ОСОБА_2 право власності на Ѕ частину квартири АДРЕСА_1.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 79 грн.43 коп. в рахунок відшкодування сплати судового збору, 30 грн. за інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи та 650 грн. за надану їй юридичну допомогу.
Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Полтавської області протягом 20 днів з дня подачі заяви про апеляційне оскарження, яка подається на протязі 10 днів з дня проголошення рішення.
Суддя Лубенського
міськрайонного суду М.М.Литвин