справа № 1-216/2008 р.
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 листопада 2008 року Сумський районний суд Сумської області в складі головуючого судді Клочко Б.М., при секретарі Скринник Ю.О., з участю прокурора Вакули І.М., адвоката ОСОБА_10, законних представників потерпілої ОСОБА_1, ОСОБА_2 розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Суми кримінальну справу по обвинуваченню
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 р.н., уродженця м. Суми, українця, громадянина України, військовозобов'язаного, з середньою спеціальною освітою, одруженого, не працюючого, мешкаючого: АДРЕСА_1, раніше не судимого,
у вчиненні злочину, передбаченого ст. 286 ч.1 КК України, -
ВСТАНОВИВ :
Підсудний ОСОБА_3 вчинив злочин з необережності за слідуючих обставин.
11 квітня 2008 року близько 18-30 годин він на підставі довіреності керував власним автомобілем ВАЗ 2101 д.н. НОМЕР_1 та рухався по автодорозі АДРЕСА_2 в напрямку м. Суми.
Під час руху в районі зупинки громадського транспорту АДРЕСА_3, ОСОБА_3 не врахував дорожньої обстановки та зневажив безпекою дорожнього руху, маючи об'єктивну можливість завчасно виявити рух пішохода по проїзній частині автодороги із-за перешкоди, не вжив відповідних заходів з метою зниження швидкості аж до повної зупинки транспортного засобу, що призвело до наїзду на малолітнього пішохода ОСОБА_4, яка з порушенням п. 4.10 ПДР України перетинала проїзну частину автодороги АДРЕСА_2.
В наслідок ДТП пішохід ОСОБА_4 отримала тілесні ушкодження - «Поєднана кранио-скелетна травма. ЗЧМТ. Струс головного мозку. Забій з підшкірною гематомою м'яких тканин тім'яно-потиличної області. Закритий перелом середньої третини правої бедреної кістки зі зміщенням. Закритий перелом верхньої третини правої плечевої кістки зі зміщенням. Симптоматичний тромбоцитоз. Функціональні зміни в серці.», вказані тілесні ушкодження не являються небезпечними для життя, потягли тривалий розлад здоров'я, для лікування необхідно строк більше 21 дня та згідно висновку СМЕ НОМЕР_2 відносяться до середньої тяжкості тілесних ушкоджень.
Керуючи автомобілем ВАЗ 2101 д.н. НОМЕР_1 ОСОБА_3 порушив вимоги Правил дорожнього руху України (затверджених постановою КМ України від 10.10.01р. №1306, введених в дію з 1.01.02р.) передбачених пунктами:
1.3. Учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.
1.5. Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків.
Особа, яка створила такі умови, зобов'язана негайно вжити заходів до забезпечення безпеки дорожнього руху на цій ділянці дороги та вжити всіх можливих заходів до усунення перешкод, а якщо це неможливо, попередити про них інших учасників дорожнього руху, повідомити підрозділ міліції, власника дороги або уповноважений ним орган.
1.7. Водії, пішоходи та пасажири зобов'язані бути особливо уважними до таких категорій учасників дорожнього руху, як діти, люди похилого віку та особи з явними ознаками інвалідності.
2.3. Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний:
б) бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі;
12.3. У разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об'єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди.
Порушення п.п. 1.3, 1.5, 1.7, 2.3 “б”, 12.3 ПДР України допущені водієм ОСОБА_3 знаходиться в прямому причинному зв'язку з подією ДТП і наслідками, що настали.
Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_3 свою вину у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.286 КК України не визнав та суду пояснив, що він 11.04.08 р. рухався по автодорозі АДРЕСА_2 у напрямку м. Суми. В районі зупинки громадського транспорту АДРЕСА_3 він побачив пасажирський автобус, що стояв на зустрічній полосі руху з частковим виїздом на узбіччя. Він рухався зі швидкістю близько 60 км/год. Не зменшуючи швидкості, він продовжив рух, у момент роз'їзду з автобусом, метрів за 5-7 від нього, із-за автобуса вийшла дівчинка, він різко загальмував, але уникнути наїзду на неї йому не вдалося. Своєї вини він не визнає, оскільки вважає, що в його діях немає порушень Правил дорожнього руху України, а ДТП, на його думку, сталося виключно по вині ОСОБА_4
Не дивлячись на повне не визнання вини самим підсудним, його вина в інкримінованому йому діянні доказана добутими і вивченими в судовому засіданні доказами.
Так, потерпіла ОСОБА_4 суду пояснила, що 11.04.2008 року близько 18 год. 30 хв. вона приїхала на автобусі ПАЗ, що рухається по маршруту НОМЕР_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 в АДРЕСА_3. Після того як водій зробив зупинку вийшла через передні двері та направилась до задньої частини автобуса, щоб перетнути проїзну частину, Перед тим як перетнути проїзну частину автодороги АДРЕСА_2 подивилась ліворуч, щоб переконатись в відсутності транспортних засобів та безпечно перетнути проїзну частину. Переконавшись, що зі сторони м. Суми транспортні засоби не рухаються відновила рух та почала перетинати проїзну частину в темпі середнього кроку, Під час руху також подивилась праворуч, де помітила автомобіль ВАЗ 2101 червоного кольору, який рухався в напрямку м. Суми. Так як автомобіль знаходився далеко не зупиняючись продовжила рух. Вийшовши на смугу руху в напрямку м. Суми відчула удар в правий бік та впала на проїзну частину. Як з'ясувалось пізніш, що на неї відбувся наїзд автомобілем ВАЗ 2101 червоного кольору, який вона бачила до наїзду.
Законний представник ОСОБА_1 суду пояснила, що 11.04.2008 року їй стало відомо, що її донька ОСОБА_4 потрапила в дорожньо-транспортну подію в АДРЕСА_3, де водій ОСОБА_3 керуючи автомобілем ВАЗ 2101 червоного кольору допустив наїзд на ОСОБА_4, яка в свою чергу перетинала проїзну частину в темпі середнього кроку. В наслідок ДТП донька ОСОБА_4 отримала досить серйозні тілесні ушкодження та тривалий час знаходилась на стаціонарному лікуванні в СОДКЛ м. Суми і до цього часу стан її здоров'я не відновився.
Свідок ОСОБА_5 суду пояснив, що 11.04.2008 року близько 18 год. 30 хв. він знаходячись в якості пасажира автомобіля ВАЗ 2101 д.н. НОМЕР_1, яким керував його знайомий ОСОБА_3, рухались по проїзній частині автодороги АДРЕСА_2, в напрямку м. Суми. По автодорозі рухались зі швидкістю близько 60 км/год., ближче до правого краю проїзної частини. Рухаючись в районі зупинки громадського транспорту АДРЕСА_3, помітив, що навпроти вказаної зупинки стоїть автобус ПАЗ НОМЕР_3, який рухався по маршруту ІНФОРМАЦІЯ_2, водій якого висаджував пасажирів. В автомобілі він курив і збивав попіл у вікно, повертаючи голову в бік. При роз'їзді з автобусом він почув звук гальмування автомобіля, удар і автомобіль зупинився. Коли вийшов з автомобіля, побачив попереду їхнього автомобіля на дорозі збиту дівчинку.
Свідок ОСОБА_6 суду пояснив, що 11.04.2008 року він повертався до себе додому в АДРЕСА_4 на автобусі ПАЗ, що рухається по маршруту НОМЕР_3. Близько 18 год. 30 хв. рухались в АДРЕСА_3, де пасажир-дівчинка попросила, що водій зробив зупинку. Водій зупинив автобус у правого краю проїзної частини правими колесами виїхав на узбіччя. Знаходячись в автобусі на задньому пасажирському сидінні бачив, що дівчинка пішла до задньої частини автобуса та почала перетинати проїзну частину. Коли вона вийшла на центр проїзної частини то почув звук гальмування коліс автомобіля, а потім побачив, як на пішохода відбувся наїзд автомобілем ВАЗ 2101, який рухався в напрямку м. Суми.
Свідок ОСОБА_7 суду пояснив, що 11.04.2008 року близько 18 год. 30 хв. він на мопеді рухався по другорядній дорозі в АДРЕСА_3, в напрямку автодороги АДРЕСА_2. Під час руху помітив, що зі сторони м. Суми в напрямку АДРЕСА_4 рухається автобус ПАЗ по маршруту НОМЕР_3 та навпроти зупинки громадського транспортну АДРЕСА_3 зупинився. Через передні двері автобусу вийшла пасажир-дівчинка та почала перетинати проїзну частину автодороги в темпі середнього кроку із-за задньої частини автобусу. Коли дівчинка дійшла на зустрічну смугу руху, то помітив, що на неї відбувся наїзд автомобілем ВАЗ 2101 червоного кольору.
Малолітній свідок ОСОБА_8, пояснення якого досліджені в судовому засіданні, на досудовому слідстві пояснив, що 11.04.2008 року близько 18 год. 30 хв. він грався біля зупинки громадського транспорту АДРЕСА_3. В цей момент помітив, що у правого краю проїзної частини зупинився автобус ПАЗ, який рухався по маршруту НОМЕР_3, правими колесами з'їхавши на праве узбіччя. Із автобуса вийшла його знайома ОСОБА_4 та почала перетинати проїзну частини автодороги АДРЕСА_2 із-за задньої частини автобусу, в темпі середнього кроку. Коли ОСОБА_4 вийшла на смугу руху в напрямку м. Суми він почув звук гальмування коліс автомобіля ВАЗ 2101, який рухався в напрямку м. Суми, водій якого допустив наїзд на ОСОБА_4, яка впала на проїзну частину.
Крім того, вина підсудного стверджується:
- протоколом огляду місця події, схемою та фототаблицею до нього, де зафіксована речова обстановка місця події, тобто кінцеве розташування автомобіль ВАЗ 2101 д.н. НОМЕР_1 з його слідами та механічними пошкодженнями, слід гальмування правих коліс автомобіля та наявність ЛФП на місці події. (а.с.10-19);
- протоколом огляду і перевірки технічного стану транспортного засобу та протоколом додаткового огляду транспортного засобу з фотознімками до нього, тобто автомобіля ВАЗ 2101 д.н. НОМЕР_1, де зафіксовані механічні пошкодження його передньої частини, тобто деформації переднього лівого крила у вигляді вм'ятини, потертість пило-грязьового нашарування на передньому лівому крилі автомобіля. (а.с. 20-25);
- протоколом відтворення обстановки та обставин події зі свідком ОСОБА_3, який вказав швидкість руху свого автомобіля до наїзду, відстань на якій він рухався по відношенню до елементів проїзної частини та темп переміщення пішохода. (а.с. 67-69);
- протоколом відтворення обстановки та обставин події зі свідком ОСОБА_9, який вказав розташування автобуса на момент його зупинки, місце звідки вийшов пасажир та почав рух в напрямку задньої частини автобусу, швидкість руху автобусу та автомобіля на момент роз'їзду та безпосередньо лінію роз'їзду транспортних засобів. (а.с. 70-72)
- протоколом відтворення обстановки та обставин події зі свідком ОСОБА_7, який під час проведення слідчої дії вказав місце розташування автобусу ПАЗ на проїзній частині по відношенню до елементів проїзної частини на момент зупинки, відстань на якій рухалась пішохід від задньої частини автобуса, траєкторію руху пішохода та безпосереднє місце наїзд на нього, яке розташовано на смузі руху автомобіля ВАЗ 2101 (а.с. 73-75)
- протоколом відтворення обстановки та обставин події зі свідком ОСОБА_8, який під час проведення слідчої дії зазначив місце де він знаходився в той момент коли спостерігав дорожньо-транспортну подію, місце зупинки автобуса ПАЗ НОМЕР_3, водій якого зупинився у правого краю проїзної частини по відношенню до його руху, правими колесами з'їхавши на узбіччя, відстань на якій рухався пішохід від задньої частини автобусу, траєкторію руху та темп її переміщення, а також безпосереднє місце наїзду на пішохода, яке розташоване на смузі руху водія автомобіля ВАЗ 2101. (а.с. 76-78)
- висновком судово-медичної експертизи НОМЕР_2, відповідно до якого тілесні ушкодження, отримані потерпілою ОСОБА_4 - «Поєднана кранио-скелетна травма. ЗЧМТ. Струс головного мозку. Забій з підшкірною гематомою м'яких тканин тім'яно-потиличної області. Закритий перелом середньої третини правої бедреної кістки зі зміщенням. Закритий перелом верхньої третини правої плечевої кістки зі зміщенням. Симптоматичний тромбоцитоз. Функціональні зміни в серці.» характерні для даного виду ДТП, не є небезпечними для життя, але потягли тривалий розлад здоров'я та за цими ознаками відносяться до тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості (а.с. 64-65)
- висновками судово-автотехнічної експертизи НОМЕР_4, відповідно до висновку якого вказано, що в даній дорожній ситуації, що склалась в діях водія ВАЗ 2101 д.н. НОМЕР_1 ОСОБА_3 наявне порушення Правил дорожнього руху України передбачених п.п. 2.3 “б” та 12.3, порушення яких, з технічної точки, зору знаходиться в прямому причинному зв'язку з подією та наслідками, що настало. (а.с. 82-87).
- висновком повторної судової авто технічної експертизи, згідно якого в даній дорожній ситуації водій автомобіля ВАЗ 2101 ОСОБА_3 мав технічну можливість уникнути наїзду на пішохода шляхом застосування своєчасного гальмування, а тому в його діях вбачається невідповідність вимогам пункту 12.3 Правил дорожнього руху, які з технічної точки зору знаходяться в прямому причинному зв'язку з ДТП та наслідками, що настали (а.с. 178-182)
Аналізуючи в сукупності добуті і вивчені в судовому засіданні докази, суд вважає, що вина підсудного в інкримінованому йому злочині доказана повністю. Невизнання вини підсудним суд розцінює, як обраний спосіб захисту з метою ухилення від кримінальної та цивільно - правової відповідальності.
Суд не сумнівається у правильності висновків обох авто - технічних експертиз, оскільки ОСОБА_3 побачивши, що на автобусній зупинці стоїть рейсовий пасажирський автобус, він повинен був допускати, що з автобуса можуть виходити пасажири і вийти із - за стоячого автобуса, а тому він в даній ситуації повинен був проявити підвищену уважність та безпечність, зменшити швидкість до мінімуму, щоб у разі виникнення перешкоди негайно зупинити транспортний засіб, але він за викладеною вище дорожньою обстановкою, при роз'їзді зі стоячим автобусом, не зменшував швидкість, чого він і сам не заперечує, що й призвело до ДТП.
Дії підсудного ОСОБА_3 суд кваліфікує за ст.. 286 ч. 1 КК України, так як він, керуючи транспортним засобом, допустив порушення правил безпеки дорожнього руху, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження.
При визначенні виду і міри покарання, суд враховує характер і ступінь суспільної небезпеки вчиненого злочину, дані про особу підсудного, позитивні характеристики на нього з місця проживання, те, що до кримінальної відповідальності він притягується вперше.
За наявності таких даних про особу підсудного, суд вважає, що виправлення і перевиховання підсудного можливо без ізоляції від суспільства і до нього можливо застосувати положення ст.. 75 КК України, але з додатковою мірою покарання.
По справі заявлені цивільні позови, зокрема:
прокурором Сумського району на суму 5729 грн. 98 коп. витрат за лікування потерпілої в умовах стаціонару;
законним представником малолітньої потерпілої ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди в сумі 2000 грн. та моральної в сумі 20000 грн.
Суд вважає, що позов прокурора підлягає задоволенню в повному обсязі, поскільки доведено, що внаслідок ДТП, яка сталася з вини підсудного, держава витратила на стаціонарне лікування потерпілої кошти в сумі 5729 грн. 98 коп., які підтверджуються розрахунком.
Позов ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню з таких підстав:
ОСОБА_1 не надала суду достатніх доказів про понесені нею матеріальні витрати, посилаючись на те, що копії фіскальних чеків на придбання ліків у неї були викрадені разом з іншими речами із Сумської обласної дитячої лікарні, що підтверджується матеріалами про відмову в порушенні кримінальної справи по даному факту, дослідженими в суді. Враховуючи ці обставини суд разом з тим допускає, що на лікування потерпілої її батьками дійсно були понесені матеріальні витрати, а тому вважає за необхідне стягнути з підсудного у відшкодування матеріальної шкоди 1000 грн.
Суд також вважає, що внаслідок ДТП з вини підсудного, потерпілій заподіяні і значні моральні страждання. ОСОБА_4 отримала тілесні ушкодження, тривалий час знаходиться на лікуванні, вона змушена була відірватися від учбового процесу, занять спортом, атому це привело до фізичних та душевних страждань, як самої її, так і її батьків. Разом з тим, суд враховує і матеріальний стан підсудного, який в даний час не працює, те, що злочин вчинено ним з необережності, атому виходячи з принципів розумності і справедливості, суд вважає за необхідне стягнути у відшкодування моральної шкоди 10000 грн.
Судові витрати підлягають стягненню з підсудного, речові докази відсутні.
На підставі викладеного, керуючись ст.. 323, 324 КПК України, суд -
ЗАСУДИВ:
ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст.. 286 ч. 1 КК України і призначити йому покарання у вигляді обмеження волі строком на 2 роки з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 1 рік.
Відповідно до ст. 75 КК України засудженого від відбування основної міри покарання звільнити з випробуванням, встановивши іспитовий строк терміном на 1 рік.
Міру запобіжного заходу засудженому ОСОБА_3 залишити ту ж - підписку про невиїзд.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 1000 гривень у відшкодування матеріальної шкоди та 10000 гривень у відшкодування моральної шкоди.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави в особі Головного фінансового управління Сумської обласної державної адміністрації витрати за лікування потерпілої в умовах стаціонару кошти в сумі 5729 гривень 98 копійок із зарахуванням на рахунок 31415544700001, код 23632949, банк одержувача ГУДКУ в Сумській області, МФО 837013.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави судові витрати за проведення авто - технічної експертизи НОМЕР_4 в сумі 1407 гривень 60 копійок із зарахуванням на рахунок НДЕКЦ при УМВС України в Сумській області код ЄДРПОУ 25574892 р/р 35221004000389, банк одержувача ГУДКУ в Сумській області МФО 837013 та 1529 гривень 98 копійок за проведення експертизи № 5299 із зарахуванням на рахунок Сумського відділення ХНДІСЕ ім. засл. проф.. М.С. Бокаріуса, код 26265196, банк ГУДКУ у Сумській області, р/р 35225001000935, МФО 837013.
Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Сумської області через Сумський районний суд протягом 15 діб з дня його проголошення.
Суддя Б.М. Клочко