Дата документу Справа № 313/411/13-к

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 11-кп /778/182/13 Головуючий в 1-й інстанції:

Категорія: ст. 186 ч. 1 Потапова О.М.

КК України Доповідач: Кузьмичов В.Ю.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 липня 2013 року м. Запоріжжя.

Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Запорізької області у складі :

головуючого Кузьмичова В.Ю.,

суддів Шаповал О.С., Білоконева В.М.,

за участю прокурора Стоматової В.П.

розглянула у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження за апеляційною скаргою прокурора прокуратури Веселівського району Запорізької області Крюка А.В., який брав участь в розгляді провадження судом першої інстанції, на ухвалу Веселівського районного суду Запорізької області від 28 травня 2013 року по кримінальному провадженню щодо обвинувачення за ст. 186 ч. 1 КК України ОСОБА_3.

Цією ухвалою обвинувальний акт по обвинуваченню ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Білоріцьке Веселівського району Запорізької області, громадянина України, який мешкає та зареєстрований в АДРЕСА_1, має професійно-технічну освіту, не працює, не одружений, не має судимості згідно зі ст. 89 КК України, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 186 КК України, у підготовчому судовому засіданні повернуто прокуророві для усунення недоліків.

Як вбачається з кримінального провадження, ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні злочину за таких підстав.

31.12.2012 року, приблизно о 19 годині, ОСОБА_3, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, з особистою метою прийшов до подвір'я свого сусіда ОСОБА_4, розташованого по АДРЕСА_2. Після чого, шляхом вільного доступу, ОСОБА_3 зайшов до будинку, де виявивши відсутність господарів, внаслідок раптово виниклого умислу на викрадення майна, з холодильника встановленого у кухні будинку, таємно викрав продукти харчування, а саме: м'ясо свинини, вагою 1,5 кг на загальну суму 70 грн.; сало свинини вагою 3 кг на загальну суму 30 грн.: 2 ніжки свинини на загальну суму 24 грн.; а також 2 качки на загальну суму 150 грн. та інші продукти харчування, а всього на суму 604 грн.

Далі, ОСОБА_3, діючи умисно, з метою викрадення чужого майна, утримуючи при собі вказані продукти харчування, став виходити з місця злочину, однак був поміченим власником будинку ОСОБА_4, який вигукнув йому вимогу про повернення продуктів харчування. Однак, ОСОБА_3, не реагуючи на законні вимоги ОСОБА_4, діючи з новим прямим умислом на відкрите викрадення чужого майна, з корисливих мотивів, утримуючи при собі вищезазначені продукти харчування, зник з місця злочину, тим самим відкрито викрав чуже майно, яке належить ОСОБА_5 - дружині ОСОБА_4

Дії ОСОБА_3 органом досудового розслідування кваліфіковані за ч. 1 ст. 186 КК України, як відкрите викрадення чужого майна (грабіж). Потерпілою у даному кримінальному провадженні є ОСОБА_5

Повертаючи обвинувальний акт прокуророві, суд вказав, що на порушення вимог ч. 2 ст. 291 КПК України в обвинувальному акті відсутнє формулювання обвинувачення щодо обвинуваченого ОСОБА_3, а міститься лише виклад фактичних обставин кримінального правопорушення та правова кваліфікація кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність.

На думку суду, всупереч вимогам ч. 4 ст. 291 КПК України до обвинувального акта надано реєстр матеріалів досудового розслідування, який не містить хід та проміжні результати досудового розслідування, використані в розслідуванні джерела доказів. У ньому відсутні у хронологічному порядку дані про кожну процесуальну дію, проведену під час досудового розслідування - її номер, найменування та час проведення (дата і часовий відрізок), у тому числі:

- про залучення експерта та проведення експертизи;

- дані про факт відкриття матеріалів кожною стороною протилежній стороні по закінченню досудового розслідування та письмового підтвердження факту надання їм доступу до матеріалів із зазначенням найменування таких матеріалів (ст. 290 КПК України); вказана стаття імперативно передбачає, що сторони кримінального провадження зобов'язані письмово підтвердити протилежній стороні, а потерпілий - прокурору факт надання їм доступу до матеріалів із зазначенням найменування таких матеріалів; якщо ж сторона кримінального провадження не здійснить відкриття матеріалів, то відповідно до ч. 12 ст. 290 КПК України суд не має права допустити відомості, що містяться в них, як докази;

- зазначення в певній послідовності про прийняті під час досудового розслідування рішення, зокрема, постанови слідчого, прокурора, ухвали слідчого судді, суду, які містять найменування документа, дату прийняття рішення, предмет урегульованих відносин, наслідки для відповідних учасників цієї процесуальної ситуації;

- усі обставини, пов'язані із застосуванням заходів забезпечення кримінального провадження (дати прийняття, строк застосування), які приймаються на підставі ухвали слідчого судді або суду.

У реєстрі відсутні також дані, які свідчать, що слідчі (розшукові) дії при розслідуванні злочину проведені після внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань, що перешкоджає призначенню кримінального провадження до судового розгляду по суті.

Немає даних про те, чи подавала ОСОБА_5 заяву про визнання її потерпілою, чи була вона залучена потерпілою на підставі постанови слідчого; відсутність цих відомостей ставить під сумнів можливість призначення кримінального провадження до розгляду по суті, тому що вчинення злочину за ст. 186 ч.1 КК України віднесено ст. 477 КПК України до приватного обвинувачення, яке не може бути розпочато без заяви потерпілої сторони.

Суд констатував, що під час підготовчого судового засідання прокурором повідомлено, що на досудовому розслідуванні через те, що підозрюваний ОСОБА_3 не здатний повною мірою реалізувати свої права внаслідок психічних вад, постановою слідчого у справі в якості захисника підозрюваного ОСОБА_3 був призначений адвокат ОСОБА_6

Проте, у реєстрі матеріалів досудового розслідування відсутні будь-які дані щодо призначення захисника та підстав його призначення, що також свідчить про невідповідність обвинувального акта та додатків до нього вимогам ст.ст. 109, 291 КПК України. Зокрема, у підготовчому судовому засіданні, відповідно до вимог ст. 49 КПК України, не був присутній адвокат підозрюваного, що порушує права ОСОБА_3 на захист.

Крім того, під час підготовчого судового засідання прокурором повідомлено, що для визначення психічного стану підозрюваного ОСОБА_3 постановою слідчого було призначено первинну амбулаторну судово-психіатричну експертизу. Проте, у реєстрі матеріалів досудового розслідування відсутні будь-які дані щодо призначення такої експертизи та ознайомлення з її висновками ОСОБА_3 та його захисника, чи були виконані такі процесуальні дії, чи заявлялись будь-які клопотання з цього приводу і суть прийнятих органом досудового розслідування рішень по цим клопотанням.

В апеляційній скарзі прокурор не згоден з висновками суду, просить ухвалу суду скасувати, а обвинувальний акт з додатками направити у той же суд для виконання вимог ст. 314 КПК України.

Прокурор вказував, що слідчим зазначені в акті обставини скоєння кримінального правопорушення викладені у повному обсязі, дана правова кваліфікація правопорушення з посиланням на положення закону і статті, як це передбачено п.5 ч.2 ст.291 КПК України. Відповідно до ст. 109 КПК України реєстр матеріалів досудового розслідування складається слідчим або прокурором і надсилається до суду разом з обвинувальним актом. Реєстр матеріалів досудового розслідування повинен містити номер та найменування процесуальної дії, проведеної під час досудового розслідування, а також час її проведення; реквізити процесуальних рішень, прийнятих під час досудового розслідування; види заходу забезпечення кримінального провадження, дату і строк його застосування.

На думку прокурора, реєстр матеріалів досудового розслідування відповідно до ч.4 ст.291 КПК України є лише додатками до обвинувального акту. Як вбачається з реєстру, слідчий при його складанні зазначив усі процесуальні дії та рішення. Заява потерпілого до реєстру не вноситься, оскільки вона не є процесуальним рішенням або дією.

З наведених підстав прокурор просив задовольнити скаргу.

Заслухавши доповідь судді про суть ухвали суду першої інстанції, прокурора, який підтримав апеляцію прокурора, який її надав частково, просив виключити з ухвали суду вказівки щодо необхідності виконання прокурором вимог ч.2 ст. 291 КПК України та надання матеріалів, які можуть свідчить про приватне обвинувачення, на підставі вивчення матеріалів кримінального провадження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню за наступних підстав.

Згідно з вимогами ст. 314 КПК України суд вправі у підготовчому судовому засіданні повернути обвинувальний акт прокуророві, якщо він не відповідає вимогам цього кодексу.

Під час проведення підготовчого судового засідання судом встановлена така невідповідність обвинувального акта, яка перешкоджала призначенню кримінального провадженню до судового розгляду по суті.

Так, з промови прокурора у судовому засіданні вбачається, що при розслідуванні злочину у зв'язку з вадами психічної діяльності та неспроможністю самостійно захищати свої інтереси до провадження був залучений захисник інтересів ОСОБА_3 - ОСОБА_6

Між тим, в реєстрі чи в наданих матеріалах відсутні дані про місце знаходження та адресу перебування адвоката, який брав участь при досудовому розслідуванні та захищав інтереси підозрюваного ОСОБА_3

Тому суд був позбавлений можливості викликати адвоката ОСОБА_6 для участі у підготовчому судовому засіданні. Між тим, згідно зі ст. 52 КПК України по таким кримінальним провадженням участь адвоката є обов'язковою, у тому числі, в підготовчому судовому засіданні.

Крім того, прокурор у судовому засіданні пояснював, що відносно ОСОБА_3 на досудовому розслідуванні проведена судова психіатрична експертиза. Однак, в реєстр ці відомості у встановленому порядку не занесені.

У реєстрі також відсутні про внесені до Єдиного реєстру досудового розслідування відомості про вчинення кримінального правопорушення, що стало підставою до проведення досудового розслідування по даному кримінальному провадженню.

Заслуговує уваги також твердження в ухвалі суду про те, що у порушення вимог ст. 109 КПК України, до реєстру не внесені інші процесуальні дії, прийняті під час досудового розслідування.

Крім того, відсутні письмові підтвердження того, що підозрюваному та його адвокату, а також потерпілій на вимоги ст. 290 КПК України відкривалися матеріали досудового розслідування (ознайомлення з матеріалами кримінального провадження після закінчення досудового розслідування).

Відсутність таких письмових підтверджень у випадку оспорювання відкриття матеріалів кримінального провадження сторонам є безперечною підставою для повернення обвинувального акта прокурору.

Крім того, всупереч вимогам ч. 3 ст. 291 КПК України обвинувальний акт не підписано прокурором, який його затвердив.

Тому з наведених підстав в цій частині слід визнати ухвалу суду законною та обґрунтованою.

Між тим, вказівки суду про допущені порушення вимог ч.2 ст. 291 КПК України при направленні обвинувального акта до суду, є безпідставними. Зміст обвинувального акта відповідає вимогам ч.2 ст. 291 КПК України, а думка суду про можливість розгляду кримінального провадження у формі приватного обвинувачення суперечить змісту обвинувального акта.

Викладене свідчить, що апеляційна скарга прокурора підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ст. ст. 405, 407 КПК України, колегія суддів

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу прокурора прокуратури Веселівського району Запорізької області Крюка А.В. на ухвалу судді Веселівського районного суду Запорізької області від 28 травня 2013 року, якою обвинувальний акт, складений відносно ОСОБА_3, обвинуваченого за ч. 1 ст. 186 КК України, повернуто прокуророві Веселівського району Запорізької області, задовольнити частково.

Змінити ухвалу суду, та виключити з неї вказівку про те, що при усуненні недоліків обвинувального акта необхідно привести його у відповідність до вимог ч.2 ст. 291 КПК України. Виключити також вказівки суду про необхідність надання відомості про можливу приватну форму досудового розслідування за підозрою у вчиненні злочину.

В решті ухвалу суду залишити без змін.

С У Д Д І:

В.Ю. Кузьмичов О.С. Шаповал В.М. Білоконев