Суддя-доповідач Василенко Л.А.
Головуючий І інстанції суддя Могильницький М.С.
Україна
ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
Іменем України
28 жовтня 2008 року Справа № 22-а-11711/08
Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді: Василенко Л.А.,
суддів: Ханової Р.Ф.,
Старосуда М.І.,
при секретареві Кірсановій М.В,
за участю позивача ОСОБА_1,
розглянула апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у Гірницькому районі м. Макіївки Донецької області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 18 серпня 2008 року у справі № НОМЕР_1за позовомОСОБА_1до Управління Пенсійного фонду України в Гірницькому районі м. Макіївки Донецької області про визнання дій неправомірними, зобов'язання перерахувати пенсію, і
В С Т А Н О В И Л А :
11 липня 2008 року ОСОБА_1звернувся до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Гірницькому районі м. Макіївки Донецької області про визнання дій незаконними, зобов'язання здійснити перерахунок пенсії, як учаснику ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС з 01.01.2008 року у відповідності до діючого законодавства згідно ст. ст. 49, 50, 54, 67, 71 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.
Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 18 серпня 2008 року позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Гірницькому районі м. Макіївки Донецької області (далі - УПФУ) про визнання дій відповідача неправомірними, зобов'язання зробити перерахунок пенсії з 01.01.2008р. задоволені частково: визнані неправомірними дії УПФУ щодо відмови в перерахунку пенсії у відповідності до вимог ст. ст. 50, 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та відповідача зобов'язано перерахувати та виплатити позивачеві пенсію в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком з 01.07.2008 року. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції і постановити нову, якою у задоволенні вимог позивача відмовити.
Позивач в судовому засіданні вважав доводи апеляційної скарги необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.
Представник відповідача в судове засідання не прибув, про час, дату та місце апеляційного перегляду справи повідомлений належним чином
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач повинен здійснити нарахування та виплату пенсій позивачеві виходячи з їх розмірів, встановлених Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", а не постановою Кабінету Міністрів України "Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету".
Колегія суддів, заслухала доповідь судді-доповідача, пояснення позивача, перевірила матеріали справи, обговорила доводи апеляційної скарги, і встановила наступне.
Позивач віднесений до 1 категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, що підтверджується посвідченням серії С № 070634, вкладка серії НОМЕР_1(а. с. 10,11), є інвалідом 2 групи, причина інвалідності пов'язана з роботами по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, що не оспорюється відповідачем та підтверджується копією посвідчення НОМЕР_2(а.с.14), копією довідки МСЕК (а.с.14).
19 червня 2008 р. позивач звернувся до відповідача з заявою (а.с.6) про перерахунок пенсії у відповідності до вимог Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, рішенням № 75 від 27.06.2008р. (а .с.8-9) від 12.06.2008 р. відмовлено у перерахунку пенсії за відсутністю правових підстав.
22 травня 2008 року рішенням Конституційного суду України № 10-рп/2008 були визнані неконституційними положення пункту 28 розділу ІІ Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», якими з 01 січня 2008 року були внесені зміни зокрема до ст. ст. 50, 54 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, тобто судом першої інстанції правильно застосовані норми Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” в редакції, яка була чинною до внесення змін Законом України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України». Рішення Конституційного Суду України мають преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених Законів, що визнані неконституційними та є обов'язковими до виконання на території України.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, зокрема, соціальний захист потерпілого населення, визначені Законом України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” (надалі спеціальний закон), оскільки відповідно до статті 50 Конституції України кожен має право на безпечне для життя і здоров'я довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди.
Відповідно до частини першої статті 50 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” особам, віднесеним до категорії 1, які є інвалідами II групи, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 75 процентів мінімальної пенсії за віком.
Згідно з частиною четвертою статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в усіх випадках розмір пенсій для інвалідів ІII групи, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не може бути нижчим 8 мінімальних пенсій за віком.
За таких обставин колегія суддів визнає правильними та такими, що відповідають Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", висновки суду першої інстанції про те, що позивач має право на призначення пенсії в розмірі, не нижчому 8 мінімальних пенсій за віком, та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 75 процентів мінімальної пенсії за віком.
Наявність такого права у позивача є визначальною для вирішення вказаного спору, крім того, це право гарантується Конституцією України (частина друга статті 46 Конституції України).
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з положеннями частини четвертої статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
Отже, за конституційними нормами, виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли правильного висновку, що при визначенні розміру пенсій позивачеві застосуванню підлягають частина перша статті 50 та частина четверта статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", а не постанова Кабінету Міністрів України "Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету", яка істотно звужує обсяг встановлених законом прав.
Також суд першої інстанції правильно не взяв до уваги посилання відповідача на частину п'яту статті 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", якою передбачено, що порядок обчислення пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначається Кабінетом Міністрів України, оскільки надання законодавцем такого права Кабінету Міністрів України не означає, що останній, встановлюючи такий порядок, може допустити звуження змісту та обсягу прав позивача, встановлених цим же Законом. Тобто, Кабінет Міністрів України повинен був встановити зазначений порядок, не порушуючи положень цього Закону, в тому числі й інших законів, якими встановлено розміри мінімальної пенсії за віком.
Зі статей 50 та 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" випливає, що під час визначення розміру пенсії та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, за основу їх нарахування береться мінімальна пенсія за віком.
За чинним законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими частиною першою статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", іншого нормативно-правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.
З огляду на викладене колегія суддів підтримує висновки суду першої інстанції щодо невзяття до уваги положень частини третьої статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", з якої випливає, що мінімальний розмір пенсії за віком, встановлений абзацом першим частини першої цієї статті, застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом, оскільки наявність такої норми за відсутності іншого мінімального розміру пенсії за віком не є підставою для відмови в реалізації позивачем конституційної гарантії та права на отримання пенсії і щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, як це встановлено статтями 50 та 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Безпідставними визнано посилання відповідача на відсутність коштів щодо забезпечення виплати зазначених пенсій у таких розмірах, оскільки органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань, які встановлені статтею 46 Конституції України та статтями 50 та 54 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", щодо визначення розміру та виплати пенсій.
Відповідно до частини третьої статті 67 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", яка набрала чинності 31 жовтня 2006 року, у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до статті 54 цього Закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам, віднесеним до 1, 2, 3, 4 категорій, та розмір щомісячної компенсації сім'ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового розміру прожиткового мінімуму.
Аналіз зазначеної норми, яка є імперативною, свідчить, що підставою для перерахунку пенсії є встановлення нового розміру прожиткового мінімуму, і цей перерахунок здійснюється з дня встановлення цього мінімуму.
Відповідно до частини першої статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" мінімальний розмір пенсій за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Таким чином, новий мінімальний розмір пенсії за віком залежить від нового розміру прожиткового мінімуму.
Оскільки позивачеві слід визначати пенсію, виходячи з мінімальної пенсії за віком, яка встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, то в разі збільшення розміру цього прожиткового мінімуму перерахунок пенсії позивачеві повинен проводитись, виходячи з нового розміру мінімальної пенсії за віком.
Тому висновок суду першої інстанції щодо протиправності відмови відповідачем у перерахунку пенсій у разі встановлення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом є вірним.
Суд першої інстанції правильно зобов'язав відповідача здійснити перерахунок пенсій позивачеві з урахуванням розміру мінімальної пенсії за віком і відповідно до вимог ч.4 ст.45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» вірно визначив дату перерахунку пенсії.
При апеляційному розгляді справи і постановленні судового рішення у даній справі колегія суддів виходить з того, що конституційні принципи, на яких базується здійснення прав і свобод людини і громадянина в Україні, включаючи і право на пенсійне забезпечення, передбачені статтями 1, 3, частиною 2 статті 6, статтею 8, частиною 2 статті 19, статтями 22, 23, частиною 1 статті 24 Конституції України, набуте у сфері пенсійного забезпечення, не може бути скасоване, звужене. Правовою гарантією забезпечення державою даного права є виконання прийнятих на себе зобов'язань, виходячи з положень принципу верховенства права, закріпленого як статтею 8 Конституції України, так і статтею 8 Кодексу адміністративного судочинства України.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо необхідності застосування норм спеціального закону у межах спірних відносин та часткового задоволення позову і вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, але постанова підлягає зміні. Суд дійшов до вірних висновків в мотивувальній частині постанови, а саме, визнав неправомірними дії відповідача у відмові в перерахунку державної та додаткової пенсії і необхідності зобов'язати відповідача здійснити перерахунок цих пенсій на підставі ст.50, ст.54 ч.4 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, виходячи з розрахунку 8 мінімальних пенсій за віком, яка дорівнює прожитковому мінімуму для непрацездатних громадян, але незрозуміло виклав в резолютивній частині постанови задоволені вимоги і тому другий та третій абзаци резолютивної частини необхідно уточнити, змінивши їх редакцію. Крім того, судом першої інстанції позовні вимоги задоволені частково, що обґрунтовано в постанові, але суд помилково вказав у резолютивній частині постанови про задоволення позову в повному обсязі, тому в першому абзаці резолютивної частини словосполучення «задовольнити в повному обсязі» необхідно змінити на «задовольнити частково».
Перегляд справи здійснений в межах апеляційної скарги.
На підставі викладеного, керуючись статтями 195, 196, 198, 201, 205, 207 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
П О С Т А Н О В И Л А:
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у Гірницькому районі м.Макіївки Донецької області задовольнити частково.
Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 18 серпня 2008 року у справі за позовомОСОБА_1до Управління Пенсійного фонду України в Гірницькому районі м. Макіївки Донецької області про визнання дій неправомірними, зобов'язання перерахувати пенсію змінити, перший-третій абзаци резолютивної частини постанови викласти в наступній редакції.
«Позовні вимогиОСОБА_1до Управління Пенсійного фонду України в Гірницькому районі м.Макіївки Донецької області про визнання дій незаконними та про зобов'язання провести перерахунок пенсії як учаснику ліквідації аварії на ЧАЕС відповідно до діючого законодавства згідно зі ст.ст.49, 50, ч.4 ст.54, 67, 71 Закону України України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" з 01.07.2008 року задовольнити частково.
Визнати неправомірною відмову Управління Пенсійного фонду України в Гірницькому районі м. Макіївки Донецької області у перерахунку ОСОБА_1державної пенсії по інвалідності з розрахунку восьми мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю у розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Гірницькому районі м.Макіївки Донецької області перерахувати ОСОБА_1державну пенсію по інвалідності з розрахунку восьми мінімальних пенсій за віком та додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю у розмірі 75 % мінімальної пенсій за віком згідно до ч.1 ст.28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 01 липня 2008р. В задоволені решти позовних вимог відмовити.»
В решті постанову суду залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.
Головуючий:
Судді: