ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

тел. /0552/ 49-31-78, 42-06-22, 32-11-36

_________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 червня 2013 р. Справа № 923/447/13

Господарський суд Херсонської області у складі судді Соловйова К.В. при секретарі Степановій Н.Д., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Прокурора Дніпровського району м.Херсона в інтересах держави в особі Фонду державного майна України в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Херсонській області

до:

відповідача-1: Публічного акціонерного товариства "Таврійська будівельна компанія", м. Херсон

відповідача -2: Виконавчого комітету Херсонської міської ради, м. Херсон

про визнання недійсним та скасування п.1.11 рішення виконавчого комітету Херсонської міської ради № 609 від 20.12.2005р. "Про видачу свідоцтв про право власності", в частині оформлення за ПАТ "Таврійська будівельна компанія" права власності на об'єкт нерухомості - будівлю цивільної оборони № 7, яка розташована за адресою - м. Херсон, вул. Перекопська, 207, вартістю 137 756,88 грн.; визнання права власності держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Херсонській області на вказаний об'єкт нерухомості - будівлю цивільної оборони, а також вилучення цього об'єкту нерухомості у ПАТ "Таврійська будівельна компанія" та повернення його державі в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Херсонській області.

за участю прокурора Посунько Н.М., посвідчення № 014519 від 11.01.2013р.

представників сторін:

від позивача - Гладкова Н.В., уповн. представник, довіреність № 54 від 17.01.2013р.;

від відповідача -1 - не прибув;

від відповідача - 2 - Токузан С.Ж., уповн. представник, довіреність № 9-339-9/21 від 08.05.2013р.

Обставини справи: провадження у справі порушено за позовом прокурора в інтересах Держави з вимогами визнати недійсним та скасувати п.1.11 рішення Виконавчого комітету Херсонської міської ради № 609 від 20.12.2005р. "Про видачу свідоцтв про право власності" в частині оформлення за Публічним акціонерним товариством "Таврійська будівельна компанія" права власності на об'єкт нерухомості - будівлю цивільної оборони № 7, яка розташована за адресою - м. Херсон, вул. Перекопська, 207, вартістю 137 756,88 грн., визнати право власності держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Херсонській області на вказаний об'єкт нерухомості - будівлю цивільної оборони, а також вилучити цей об'єкт нерухомості у ПАТ "Таврійська будівельна компанія" та повернути його державі в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Херсонській області. Позовні вимоги обґрунтовано приписами ст.ст. 21, 321, 326, 387, 388, 392 Цивільного кодексу України, ст.ст. 5, 7 Закону України "Про приватизацію державного майна", а також твердженнями про наступне: "Прокуратурою Дніпровського району м. Херсон при виконанні завдання прокуратури міста Херсон виявлено порушення інтересів держави, що полягає у противоправному відчуженні майна державної форми власності без дозволу власника. Так, в ході проведеної у листопаді-грудні 2012 року перевірки додержання вимог законодавства про захист державної та комунальної власності від неправомірних посягань у Регіональному відділенні Фонду державного майна України в Херсонській області, виявлено, що наказом Української державної корпорації промисловості будівельних матеріалів "Укрбудматеріали" від 08.04.1994 № 64 "Про корпоратизацію Херсонського заводу будматеріалів № 1 об'єднання "Херсонбудматеріали"", ініційовано приватизацію Херсонського заводу будівельних матеріалів № 1 об'єднання "Херсонбудматеріали" процедуру проведено відповідно до вимог Указу Президента України "Про корпоратизацію підприємств" від 15.06.1993 № 210/93 та постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження положення про порядок корпоратизації підприємств" від 05.07.1993 № 508.

Актом оцінки вартості цілісного майнового комплексу Херсонського заводу будівельних матеріалів № 1 затвердженого 03.06.1994 визначено оціночну вартість майна, яке підлягає приватизації та передачі новоствореному підприємству Відкритому акціонерному товариству "Херсонський завод будівельних матеріалів № 1" у розмірі 538354 тис.крб. Даним актом у п.12.4 обумовлено, що не підлягають приватизації об'єкти вартістю 25 305 тис.крб. Відомістю розрахунку вартості будівель, споруд, які не підлягають приватизації та не включених в статутний фонд товариства (додаток до п.12 акту оцінки вартості цілісного майнового комплексу) під інвентарним номером № 1 вказана будівля цивільної оборони 1971 року введення в експлуатацію із залишковою вартістю 25 305 тис.крб. Таким чином, після затвердження статуту ВАТ "Херсонський завод будматеріалів № 1" та його державної реєстрації 08.07.1994, затвердження плану розміщення акцій відкритого акціонерного товариства 27.07.1994 процедуру корпоратизації завершено, майно яке не увійшло до статутного фонду товариства залишено на його балансі як балансоутримувача, а саме будівлю цивільної оборони.

Рішеннями зборів акціонерів ВАТ "Херсонський завод будматеріалів № 1" оформлених протоколом від 02.02.04, прийнято рішення про реорганізацію товариства шляхом приєднання ВАТ "Херсонський завод будматеріалів № 1" до ЗАТ "Атланта Менеджмент Компанія", майно, яке знаходилось на балансі ВАТ "Херсонського заводу будматеріалів № 1" станом на 01.05.05, згідно передавального балансу передано ЗАТ "Атланта Менеджмент Компанія", у тому числі державне майно, що не увійшло до статутного фонду товариства (будівля цивільної оборони). У подальшому ЗАТ "Атланта Менеджмент Компанія" перейменоване на підставі рішення загальних зборів акціонерів, протокол № 03/04 від 18.06.2004 у ЗАТ "Таврійська будівельна компанія".

Після прийняття всіх майнових та не майнових активів ВАТ "Херсонський завод будматеріалів № 1", ЗАТ "Таврійська будівельна компанія" як правонаступник, звернулась до Херсонської міської ради з проханням визнання права власності на об'єкти нерухомого майна розташованих за адресою м. Херсон вул. Перекопська 207, та видачі свідоцтва на право власності при цьому надали відомості, що об'єкт цивільної оборони дійсно їм належить на праві колективної власності.

На підставі рішення виконавчого комітету Херсонської міської ради №609 від 20.12.2005 міськрадою ЗАТ "Таврійська будівельна компанія" видане свідоцтво про право власності, яке зареєстроване Херсонським БТІ, 29.12.2005. У описі об'єктів, на який за ЗАТ "Таврійська будівельна компанія" визнано право власності, зазначена і будівля цивільної оборони під № 7.

Перевіркою прокуратури здійсненою 01.04.2013 з'ясовано, що ПАТ "Таврійська будівельна компанія" дійсно володіє, користується і розпоряджається нерухомим майном, а саме будівлею цивільної оборони розташованої у м. Херсон по вул.Перекопська 207, здійснює бухгалтерський облік відносно даного майна, балансова вартість об'єкту складає 137 756,88 грн.". Позовна заява, також, містить у собі клопотання про поновлення строку позовної давності за позовом.

Позивач надав письмові пояснення по суті спору, в яких вказав: "ВАТ " Херсонський завод будівельних матеріалів № 1" засновано відповідну до наказу Української державної корпорації промисловості будівельних матеріалів "Укрбудматеріали" від 03.06.1994 року №106 шляхом перетворення державного підприємства Херсонського заводу будівельних матеріалів № 1 у відкрите акціонерне товариство згідно з Указом Президента України "Про корпоратизацію державних підприємств" від 15.06.1993 року.

Акт оцінки вартості ЦМК Херсонського заводу будівельних матеріалів №1 (далі - Акт оцінки) затверджено Головою Української державної корпорації промисловості будівельних матеріалів "Укрбудматеріали" 03.06.1994р.

Наказом Української державної корпорації промисловості будівельних матеріалів "Укрбудматеріали" від 27.06.1994 року № 126 на виконання Указу Президента України "Про корпоратизацію державних підприємств" від 15.06.1993 року та згідно з Порядком передачі акцій державним органам приватизації, затвердженим наказом Мінфіну України від 09.08.1993р. № 56/342, 100% акцій ВАТ "Херсонський завод будівельних матеріалів №1" передано Регіональному відділенню ФДМУ по Херсонській області для подальшого продажу (приватизації). План розміщення акцій ВАТ, створеного шляхом корпоратизації, затверджений РВ ФДМУ по Херсонській області та погоджений корпорацією "Укрбудматеріали". До складу майна, включеного до статутного капіталу товариства, не увійшла будівля цивільної оборони, оскільки цей об'єкт не підлягав приватизації відповідно до чинного на той час законодавства. Проте, 13 січня 2012 року в,ч.2 ст. 5 Закону України "Про приватизацію державного майна" викладено в новій редакції, в зв'язку з чим об'єкти цивільної оборони виключені з переліку об'єктів, що не підлягають приватизації.

Отже, Відділення згідно з вимогами законодавства здійснило приватизацію акцій Херсонського заводу будівельних матеріалів. Разом з тим, у п.12 Акту оціни визначена вартість майна, яке не підлягає приватизації та яке не включено до статутного капіталу товариства і залишено у державній власності, в тому числі спірна будівля цивільної оборони (Додаток до п. 12 Акту оцінки).

Таким чином, спірне майно при корпоратизації держаного підприємства не змінило свого статусу державного майна та органу управління - Української державної корпорації промисловості будівельних матеріалів "Укрбудматеріали".

Постановою Кабінету Міністрів України від 24.03.2004р. № 360 Українська державна корпорація промисловості будівельних матеріалів "Укрбудматеріали" була ліквідована.

Відповідно до п. 3 ст. 7 Закону України "Про приватизацію державного майна" від 04.03.1992 № 2163-XII, державні органи приватизації у межах своєї компетенції продають майно, що перебуває у державній власності, в процесі його приватизації, включаючи майно ліквідованих підприємств, об'єктів незавершеного будівництва та колишнє військове майно, що набуло статусу цивільного, а також акції (частки, паї), що належать державі у майні господарських товариств. Таким чином, в зв'язку з ліквідацією Української державної корпорації промисловості будівельних матеріалів "Укрбудматеріали" державний орган приватизації забезпечує лише продаж державного майна ліквідованого підприємства шляхом його приватизації."

Відповідач-1 надав відзив на позовну заяву, згідно з яким заперечує проти задоволення позовних вимог, зокрема, стверджуючи наступне: "Відповідно до листа Регіонального відділення Фонду державного майна України по Херсонській області № 11-04-03115 від 31.10.2011 р. наданого на запит ПАТ "ТБК" від 21.10.2011р. зазначається, що в переліку державного майна, що не увійшло до статутних капіталів господарських товариств, але перебуває на їх балансі, облік якого здійснює Регіональне відділення, об'єкти: - захисна споруда цивільної оборони за адресою: м. Херсон, вул. Перекопська, 207- не значиться. Крім цього, в позовній заяві зазначається балансова вартість спірного об'єкту, яка складає 137 756,88грн., що не відповідає довідки вих. № 216/07 від 03.04.2013р. та реєстру основних засобів станом на 31.03.2013р. в яких зазначено залишкова балансова вартість сховища цивільної оборони 50 266,73грн.

Відповідно до ст. 257 Цивільного кодексу України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Згідно до ст.261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права. Рішення Виконавчого комітету Херсонської міської ради № 609 від 20.12.2005р. "Про видачу свідоцтв про право власності" винесено 20.12.2005 року. Таким чином, строк позовної заяви про визнання недійсним рішення Виконавчого комітету Херсонської міської ради № 609 від 20.12.2005р. на дату подання позову сплинув.

На підставі статті 267 Цивільного кодексу України заявляємо про застосування у спорі позовної давності. Згідно п.4 ст.267 Цивільного кодексу України, сплив строку позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові."

Відповідач-2 відзив на позовну заяву не надав.

Відповідач-1 належним чином повідомлений про місце та час розгляду справи, проте представника для участі у судовому засіданні 10.06.2013р. не направив.

Від відповідача-1 не надходило будь-яких заяв та клопотань щодо судового засідання 10.06.2013р.

Відповідно до ст. 77 ГПК України неявка представника сторони у судове засідання є підставою для відкладення розгляду справи у разі, якщо за його відсутності неможливо розглянути певну справу. Неявка представника відповідача-1 не унеможливлює розгляд справи № 923/447/13. Суд не визнавав обов'язковою явку учасників судового процесу у судове засідання 10.06.2013р. Розгляд справи за відсутності представника відповідача-1, який належно повідомлений про місце та час розгляду справи не є порушенням процесуальних прав відповідача-1.

У судовому засіданні 10.06.2013р. судом проведений огляд інвентарної справи №1948/отдел на домовласництво № 207 по вул. Перекопська у м.Херсоні (Завод будівельних матеріалів), складовою якої є документація на спірний об'єкт нерухомості - будівлю цивільної оборони № 7.

Після закінчення розгляду справи, в судовому засіданні 10.06.2013р., відповідно до ст.85 ГПК України, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Вивчивши матеріали справи та заслухавши пояснення прокурора та представників сторін, суд -

в с т а н о в и в:

Згідно з наказом Української державної корпорації промисловості будівельних матеріалів "Укрбудматеріали" від 08.04.1994р. № 64 "Про корпоратизацію Херсонського заводу будматеріалів № 1 об'єднання "Херсонбудматеріали"" розпочато підготовку до корпоратизації Херсонського заводу будівельних матеріалів № 1 об'єднання "Херсонбудматеріали", у відповідності до вимог Указу Президента України "Про корпоратизацію підприємств" від 15.06.1993р. № 210/93 та постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження положення про порядок корпоратизації підприємств" від 05.07.1993 № 508 (а.с.11-13).

Наказом цієї ж державної корпорації від 03.06.1994р. № 106 "Про перетворення Херсонського заводу будівельних матеріалів № 1 об'єднання "Херсонбудматеріали" у відкрите акціонерне товариство шляхом корпоратизації" затверджений акт оцінки вартості майна Херсонського заводу будівельних матеріалів № 1, перетворено цей завод у відкрите акціонерне товариство "Херсонський завод будівельних матеріалів № 1" (надалі - ВАТ "ХЗБМ № 1"), а також затверджений статут цього акціонерного товариства (а.с.34). Згідно з актом оцінки вартості цілісного майнового комплексу Херсонського заводу будівельних матеріалів № 1 оціночну вартість майна, яке підлягає приватизації та передачі новоствореному ВАТ "ХЗБМ № 1" визначено у розмірі 538 354 тис. крб. (а.с.14-16). У п.12.4 цього акту оцінки визначено, що вартість об'єктів, які не підлягають приватизації, становить 25 305 тис. крб. Згідно з відомістю розрахунку вартості будівель, споруд, які не підлягають приватизації та не включених в статутний фонд ВАТ "ХЗБМ № 1" (додаток до п.12 акту оцінки вартості цілісного майнового комплексу) під інвентарним номером № 1 вказано будівля цивільної оборони 1971 року введення в експлуатацію, із залишковою вартістю 25 305 тис.крб. (надалі - спірна будівля ЦО).

Таким чином, спірна будівля ЦО не змінила свого статусу державного майна у процесі корпоратизації державного підприємства Херсонський завод будівельних матеріалів № 1. Так само, після створення ВАТ "ХЗБМ № 1" незмінним залишився й орган управління цим майном (спірна будівля ЦО) - Українська державна корпорація промисловості будівельних матеріалів "Укрбудматеріали". При цьому, спірна будівля ЦО залишилася на балансі ВАТ "ХЗБМ № 1".

Рішенням зборів акціонерів ВАТ "ХЗБМ № 1", яке оформлено протоколом цих зборів від 02.02.2004р., вирішено реорганізувати ВАТ "ХЗБМ № 1" шляхом його приєднання до ЗАТ "Атланта Менеджмент Компанія" (а.с.36-46). Наказом від 29.04.2005р. № 10 ВАТ "ХЗБМ № 1" (а.с.35). це відкрите акціонерне товариство з 01.05.2005р. ліквідується, у зв'язку із приєднанням к ЗАТ "Таврійська будівельна компанія". Попередньою назвою ЗАТ "Таврійська будівельна компанія" є ЗАТ "Атланта Менеджмент Компанія", що підтверджується п.1.1 статуту ЗАТ "Таврійська будівельна компанія" (а.с.57).

Постановою Кабінету Міністрів України від 24.03.2004р. № 360 ліквідовано Українську державну корпорацію промисловості будівельних матеріалів "Укрбудматеріали".

10.10.2005р. ЗАТ "Таврійська будівельна компанія" звернулось до Херсонського бюро технічної інвентаризації, листом від 10.10.2005р. № 603/06-10, з замовленням на виготовлення технічної документації на будівлі та споруди, які розташовані по вул.Перекопській,207, у м. Херсоні (а.с.52). При цьому, ЗАТ "Таврійська будівельна компанія" надала Херсонському бюро технічної інвентаризації довідку, від 28.10.2005р. № 384/01-10, про те, що всі будівлі та споруди, які розташовані за вказаною адресою, у тому числі, й спірна будівля ЦО, належать ЗАТ "Таврійська будівельна компанія" на праві колективної власності (а.с.53).

Відповідно до п.1.11 рішення відповідача-2 від 20.12.2005р. № 609 "Про видачу свідоцтв про право власності" управлінню комунальної власності Херсонської міської ради доручено видати ЗАТ "Таврійська будівельна компанія" свідоцтво про право власності на будівлі та споруди по вул. Перекопській, 207 (а.с.48).

29.12.2005р. на підставі вказаного рішення відповідача-2 видано свідоцтво серії ЯЯЯ № 666175 на право власності ЗАТ "Таврійська будівельна компанія" на розташовані у м.Херсоні по вул.Перекопській,207 будівлі та споруди, у тому числі, на право власності, як-то зазначено за текстом вказаного свідоцтва у описі об'єкта, на складову цього об'єкту "будівля ГО, № 7" (а.с.50).

Відповідач-1, згідно з п.1.4 свого статуту є правонаступником ЗАТ "Таврійська будівельна компанія" (а.с.61).

Факт перебування спірної будівлі ЦО у володінні, користуванні та розпорядженні відповідача-1 не є спірним при розгляді даної справи, оскільки не заперечується відповідачем-1. Це зокрема, слідує з його відзиву на позовну заяву.

Відповідно до ст. 21 Цивільного кодексу України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом місцевого самоврядування, якщо цей акт суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Відповідно до ст. 41 Конституції України та ч. 1 ст. 321 Цивільного кодексу України право власності є непорушним, ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійснені. Згідно з ст. 326 Цивільного кодексу України у державній власності є майно, яке належить державі Україна. Від імені та в інтересах держави Україна право власності здійснюють відповідно органи державної влади. Управління майном, що є у державній власності, здійснюється державними органами, а у випадках передбачених законом, може здійснюватися іншими суб'єктами.

Відповідно до ч. 2 ст.328 Цивільного кодексу України право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом. Згідно з ст.345 Цивільного кодексу України юридична особа може набути право власності у разі приватизації державного майна, яка здійснюється у порядку, встановленому законом.

Відповідно до ст. 387 Цивільного кодексу України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним. Відповідно до ст. 392 Цивільного кодексу України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, зокрема, у разі, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.

Згідно з ч. 2 ст. 5 Закону України "Про приватизацію державного майна" (в редакції цієї норми закону станом на грудень 2005р., тобто, на час видачі ЗАТ "Таврійська будівельна компанія" свідоцтво про право власності на будівлі та споруди по вул. Перекопській, 207) приватизації не підлягають, тобто, не можуть вибути з державної власності, об'єкти, що мають загальнодержавне значення, до яких віднесено, зокрема, захисні споруди цивільної оборони. Таким чином, відповідно до ст. 5 Закону України "Про приватизацію державного майна" дія цього Закону за станом на грудень 2005р. не поширювалася на приватизацію об'єктів цивільної оборони.

При створенні ВАТ "ХЗБМ № 1" спірна будівля ЦО не вибула з державної власності

При цьому, спірна будівля ЦО не могла бути об'єктом приватизації за Законом України "Про приватизацію державного майна" станом на грудень 2005р., тобто, не могла бути приватизована ЗАТ "Таврійська будівельна компанія" у грудні 2005р.

При проведенні судом, у судовому засіданні 10.06.2013р. огляду інвентарної справи №1948/отдел на домовласництво № 207 по вул. Перекопська у м.Херсоні (Завод будівельних матеріалів), складовою якої є документація на спірну будівлю ЦО, у інвентарній справі не виявлено право встановлювальних документів, згідно з якими був би підтверджений факт набуття ЗАТ "Таврійська будівельна компанія" до 29.12.2005р. (дата раніше вказаного за текстом цього рішення свідоцтва на право власності) права власності на спірну будівлю ЦО.

Таким чином, підстави для прийняття відповідачем-2 частково оспорюваного прокурором та позивачем, в частині п.1.11 цього рішення, були відсутні.

Стосовно заяви відповідача-1 про застосування до позовних вимог наслідків спливу позовної давності суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ст. 261 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. Відповідно до ст. 257 Цивільного кодексу України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Згідно з ч. 5 ст. 267 цього ж Кодексу, якщо суд визнає поважними причини пропуску позовної давності, порушене право підлягає захисту.

Позов заявлений прокурором 12.04.2013р. Станом на 12.04.2013р. цей трирічний строк загальної позовної давності скінчився: оспорюване прокурором, в певній частині, рішення відповідача-2 прийняте 20.12.2005р., свідоцтво про право власності ЗАТ"Таврійська будівельна компанія" на об'єкт нерухомості, складовою якого є спірна будівля ЦО, видане 29.12.2005р.

Згідно з п. 4.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013р. № 10 "Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів" початок перебігу позовної давності визначається за правилами ст. 261 Цивільного кодексу України. Якщо у передбачених законом випадках з позовом до господарського суду звернувся прокурор, що не є позивачем, то позовна давність обчислюватиметься від дня, коли про порушення свого права або про особу, яка його порушила, довідався або мав довідатися саме позивач, а не прокурор. У таких випадках питання про визнання поважними причин пропущення позовної давності може порушуватися перед судом як прокурором, так і позивачем у справі.

Наданими суду відповідачем-1 доказами не підтверджений той факт, що позивач, Регіональне відділення Фонду державного майна України по Херсонській області, був обізнаний з вибуттям спірної будівлі ЦО до проведення у листопаді-грудні 2012 року перевірки позивача органами прокуратури. Відповідач-1 стверджує про таку обізнаність позивача, виходячи із наявності та змісту листів від 21.10.2011р. № 689-1/01-10 відповідача-1 до позивача та від 31.10.2011р. № 11-04-03115 позивача до відповідача-1. Проте, суд зазначає, що це листування мало місце менш ніж три року тому. Тобто, у межах загального строку позовної давності. Складовою матеріалів справи також є листи ЗАТ "Таврійська будівельна компанія" до позивача від 08.12.2005р. № 821/01-10 та від 30.10.2006р. № 919/07, а також лист від 10.01.2006р. № 04-87 позивача до Голови Херсонської міської ради. У перших двох з цих листів, зокрема, вказано, що майно, яке знаходилося на балансі ВАТ "ХЗБМ № 1" станом на 01.05.2005р. згідно передавального балансу передано ЗАТ "Таврійська будівельна компанія", в тому числі державне майно, що не увійшло до статутного фонду ВАТ "ХЗБМ № 1" - їдальня та спірна будівля ЦО. Додатково, у листі від 08.12.2005р. № 821/01-10 вказано, що на час складання цього листа будівля їдальні передана в оренду, а спірна будівля ЦО знаходиться у розпорядженні ЗАТ "Таврійська будівельна компанія". У листі ж від 10.01.2006р. № 04-87 позивача до Голови Херсонської міської ради спірна будівля ЦО не згадується. Беручи до уваги зміст вказаних трьох листів (один від 2005р. та два від 2006р.), а також враховуючи, що позивач не є органом, на який покладено управління державним майном, що не увійшло до статутних фондів господарських товариств при корпоратизації, суд дійшов висновку про відсутність доказів обізнаності позивача з фактом вибуття спірної будівлі ЦО до проведення у листопаді-грудні 2012 року перевірки позивача органами прокуратури.

На підставі викладеного суд дійшов висновку про те, що причини пропуску позивачем строку позовної давності за позовом є саме поважними. У зв'язку із цим суд поновлює строк позовної давності та констатує про необхідність захисту порушеного права держави Україна.

За вказаних встановлених судом фактичних обставин та на підставі наведених правових норм позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

При цьому, задовольняючи позовну вимогу про визнання недійсним та скасування п.1.11 рішення відповідача-2 від 20.12.2005р. № 609 суд враховує, що згідно з вказаним рішенням свідоцтво про право власності на будівлі та споруди по вул. Перекопській, 207 видавалося ЗАТ "Таврійська будівельна компанія". А задовольняючи позовну вимогу про визнання права власності держави Україна в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Херсонській області на спірну будівлю ЦО суд враховує, що вартість майна не належить до ідентифікаційних ознак майна.

У позовній заяві поєднано одну вимогу немайнового характеру (про визнання частково недійсним та часткове скасування рішення відповідача-2) та вимогу про визнання права власності на майно, яку доповнено нерозривно пов'язаними з нею вимогами про вилучення та повернення спірного майна. Позовні вимоги про визнання права власності на майно, витребування або повернення майна мають майновий характер, розмір судового збору за подання до господарського суду позовної заяви з такими вимогами визначається з урахуванням вартості спірного майна.

Відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону України "Про судовий збір" за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Згідно з п.2.1 та п. 2.2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру сплачується судовий збір за ставкою 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат, а за подання позовної заяви немайнового характеру сплачується судовий збір за ставкою 1 розмір мінімальної заробітної плати. Ставки судового збору визначаються виходячи з встановленого законом розміру мінімальної заробітної плати станом на 01 січня календарного року, в якому відповідна заява подається до суду. Позовна заява подана до господарського суду у квітні 2013р. Розмір мінімальної заробітної плати станом на 01.01.2013р. становив 1147,00 грн.

Згідно з довідкою відповідача-1 від 03.04.2013р. № 216/07 первісна вартість спірної будівлі ЦО складала 137 756,88 грн., а залишкова її вартість станом на 01.04.2013р. становить 50 266,73 грн. (а.с.87).

Питання щодо первісної вартості спірної будівлі ЦО не є спірним у даній справі: прокурор, позивач та відповідач-1, у наданих суду документах вказують таку вартість саме як 137 756,88 грн. Щодо визначення відповідачем-1 залишкової вартості спірної будівлі ЦО у розмірі 50 266,73 грн. прокурор та позивач не надали суду будь-яких заперечень або ж доказів на спростування того факту, що залишкова вартість спірної будівлі ЦО становить саме 50 266,73 грн. Визначаючи розмір судового збору за вимогою про визнання права власності суд виходить саме з вказаної у довідці відповідача-1 від 03.04.2013р. № 216/07 залишкової вартості спірної будівлі ЦО.

Таким чином, за вимогою немайнового характеру сплаті підлягає судовий збір у розмірі 1147,00 грн. За вимогою майнового характеру, про визнання права власності на майно, разом з іншими нерозривно пов'язаними з нею вимогами (про вилучення та повернення спірного майна), з урахуванням залишкової вартості спірної будівлі ЦО, сплаті підлягає судовий збір у встановленому законом мінімальному розмірі, 1,5 розміру мінімальної заробітної плати, або 1 720,50 грн. Разом розмір судового збору, що підлягає сплаті, становить (1 147,00 грн. + 1 720,50 грн.) = 2 867,50 грн.

Згідно з ст. 49 ГПК України судовий збір покладається: у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Судовий збір покладається на відповідачів та розподіляється між ними у рівних частках, по 1 433,75 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, суд -

в и р і ш и в:

1. Поновити строк позовної давності за позовом.

2. Визнати недійсним та скасувати п.1.11 рішення виконавчого комітету Херсонської міської ради від 20.12.2005р. № 609 "Про видачу свідоцтв про право власності", в частині оформлення за ЗАТ "Таврійська будівельна компанія" права власності на будівлю цивільної оборони № 7, яка розташована за адресою - м. Херсон, вул. Перекопська, 207.

3. Визнати право власності держави Україна в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Херсонській області на будівлю цивільної оборони № 7, яка розташована за адресою - м. Херсон, вул. Перекопська, 207.

4. Вилучити у Публічного акціонерного товариства "Таврійська будівельна компанія" будівлю цивільної оборони № 7, яка розташована за адресою - м. Херсон, вул.Перекопська, 207, та повернути цю будівлю державі Україна в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Херсонській області.

5. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Таврійська будівельна компанія" (місцезнаходження - 73011, м.Херсон, вул. Адмірала Макарова, 203 ; ідент. код ЄДР - 32702078; інші реквізити суду не відомі) та з Виконавчого комітету Херсонської міської ради (місцезнаходження - 73000, м.Херсон, проспект Ушакова, 37 ; ідент. код ЄДР - 04059958; інші реквізити суду не відомі) до спеціального рахунку державного бюджету (р/р 31215206783002, МФО 852010, код ЄДРПОУ - 37959779, одержувач УДКСУ у місті Херсоні, Банк ГУДКСУ у Херсонській області) по 1 433 (одна тисяча чотириста тридцять три) грн. 75 коп. судового збору, з кожного. Стягувач: ДПІ у м.Херсоні Херсонської області Державної податкової служби.

6. Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 21.06.2013р.

Суддя К.В. Соловйов