Справа № 127/8629/13-ц Провадження № 22-ц/772/1917/2013Головуючий в суді першої інстанції:Дернова В.В.
Категорія: 48Доповідач: Матківська М. В.
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 липня 2013 року м. Вінниця
Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Вінницької області в складі:
Головуючого: Матківської М.В.
Суддів: Марчук В.С., Медвецького С.К.
При секретарі: Сніжко О.А.
За участю: представника відповідача ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3
на рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 27 травня 2013 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання, -
В с т а н о в и л а:
В квітні 2013 року ОСОБА_4 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_3 про стягнення на її користь аліментів у твердій грошовій сумі, в розмірі 500 грн. щомісячно, починаючи з дня пред'явлення позову і до закінчення нею навчання, але не більше як до досягнення нею 23 років.
Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 27 травня 2013 року позов задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_3 аліменти на користь ОСОБА_4, яка навчається у Барському гуманітарно-педагогічному коледжі ім. Михайла Грушевського, у твердій грошовій сумі у розмірі 300 грн. щомісячно, починаючи з 09 квітня 2013 року і до закінчення навчання, але не більше, ніж до досягнення ОСОБА_4 23 років, тобто не пізніше 15 квітня 2017 року.
В іншій частині позовних вимог відмовлено.
Стягнуто з ОСОБА_3 на користь держави 229,40 грн. судового збору.
Рішення суду в частині стягнення аліментів за один місяць допущено до негайного виконання.
В апеляційній скарзі відповідач ОСОБА_3 просить скасувати рішення суду і ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позову.
Зазначив, що рішення суду є необ'єктивним, необґрунтованим через порушення судом норм матеріального права, оскільки судом не досліджено, чи має відповідач можливість сплачувати аліменти, що повинно обов'язково бути з'ясовано при призначенні аліментів на повнолітню дитину, яка продовжує навчання.
В судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_2 підтримав апеляційну скаргу, просить її задовольнити.
Позивач ОСОБА_4 у судове засідання не з'явилася, надала суду письмові заперечення на апеляційну скаргу, якими просила відхилити апеляційну скаргу і залишити без змін рішення суду.
Колегія суддів, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника відповідача і письмові заперечення позивача,, дослідивши матеріали цивільної справи, прийшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення за таких підстав.
Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Суд першої інстанції встановив, що відповідач ОСОБА_3 є батьком позивача ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується свідоцтвом про народження НОМЕР_1 від 28 квітня 1994 року (а. с. 4).
Позивач ОСОБА_4 навчається на третьому курсі Барського гуманітарно-педагогічного коледжу ім. Михайла Грушевського на денній формі навчання; термін навчання передбачено до 1 липня 2014 року, що підтверджується довідкою від 1 квітня 2013 року № 214 (а. с. 7).
Відповідно до ст. 198 СК України батьки зобов'язані утримувати своїх неповнолітніх непрацездатних дочку, сина, які потребують матеріальної допомоги, якщо вони можуть таку матеріальну допомогу надавати.
Згідно зі ст. 199 СК України якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання.
Згідно роз'яснень Пленуму Верховного Суду України у п. 20 постанови від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов'язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв'язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.
Відповідно до ст. 200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у ст. 182 цього Кодексу. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.
За правилами ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатним чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.
Згідно зі ст. 10 ЦПК України сторони мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.
По справі встановлено, що позивач проживає разом з матір'ю ОСОБА_5, що підтверджується довідкою КП «Барське будинкоуправління» від 4 квітня 2013 року № 364 (а. с. 9).
Згідно довідки про заробітну плату та інші прибутки за 2012-2013 рік від 8 квітня 2013 року № 138 ОСОБА_5 (мати позивача) працює вчителем у Барській ЗОШ № 3 та отримує заробітну плату в середньому 1800 грн. за місяць, річний її дохід склав 22 067,86 грн. (а. с. 5).
ОСОБА_5 має ще одну повнолітню доньку ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_4, батьком якої також є відповідач, що підтверджується свідоцтвом про народження НОМЕР_2 від 21 серпня 1992 року (а. с. 6). ОСОБА_6 навчається на 4 курсі Хмельницького національного університету на денній контрактній формі навчання, плата за її навчання згідно договору складає 5 400 грн. в семестр (а. с. 3, 10).
Відповідач ОСОБА_3 не дбає про матеріальне забезпечення повнолітньої доньки ОСОБА_4 - позивача у справі, яка продовжує навчання і не надає їй матеріальну допомогу.
Із копії трудової книжки відповідача ОСОБА_3 вбачається, що він 6 березня 2000 року звільнився з роботи за власним бажанням та з того часу не працює; на обліку у центрі зайнятості не перебуває (а. с. 24).
Відповідач є фізично здоровим, працездатним молодим чоловіком 39-річного віку, має можливість працювати та утримувати свою повнолітню дитину ОСОБА_4, яка продовжує навчання.
Відповідач не надав суду доказів того, що він за станом здоров'я чи з будь-яких інших причин не має можливості працювати.
Крім двох повнолітніх дочок ОСОБА_4 і ОСОБА_6, відповідач являється батьком ще двох неповнолітніх дітей ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2, матір'ю якої є ОСОБА_8 (а. с. 25) і ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_3, матір'ю якої є ОСОБА_10 (а. с. 26).
Однак, відповідач не надав будь-яких доказів того, що неповнолітні доньки знаходяться на його утриманні, зокрема: доказів того, що діти проживають з ним та знаходяться на його утриманні; доказів того, що він сплачує аліменти на утримання дітей, чи надає добровільну матеріальну допомогу на їх утримання тощо. Зазначене спростовує доводи апеляційної скарги в тому, що двоє неповнолітніх дітей знаходяться на його утриманні.
За наведених обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про стягнення із відповідача аліментів на користь повнолітньої доньки ОСОБА_4, яка продовжує навчання, у твердій грошовій сумі в розмірі 300 грн. щомісячно, починаючи з 9 квітня 2013 року і до закінчення навчання, але не більше, ніж до досягнення нею повноліття.
Рішення суду першої інстанції є законним і обґрунтованим, тому не підлягає до скасування, а апеляційна скарга не підлягає до задоволення, оскільки її доводи є необґрунтованими і спростовуються вищенаведеним.
На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів, -
У х в а л и л а:
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.
Рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 27 травня 2013 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.
На ухвалу може бути подана касаційна скарга до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий: /підпис/ М.В. Матківська
Судді: /підпис/ В.С. Марчук
/підпис/ С.К. Медвецький
Згідно із оригіналом:
Суддя: М.В. Матківська