ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

_______________________________________________

_______________________________________________________________________________

Справа № 2-а-806/11

Головуючий у 1-й інстанції: Закревський Л.В.

Суддя-доповідач:Капустинський М.М.

УХВАЛА

іменем України

"12" грудня 2011 р. м. Житомир

Житомирський апеляційний адміністративний суду складі колегії:

головуючого судді Капустинського М.М.

суддів: Бондарчука І.Ф.

Хаюка С.М.,

розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у Володимирецькому районі Рівненської області на постанову Володимирецького районного суду Рівненської області від "12" березня 2011 р. у справі за позовом ОСОБА_4 до Управління Пенсійного фонду України у Володимирецькому районі Рівненської області про визнання бездіяльності протиправною і зобов'язання вчинити дії ,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Володимирецького районного суду Рівненської області від 12 березня 2011 року позов задоволено частково. Визнано протиправними дії Управління Пенсійного фонду України у Володимирецькому районі Рівненської області по відмові у перерахунку основної та додаткової пенсії ОСОБА_4 у відповідності до ст.ст.50, 54 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України у Володимирецькому районі Рівненської області здійснити перерахунок та виплачувати ОСОБА_4 пенсію у відповідності до ст. 54 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", виходячи із розрахунку 6 розмірів мінімальної пенсії за віком, та щомісячну додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю, в розмірі 50% встановленого законодавством розміру мінімальної пенсії за віком, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, виходячи з розмірів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановлених чинним законодавством, починаючи з 01 серпня 2010 року, з урахуванням фактично виплачених сум та зміни розміру прожиткового мінімуму.

В апеляційній скарзі Управління Пенсійного фонду України у Володимирецькому районі Рівненської області просить постанову суду скасувати. Зазначає, що фінансування витрат, пов'язаних з реалізацією Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" здійснюється за рахунок Державного бюджету, а кошти Пенсійного фонду не включаються до складу Державного бюджету України.

Розглянувши справу та перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанцій позивач є інвалідом 3-ї групи і віднесений до 1 категорії осіб, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи та одержує пенсію по інвалідності на підставі статті 54 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", та додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю на підставі статті 50 цього ж Закону.

Відповідно статті 54 „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", розмір пенсії для інвалідів 3 групи, яка повинна призначатись позивачці у відповідності з цим Законом, не може бути нижчою відповідно ніж 6 мінімальних пенсій за віком.

Згідно зі статтею 50 цього Закону інвалідам 3-ї групи віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю у розмірі 50 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Розрахунок пенсії позивачу здійснено виходячи із встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 3 січня 2002 року № 1 "Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету", а тому суд обґрунтовано визнав дії відповідача протиправними в частині відмови позивачу перерахувати пенсію у відповідності до вимог ст.50 та ст.54 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Доводи апелянта щодо правомірності дій у зв'язку з відсутністю джерел фінансування на вказані виплати та необхідність їх встановлення бюджетним законодавством, є безпідставними, оскільки реалізація встановленого законом права не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань, тобто посилання відповідача на відсутність у державному бюджеті коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань.

Порядок обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 30 травня 1997 року № 523. Вказана Постанова є чинною та її положення стосовно критеріїв обчислення розмірів пенсій відповідають положенням статей 50, 54 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Пунктом 2 Постанови від 3 січня 2002 року № 1 "Про підвищення розмірів пенсій та інших соціальних виплат окремим категоріям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахунок коштів державного бюджету", всупереч положень статей 50, 54 вищезазначеного Закону, Кабінет Міністрів України установив розміри сум, з яких проводиться розрахунок пенсій, при тому що ці суми не відповідають розмірам мінімальної пенсії за віком, а тому судом першої інстанції обґрунтовано задоволено вимоги позивача.

Таким чином, вихідним критерієм обрахунку державної та додаткової пенсій є мінімальна пенсія за віком. Мінімальний розмір пенсії за віком згідно зі статтею 28 Закону України від 9 липня 2003 року № 1058-ІУ "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Виходячи із загальних засад пріоритету законів над підзаконними актами при вирішенні цього спору, колегія суддів приходить висновку, що при розрахунку державної та додаткової пенсій, передбачених статтями, наведеними вище, застосуванню підлягає розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановлений в законі про Державний бюджет України на відповідний рік, із якого визначається мінімальний розмір пенсії за віком.

Положення частини 3 статті 28 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" не є перешкодою для застосування даної величини (мінімального розміру пенсії за віком) для обрахування інших пенсій чи доплат пов'язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого частиною 1 цієї статті, мінімального розміру пенсії за віком, а тому доводи апеляційної скарги з приводу помилкового застосування норм вказаного закону до спірних правовідносин, є безпідставними.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому колегія суддів приходить до висновку, що підстави для скасування постанови суду відсутні.

Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у Володимирецькому районі Рівненської області залишити без задоволення, а постанову Володимирецького районного суду Рівненської області від "12" березня 2011 р. без змін.

Ухвала набирає чинності з моменту її постановлення і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя М.М. Капустинський

судді: І.Ф.Бондарчук С.М.Хаюк

Роздруковано та надіслано:

1- в справу

2 - позивачу ОСОБА_4 АДРЕСА_1

3- відповідачу Управління Пенсійного фонду України у Володимирецькому районі Рівненської області вул.Соборна, 28,смт.Володимирець,Рівненська область,34300