АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 542/703/13-ц

Номер провадження 22-ц/786/2585/2013 Головуючий у 1-й інстанції Стрельченко Т.Г.

Доповідач Бутенко С. Б.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 липня 2013 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Полтавської області в складі:

Головуючого судді Бутенко С.Б.

Суддів: Обідіної О.І., Панченка О.О.

при секретарі Зеленській О.І.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк»

на рішення Новосанжарського районного суду Полтавської області від 3 червня 2013 року

по справі за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Заслухавши суддю-доповідача апеляційного суду, дослідивши матеріали справи, колегія суддів

В С Т А Н О В И Л А:

Рішенням Новосанжарського районного суду Полтавської області від 3 червня 2013 року в задоволенні позову Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовлено.

В апеляційній скарзі представник ПАТ КБ «Приватбанк», посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального та процесуального права, просить постановлене по справі рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги. Зокрема, посилається на те, що строк позовної давності переривався 9 січня 2008 року, коли Новосанжарським районним судом було видано судовий наказ про стягнення з боржника на користь банку заборгованості за кредитним договором в сумі 3615 грн. 05 коп.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, учасників процесу, що з'явились в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, приходить до висновку, що остання задоволенню не підлягає, за таких обставин.

Відповідно до ст. 307 ч. 2 п. 1, ст. 308 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом, 18 грудня 2006 року між банком та ОСОБА_1 було укладено договір № plleRX07990066, відповідно до умов якого позичальник отримала споживчий кредит у розмірі 1947 грн. 68 коп. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 12% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом, та строком його повернення - до 18 грудня 2007 року. При цьому позичальник була ознайомлена з Умовами надання споживчого кредиту фізичним особам («Розстрочка») (Стандарт).

У зв'язку з невиконанням умов кредитного договору, станом на 25 березня 2013 року заборгованість позичальника перед банком становила 23311 грн. 18 коп.

Згідно з пунктом 5.5 вказаних Умов, що є невід'ємною частиною кредитного договору, сторони погодили позовну давність за вимогами про стягнення заборгованості за кредитом, процентів за користування ним, пені, штрафу тривалістю у п'ять років, що не суперечить положенням ч. 1 ст. 259 ЦК України.

Встановивши, що позивач звернувся до суду за захистом цивільного права із пропуском встановленого строку позовної давності, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, відмовивши ПАТ КБ «ПриватБанк» у задоволенні позову.

Колегія суддів погоджується з такими висновками місцевого суду з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 260 ЦК України позовна давність обчислюється за загальними правилами визначення строків, встановленими ст.ст. 253-255 цього Кодексу. Перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок. Строк, що визначений роками, спливає у відповідні місяць та число останнього року строку.

Сплив позовної давності є підставою для відмови у позові (ч. 4 ст. 267 ЦК України).

Пунктом 7 ч. 13 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів» заборонено кредитодавцю вимагати повернення споживчого кредиту, строк давності якого минув.

Згідно з п. 31 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року № 5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин», враховуючи положення п. 7 ч. 13 ст. 11 «Про захист прав споживачів», суди мають виходити з того, що у спорах щодо споживчого кредитування кредитодавцю забороняється вимагати повернення споживчого кредиту, строк давності якого минув. У зв'язку із цим позовна давність за позовом про повернення споживчого кредиту застосовується незалежно від наявності заяви сторони у спорі.

Посилання апелянта на судовий наказ, що був виданий суддею Новосанжарського районного суду Полтавської області 9 січня 2008 року, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ЗАТ КБ «ПриватБанк» заборгованості в сумі 3615 грн. 05 коп., висновків суду першої інстанції не спростовує.

За правилами ст. 264 ЦК України позовна давність переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку, та у разі пред'явлення особою позову до боржника, предметом якої є лише частина вимоги, право на яку має позивач. Проте, після переривання перебіг позовної давності починається заново.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачка не вчиняла дій, що свідчать про визнання нею свого боргу, а позов ЗАТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором було направлено до суду 01 квітня 2013 року - після закінчення п'ятирічного строку від дня видачі судового наказу.

Посилання апелянта на встановлення строку позовної давності тривалістю в 50 років судова колегія вважає безпідставним, оскільки належних та допустимих доказів погодження такого строку сторонами відповідно до вимог ст. 259 ЦК України, позивачем по справі надано не було.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, обґрунтовано викладених в мотивувальній частині оскаржуваного рішення.

Рішення постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його зміни чи скасування судовою колегією не вбачається.

Керуючись ст. 303, 307, 308, 315, 319 ЦПК України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» відхилити.

Рішення Новосанжарського районного суду Полтавської області від 3 червня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ шляхом подачі касаційної скарги протягом 20 днів.

Судді: /підписи/

З оригіналом згідно.