АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 1621/2287/12

Номер провадження 22-ц/786/2460/2013

Головуючий у 1-й інстанції Івко В.М.

Доповідач Дорош А. І.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 липня 2013 року м. Полтава

Колегія суддів Судової палати у цивільних справах апеляційного суду Полтавської області в складі:

Головуючого: Дорош А.І.

Суддів: Бутенко С.Б., Панченка О.О.

при секретарі: Зеленській О.І.

з участю

позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2

відповідачів ОСОБА_3, ОСОБА_4

представника відповідача ОСОБА_5

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві апеляційну скаргу ОСОБА_3

на рішення Новосанжарського районного суду Полтавської області від 23 травня 2013 року

по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4, ОСОБА_3, ОСОБА_6, третя особа - Управління Державної міграційної служби України в Полтавській області про усунення перешкод у здійсненні права власності та визнання осіб такими що втратили право користування житловим приміщенням,-

В С Т А Н О В И Л А:

Рішенням Новосанжарського районного суду Полтавської області від 23 травня 2013 року позов задоволено. Визнано ОСОБА_4 1986 року народження, ОСОБА_3 1963 року народження, ОСОБА_6 1999 року народження, такими, що втратилиправо користування житловим приміщенням - будинком АДРЕСА_1.

Стягнуто з відповідачів на користь позивача судові витрати по справі, пов'язані, з оплатою судового збору - по 35 грн. 76 коп. з кожного.

Рішення оскаржила відповідач ОСОБА_3, яка в апеляційній скарзі просить його скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити. Свої доводи обгрунтовує тим, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини, що мають істотне значення для справи, та невірно застосовано норми матеріального та процесуального права.

Апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ч.1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно ч.1 п.1 ст. 307 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення рішення без змін.

Згідно ч.1 ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, що ОСОБА_1 є власником житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами, який знаходиться за адресою - АДРЕСА_1, що підтверджується витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно, виданим Полтавським БТІ «Інвентаризатор» 27.03.2010 року за №25705186 (а.с. 5).

До 2009 року в зазначеному будинку проживали відповідачі разом із покійним братом позивача ОСОБА_7, а після його смерті всі вони виїхали на постійне проживання в с. Ясногородка Вишгородського району Київської області, хоча і залишаються зареєстрованими у даному домоволодінні, що підтверджується довідкою Писарівської сільської ради Новосанжарського району від 17.05.2013 року №02-23/92 (а.с. 76).

Як зазначено в довідці Писарівської сільської ради від 23.05.2012 року №152, із січня місяця 2010 року в будинку відключено електроенергію та газопостачання (а.с. 27).

Згідно акту обстеження житлово-побутових умов проживання сім'ї ОСОБА_3 складеного 22.06.2012 року секретарем Писарівської сільської ради Кравчук В.П. та депутатами сільської ради Демиденко А.П., Скубенко Л.Ю., відповідачі за вказаною адресою не проживають, особистих речей, предметів побуту, належних їм в будинку немає (а.с. 6).

Згідно довідки директора Писарівської загальноосвітньої школи І-ІІ ступенів від 23.05.2012 року №127, ОСОБА_6, син відповідачки у справі ОСОБА_3, був відрахований із школи з 15.09.2009 року, в зв'язку із зміною місця проживання (а.с. 8).

Задовольняючи позов, місцевий суд виходив з того, що відповідачі не є членами сім»ї позивача, а тому на дані правовідносини не поширюються вимоги ст. 405 ЦК України, у даному випадку між сторонами існує спір про усунення перешкод у реалізації позивачем свого права власності на спірне домоволодіння. Оскільки відповідачі фактично не проживають у спірному будинку з серпня 2009 р., то прийшов до висновку про задоволення позову.

Як встановила колегія суддів, такий висновок місцевого суду є вірним, оскільки суд дійшов його після повного, всебічного та об"єктивного з"ясування фактичних обставин справи, прав та обов"язків сторін в даних правовідносинах, з правильним застосуванням норм матеріального права.

Як вбачається із матеріалів справи, дійсно з серпня 2009 року відповідачі не проживають у спірному будинку та не користуються ним, чого не заперечували і у суді апеляційної інстанції.

Доводи відповідача ОСОБА_3 про існування судового рішення від 11.11.2010 р. про відмову позивачу у задоволенні аналогічного позову до них, не заслуговують на увагу, оскільки позов, поданий 04.01.2013 р. стосується іншого періоду спірних правовідносин.

Доводи відповідача ОСОБА_3 про розгляд справи у відсутність органу опіки та піклування також не заслуговують на увагу, оскільки відповідач у суді першої інстанції, зловживаючи процесуальними правами, не заявляла відповідні клопотання про притягнення його до участі у справі. Як вбачається із матеріалів справи та встановлено колегією суддів, неповнолітній ОСОБА_6 фактично проживає з серпня 2009 р. з матір»ю в с. Ясногородка Вишгородського району Київської області за місцем помешкання своєї баби ОСОБА_11, відвідує навчальний заклад.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому апеляційну скаргу слід відхилити, а рішення суду - залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 307 ч.1 п.1, 308 ч.1, 313-315, 319 ЦПК України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 - відхилити.

Рішення Новосанжарського районного суду Полтавської області від 23 травня 2013 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

С у д д і: