ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 910/4079/13 16.07.13
За позовом Першого заступника прокурора Дніпровського району м. Києва в інтересах держави в особі
Київської міської ради
До Об'єднаного кооперативу по будівництву т експлуатації колективних автостоянок
«Дніпровський»
Про звільнення земельної ділянки
Колегія суддів у складі:
Головуючий суддя Станік С.Р.
Суддя Босий В.П.
Суддя Спичак О.М.
Представники сторін:
Прокурор Коробчук К.О. - посвідчення;
від позивача не з'явився
від відповідача Заремба О.А. - представник за довіреністю
В судовому засіданні 16.07.2013 судом на підставі статті 85 Господарського процесуального кодексу України було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Перший заступник прокурора Дніпровського району міста Києва звернувся до Господарського суду міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради до Об'єднаного кооперативу по будівництву та експлуатації колективних автостоянок "Дніпровський" (далі - ОКБЕКА «Дніпровський») про звільнення земельної ділянки площею 0,65 га (обліковий номер 66:000:024), розташованої за адресою: м. Київ, Дніпровський район, вул. Райдужна, 25, а також повернення її Київській міській раді, привівши у придатний до використання стан.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.03.2013 порушено провадження у справі № 910/4079/13. Розгляд справи призначено на 26.03.2013.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.03.2013 розгляд справи відкладено на 11.04.2013.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.04.2013 розгляд справи відкладено на 23.04.2013.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.04.2013 було продовжено строк розгляду спору в справі № 910/4079/13 на 15 днів та відкладено розгляд справи на 14.05.2013.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.05.2013 призначено колегіальний розгляд справи № 910/4079/13.
Розпорядженням Голови Господарського суду міста Києва Князькова В.В. від 14.05.2013 призначено колегіальний розгляд справи № 910/4079/13 у складі колегії суддів: Станік С.Р. (головуючий), Митрохіна А.В., Спичак О.М.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.05.2013 справу № 910/4079/13 прийнято до провадження колегії суддів у складі: Головуючий суддя Станік С.Р., судді Митрохіна А.В. та Спичак О.М. Розгляд справи розпочато заново у складі зазначеної колегії суддів та призначено до розгляду на 04.06.2013.
Розпорядженням Голови Господарського суду міста Києва від 03.06.2013 справу №910/4079/13 предано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Стасюк С.В. судді: Митрохіна А.В., Спичак О.М.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.06.2013 колегія суддів у складі: головуючий суддя Стасюк С.В. судді: Митрохіна А.В., Спичак О.М. прийняла справу № 910/4079/13 до свого провадження та призначила розгляд справи на 25.06.2013.
Розпорядженням Голови господарського суду міста Києва від 10.06.2013, справу № 910/4079/13 було передано колегії суддів у складі: головуючий суддя Станік С.Р., судді: Митрохіна А.В., Спичак О.М. для подальшого розгляду.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.06.2013 колегія суддів у складі: головуючий суддя Станік С.Р., судді: Митрохіна А.В., Спичак О.М. прийняла справу № 910/4079/13 до свого провадження. Розгляд справи призначила на 25.06.2013.
Розпорядженням Голови Господарського суду міста Києва від 25.06.2013 справу № 910/4079/13 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Станік С.Р., судді: Босий В.П. та Спичак О.М.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.06.2013 колегія суддів у складі: головуючий суддя Станік С.Р., судді: Босий В.П. та Спичак О.М. прийняла справу № 910/4079/13 до свого провадження, розпочала розгляд справи заново та призначила до розгляду в судовому засіданні 16.07.2013.
В судовому засіданні 16.07.2013 прокурор викладені у позові в інтересах держави вимоги підтримав у повному обсязі, просив суд позов задовольнити. В обґрунтування поданого в інтересах держави позову прокурор наголошує на тому, що відповідачем здійснюється використання земельної ділянки площею 0,65 га (обліковий номер 66:000:024), розташованої за адресою: м. Київ, Дніпровський район, вул. Райдужна, 25 під розміщення автостоянки без документів, що посвідчують право власності, оренди або користування земельною ділянкою, передбачених ст. ст. 125, 126 Земельного кодексу України, що на думку прокурора є підставами для зобов'язання відповідача звільнити наведену вище земельну ділянку та передати її Київській міській раді, привівши її у придатний до використання стан.
Київська міська рада в судове засідання 16.07.2013 представників - не направляла, причин неявки представників - суд не повідомляла. Про проведення судового засідання позивач був повідомлений належним чином за адресою свого місцезнаходження. Через канцелярію Господарського суду міста Києва заяв та клопотань не подавав. Також, суд зазначає про те, що позивач не був обмежений у своїх процесуальних правах щодо надання відзиву та витребуваних документів через канцелярію суду, про що зазначалось в ухвалах суду.
Представник відповідача в судовому засіданні 16.07.2013 проти заявлених вимог заперечував, просив суд у задоволенні позову відмовити. У письмовому відзиві на позов в обгрунтування заперечень посилався на те, що земельна ділянка використовується ним під розміщення автостоянки на підставі рішенням виконкому Дніпровської районної ради № 188 від 23.03.1981 «Про організацію тимчасових стоянок для індивідуальних транспортних засобів в нічний час», якою затверджено перелік вулиць для використання під тимчасові стоянки для транспортних засобів (зокрема на бульварі Перова, біля ринку), а також на підставі розпорядженням Дніпровської районної державної адміністрації від 26.03.1999 № 228 (в редакції розпорядження 19.05.1999 № 400), яким відповідачу надано для подальшої експлуатації автостоянку по вул.. Райдужній, 25 площе. 0,48 га. Також, відповідач наголошував на тому, що ним на даний час здійснюється оформлення права користування спірною земельною ділянкою, зокрема подано клопотання до Київської міської ради про надання дозволу на розробку проекту землеустрою.
Справа у відповідності до статті 75 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши надані матеріали справи, заслухавши прокурора, представника відповідача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд м. Києва, -
ВСТАНОВИВ:
Пунктом 5 статті 121 Конституції України на прокуратуру України покладається представництво інтересів громадян або держави в суді у випадках, встановлених законом.
Частиною 1 ст. 15 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Відповідно до ч. 1 ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Частиною другою цієї статті визначено способи захисту цивільних прав та інтересів. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
Відповідно до ст. 20 Цивільного кодексу України, право на захист особа здійснює на свій розсуд.
З огляду на положення зазначеної норми та принцип диспозитивності у господарському судочинстві, позивач має право вільно обирати способи захисту порушеного права чи інтересу.
Відповідно до ст. 2 ГПК України, господарський суд порушує справи, зокрема, за позовними заявами прокурорів та їх заступників, які звертаються до господарського суду в інтересах держави. Прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.
Статтею 36-1 Закону України "Про прокуратуру" визначено, що підставою представництва у суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів, внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчинюються у відносинах між ними або державою.
Конституційний суд у рішенні від 08.04.1999 у справі №3-рн/99 (далі рішення Конституційного суду) вказав, що прокурор або його заступник самостійно визначає і обґрунтовує в позовній заяві, в чому полягає порушення інтересів держави чи в чому існує загроза інтересам держави, і ця заява, за статтею 2 Арбітражного процесуального кодексу України (зараз ГПК), є підставою для порушення справи в арбітражному суді.
Із врахуванням того, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.
Відповідно до ст.13 Конституції України земля є об"єктом власності Українського народу, від імені якого права власності здійснюють органи державної влади та органи державної влади і місцевого самоврядування.
Відповідно до ст. 84 Земельного кодексу України в державній власності перебувають усі землі України, за винятком комунальної та приватної власності.
Право державної власності на землю набувається та реалізується державою в особі Кабінету Міністрів України, Ради Міністрів АРК, Київської та Севастопольської міської Ради, районних державних адміністрацій у відповідності до закону.
Згідно зі ст. 9 Земельного кодексу України передача земельних ділянок у власність чи користування громадян чи юридичних осіб відноситься до повноважень Ради.
Відповідно до статті 6 Закону України "Про столицю України місто-герой Київ", місцеве самоврядування у м. Києві здійснюється територіальною громадою міста, в тому числі, через Київську міську раду.
Пунктом 12 Перехідних положень Земельного кодексу України визначено, що до розмежування земель державної і комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями в межах населених пунктів, крім земель, переданих у приватну власність, здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.
Відповідно до ст. 116 Земельного кодексу України юридичні громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.
Статтею 9 Земельного кодексу України встановлено, що розпорядження землями територіальної громади міста, передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб, надання земельних ділянок у користування відноситься до повноважень Київської міської ради.
Відповідно до ст. 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров'я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об'єкти, визначені відповідно до закону як об'єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження.
Відповідно до ч. 2 статті 16 Закону України "Про оренду землі", укладення договору оренди земельної ділянки із земель державної або комунальної власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування - орендодавця, прийнятого у порядку, передбаченому Земельним кодексом України, або за результатами аукціону.
Згідно п. 5 ст. 16 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", від імені та в інтересах територіальних громад права суб'єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.
Таким чином, прокурором вірно визначено позивача - Київську міську раду, як орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.
Наведене також узгоджується з позицією Вищого господарського суду України, викладеною у постанові пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання участі прокурора у розгляді справ, підвідомчих господарським судам» від 23.03.2012 № 7.
Судом встановлені наступні обставини.
06.10.1975 рішенням виконавчого комітету Київської міської ради депутатів трудящих № 1014/20 «Про відведення земельної ділянки виконкому Дніпровської районної ради депутатів трудящих під влаштування тимчасової відкритої стоянки для транспортних засобів, що знаходяться в особистому користуванні громадян», було відведено виконкому Дніпровської районної ради депутатів трудящих земельну ділянку площею 0,48 га по бул. Перова, 21 в Дніпровському районі міста Києва під влаштування тимчасової автостоянки відкритого типу без права капітальної забудови для транспортних засобів, що знаходяться в особистому користуванні громадян.
11.03.1980 виконавчим комітетом Дніпровської районної ради народних депутатів прийнято рішення № 114 «Про об'єднання кооперативних автостоянок в районі», відповідно до якого проведено об'єднання автостоянок , з метою чого створено Об'єднаний кооператив по будівництву та експлуатації колективних автостоянок Дніпровського району з повним підпорядкуванням виконкому.
26.01.1981 виконавчим комітетом Київської міської ради народних депутатів прийнято рішення № 111 «Про організацію тимчасових стоянок для індивідуальних транспортних засобів в нічний час на проїзних частинах другорядних вулиць міста», відповідно до якого дозволено виконавчим комітетам районних рад народних депутатів разом з районними товариствами «Автолюбитель» та державтоінспекцією вирішувати питання організації тимчасових нічних автостоянок транспортних засобів за рахунок проїзної частини.
23.03.1981 виконавчим комітетом Дніпровської районної ради народних депутатів прийнято рішення № 188 «Про організацію тимчасових стоянок для індивідуальних транспортних засобів в нічний час на проїзних частинах другорядних вулиць міста», згідно якого затверджено відповідний перелік вулиць для використання під тимчасові стоянки, до якого зокрема включено бульвар Перова біля ринку, за яким затверджено автостоянку «Серово-Райдужна».
Згідно пункту 2 розпорядження Київської міської державної адміністрації № 228 від 26.03.1999 «Про перенесення автостоянки з бульв. Перова, 19 на вул. Райдужну, 25» (в редакції розпорядження № 400 від 19.05.1999), доручено ТОВ «Парк-Сервіс» обладнати за власні кошти тимчасову автостоянку по вул.. Райдужній, 25 та передати її керівництву ОКБЕКА «Дніпровський» для подальшої експлуатації.
21.02.2013 Державною інспекцією сільського господарства в м. Києві за результатами проведеної перевірки дотримання вимог земельного законодавства відповідачем - ОКБЕКА «Дніпровський» - складено Акт перевірки дотримання суб'єктами господарювання вимог земельного законодавства № А45\023 від 21.02.2013, в якому зафіксовано порушення відповідачем вимог ст. ст. 125,126 Земельного кодексу України, а саме самовільне зайняття земельної ділянки площею 0,65 га (обліковий номер 66:000:024), розташованої за адресою: м. Київ, Дніпровський район, вул. Райдужна, 25, під розміщення автостоянки.
Згідно листа Департаменту земельних ресурсів від 21.02.2013 № 057024-3350, наданого на запит прокурора, нормативна грошова оцінка земельної ділянки на вул.. Райдужній, 25 складає: у разі використання, як землі комерційного використання - 30 351 539,20 грн., у разі використання, як землі транспорту, зв'язку - 10 561 348,60 грн.
В свою чергу, відповідачем до матеріалів справи надано наступні належним чином засвідчені ним документи:
- статут ОКБЕКА «Дніпровський», в пункті 5.1 якого вказано, що до кооперативу входить 7 діючих автостоянок, зокрема «Сєрово-Радужна» по бульвару Перова, 19;
- містобудівне обґрунтування внесення змін до містобудівної документації щодо облаштування ОКБЕКА «Дніпровський» тимчасової відкритої автостоянки у Дніпровському районі міста Києва по вул.. Райдужній;
- висновок Управління містобудування, архітектури та дизайну міського середовища щодо відсутності заперечень на розроблення ОКБЕКА «Дніпровський» проекту відведення земельної ділянки по вул.. Райдужній, 25 у Дніпровському районі міста Києва;
- технічний звіт по встановленню зовнішніх меж землекористування ОКБЕКА «Дніпровський» щодо земельної ділянки з кодом: 66000022;
- технічне завдання на виконання топографо-геодезичних робіт по становленню зовнішніх меж інвентаризації землекористування, реєстровий код земельної ділянки: 66000022;
- лист управління охорони пам'яток історії, культури та історичного середовища від 21.02.2003 № 799, в якому управління не заперечувало проти відведення ОКБЕКА «Дніпровський» земельної ділянки по вул.. Райдужній, 25 у м. Києві;
- лист Головного державного санітарного лікаря м. Києва від 24.04.2003 № 2676, відповідно до якого останній не заперечував проти відведення ОКБЕКА «Дніпровський» земельної ділянки по вул.. Райдужній, 25 у м.Києві при умові виконання викладених у листі умов;
- лист ОКБЕКА «Дніпровський» від 05.11.2002 № 40 на адресу Київської міської ради, в якому ОКБЕКА «Дніпровський» просив надати згоду на відведення земельних ділянок, зокрема і по вул.. Райдужній, 25;
- угода між ОКБЕКА «Дніпровський» та ТОВ «Парк-Сервіс» від 09.04.1999, відповідно до якої ОКБЕКА «Дніпровський» прийняв від ТОВ «Парк-Сервіс» документи , які надають можливість реєстрації у Київміськраді права користування ОКБЕКА «Дніпровський» земельною ділянкою по вул. Райдужна, 25 у м. Києві.
Як вказував прокурор у письмових поясненнях по суті спору, земельна ділянка площею 0,65 га (обліковий номер 66:000:024), розташованої за адресою: м. Київ, Дніпровський район, вул. Райдужна, 25 на даний час не передана будь-якій особі у користування, вона перебуває у комунальній власності територіальної громади міста Києва, Київською міською радою будь-яких рішень про передачу на користь ОКБЕКА «Дніпровський» вказаної земельної ділянки - не приймалось, документи, що посвідчують право користування цією земельною ділянкою - у ОКБЕКА «Дніпровський» відсутні.
Відповідно до ст.13 Конституції України земля є об"єктом власності Українського народу, від імені якого права власності здійснюють органи державної влади та органи державної влади і місцевого самоврядування.
Відповідно до ст. 84 Земельного кодексу України в державній власності перебувають усі землі України, за винятком комунальної та приватної власності.
Право державної власності на землю набувається та реалізується державою в особі Кабінету Міністрів України, Ради Міністрів АРК, Київської та Севастопольської міської Ради, районних державних адміністрацій у відповідності до закону.
Згідно зі ст. 9 Земельного кодексу України передача земельних ділянок у власність чи користування громадян чи юридичних осіб відноситься до повноважень Ради.
Відповідно до статті 6 Закону України "Про столицю України місто-герой Київ", місцеве самоврядування у м. Києві здійснюється територіальною громадою міста, в тому числі, через Київську міську раду.
Пунктом 12 Перехідних положень Земельного кодексу України визначено, що до розмежування земель державної і комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями в межах населених пунктів, крім земель, переданих у приватну власність, здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.
Відповідно до ст. 116 Земельного кодексу України юридичні громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.
Статтею 9 Земельного кодексу України встановлено, що розпорядження землями територіальної громади міста, передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб, надання земельних ділянок у користування відноситься до повноважень Київської міської ради.
Відповідно до ст. 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров'я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об'єкти, визначені відповідно до закону як об'єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження.
Згідно п. 5 ст. 16 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", від імені та в інтересах територіальних громад права суб'єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.
Відповідно до статті 187 Земельного кодексу України контроль за використанням та охороною земель полягає в забезпеченні додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями і громадянами земельного законодавства України.
Згідно з статтею 2 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель", серед основних завдань державного контролю за використанням та охороною земель є забезпечення додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, фізичними та юридичними особами земельного законодавства України.
Відповідно до статті 123 Земельного кодексу України, надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування. Особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки.
Статтею 124 Земельного кодексу України передбачено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.
Відповідно до ст. 125 Земельного кодексу України, право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.
Право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації.
Право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації.
Приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж у натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації забороняється.
Згідно зі статтею 126 Земельного кодексу України, право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".
Відповідно до ст. 13 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
До повноважень державного інспектора у сфері державного контролю за використанням та охороною земель Закон України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" (ст. 10) відносить, зокрема, можливість безперешкодно обстежувати в установленому законодавством порядку земельні ділянки, що перебувають у власності та користуванні юридичних і фізичних осіб, перевіряти документи щодо використання та охорони земель, складати акти перевірок.
На момент складання Державною інспекцією сільського господарства в м. Києві Акту перевірки дотримання суб'єктами господарювання вимог земельного законодавства № А45\023 від 21.02.2013 за результатами проведеної перевірки дотримання вимог земельного законодавства відповідачем - ОКБЕКА «Дніпровський», в якому зафіксовано порушення відповідачем вимог ст. ст. 125,126 Земельного кодексу України, діяв Порядок планування та проведення перевірок з питань здійснення державного контролю за використанням та охороною земель, затвердженим наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 12.12.2003 № 312.
Відповідно до п. 4.2. зазначеного Порядку при проведенні перевірки державний інспектор: установлює особу, яка є власником земельної ділянки чи землекористувачем; при встановленні факту зміни власника чи користувача об'єкта нерухомості уживає заходів для з'ясування особи фактичного власника чи користувача; установлює правомірність використання земельних ділянок іншими землекористувачами, яким вони не надані у власність чи користування; перевіряє наявність документів, що посвідчують право власності чи право користування земельною ділянкою; перевіряє дотримання режиму використання земельної ділянки відповідно до цільового призначення; уточнює відповідність місця розташування та меж земельної ділянки, мір ліній, визначених у документах, які посвідчують право користування земельною ділянкою, фактичним мірам ліній на місцевості.
Відповідно до п. 4.3. наведеного Порядку при виявленні порушення земельного законодавства державний інспектор: з'ясовує обставини та суть скоєного порушення земельного законодавства; установлює особу, яка здійснила порушення земельного законодавства; установлює, чи є в діях чи бездіяльності особи, яка вчинила порушення земельного законодавства, ознаки адміністративного правопорушення або склад злочину; обстежує земельну ділянку і встановлює, чи завдана юридичними чи фізичними особами шкода земельним ресурсам унаслідок їхньої господарської та іншої діяльності.
На даний час порядок проведення перевірок з питань використання земель та складання відповідних актів перевірок встановлюється Порядком планування та здійснення контрольних заходів з питань перевірки стану дотримання суб'єктами господарювання вимог земельного законодавства, затвердженим наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України 25.02.2013 N 132.
Відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин в їх сукупності.
Згідно статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Приписами статті 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Враховуючи вищевикладене, судом встановлено, що відповідачем всупереч ст. 125, 126 Земельного кодексу України здійснюється використання земельної ділянки площею 0,65 га (обліковий номер 66:000:024), розташованої за адресою: м. Київ, Дніпровський район, вул. Райдужна, 25, без документів, що посвідчують право власності, оренди або користування земельною ділянкою, передбачених статтею 126 Земельного кодексу України, що підтверджується Актом перевірки дотримання суб'єктами господарювання вимог земельного законодавства № А45\023 від 21.02.2013, в якому зафіксовано порушення відповідачем вимог ст. ст. 125,126 Земельного кодексу України.
Пунктом 12 Перехідних положень Земельного кодексу України (в редакції, чинній до 01.01.2013) було визначено, що до розмежування земель державної та комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями (крім земель, переданих у приватну власність, та земель, зазначених в абзаці третьому цього пункту) в межах населених пунктів здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.
Згідно п. 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності», який набрав чинності з 01.01.2013, з дня набрання чинності цим Законом землями комунальної власності відповідних територіальних громад вважаються: а) земельні ділянки: на яких розташовані будівлі, споруди, інші об'єкти нерухомого майна комунальної власності відповідної територіальної громади; які перебувають у постійному користуванні органів місцевого самоврядування, комунальних підприємств, установ, організацій; б) всі інші землі, розташовані в межах відповідних населених пунктів, крім земельних ділянок приватної власності та земельних ділянок, зазначених у підпунктах "а" і "б" пункту 4 цього розділу.
Отже, враховуючи наведене, суду станом на момент вирішення спору не подано належних і допустимих доказів в розумінні ст. ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України щодо прийняття відповідною міською радою, як органу, який здійснює розпорядження землями територіальної громади міста Києва, рішення про передачу відповідачу для провадження статутної діяльності земельної ділянки площею 0,65 га (обліковий номер 66:000:024), розташованої за адресою: м. Київ, Дніпровський район, вул. Райдужна, 25.
Посилання відповідача як на підставу відмови у позові на те, земельна ділянка використовується ним під розміщення автостоянки на підставі рішенням виконкому Дніпровської районної ради № 188 від 23.03.1981 «Про організацію тимчасових стоянок для індивідуальних транспортних засобів в нічний час» та на підставі розпорядження Дніпровської районної державної адміністрації від 26.03.1999 № 228 (в редакції розпорядження 19.05.1999 № 400) - судом відхиляється як безпідставне та необґрунтоване, оскільки вказаними рішеннями відповідачу жодним чином не надавалась земельна ділянка площею 0,65 га, що розташована в м. Києві у Дніпровському районі по вул. Райдужна, 25 (обліковий номер 66:000:024) в користування під розміщення автостоянки, оскільки рішенням виконкому Дніпровської районної ради № 188 від 23.03.1981 дозволено виконавчим комітетам районних рад народних депутатів вирішувати питання організації тимчасових нічних автостоянок транспортних засобів за рахунок проїзної частини, а розпорядженням Дніпровської районної державної адміністрації від 26.03.1999 № 228 (в редакції розпорядження 19.05.1999 № 400) доручено ТОВ «Парк-Сервіс» обладнати за власні кошти тимчасову автостоянку по вул. Райдужній, 25 та передати її керівництву ОКБЕКА «Дніпровський» для подальшої експлуатації, тобто вказаним розпорядженням вирішено питання лише по здійснено дій по організації автостоянки, а питання надання ОКБЕКА «Дніпровський» земельної ділянки під її розміщення - не вирішувалось, оскільки вказане питання згідно Земельного кодексу України віднесено до повноважень саме відповідної ради, яка здійснює повноваження від імені відповідної територіальної громади, а державні адміністрації є лише її виконавчими органами.
Таким чином, суд дійшов висновку, що оскільки відповідач фактично використовує земельну ділянку площею 0,65 га, розташовану в м. Києві у Дніпровському районі по вул. Райдужна, 25 (обліковий номер 66:000:024). за відсутності відповідного рішення органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) та за відсутності належного правочину щодо такої земельної ділянки, отже відповідач всупереч вимог ст. ст. 125,126 Земельного кодексу України займає спірну земельну ділянку без відповідних правовстановлюючих документів, що є підставами для зобов'язання відповідача звільнити наведену вище земельну ділянку, привести її у придатний для використання стан та повернути Київській міській раді.
Судовий збір за вимогу немайнового характеру, відповідно до ч. 3 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, підлягає стягненню з відповідача в дохід Державного бюджету України.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 33, 34, 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
В И Р І Ш И В:
1. Позов задовольнити.
2. Зобов'язати Об'єднаний кооператив по будівництву та експлуатації колективних автостоянок "Дніпровський" (код 22870782; місцезнаходження: 02139 м. Київ, вул. Сулеймана Стальського, 29) звільнити земельну ділянку, розташовану в м. Києві у Дніпровському районі по вул. Райдужна, 25 (обліковий номер 66:000:024) площею 0,65 га, нормативна грошова оцінка якої складає 13 152 360,00 грн., яка використовується під розміщення автостоянки, та повернути її Київській міській раді (код 22883141; місцезнаходження: 01001 м. Київ, вул. Хрещатик, 36), привівши її у придатний для використання стан.
3. Стягнути з Об'єднаного кооперативу по будівництву та експлуатації колективних автостоянок "Дніпровський" (код 22870782; місцезнаходження: 02139 м. Київ, вул. Сулеймана Стальського, 29) в дохід Державного бюджету України судовий збір в сумі 1 147,00 грн.
4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Колегія суддів у складі:
Головуючий суддя С.Р. Станік
Суддя В.П.Босий
Суддя О.М.Спичак
Дата підписання рішення - 19.07.2013