УКРАЇНА АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22ц/2308 Головуючий в суді 1-ї інстанції Стратович О.В.
Категорія 34 Доповідач Балашкевич С. В.
УХВАЛА
Іменем України
29 листопада 2007 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Житомирської області в складі: головуючого - судді Балашкевича С. В. суддів: Рафальської І.М. , Зарицької Г.В. при секретарі Сухоребрій Т.А. з участю представника ОСОБА_1.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі апеляційні скарги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на рішення Олевського районного суду від 7 серпня 2007 року в справі за позовом ОСОБА_3 у своїх інтересах та в інтересах малолітнього сина ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про поділ житлового будинку та за зустрічним позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 та колективного сільськогосподарського підприємства «Кишинське» про визнання свідоцтва про право власності на житловий будинок недійсним, -
встановила:
У листопаді 2005 року ОСОБА_3 у своїх інтересах та в інтересах малолітнього сина ОСОБА_4 3вернулася до суду з позовом до ОСОБА_5 про поділ житлового будинку. На обгрунтування своїх вимог зазначала, що з 21 березня 1997 року по 26 жовтня 2005 року перебувала з відповідачем у зареєстрованому шлюбі. Під час шлюбу ними було приватизовано одноквартирний житловий будинок АДРЕСА_1. Згідно свідоцтва про право власності на житло від 3 листопада 1999 року співвласниками цього будинку стали: позивачка, відповідач та їхній малолітній син, ОСОБА_4
Посилаючись на те, що ОСОБА_5. чинить перешкоди в користуванні житловим будинком, позивачка просила постановити рішення про поділ останнього з виділенням кожному із співвласників по 1/3 його частини в натурі.
Заперечуючи проти позову, ОСОБА_5. у лютому 2006 року звернувся із зустрічним позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_4 та колективного сільськогосподарського підприємства «Кашинське» про визнання свідоцтва про право власності на житловий будинок недійсним. Зазначав, що приватизація спірного житлового будинку проведена з порушенням Закону України від 19
червня 1992 року «Про приватизацію державного житлового фонду», а тому, на думку відповідача, ОСОБА_3 та малолітній син, ОСОБА_4 не набули права власності на цей будинок.
У зв'язку зі смертю відповідача ОСОБА_5 до участі у справі допущено правонаступника ОСОБА_1.
Рішенням Олевського районного суду від 7 серпня 2007 року первісний лозов задоволено, а в задоволенні зустрічного позову відмовлено за безпідставністю. Постановлено поділити житловий будинок АДРЕСА_1 в натурі, виділивши ОСОБА_3 та ОСОБА_4 2/3 частини будинку, зокрема, топочну 1-2, сходову клітку 1-3, коридор 1-5, кладову 1-6, вітальню 1-7, душову 1-8, пральню 1-9, частину коридору 2-5, столову 2-6, веренду 1-1, ґанок, сходову клітку 3-1 кімнату 3-2, кладову 3-3, кімнату 3-4, кімнату 3-5, кладову 3-6 балкон, частину сараю «Б» (приміщення «Б-1» туалет «Т», а всього на загальну суму 39 098 грн., що становить 67/10 ідеальних часток домоволодіння. Співвласнику 1/3 частки виділено: топочну 1-1, гараж 1-4, тамбур 2-1, ванну 2-2, туалет 2-34, кухню 2-4, частину коридору 2-5, кімнату 2-7, частину сараю «Б» (приміщення «Б-2», а всього на загальну суму 19192 грн., що складає 33/100 ідеальних часток домоволодіння. Постановлено, що за незначні відхилення від часток співвласник 2/3 частки повинен сплатити співвласнику 1/3 частки грошову компенсацію в розмірі 238 грн. Визнано законним свідоцтво про право власності на житло від 3 листопада 1999 року, видане колективним сільськогосподарським підприємством «Кишинське» с Кишин Олевського району, на житловий будинок АДРЕСА_1. У задоволенні вимог третьої особи ОСОБА_2. про визнання недійним названого свідоцтва відмовлено за безпідставністю. Постановлено стягнути із ОСОБА_1. на користь ОСОБА_3 650 грн. витрат за проведення будівельно-технічної експертизи.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1. просить рішення суду скасувати з направленням справи на новий розгляд, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.
В апеляційній скарзі третя особа, ОСОБА_2., просить скасувати рішення суду і направити справу на новий розгляд з таких же підстав.
Апеляційні скарги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, 3 листопада 1999 року на ім'я ОСОБА_5, його дружини, ОСОБА_3 та сина, ОСОБА_4. колективним сільськогосподарським підприємством «Кишинське» видано свідоцтво про право власності на житловий будинокАДРЕСА_1 в порядку приватизації житла ( а.с. 7).
Вирішуючи справу, суд першої інстанції виходив з того, що вказане свідоцтво видано з дотриманням вимог Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду».
Проте з такого висновку суд дійшов за неповно з'ясованих обставин, що мають значення для справи.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» ( далі - Закон) приватизація державного житлового фонду -
це відчуження квартир (будинків), кімнат у квартирах та одноквартирних будинках, де мешкають два і більше наймачів, та належних до них господарських споруд і приміщень (підвалів, сараїв і т. ін.) державного житлового фонду на користь громадян України.
Державний житловий фонд - це житловий фонд місцевих Рад народних депутатів та житловий фонд, який знаходиться у повному господарському віданні чи оперативному управлінні державних підприємств, організацій, установ.
Згідно статті 8 Закону приватизація державного житлового фонду здійснюється уповноваженими на це органами, створеними державною адміністрацією, та органами місцевого самоврядування, державними підприємствами, установами у повному господарському віданні або оперативному управлінні яких знаходиться державний житловий фонд.
Вирішуючи справу, суд першої інстанції не з'ясував належність спірного будинку під час його приватизації до державного житлового фонду та наявніть у КСП «Кишинське» повноважень щодо здійснення приватизації цього будинку, у зв'язку з чим неможливо визначити, чи породжує, видане КСП «Кишинське» свідоцтво, право спільної сумісної власності на житловий будинок.
Постановляючи рішення про визнання законним свідоцтва про право власності на житло від 3 листопада 1999 року та відмовляючи в задоволенні позовних вимог третьої особи, ОСОБА_2., про визнання недійсним цього свідоцтва, суд порушив вимоги статті 11 ЦПК і не звернув уваги на те, що такі позовні вимоги у справі не заявлялися.
Як уже зазначалося, спірне свідоцтво про право власності на житло видано КСП « «Кишинське».
Із матеріалів справи вбачається, що назване КСП реформовано в приватне ( приватно-орендне) сільськогосподарське підприємство «Кишинське». Проте суд не залучив до участі в справі правонаступника КСП «Кишинське». Відповідна ухвала в порядку статті 37 ЦПК судом не постановлялася.
За таких обставин рішення суду підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд на підставі п. 4 ст. 311 ЦПК.
При новому розгляді справи необхідно врахувати вищенаведене, більш повно з'ясувати обставини страви, дати належну оцінку зібраним у справі доказам, доводам та запереченням сторін і в залежності від встановленого вирішити спір.
Керуючись ст. ст. 303, 304.307, 311, 313-315 ЦПК України, колегія суддів, -
ухвалила:
Апеляційні скарги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 задовольнити.
Рішення Олевського районного суду від 7 серпня 2007 року скасувати, а справу направити до того ж суду на новий розгляд іншим суддею.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і з цього часу може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців.