ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 230-31-77
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"30" листопада 2006 р. Справа № 445/3-06
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сігма-трейд", м. Дніпропетровськ
до Відкритого акціонерного товариства "Мотор", м. Тараща
про стягнення 36 058,25 грн.
Суддя Коротун О.М.
Представники:
позивача Мельничук В.Ю. –представник за довіреністю № 3 від 27.11.2006р.;
відповідача Кальний В.І. –представник за довіреністю № 456 від 29.11.2006р.
За згодою представників сторін в судовому засіданні 30.11.2006 року було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення на підставі ч. 2 ст. 85 ГПК України.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Сігма-трейд" звернулось до господарського суду Київської області з позовом до Відкритого акціонерного товариства "Мотор" про стягнення 36 058,25 грн. заборгованості, з яких 32 198,34 грн. – основний борг, 3 859,91 грн. штрафних санкцій та позивач просив покласти на відповідача судові витрати.
Позов обґрунтовано нездійсненими розрахунками за отриманий товар у розмірі 32 198,34 грн., необхідністю стягнення штрафних санкцій в зв’язку з простроченням платежу та просив покласти на відповідача судові витрати.
В судовому засіданні 30.11.2006р. позивач позов підтримав з підстав, викладених у позовній заяві та з врахуванням поданого суду доповнення до позовної заяви та розрахунку суми позову та просив вважати штрафні санкції –пенею.
Ухвалою господарського суду Київської області від 17.11.2006р. було порушено провадження у справі та прийнято позовну заяву до розгляду. Зобов’язано учасників судового процесу подати суду певні документи, вчинити певні дії та направити в судове засідання 30.11.2006р. поважних представників.
Представник відповідача в судовому засіданні 30.11.2006 року подав відзив від 30.11.2006р., в якому позовні вимоги визнав повністю, просив розстрочку виконання рішення та зменшити суму відшкодування пов’язану з прострочкою платежу.
Розглянувши матеріали справи, та заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд Київської області, -
ВСТАНОВИВ:
Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Сігма-трейд" (далі –позивач) та Відкритим акціонерним товариством "Мотор" (далі –відповідач) був укладений договір купівлі-продажу № 030-06 від 08.02.2006р. (далі –Договір) про постачання позивачем відповідачу металопродукції, –номенклатура, якість, кількість, ціна та строки поставок визначені в специфікаціях, доданих до даного договору та являються невід’ємним частинами (п. 1.1. Договору).
Відповідно до специфікації № 1 від 08.02.2006р. позивач зобов’язувався передати відповідачу труби електрозварювальні прямошовні ГОСТ 10705-80 гр.В ст.1-3пс: Ф152х3,5 мм у кількості 5 тон, вартістю з ПДВ 15 208,50 грн.; Ф127х3,0 мм у кількості 17 тон, вартістю з ПДВ 51 708,90 грн. Строк оплати –10 банківських днів з відвантаження.
Фактично, позивач передав товар, що підтверджується накладною № 2006021301 від 13.02.2006р. на суму 77 198,34 грн., а відповідач одержав товар відповідно до довіреності серії ЯЛР № 259218 від 13.02.2006р.
Відповідно до абз. 2 п. 4. Договору оплата товару проводиться відповідачем, у розмірі 100% вартості відвантаженої партії товару не пізніше десяти банківських днів з моменту відвантаження, якщо інше не встановлено в специфікаціях.
Відповідач 14.03.2006р. та 06.07.2006р. частково сплатив суму боргу в розмірі 20 000 грн. та 25 000 грн., що підтверджено сторонами в судовому засіданні 30.11.2006р. Доказів сплати залишку заборгованості в матеріалах справи відсутні, що також не заперечив відповідач.
Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
В силу ст.ст. 11, 509 ЦК України між сторонами у справі виникли цивільні права і обов’язки (зобов’язання), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору.
Статтею 265 ГК України встановлений обов’язок постачальника передати товар покупцю, та обов’язок покупця прийняти товар та сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно з ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч. 2 п. 1 ст. 175 Господарського кодексу України майнові зобов’язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей передбачених цим Кодексом.
Згідно ч. 1 п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Суд вважає, що позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за Договором у сумі 32 198,34 грн. є обґрунтованими, документально підтверджуються, тому підлягають задоволенню.
Також, позивачем нарахована пеня в розмірі 3 859,91 грн. відповідно до п. 5. Договору за період з 28.02.2006р. по 31.10.2006р з врахуванням здійснюваних відповідачем оплат.
Згідно з ч. 2 ст. 218 ГК України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов’язання. У разі, якщо інше не передбачено законом або договором, суб’єкт господарювання за порушення господарського зобов’язання несе господарсько-правову відповідальність.
Відповідно до ч. 1. ст. 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
У сфері господарювання згідно з ч. 2 ст. 217 та ч.1 ст. 230 ГК України застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором (ч. 6 ст. 231 ГК України).
Згідно п. 5. Договору, за порушення передбачених специфікаціями строків поставки або строків сплати, сторона, яка допустила прострочку, відшкодовує іншій стороні обговорені та раніше зацінені збитки, пов’язані з прострочкою. Ці обговорені та раніше зацінені збитки підраховуються наступним чином: 0,1% за кожен повний день прострочки від вартості не відвантаженого або не сплаченого товару. При цьому загальна вартість суми обговорених та раніше заціненених збитки не повинна перевищувати 5% вартості товару, відвантаження або сплата котрого була прострочена.
Сторони фактично узгодили цим пунктом домовленість про стягнення пені у вказаному розмірі.
Судом перевірено розрахунок позивача, який не спростований відповідачем у відзиві, поданому 30.11.2006р., він містить помилки.
Разом з цим, від позивача заяв про збільшення позовних вимог до суду в установленому порядку не надходило (ст. 22 ГПК України), суд не виходить за межи позовних вимог та задовольняє позов в цій частині на суму, в межах заявлених позовних вимогах позивачем.
Отже, підлягає стягненню з відповідача сума основного боргу в розмірі 32 198,34 грн. та 3 859,91 грн. пені.
Відповідно до п. 6 ст. 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право відстрочити або розстрочити виконання рішення.
Клопотання відповідача про розстрочку відхиляється судом, оскільки стадія виконання рішення ще не наступила тому доводи про неможливість виконання рішення не обґрунтовані та передчасні, відповідач може звернутися до суду з окремою заявою в порядку визначеному в статті 121 ГПК України. Заява в частині зменшення пені не підлягає задоволенню, як безпідставна.
На підставі ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.
Керуючись ст. ст. 33, 49, 75, 82-85 ГПК України господарський суд –
вирішив:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Іванківської районної центральної лікарні (07200, Київська область, смт. Іванків, вул. Поліська, 56; р/р 03008010110711 в УДК в Київській області, МФО 821018, код ЄДРПОУ 01994409) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Сігма-трейд" (09500, Київська область, м. Тараща, вул. Р. Люксембург, 37-А. код ЄДРПОУ 14312890; р/р 2600914994001 в банку „Київська Русь” м. Київ, МФО 319092) 32 198,34 грн. (Тридцять дві тисячі сто дев’яносто вісім грн. 34 коп.) основного боргу, 3 859,91 грн. (Три тисячі вісімсот п’ятдесят дев’ять грн. 91 коп.) пені, 360,58 грн. (Триста шістдесят грн. 58 коп.) витрат по сплаті державного мита, 118 грн. (Сто вісімнадцять грн. 00 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.
01.12.2006р.
Суддя Коротун О.М.