ОЧАКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 1420/3328/2012
Провадження № 1-кп/483/23/2013
ВИРОК
Іменем України
15 липня 2013 року м. Очаків
Очаківський міськрайонний суд Миколаївської області у складі:
головуючого – судді Степанової В.М.
при секретарі Плужник Л.П.,
за участю прокурора Катеруші В.В.,
обвинувачених ОСОБА_1, ОСОБА_2,
захисників ОСОБА_3 та ОСОБА_4,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Очакова кримінальне провадження, внесене 27 листопада 2012 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42012170690000001, за обвинуваченням:
ОСОБА_1, який народився 08 липня 1972 року в м. Миколаєві, є громадянином України, має вищу освіту, одружений, має на утриманні малолітню дитину, начальник КЕВ м. Миколаїв, не судимий, проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1,
- у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 368-2 КК України,
ОСОБА_2, який народився 28 жовтня 1968 року в м. Ленінакан Республіки Вірменія, є громадянином України, має вищу освіту, одружений, має на утриманні малолітню дитину, не працює, в силу ст. 89 КК України не судимий, проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, вул. 60-років СРСРАДРЕСА_1,
- у вчиненні злочину, передбаченого ч.5 ст. 27, ч. 2 ст. 368-2 КК України, -
в с т а н о в и в:
ОСОБА_1, перебуваючи на посаді начальника КЕВ м. Миколаїв, являючись службовою особою та маючи спеціальне звання «підполковник Збройних Сил України», за своїми функціональними обов’язками, затвердженими 02 червня 2011 року начальником Південно-Східного територіального квартирно-експлуатаційного управління, зобов’язаний був брати участь у розробленні планів і проведенні заходів щодо охорони довкілля у військових частинах, приписаних до КЕВ м. Миколаїв, здійснювати контроль за використанням земельних ділянок, для чого мав право укладати від імені КЕВ м. Миколаїв господарські договори, тобто постійно обіймав в органі державної влади посаду керівника самостійного структурного підрозділу, пов’язану з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій. Діючи в порушення ст. 6 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції», яка забороняє військовим посадовим особам Збройних Сил України використовувати свої службові повноваження та пов’язані з цим можливості, та в порушення своїх функціональних обов’язків, при пособництві ОСОБА_2, одержав неправомірну вигоду у великих розмірах за наступних обставин.
На балансі військової частини А2488, що дислокується в м. Миколаєві та знаходиться на квартирно-експлуатаційному забезпеченні КЕВ м. Миколаїв, згідно з актом приймання-передачі будівель, споруд та території військового містечка № 15 від 31.10.2006р. перебуває земельна ділянка загальною площею 19550 га, розташована в районі с. Раденськ Цюрупинського району Херсонської області (далі земельна ділянка), яка на підставі рішень Ради Міністрів УРСР від 04.05.1950р. № 1314-035, від 25.09.1951р. № 18020-РС, знаходиться у постійному користуванні Міністерства оборони України, відповідно до державного акту на право постійного користування землею від 22.11.1985р. реєстраційний № 120.
22 вересня 2011 року на виконання вимог Херсонського обласного управління лісового та мисливського господарства про необхідність проведення санітарної рубки лісових насаджень на земельній ділянці площею 20,5 га, ОСОБА_1 уклав від імені КЕВ м. Миколаїв з фізичною особою-підприємцем ОСОБА_5 договір про спільну обробку вказаної земельної ділянки.
За умовами договору ОСОБА_5, як Сторона за договором, зобов’язався власними силами й засобами провести санітарну рубку лісу на відведеній лісосіці. При цьому будь-яких матеріальних зобов’язань на КЕВ м. Миколаїв як Сторону договору покладено не було. Прибуток, який мав бути отриманий Сторонами від спільної діяльності, підлягав розподілу пропорційно понесеним фактичним витратам на виконання робіт, тобто одержання прибутку для КЕВ м. Миколаїв умови зазначеного договору не передбачали.
Після укладення вказаного договору ОСОБА_1, як службова особа КЕВ м. Миколаїв, з корисливих мотивів, з метою особистого незаконного збагачення, зажадав шляхом порушення обмежень щодо використання службових повноважень та пов’язаних з цим можливостей, при пособництві обвинуваченого ОСОБА_2, одержати від ОСОБА_5 неправомірну вигоду у виді частини коштів, одержаних від збуту продуктів рубки.
Через деякий час ОСОБА_2, діючи за вказівкою та в інтересах ОСОБА_1, висунув ОСОБА_5 пропозицію щодо передачі йому для ОСОБА_1 неправомірної вигоди у виді частини коштів, які останній одержуватиме від збуту продуктів рубки, на що той погодився.
ОСОБА_5, задовольняючи протиправні вимоги ОСОБА_1, передавав через ОСОБА_2 частину коштів, одержаних від збуту продуктів рубки, а саме:
15 жовтня 2011 року - 50000 грн.; 30 жовтня 2011 року - 30000 грн., 31 жовтня 2011 року - 54000 грн., 2 листопада 2011 року - 13400 грн., 3 листопада 2011 року - 17000 грн., 12 березня 2012 року - 100000 грн., а всього 264400 грн., що перевищує двісті неоподатковуваних мінімумів доходів громадян на момент вчинення злочину, тобто у великих розмірах.
08 листопада 2011 року сторони за договором в повному обсязі виконали його умови, склавши акт прийому-передачі виконаних робіт.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 винним себе у інкримінованому злочині визнав та пояснив, що він дійсно в жовтні-листопаді 2011 року та березні 2012 року, перебуваючи на посаді начальника КЕВ м. Миколаїв та являючись службовою особою, за співучастю обвинуваченого ОСОБА_2 та через нього, незаконно отримав від ОСОБА_5 вказану суму коштів, що становила 25 відсотків від збуту продуктів рубки лісових насаджень, яку здійснював останній, згідно укладеного з ним договору.
Обвинувачений ОСОБА_2 у судовому засіданні також визнав себе винним у пред’явленому йому обвинуваченні та пояснив, що 22 вересня 2011 року між ОСОБА_1 і ОСОБА_5 було укладено договір на проведення санітарної рубки лісових насаджень на належній військовій частині земельній ділянці, до виконання якого останній приступив на наступний день. Приблизно через тиждень, за дорученням ОСОБА_1, при передачі ОСОБА_5 копії зазначеного договору, запропонував йому здійснювати передачу частини коштів (25 відсотків), отриманих від реалізації продуктів рубки лісових насаджень, проти чого останній не заперечував. Всього в жовтні-листопаді 2011 року ОСОБА_5 передав через нього ОСОБА_1 164400 грн., які вони мали поділити порівну, однак зі згоди останнього, він витратив їх на власні потреби. 12 березня 2012 року при одержані від ОСОБА_5 наступної суми коштів в розмірі 100000 грн., був затриманий працівниками міліції.
Крім визнання обвинуваченими своєї вини в інкримінованому їм злочині, вина ОСОБА_1 і ОСОБА_2 підтверджується дослідженими у судовому засіданні доказами.
Зокрема, свідок ОСОБА_6 в судовому засіданні пояснив, що він, працюючи на посаді першого заступника начальника Херсонського обласного управління лісового та мисливського господарства, 05 травня 2011 року у складі комісії проводив перевірку дотримання законодавства про лісокористування, в ході якої було встановлено, що лісові насадження на території 20,5 га на земельній ділянці військового містечка № 15, розташованого біля с. Раденськ Цюрупинського району Херсонської області, яка закріплена за військовою частиною А2488, потребують лісовідновлювальних робіт, про що було складено припис, яким на КЕВ м. Миколаїв покладено обов’язки щодо забезпечення заходів з охорони довкілля в місцях дислокації вказаної військової частини. Начальнику КЕВ м. Миколаїв ОСОБА_1, як відповідальному за виконання вказаних робіт, були видані бланки, лісорубні квитки на проведення лісорубних робіт на вказаній території.
Аналогічні показання в судовому засіданні дала свідок ОСОБА_7
Свідок ОСОБА_5 в судовому засіданні пояснив, що він є приватним підприємцем, має дозвільні документи та необхідне обладнання для виконання лісовідновлювальних робіт. У вересні 2011 року начальник КЕВ м. Миколаїв ОСОБА_1 в своєму кабінеті уклав з ним договір про спільну обробку належної військовій частині земельної ділянки площею 20,5 га, розташованої в районі с. Раденськ Цюрупинського району Херсонської області. За умовами договору він зобов’язався власними силами за рахунок продуктів рубки та власними засобами провести санітарну рубку лісових насаджень на відведеній лісосіці без залучення для їх оплати бюджетних коштів. Тоді ж ОСОБА_1 представив йому ОСОБА_2 як свою довірену особу, через яку вирішуватимуться питання стосовно виконання умов договору. Приблизно через тиждень, в процесі роботи ОСОБА_2 повідомив, що він має передавати через нього для ОСОБА_1 гроші, по 75 грн. з одного кубічного метра реалізованої деревини, на що він змушений був погодитись. По телефону ОСОБА_1 підтвердив вказану вимогу, виконуючи яку він передав обвинуваченим 164400 грн., а саме: 15 жовтня 2011 року - 50000 грн., 30 жовтня 2011 року - 30000 грн., а також через свого сина ОСОБА_8 - 31 жовтня 2011 року - 54000 грн., 2 листопада 2011 року - 13400 грн., 3 листопада 2011 року - 17000 грн. 8 листопада 2011 року, по закінченню роботи було складено акт виконаних робіт, який він передав ОСОБА_1 Згідно акту, на відведеній лісосіці в результаті рубки лісових насаджень, ним було заготовлено 4000 кубічних метрів деревини. Однак, виходячи з обсягів фактично заготовленої та реалізованої деревини, залишився винним ОСОБА_1 та ОСОБА_2 гроші в сумі 145600 грн., частину яких, в розмірі 100000 грн. в березні 2012 року передав останньому в м. Очакові. Вважаючи вимогу ОСОБА_1 і ОСОБА_2 про передачу їм грошових коштів, яка не була обумовлена договором, незаконною, повідомив про це міліцію. В момент передачі вказаної суми грошей ОСОБА_2 було затримано. Свідок стверджує, що при передачі вказаних сум грошей ОСОБА_2, робив записи у своєму блокноті, де останній розписувався про їх отримання.
Даний факт підтверджується протоколом огляду документів – аркушів з особистого блокноту ОСОБА_5, у яких власноручними підписами ОСОБА_2 засвідчено факт одержання ним від ОСОБА_5 з 15.10.2011р. по 12.03.2012р. грошових коштів на загальну суму 264400 грн., а також висновком судово-почеркознавчої експертизи № 4287/02 від 28 травня 2012 року, із якого вбачається, що записи на одному аркуші з особистого блокноту ОСОБА_5 «получил 100000 грн., претензий не имею», та справа від записів на іншому аркуші , « 50000», « 30000», « 31 54000», виконані особисто ОСОБА_2 (т.6, а.с.4-7; 8-9; т. 5 а.с. 178-180).
Свідок ОСОБА_9 в судовому засіданні пояснив, що у травні 2011 року Херсонським обласним управлінням лісового та мисливського господарства було проведено перевірку дотримання вимог законодавства про лісокористування на земельній ділянці військового містечка № 15 біля с. Раденськ Цюрупинського району Херсонської області, в ході якої було виявлено окремі порушення, зокрема, необхідність проведення санітарної рубки лісонасаджень. 5 травня 2011 року на адресу КЕВ м. Миколаїв та військової частини А2488, як приписаної до КЕВ м. Миколаїв, надійшов припис з вимогою проведення санітарної рубки лісових насаджень на земельній ділянці площею 20,5 га. У вересні 2011 року начальник КЕВ м. Миколаїв ОСОБА_1 повідомив йому, що з метою виконання вказаного припису в інтересах військової частини А2488 має намір укласти з приватним підприємцем ОСОБА_5 договір, за умовами якого останній зобов’язується провести санітарну рубку за рахунок коштів, отриманих від реалізації продуктів рубки. Узгодивши умови договору зі спеціалістами і впевнившись в його законності, затвердив вказаний документ. Від ОСОБА_1 йому було відомо, що для контролю за виконанням умов договору ОСОБА_5, він залучив ОСОБА_2 Про одержання обвинуваченими від підрядника неправомірної грошової вигоди йому відомо не було.
Свідок ОСОБА_10 пояснив суду, що він, являючись юрисконсультом КЕВ м. Миколаїв, у вересні 2011 року за вказівкою ОСОБА_1 склав проект вказаного договору, за умовами якого розподіл прибутку рахувався пропорційно до понесених підрядчиком витрат. Крім того, 26 вересня 2011 року він за дорученням останнього склав вимогу на адресу ОСОБА_5 про припинення виконання вказаного договору.
Свідок ОСОБА_8 в судовому засіданні підтвердив факт передачі ним в 2011 році за дорученням батька ОСОБА_5 на території зазначеного військового містечка коштів ОСОБА_2 для ОСОБА_1 в якості відсотків за реалізовану лісову продукцію, а саме: 31 жовтня - 54000 грн., 2 листопада - 13400 грн., 3 листопада - 17000 грн. Крім того, свідок пояснив, що 12 березня 2012 року о 10 год. 30 хв. ОСОБА_5 в його присутності, в м. Очакові, біля кафе «Пілігрим» передав обвинуваченому 100000 грн., після чого ОСОБА_2 було затримано.
Із пояснень свідка ОСОБА_11 вбачається, що у травні 2011 року він на прохання свого знайомого ОСОБА_5 був присутнім під час розмови останнього з командиром військової частини А2488 полковником ОСОБА_9 з приводу проведення рубки лісових насаджень на території колишнього авіаційного полігону біля с. Раденськ Цюрупинського району Херсонської області, який познайомив їх з начальником КЕВ м. Миколаїв ОСОБА_1 У вересні 2011 року ОСОБА_5, який має необхідні дозволи на проведення вказаних робіт, уклав з ОСОБА_1 договір, за умовами якого зобов’язався власними силами й засобами провести рубку лісових насаджень, а в рахунок оплати виконаних робіт одержати у власність продукти рубки. Тоді ж ОСОБА_1 представив їм ОСОБА_2 як свою довірену особу, через яку вирішуватимуться питання з приводу лісовідновлювальних робіт. ОСОБА_5, одержавши від ОСОБА_1 лісорубні квитки, наступного дня після укладення договору приступив до роботи. Свідок стверджує, що ОСОБА_2 в його присутності повідомив ОСОБА_5 про необхідність передачі через нього ОСОБА_1 грошей в сумі 75 грн. з кожного реалізованого кубічного метра деревини, а також у жовтні 2011 року був присутнім під час зустрічі ОСОБА_1 з ОСОБА_5, у ході якої останній повідомив ОСОБА_1, що передав йому через ОСОБА_2 50000 гривень.
Факт отримання ОСОБА_1 при пособництві ОСОБА_2 неправомірної вигоди на суму 264400 грн. підтверджується протоколами відтворення обстановки і обставин вказаної події за участю ОСОБА_5 та ОСОБА_8, у ході яких вони вказали на місця передачі грошей ОСОБА_1 через ОСОБА_2Р: (т.4, а.с.83-92).
Із протоколу огляду місця події від 12.03.2012р., яким є автомобіль ОСОБА_2 марки «Б’юік», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, який знаходився біля кафе «Пілігрім» за адресою: Миколаївська область, м. Очаків, вул. Курортна, 29/1 вбачається, що на його передньому пасажирському сидінні виявлено та вилучено грошові кошти в національній валюті України на загальну суму 100000 грн. в банкнотах, серійні номери яких повністю співпадають з номерами банкнот, вручених ОСОБА_5 для передачі обвинуваченим. На пальцях обох рук ОСОБА_2, а також на кермі зазначеного автомобіля виявлено та вилучено змиви слідів спеціального барвника (т.2, а.с.84-85).
Згідно з даними висновку судово-хімічної експертизи № 658 від 17.04.2012р., на вилучених у ОСОБА_2 банкнотах національної валюти України на загальну суму 100000 грн., змивах з рук та керма його автомобіля виявлено сліди спеціального барвника – люмінесцентної речовини, який має загальну родову приналежність між собою, а також зі зразком спеціального барвника, яким помічалися гроші (т.5, а.с.126-133).
Факт скоєння ОСОБА_1 при пособництві обвинуваченого ОСОБА_2 даного злочину також об’єктивно підтверджується протоколами виїмки і огляду документів від 03.04.2012р. та 30.04.2012р., предметом яких є Договір «Про спільну обробку земельної ділянки», укладений 22.09.2011р. ОСОБА_1 від імені КЕВ м. Миколаїв та ОСОБА_5, пунктом 1.2 якого передбачено, що ОСОБА_5 як Сторона за договором зобов’язався власними силами й засобами провести санітарну рубку лісу на земельній ділянці військового містечка, розташованого біля с. Раденськ Цюрупинського району Херсонської області. Згідно договору будь-яких матеріальних зобов’язань на КЕВ м. Миколаїв як Сторону договором покладено не було, прибуток, відповідно до пункту 7.1, який отримувався Сторонами від спільної діяльності, підлягав розподілу пропорційно понесеним фактичним витратам на виконання робіт, тобто одержання прибутку для КЕВ м. Миколаїв умови зазначеного договору не передбачали (т.8; 157-160; 161-162).
Відповідно до протоколу виїмки та огляду документів від 30.03.2012р. та 30.04.2012р., предметами яких є акт здачі-приймання робіт від 08.11.2011р. та кошторис № 1, обсяг робіт виконаних ОСОБА_5 за Договором «Про спільну обробку земельної ділянки», укладеним 22.09.2011р. між ним та ОСОБА_1 на проведення санітарної рубку лісових насаджень належної військовій частині земельної ділянки, складає 4000 куб.м на загальну суму 399986 грн. 05 коп., без отримання прибутку.
Оцінюючи добуті докази в сукупності, суд вважає, що вина обвинувачених в інкримінованому їм злочині доказана повністю і їх дії правильно кваліфіковано:
обвинуваченого ОСОБА_1В - за ч. 2 ст. 368-2 КК України (в редакції закону від 7 квітня 2011 року), як одержання службовою особою неправомірної вигоди у великих розмірах за відсутності ознак хабарництва;
обвинуваченого ОСОБА_2 – за ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 368-2 КК України (в редакції закону від 7 квітня 2011 року), як пособництво в одержанні службовою особою неправомірної вигоди у великих розмірах за відсутності ознак хабарництва.
При призначенні покарання ОСОБА_1 суд, відповідно до ст.ст. 65, 66 КК України, враховує обставини та ступень тяжкості вчиненого злочину, що відповідно до ст. 12 КК України є злочином середньої тяжкості; особу обвинуваченого, який за місцем проживання та за місцем роботи характеризується виключно позитивно, наявність суспільно-корисних зв’язків, одружений, має на утриманні доньку, яка є студенткою денної форми навчання у вищому учбовому закладі, батьків пенсійного віку; обставини, які пом’якшують покарання – визнання вини, щире каяття, перебування на його утримання малолітньої дитини. Обставини, які обтяжують покарання ОСОБА_1, відсутні.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про можливість виправлення ОСОБА_1 без ізоляції від суспільства та про необхідність призначення йому покарання у виді обмеження волі.
Водночас зазначені вище обставини, що пом’якшують покарання, істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину і з урахуванням виключно позитивних даних про особу ОСОБА_1 дають підстави для застосування ч. 2 ст. 69 КК України та для призначення йому покарання без застосування обов’язкового додаткового покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю, передбаченого санкцією ч. 2 ст. 368-2 КК України.
Разом з тим, враховуючи те, що ОСОБА_1 є військовослужбовцем – підполковник Збройних Сил України, має численні урядові нагороди та подяки за сумлінну службу, зразкову дисципліну, стаж служби понад 20 років, суд вважає за можливе на підставі ст. 58 КК України призначити ОСОБА_1 замість обмеження волі службове обмеження.
При призначенні покарання ОСОБА_2 суд, відповідно до ст.ст. 65, 66 КК України враховує обставини та ступень тяжкості вчиненого злочину, який відповідно до ст. 12 КК України є злочином середньої тяжкості, ступень його участі у вчиненні злочину як посібника; особу обвинуваченого, який характеризується позитивно за місцем попередньої роботи і місцем проживання, одружений, має батьків пенсійного віку, є не судимим в силу ст. 89 КК України; обставини, що пом’якшують покарання – щире каяття, незадовільний стан здоров’я, перебування на його утримання малолітньої дитини. Обставини, що обтяжують його покарання, відсутні.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про можливість виправлення ОСОБА_2 без ізоляції від суспільства та про необхідність призначення йому покарання у виді обмеження волі без застосування обов’язкового додаткового покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю, передбаченого санкцією ч. 2 ст. 368-2 КК України, оскільки ОСОБА_2 був посібником при вчиненні зазначеного злочину, не пов’язаного з його діяльністю чи займаною посадою.
Враховуючи вчинення ОСОБА_2 злочину середньої тяжкості, ступень його участі у злочині, позитивні дані про особу, суд дійшов висновку про можливість виправлення обвинуваченого ОСОБА_2 без відбування покарання з призначенням іспитового строку на підставі ст. 75 КК України, з покладенням на нього обов'язків з числа передбачених п. 2-4 ч. 1 ст. 76 КК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 124 КПК України, підлягають стягненню з обвинувачених в дольовому порядку в дохід держави документально підтверджені витрати на провадження експертиз в розмірі 8718 грн. 08 коп.
Долучені до матеріалів кримінального провадження документи підлягають залишенню на зберігання в матеріалах кримінального провадження.
Речові докази: мобільний телефон SAMSUNG Duos IMEI 35345204077339, який знаходиться у кімнаті зберігання речових доказів військової прокуратури Південного регіону України, підлягає поверненню за належністю його власнику ОСОБА_9 (т.7 а.с.162);
мобільний телефон NOKIA 6700 IMEI 351525/04/972547/7, мобільний телефон NOKIA 8800, мобільний телефон NOKIA Е66, електронний флеш-носій інформації 8GB JF 85, ноутбук ТOSHIBA PSLBOE-00512RU, які знаходяться на відповідальному зберіганні у ОСОБА_1 підлягають поверненню за належністю (т.7, а.с. 220, 221);
ноутбук АСЕR № CNLXTY50C0020, який знаходиться на відповідальному зберіганні у ОСОБА_10, підлягає поверненню за належністю (т.7 а.с.260; 261);
мобільний телефон NOKIA 6233 ІМЕІ 353780/10/537937/2 з активованою чіп-картою оператора мобільного зв’язку «Київстар» з номером абоненту № НОМЕР_2, який знаходиться у кімнаті зберігання речових доказів військової прокуратури Південного регіону України, підлягає поверненню за належністю їх власнику ОСОБА_2 (т.8, а.с.78);
автомобіль НОМЕР_3, який знаходиться на відповідальному зберіганні у ОСОБА_12, підлягає поверненню за належністю їх власнику ОСОБА_12 (т.8, а.с. 90; 91);
змиви з рук ОСОБА_2 та керма автомобіля НОМЕР_3, зразок спеціальної речовини, якою оброблявся предмет хабара, що знаходяться на відповідальному зберіганні військової прокуратури Південного регіону України, підлягають знищенню встановленим чином (т. 8, а.с. 109);
грошові кошти в сумі 100000 грн., вилучені у ОСОБА_2 12.03.2012р. під час огляду місця події, які знаходяться на відповідальному зберіганні у фінансово-економічній службі УМВС України в Херсонській області, т.8, а.с 116-121; 122; 123, підлягають поверненню за належністю ОСОБА_5
Цивільний позов у справі не заявлено.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд, -
з а с у д и в :
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 368-2 КК України (в редакції закону від 7 квітня 2011 року) та призначити покарання у виді двох років обмеження волі без застосування обов’язкового додаткового покарання у виді позбавлення права обіймати посади пов’язані, з виконанням адміністративно-господарських функцій, із застосуванням ч. 2 ст. 69 КК України.
На підставі ст. 58 КК України ОСОБА_1 замість обмеження волі на строк 2 (два) роки призначити службове обмеження на строк 2 (два) роки з відрахуванням щомісяця в доход держави 10 (десять) відсотків із його грошового забезпечення.
ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 368-2 КК України (в редакції закону від 7 квітня 2011 року), та призначити покарання у виді двох років обмеження волі без призначення додаткового покарання.
На підставі ст. 75 КК України, звільнити ОСОБА_2 від відбування призначеного покарання з випробуванням строком на один рік.
На підставі п. 2-4 ч. 1 ст. 76 КК України зобов'язати ОСОБА_2 в період іспитового строку не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти вказані органи про зміну місця проживання та роботи, періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої інспекції.
Стягнути з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь Одеського науково-дослідного інституту судових експертиз в рахунок відшкодування витрат на провадження судово-криміналістичної експертизи по – 2358 (дві тисячі триста п’ятдесят вісім) грн. 40 коп., з кожного (т. 5 а.с. 191).
Стягнути з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при УМВС України в Одеській області в рахунок відшкодування витрат на провадження судово-хімічної експертизи по – 1103 (одній тисячі сто три) грн. 40 коп., з кожного (т. 5 а.с. 125).
Стягнути з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при УМВС України в Херсонській області в рахунок відшкодування витрат на провадження судово-балістичної, судово-почеркознавчих експертизи по – 897 (вісімсот дев’яносто сім) грн. 24 коп., з кожного (т. 5 а.с. 112, 228, 216).
Долучені до матеріалів кримінального провадження документи залишити зберігати в матеріалах кримінального провадження.
Речові докази: мобільний телефон SAMSUNG Duos IMEI 35345204077339, який знаходиться у кімнаті зберігання речових доказів військової прокуратури Південного регіону України – повернути за належністю ОСОБА_9 (т.7 а.с.162);
мобільний телефон NOKIA 6700 IMEI 351525/04/972547/7, мобільний телефон NOKIA 8800, мобільний телефон NOKIA Е66, електронний флеш-носій інформації 8GB JF 85, ноутбук ТOSHIBA PSLBOE-00512RU, які знаходяться на відповідальному зберіганні у ОСОБА_1 – вважати повернутими за належністю (т.7, а.с. 220, 221);
ноутбук АСЕR № CNLXTY50C0020, який знаходиться на відповідальному зберіганні у ОСОБА_10 – вважати повернутим за належністю (т.7 а.с.260; 261);
мобільний телефон NOKIA 6233 ІМЕІ 353780/10/537937/2 з активованою чіп-картою оператора мобільного зв’язку «Київстар» з номером абоненту №0675128043, який знаходиться у кімнаті зберігання речових доказів військової прокуратури Південного регіону України – повернути за належністю ОСОБА_2 (т.8, а.с.78);
автомобіль НОМЕР_3, який знаходиться на відповідальному зберіганні у ОСОБА_12 - вважати повернутим за належністю (т.8, а.с. 90; 91);
змиви з рук ОСОБА_2 та керма автомобіля НОМЕР_3, зразок спеціальної речовини, що знаходяться на відповідальному зберіганні військової прокуратури Південного регіону України т. 8, а.с. 109 – знищити;
грошові кошти в сумі 100000 грн вилучені у ОСОБА_2 12.03.2012р. під час огляду місця події, які знаходяться на відповідальному зберіганні у фінансово-економічній службі УМВС України в Херсонській області – повернути за належністю ОСОБА_5 (т.8, а.с 116-121; 122; 123).
На вирок може бути подано апеляційну скаргу до апеляційного суду Миколаївської області через Очаківський міськрайонний суд Миколаївської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Головуючий: