УКРАЇНА АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
Іменем України
4 грудня 2007 року
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Житомирської області в складі:
головуючого Мельничук Н.М.
суддів Захарчука СВ., Михайловського В.І.
прокурора Руденка В.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_1 на вирок Новоград - Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 9 серпня 2007 року, яким
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Магдебург Німеччина, громадянина України, освіта середня спеціальна, непрацюючого, неодруженого, мешканця АДРЕСА_1 раніше судимого: 17.02. 2000 року за ст. ст. 141 ч.2, 117 ч.2, 118 ч.2 КК України - 5 років позбавлення волі,
засуджено: - за ст. 122 ч.1 КК України на один рік шість місяців позбавлення волі. Запобіжний захід змінено з підписки про невиїзд на взяття під варту. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2. 2500 грн. моральної шкоди.
Згідно вироку, ОСОБА_1 визнаний винним і засуджений за те, що 14 вересня 2006 року, близько 23 год 30 хв, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння та знаходячись по вул. Рибалко м. Новоград-Волинський, навпроти кафе "Світлячок", на ґрунті особистих неприязних відносин вчинив сварку з ОСОБА_2., який також перебував в стані алкогольного сп'яніння, під час якої завернув ліву руку ОСОБА_2. йому за спину, в результаті чого заподіяв останньому тілесні ушкодження у вигляді синця в проекції акроміального-ключичного з'єднання зліва, вивиху акроміального кінця лівої ключиці, які відносяться до середньої тяжкості тілесних ушкоджень за ознакою тривалого розладу здоров'я.
В апеляції ОСОБА_1 просить переглянути справу, посилається на те, що умисно він потерпілому не наносив тілесних ушкоджень, а захищався та діяв в
Справа №11-761 Головуючий у суді 1-ї інстанції Сусловець М. Г.
Категорія ст. 122 ч.1 КК Суддя-доповідач Захарчук С. В.
2
стані необхідної оборони.
Заслухавши доповідача, прокурора, який заперечував проти доводів апеляції, перевіривши матеріали справи, доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція не підлягає до задоволення з таких підстав.
Висновки суду про доведеність вини ОСОБА_1 у заподіянні умисного середньої тяжкості тілесних ушкоджень потерпілому ОСОБА_2. підтверджується розглянутими в судовому засіданні та викладеними у вироку першої інстанції доказами і є правильними.
Факт заподіяння умисного середньої тяжкості тілесного ушкодження підтверджується показаннями потерпілого ОСОБА_2, який пояснив, що 14.09.2006 року в кафе „ Світлячок" в м. Новоград - Волинський із засудженим ОСОБА_1 виникла суперечка вході якої вони на адресу один одного висловлювали нецензурні слова. Далі ОСОБА_1 запропонував вийти на вулицю та розібратись, що вони і зробили. Вийшовши на вулицю вони один одного взяли за верхній одяг та стали штовхатись і в один з моментів нанесли один одному удари в обличчя, після чого впали на землю та продовжували боротись. Під час боротьби він відчув як ОСОБА_1 заломив йому ліву руку за спину, після чого він відчув різку біль в лівій ключиці та втратив свідомість, а коли прийшов до свідомості в травматологічному відділенні.
Аналогічні показання дав свідок ОСОБА_3., який підтвердив, побачив як ОСОБА_1 наніс декілька ударів ОСОБА_2, але куди саме та чим не побачив, а також не звернув увагу як саме вони лежали на землі. Після чого він та ще якийсь чоловік підбігли до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 та їх розборонили, ніхто з сторонніх більше не вмішувався. Коли все заспокоїлось, ОСОБА_2. продовжував лежати на землі. Через деякий час під'їхала швидка, яка забрала ОСОБА_2
Цей же факт частково підтверджується показаннями свідків ОСОБА_4., ОСОБА_5 та ін.
Згідно висновком судово - медичного експерта №340 від 6.12. 2006 року у ОСОБА_2 виявленні тілесні ушкодження у вигляді синця в проекції акроміально - ключичного з'єднання зліва, вивиху акроміального кінця лівої ключиці від однократної дії тупого предмета давністю 14.09. 2006 року, належать до середньої тяжкості за ознаками тривалого розгляду здоров'я.
Сам засуджений на досудовому слідстві при допиті в якості обвинуваченого винним себе визнавав та давав послідовні показання і зазначав, що під час суперечки з ОСОБА_2 у відповідь він також наніс йому удар кулаком, після чого вони разом впали на землю та продовжували боротися, в один момент заламав руку ОСОБА_2.
Доводи апелянта про те, що він заподіяв тілесні ушкодження у стані необхідної оброни спростовуються фактичними обставинами. Зокрема, сам засуджений запропонував вийти на вулицю для з'ясування стосунків і, отже, був ініціатором виниклої бійки. В процесі якої були заподіянні середньої тяжкості тілесні ушкодження.
3
Аналіз приведених доказів взятих в їх сукупності, дав підстави суду першої інстанції зробити правильний висновок щодо доведеності вини засудженого у занесенні умисного середньої тяжкості тілесного ушкодження. Його дії правильно кваліфіковані за ч.1 ст. 122 КК України.
Покарання засудженому ОСОБА_1 обрано відповідно до вимог ст. 65 КК України з урахуванням ступеня тяжкості вчиненого злочину, даних про особу винного, який неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення умисних злочинів.
Призначене покарання є необхідне і достатнє для виправлення засудженого та запобіганню вчиненню злочинів.
Підстав для скасування чи зміни вироку, з мотивів викладених у скарзі, не вбачається.
На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів, -
ухвалила:
Апеляцію засудженого ОСОБА_1 залишити без задоволення, а вирок Новоград - Волинського Житомирської області.міськрайонного суду від 9 серпня 2, 007 року щодо нього - без зміни.