Справа № 375/1103/13-а Провадження № 2-а/375/28/13

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.07.2013 суддя Рокитнянського районного суду Київської області Гавенко О.Л., розглянувши у скороченому провадженні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Рокитнянської районної державної адміністрації про визнання дій протиправними та зобов'язання провести нарахування та виплатити одноразової грошової компенсації,-

в с т а н о в и в :

Позивач звернулася до суду з вказаним позовом мотивуючи тим, що він інвалідом ІІ групи, захворювання якого пов"язане з роботами по наслідках аварії на ЧАЕС, учасником ліквідації аварії на ЧАЕС на підставі посвідчення серії НОМЕР_1 від 19.04.2013 року та серії НОМЕР_2 категорії І від 15.03.2013 року та посилалася на те, що відповідно до ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» йому передбачена одноразова грошова компенсація як учасникам ліквідації аварії на ЧАЕС, інваліду ІІ групи - 45 мінімальних заробітних плат, але така допомога відповідачем йому виплачувалася не повністю. Виплата допомоги позивачу за 2013 рік здійснювалася в квітні 2013 року та становила 284, 40 грн. Позивач просив суд визнати дії відповідача протиправними щодо відмови у виплаті одноразової грошової допомоги та зобов'язати відповідача провести позивачу перерахунок та виплату одноразової грошової допомоги в розмірі 45 мінімальних заробітних плат.

Відповідач по справі - Управління соціального захисту населення Рокитнянської районної державної адміністрації надав до суду заперечення на позов, в яких виклав свою позицію щодо даного позову та просив відмовити в задоволенні позову.

На підставі ст.183-2 КАС України справа розглянута в порядку скороченого провадження.

Оглянувши матеріали справи, суд прийшов до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Так по справі встановлено, що позивач являється інвалідом війни ІІ групи, учасником ліквідації аварії на ЧАЕС на підставі посвідчення серії НОМЕР_1 від 19.04.2013 року та серії НОМЕР_2 категорії І від 15.03.2013 року.

Також судом встановлено, що позивач отримав одноразову грошову допомогу в сумі 284, 40 грн. в квітні 2013 року, про що вказує сам позивач та відповідач у своїх запереченнях.

При вирішенні даного спору суд виходить з наступного. Згідно ст.46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Згідно ч. 3 ст. 8 Конституції України норми Конституції України є нормами прямої дії.

Згідно ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я, створення єдиного порядку визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення визначені та закріплені в Законі України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Нарахування і виплата органами соціального захисту населення позивачу по справі щорічної допомоги на оздоровлення є невідповідними до Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок аварії на ЧАЕС», і дії державних органів не можна вважати правомірними.

Відповідно ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» одноразова компенсація учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи, виплачується інвалідам ІІ групи в розмірі 45 мінімальних заробітних плат.

У відповідності до ст. 71 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" дія положень цього Закону не може призупинятися іншими законами, крім законів про внесення змін до цього Закону.

Дію положень статті 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" зупинено на 2007 рік в частині виплати компенсацій і допомог у розмірах відповідно до мінімальної заробітної плати згідно із п. 30 ст. 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік".

Зупинення дії положень статті 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" передбачене пунктом 30 статті 71 Закону України Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік", визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007р. N 6-рп/2007.

Згідно із ст. 147 Конституції України Конституційний Суд України вирішує питання про відповідність законів та інших правових актів Конституції України і дає офіційне тлумачення Конституції України та законів України.

Відповідно до ч. 2 ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Відповідач здійснив нарахування та виплату позивачу одноразової грошової компенсації за 2013 рік в розмірі 284, 40 грн. 25.06.2013 року року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 12 липня 2005 року № 562.

Доводи відповідача щодо відсутності належного державного фінансування виплати одноразової грошової компенсації, в тому числі й позивачу по справі, не можуть прийматись як поважні причини для невиконання своїх зобов'язань, оскільки розмір і порядок проведення таких виплат гарантований Конституцією України та Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Відповідно до ст.17 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» основні державні соціальні гарантії встановлюються законами з метою забезпечення конституційного права громадян на достатній життєвий рівень.

Таким чином, дії відповідача не є правомірні, не співвідносяться з вищевказаними нормативними актами, суд не погоджується з доводами відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 8, 19, 22, 46, 113 Конституції України, ст. 48 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", ст.ст. 1, 2 Закону України «Про прожитковий мінімум», ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», ст.17 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії», рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року № 6-рп/2007 та рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року № 10-рп, ст.ст. 6, 9, 11, 12, 17, 18, 70, 71, 86, 99, 158-163, 183-2 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Рокитнянської районної державної адміністрації про визнання дій протиправними та зобов'язання провести нарахування та виплатити одноразової грошової компенсації за 2013 рік задовольнити частково.

Визнати протиправними дії управління соціального захисту населення Рокитнянської районної державної адміністрації щодо відмови ОСОБА_1, як інваліду ІІ групи, захворювання якого пов"язане з роботами по наслідках аварії на ЧАЕС, у нарахування та виплаті недоотриманих сум одноразової грошової компенсації незаконними.

Зобов'язати управління соціального захисту населення Рокитнянської районної державної адміністрації провести ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, який проживає: АДРЕСА_1 перерахунок та виплату одноразової грошової компенсації за 2013 рік в розмірі 45 мінімальних заробітних плат у відповідності до положень ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за 2013 рік з урахуванням виплачених сум.

В задоволенні іншої частини позову відмовити.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Рокитнянський районний суд Київської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. Особи, які брали участь у розгляді справи, але були відсутні в судовому засіданні під час проголошення постанови, можуть подати апеляційні скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня отримання копій цієї постанови.

Суддя О.Л. Гавенко