Справа № 1-578/12 Головуючий у І інстанції Омельченко

Провадження № 11/780/648/13 Доповідач у 2 інстанції ОСОБА_1

Категорія 3 24.07.2013

УХВАЛА

Іменем України

11 липня 2013 року м. Київ

Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Київської області в складі:

головуючого судді Левчука О.Д.

суддів Костенко І.В., Авраменка М.Г.

за участю прокурора Скрипки І.М.

захисника ОСОБА_2

потерпілої ОСОБА_3

представника потерпілої ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві кримінальну справу за апеляціями прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції та захисника ОСОБА_2 на вирок Києво-Святошинського районного суду Київської області від 16 квітня 2013 року, яким

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця м.Тарко-Салє Тюменської обл., Російської Федерації, зареєстрованого та жителя АДРЕСА_1, українця, громадянина України, із середньою освітою, не одруженого, непрацюючого, раніше не судимого, -

засуджено за ч. 1 ст. 185 КК України на 1 (один) рік позбавлення волі, за ч.1 ст.115 КК на 10 (десять) років позбавлення волі.

На підставі ч.1 ст.70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно ОСОБА_5 призначено покарання на 10 (десять) років позбавлення волі.

Вироком вирішено питання судових витрат та речових доказів.

Колегія суддів,-

В С Т А Н О В И Л А:

За вироком суду ОСОБА_5 визнано винним та засуджено за вчинення умисного вбивства ОСОБА_6 та таємне викрадення її майна за слідуючих обставин.

Так, ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 близько 2 год. 30 хв., знаходився за місцем свого проживання разом з ОСОБА_6 по АДРЕСА_1. В цей час у ОСОБА_5 з ОСОБА_6 виникла сварка на побутовому грунті, під час якої у нього виник умисел на вбивство останньої.

Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_5, діючи умисно та на грунті особистих неприязних стосунків, з метою протиправного позбавлення життя ОСОБА_6, бажаючи настання особливо тяжких наслідків у вигляді смерті останньої, застосовуючи до неї фізичну силу повалив її на диван та сів на неї зверху. Після цього ОСОБА_5 схопив ОСОБА_6 обома руками за шию спереду та почав стискати її шию руками поки остання не перестала чинити опір.

Після цього, ОСОБА_5 скинув ОСОБА_6 з ліжка на підлогу, бажаючи переконатись в тому, що він напевно задушив її, взяв зі столу невстановлений досудовим слідством предмет з колючо-ріжучими властивостями, типу кухонний ніж, і діючи умисно та з метою протиправного позбавлення життя ОСОБА_6, завдав ним останній один удар в область задньої грудної клітини, спричинивши їй тілесні ушкодження у вигляді різаної непроникаючої рани, яка, згідно висновку судово-медичної експертизи № 65/1037 від 03.05.2012 року, відноситься до легких тілесних ушкоджень.

Далі, ОСОБА_5 погрузив тіло ОСОБА_6 до належного йому автомобіля марки "ВАЗ-21063", д/н НОМЕР_3 та відвіз до річки, розташованої поблизу будинку № 54А по вул.Гагаріна в с.Петропавлівська Борщагівка, Києво-Святошинського району, Київської області, де, закінчуючи свій злочинний умисел, спрямований на позбавлення життя ОСОБА_6, витягнув тіло з автомобіля та занурив голову останньої до водойми і таким чином утримував голову ОСОБА_6 поки не настала її смерть.

Згідно висновку судово-медичної експертизи № 65/1037 від 03.05.2012 року, смерть ОСОБА_6 настала від механічної асфіксії внаслідок утоплення у воді.

Крім цього, після вчинення умисного вбивства ОСОБА_6 у ОСОБА_5 виник умисел на таємне викрадення її майна, а саме - ІНФОРМАЦІЯ_1 близько 3 годин ОСОБА_5, знаходячись в будинку АДРЕСА_1, маючи прямий умисел на таємне викрадення чужого майна, скориставшись відсутністю сторонніх осіб та реалізуючи свій злочинний намір, спрямований на таємне викрадення чужого майна, таємно викрав мобільний телефон марки «SAMSUNG-SGH-C260» IMEI НОМЕР_4 вартістю 338,47 грн. з сім-картою оператора «Київстар» № НОМЕР_1 вартістю 25 грн., який належав ОСОБА_6, та розпорядився ним на власний розсуд.

В апеляціях:

- прокурор, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції просить вирок суду внаслідок м'якості призначеного судом покарання ОСОБА_5 скасувати та постановити свій вирок, яким визнати винним ОСОБА_5 у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.185 КК України та призначити покарання - 2 роки позбавлення волі та за ч.1 ст.115 КК України призначити покарання - 11 років позбавлення волі. На підставі ст.70 КК України остаточно визначити ОСОБА_5 покарання шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим у вигляді 11 років позбавлення волі.

Не оспорюючи кваліфікації дій засудженого та доведеність його вини прокурор вважає призначене ОСОБА_5 покарання таким, що не відповідає ступеню тяжкості злочину та особі засудженого.

Зазначає, що суд не в повній мірі врахував дані, що характеризують особу, який вину свою у вчиненні злочину не визнав, не розкаявся, офіційно не працює, характеризується посередньо; тяжкість вчиненого злочину, один із злочинів є особливо тяжким, другий злочин - середньої тяжкості. Знаходить, що всі ці обставини свідчать про суспільну небезпеку ОСОБА_5;

-Захисник ОСОБА_2 просить вирок суду скасувати з підстав однобічності, неповноти досудового та судового слідства, невідповідності висновків суду фактичним обставинам справи, істотних порушень кримінального процесуального закону та направити справу на додаткове розслідування.

Апелянт посилається на те, що обвинувачення ОСОБА_5 пред'явлено лише на припущеннях, без будь-яких доказів причетності його до діянь.

Зазначає, що мотивувальна частина вироку тотожна змісту постанови про притягнення ОСОБА_5 обвинуваченим, а в основу вироку покладено показання останнього, які отримані під час досудового слідства з грубим порушенням його права на захист.

Так, ОСОБА_5 відмовився від захисника, в зв'язку з матеріальним становищем (т.2, а.с.23), слідчим ОСОБА_35. йому незаконно було нав'язано адвоката ОСОБА_7 і пред'явлено обвинувачення; постанова про порушення кримінальної справи від 04.04.2012 року взагалі не вручалась ОСОБА_5, що позбавило його права її оскаржувати; слідчим ОСОБА_36 завчасно були виготовлені друкарським способом всі протоколи слідчих дій від 09.04.2012 року і він лише на свій розсуд вносив до них рукописний текст про час і дату, не проводячи насправді ніяких слідчих дій.

Апелянт також вказує на грубі порушення кримінально-процесуального закону, де кримінальна справа щодо ОСОБА_5 09.04.2012 року була порушена без зазначення часу вчиненої процесуальної дії, протокол огляду місця події від 09.04.2012 року та протокол про отримання ОСОБА_5 копії постанови про порушення кримінальної справи є сфальсифікованими, а допитуючи 09.04.2012 року ОСОБА_5 як свідка, останнього незаконно утримували в Києво-Святошинському РВ до 16 год. 45 хв.

Крім того, у вироку не розтлумачено суть висновку судово-медичної експертизи про час і дату смерті. Сам же висновок спростовує час настання смерті, зазначений в обвинуваченні, показання свідків ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10; результати відтворення обстановки і обставин події за участю ОСОБА_5 Крім того, сам зміст протоколу відтворення обстановки і обставин події суперечить відеозапису.

В запереченнях на апеляцію захисника ОСОБА_2 представник потерпілої ОСОБА_3 - адвокат ОСОБА_4 просить залишити її без задоволення, так як вважає його доводи необґрунтованими і безпідставними, а вирок суду без змін, оскільки був винесений на законних підставах та з урахуванням всіх обставин справи.

Заслухавши доповідача, прокурора, який підтримав апеляцію прокурора, який брав учать у розгляді справи судом першої інстанції та заперечив щодо апеляції захисника ОСОБА_2; захисника ОСОБА_2, який підтримав подану ним апеляцію, заперечуючи проти апеляції прокурора; потерпілу ОСОБА_3 та її представника - адвоката ОСОБА_4, які підтримали апеляцію прокурора та заперечили проти апеляції захисника ОСОБА_2; засудженого ОСОБА_5, який в поясненнях, судових дебатах, останньому слові просив задовольнити апеляцію його захисника та направити справу на додаткове розслідування, а апеляцію прокурора відхилити, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляцій, колегія суддів вважає, що апеляції задоволенню не підлягають з наступних підстав.

З огляду на матеріали справи висновок суду щодо доведеності винності ОСОБА_5 у вчиненні умисного вбивства ОСОБА_6 та таємного викрадення майна у останньої, за які його засуджено, відповідають фактичним обставинам справи та підтверджуються дослідженими в судовому засіданні та викладеними у вироку доказами.

Посилання захисника засудженого на те, що вирок є незаконним, що суд обґрунтував свої висновки щодо винуватості засудженого доказами, які отримані з порушенням норм кримінально-процесуального законодавства, а саме обвинувачення ОСОБА_5 пред'явлено лише на припущеннях, без будь-яких доказів його причетності до злочинів та що його незаконно притягнули до кримінальної відповідальності спростовуються зібраними у справі та дослідженими судом першої інстанції доказами.

Колегія суддів вважає, що суд обґрунтовано послався на показання засудженого, які він давав на досудовому слідстві, визнаючи винність у пред'явленому обвинуваченні, детально розповів про обставини вбивства ОСОБА_6 та крадіжки її майна і повідомив про обставини, які раніше не були нікому відомі. Засуджений у своїх показаннях, які узгоджуються з іншими матеріалами справи, визнавав, що він знайомий з ОСОБА_6 з початку лютого 2012 року та що між ними встановилися близькі стосунки, вони зустрічалися, в т.ч. і у нього дома.

Так, близько 1 год. ночі ІНФОРМАЦІЯ_1, коли він закінчував таксувати йому зателефонувала ОСОБА_6 Вони зустрілися і поїхали до нього додому в АДРЕСА_1. Там між ними у кухонній кімнаті будинку відбулася сварка, так як ОСОБА_6 повідомила йому, що вона вагітна і стала вимагати від нього гроші на аборт, при цьому нецензурно висловлюючись в його адресу. Отримавши від нього негативну відповідь, що грошей він їй ніяких не дасть та що він не причетний до її вагітності, ОСОБА_6 стала погрожувати, що вона не дасть йому спокійно жити, що спалить будинок, ображала його нецензурно та принижувала як чоловіка.

Не витримавши такого приниження, що він нездатний як чоловік, він підійшов до потерпілої - це було близько 2 год. 30 хв. ІНФОРМАЦІЯ_1, повалив її на диван, сів на неї зверху, таким чином, щоб її ноги були між його ногами і почав обома руками здавлювати її шию, що тривало близько 15 хвилин, поки обличчя ОСОБА_6 не почало синіти і вона обм'якла та припинила чинити йому опір. Коли потерпіла почала хрипіти він скинув її на підлогу, думаючи, що задушив її. Однак для надійності він взяв зі столу кухонний ніж з довгим лезом і вдарив ним в спину, в область хребта, так як вона лежала на підлозі обличчям донизу. Крові від нанесення удару не було, він почув, що вдарив в кістку. ОСОБА_6 продовжувала ще хрипіти і здається дихала, хоча була без свідомості, а тому він злякавшись, вирішив позбутися тіла і вивезти його до річки «Нивка», що на кордоні с.Петропавлівська Борщагівка та Святошинського району м.Києва і залишити там.

Завантаживши тіло ОСОБА_6 до власного автомобіля завіз її до річки «Нивка» і залишив на березі без верхнього одягу і взуття, яке залишилось в його будинку, де вона ще хрипіла і була без свідомості.

Приїхавши додому та виявивши на столі мобільний телефон ОСОБА_6, він відключив останній та витягнув з нього сім-карту, а в послідуючому її телефон обміняв на телефон свого знайомого ОСОБА_11, а сім-карту віддав ОСОБА_12

Одяг потерпілої вранці ІНФОРМАЦІЯ_1 вивіз до смітника. А десь через місяць після злочину продав свій автомобіль.

Свої покази ОСОБА_5 підтвердив при проведенні відтворення обстановки і обставин події 10.04.2012 року, під час якого він розповів і продемонстрував на маникені як саме наносив тілесні ушкодження ОСОБА_6 та куди вивіз останню.

Як вбачається з тексту протоколу, він був складений в присутності ОСОБА_5, понятих: ОСОБА_13, ОСОБА_14, спеціаліста ОСОБА_15 (т.2, а.с.12-13).

На час переїзду до місця події - АДРЕСА_1 та від даного місця - до місця події біля будинку № 54-А по вул.Гагаріна, в с.Петропавлівська Борщагівка Києво- Святошинського району Київської області слідча дія зупинялася.

Опитані в судовому засіданні в якості свідків - поняті : ОСОБА_14 та ОСОБА_13 ствердили, що у протоколі зазначено все у відповідності з тим, як розповідав і показував ОСОБА_5 Останній все показував добровільно. Велася відеофіксація. Протокол вони читали і підписували.

При ознайомленні з протоколом перегляду відеозапису 10.04.2012 року (т.2, а.с.14) встановлено, що відеозапис повністю відповідає слідчим діям, загальний час відеозапису складає 18 хв. 35 сек., всі учасники відтворення обстановки і обставин події зауважень, клопотань, доповнень, скарг не заявляли, що спростовує доводи апеляції захисника про примусове проведення відтворення обстановки і обставин події за участю ОСОБА_5, невідповідність протоколу відтворення обстановки і обставин події відеозапису та складення протоколу перегляду відеозапису з порушенням ст.85 КПК України.

В судовому засіданні перегляд відеозапису проведений не був із-за відсутності звуку.

Твердження захисника про те, що в основу вироку покладені показання засудженого, які отримані під час досудового слідства з грубим порушенням його права на захист є безпідставними, оскільки 09.04.2012 року ОСОБА_5, будучи затриманим за підозрою у вчиненні злочинів від послуг адвоката відмовився, так як свої права та інтереси бажав захищати сам, вказавши, власноручно, що це з його матеріальним становищем не пов'язано (т.1, а.с.246), а призначення ОСОБА_5 адвоката ОСОБА_7, яке було викликано проведенням невідкладних слідчих дій, в зв'язку з закінченням строків досудового слідства проведено відповідно до вимог ч.6 ст.47 КПК України.

Колегія суддів вважає, що судом вірно оцінені показання засудженого в судовому засіданні щодо його непричетності до вчинення злочинів як форму захисту і бажання уникнути від кримінальної відповідальності.

Не дивлячись на те, що ОСОБА_5 своєї вини в судовому засіданні не визнав, суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що його винність у вчиненні злочинів доведена іншими здобутими по справі та дослідженими в судовому засіданні доказами, зокрема:

- показаннями свідків : ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18 про обставини виявлення ІНФОРМАЦІЯ_1 близько 16-17 год. серед річки «Нивка» трупу людини;

- даними рапорту начальника ЦСВМ Києво-Святошинського РВ ГУ МВС України в Київській області про те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 в ЦСВМ Києво-Святошинського РВ ГУ МВС України в Київській області по телефонній лінії надійшло повідомлення про те, що в районі с.Петропавлівська Борщагівка у природній водоймі виявлений предмет, який за зовнішніми ознаками нагадує тіло людини; виїздом на місце пригоди встановлено, що у водній гладі природної водойми знаходився предмет, зовні схожий на тіло людини; у зв'язку з тим, що оглянути даний предмет не виявилось можливим через те, що він знаходився приблизно в 15 метрах від берегу водної гладі, про дану подію було повідомлено підрозділ МЧС, які прибули до місця пригоди приблизно в 22 години ІНФОРМАЦІЯ_1; із застосуванням спеціального пристрою «Плот» за результатами вжитих заходів, спрямованих на вилучення даного предмета на сушу, предмет був оглянутий - ним виявилось тіло людини, жіночої статі, віку приблизно 25-30 років, особа якої не встановлена (том і а.с. 62-63);

- даними протоколу відтворення обстановки і обставин події від 09.04.2012 року за участю понятих ОСОБА_19 та ОСОБА_20, свідка ОСОБА_21, де останній показав місце на річці «Нивка», яке знаходиться неподалік вул. Гагаріна с.Петропавлівська Борщагівка, в якій він виявив труп ОСОБА_6 (т.1, а.с.224);

- даними протоколу огляду місця події від 01.03.2012 року (т.1, а.с.28-34) про те, що в період часу з 01-15 до 02-15 при огляді лісопаркової зони було виявлено труп невідомої жінки;

- даними протоколу огляду м'ясця події від 01.03.2012 року (т.1, а.с.15-27) про те, що при огляді з 17-10 до 18-15 ділянки місцевості в с.Петропавлівська Борщагівка Києво- Святошинського району Київської області, де знаходився труп невідомої жінки, при огляді ділянки будь-яких слідів боротьби та слідів крові не виявлено;.

- протоколом впізнання трупа ОСОБА_6 від 13.09.2012 року (т.3, а.с.46);

- даними довідки від 01.03.2012 року (т.1, а.с. 69-70), про те, що згідно запису в журналі реєстрації і обліку трупів моргу № 1 м. Києва смерть

невідомої жінки, яку було виявлено у водоймі біля с. Петропавлівська Борщагівка Києво-Святошинського району настала внаслідок утоплення у відкритій водоймі (акт СМД № 1037/1, судмедексперт ОСОБА_22.). Під час бесіди з судмедекспертом ОСОБА_22 остання пояснила, що смерть даної невідомої жінки настала близько доби чи півтори доби назад. Також на спині у даної невідомої жінки є колото-різана рана, яка є не глибокою і непроникаючою, і не може бути причиною смерті; також на тілі останньої є слабо виражені кров'яні патьоки на шиї і руках. В шлунку даної невідомої жінки містяться частинки мулу. Проведеним розтиномсудмедексперта встановлено, що смерть даної жінки настала внаслідок утоплення у відкритій водоймі (том 1, а.с. 69-70).

За даними висновку судово-медичної експертизи № 65/1037 від 03.05.2012 року смерть ОСОБА_6 настала від механічної асфіксії внаслідок утоплення у прісній воді. При судово-медичному дослідженні трупа ОСОБА_6 виявлено смугасті, косо-горизонтальні, синюшно-багряні синці на поверхні шиї з крововиливами в підшкірно-жирову клітковину. Локалізація та механізм утворення даних ушкоджень вказують на те, що вони могли утворитись під час стискання шиї тупими предметами, можливо руками, з розвитком механічної асфіксії із втратою свідомості та мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень за критерієм загрозливих для життя станів як виду механічної асфіксії. До настання смерті від механічної асфіксії втрата свідомості від здавлення шиї, яке має тривати не менше 3-4 хв. могла бути не менше 30-40 хв.

Лінійна, різана, непроникаюча рана на задній поверхні грудної клітини, в нижній третині, з невираженими крововиливами в м'яких тканинах. Дане ушкодження утворилось від дії колото-ріжучого предмету типу клинка ножа, незадовго до смерті, а саме за 30-60 хв. до її настання і має ознаки легкого тілесного ушкодження. Враховуючи локалізацію та механізм утворення вищеописаних ушкоджень не виключено, що вони могли утворитись за механізмом вказаним ОСОБА_5 під час проведення відтворення обстановки і обставин події від 10.04.2012 року (т.2, а.с. 12-13).

Вказаним висновком експертизи № 65/1037 від 03.05.2012 року в сукупності з протоколом відтворення обстановки та обставин події підтверджуються показання ОСОБА_5, дані ним на досудовому слідстві щодо механізму спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_6, які були направлені на спричинення її смерті, способу та тривалості таких дій зі сторони ОСОБА_5 і свідчать про єдиний цілеспрямований умисел засудженого, що полягав як наслідок зазначених дій, у позбавленні життя ОСОБА_6

Крім того, суд вірно поклав в основу обвинувачення показання потерпілої ОСОБА_3 та свідків, серед яких є як знайомі потерпілої, так і знайомі ОСОБА_5, які спростовують доводи захисника щодо часу настання смерті, яким могло бути 27 лютого 2012 року.

Зокрема, свідок ОСОБА_23, бачила ОСОБА_6 27, а потім і 28 лютого 2012 року в післяобідній час в магазині ПП «ОСОБА_37», де вона працює продавцем; свідок ОСОБА_24 - продавець магазину ПП «ОСОБА_37» теж бачила ОСОБА_6 в цьому ж магазині і 27, 28 лютого 2012 року, коли сутініло.

Свідки ОСОБА_9 та ОСОБА_8 - сусіди потерпілої ОСОБА_3, бачили дочку останньої ОСОБА_6 востаннє 28.02.2012 року близько 18 год. на сходовій клітині в будинку.

Цього ж 28.02.2012 року, перед тим як ОСОБА_6 виходила з дому її бачив і свідок ОСОБА_25

Свідок ОСОБА_26 - подруга ОСОБА_3 ствердила, що 27 чи 28 лютого 2012 року вона бачила ОСОБА_6, коли та принесла їй книги і сказала, що йде до ОСОБА_5. Знає, що покійна зустрічалась з останнім, та що в неї з матір'ю був конфлікт, так як у ОСОБА_6 знайшли тест на вагітність.

Потерпіла ОСОБА_3 теж підтвердила, що її донька - ОСОБА_6, пішла з дому 28.02.2012 року близько 21 год., куди саме не повідомила, вказавши про зустріч з чоловіком на ім'я ОСОБА_12. Про те, що ОСОБА_6 зустрічається з ОСОБА_5 їй було відомо. Коли донька на другий день не з'явилась дома, вона стала телефонувати всім її знайомим: ОСОБА_12, ОСОБА_21 та іншим, але всі вони відповіли, що ОСОБА_6 не бачили. Не відізвався на дзвінок лише ОСОБА_5.

За кілька днів до зникнення вона побачила доньку з тестом на вагітність, по якому було видно, що вона не вагітна. Разом з тим ОСОБА_6 її просила повідомити ОСОБА_5, що вона нібито вагітна.

Свідок ОСОБА_27 ствердив, що ОСОБА_6 телефонувала йому 27-28 лютого і розповіла про свої проблеми. Коли він телефонував їй вже на вихідні, то телефон ОСОБА_6 був відключений.

Свідок ОСОБА_28, який підтвердив і свої показання, дані під час досудового слідства показав, що ОСОБА_5 він знає близько 5 років та що він двічі бачив в оточенні ОСОБА_5 ОСОБА_6: 20.02.2012 року та 26.02.2012 року, а 27.02.2012 року від самого ОСОБА_5 йому стало відомо, що він проживав з ОСОБА_6 протягом трьох тижнів, а потім вигнав її, але вона все одно приходила до нього.

Про те, що в ніч з 28 на ІНФОРМАЦІЯ_1 після 24 год., ОСОБА_6, як з'ясувалось після впізнання її по фото, бачили біля гіпермаркету «Billa» с. Петропавлівська Борщагівка, яка шукала ОСОБА_5, про якого їй сказали, що він від'їхав і скоро буде, ствердив опитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_29 та після оголошених в судовому засіданні показань, даних на досудовому слідстві підтвердила і свідок ОСОБА_30 Остання також зазначила, що саме в цей час ОСОБА_5 поїхав, щоб привезти їхнього знайомого ОСОБА_31, якого вони чекали.

Про це зазначила і свідок ОСОБА_32

Свідок ОСОБА_31 підтвердив в судовому засіданні, що ІНФОРМАЦІЯ_1 близько 00 год. 20 хв. йому дійсно телефонував ОСОБА_5, який потім приїхав за ним і відвіз його до гіпермаркету «Billa», де на нього чекали ОСОБА_29, ОСОБА_30 Йому відомо також, що ОСОБА_5 десь через 3-4 тижні потім продав свій автомобіль ВАЗ-2106 і придбав інший - ВАЗ « 2101» зеленого кольору.

Винність ОСОБА_5 у вчиненні злочинів стверджується також: і показаннями свідка ОСОБА_11, який показав, що він дійсно обмінявся зі своїм знайомим ОСОБА_5 мобільними телефонами марки «SAMSUNG».

Свідок ОСОБА_33 зазначила, що у її брата ОСОБА_11 телефон «SAMSUNG" був червоного кольору типу «розкладушка», а обміняв він у ОСОБА_5 на такий же тільки чорного кольору.

Про обмін телефонами між ОСОБА_11 та ОСОБА_5 у березні 2012 року ствердив також свідок ОСОБА_34

За даними протоколу виїмки від 11.04.2012 року (т.2, а.с.52) за місцем проживання ОСОБА_11 - в АДРЕСА_2. було вилучено мобільний телефон марки «SAMSUNG-SGH-C260» IMEI НОМЕР_4 чорного кольору.

Саме цей телефон потерпіла ОСОБА_3 серед наданих їй для впізнання мобільних телефонів по корпусу, формі та зовнішньому вигляду впізнала мобільний телефон «SAMSUNG-SGH-C260» IMEI НОМЕР_4, розкладний типу «Жабка» в пластмасовому корпусі чорного кольору, яким користувалась її донька ОСОБА_6 (т.2, а.с.124-128).

За даними протоколу огляду від 09.04.2012 року (т.2, а.с.2-11), проведеного за місцем проживання ОСОБА_5 з дозволу останнього (т.2, а.с.1) в присутності понятих, з АДРЕСА_1 в кімнаті, позначеної № 2, на тумбі телевізора було виявлено та вилучено мобільний телефон «SAMSUNG» моделі C260 IMEI НОМЕР_5 в корпусі чорно-червоного кольору, який був оглянутий і визнаний речовим доказом у справі (т.2, а.с.156-159).

З даних трафіку з'єднань номера НОМЕР_1 (телефон ОСОБА_6.) та номера НОМЕР_2 (телефон ОСОБА_5.) (т.2, а.с.234-250, т.3 а.с.1-36, 86-135, т.5, а.с.110-148) вбачається, що між ОСОБА_6 та ОСОБА_5 напередодні вбивства спілкування продовжувалось з 27.02.2012 року з 23.43.53. до 28.02.2012 року до 23. 55.

А тому даними доказами спростовуються показання ОСОБА_5, які він давав в судовому засіданні про те, що мобільним телефоном, який у нього вилучили дома, розрахувався з ним незнайомий йому чоловік за поїздку.

Таким чином, після проведеного аналізу матеріалів кримінальної справи колегія суддів вважає, що формулювання обвинувачення, визначеного судом доведеним відповідає змісту обвинувачення, пред'явленого органом досудового слідства та обвинувальному висновку, підстав для повернення справи на додаткове розслідування з підстав однобічності, неповноти досудового та судового слідства, невідповідності висновків суду фактичним обставинам справи немає.

Суд обґрунтовано кваліфікував дії ОСОБА_5 за ч.1 ст.115 КК України як умисне вбивство ОСОБА_6 та за ч.1 ст.185 КК України - таємне викрадення чужого майна - ОСОБА_6

Доводи захисника ОСОБА_2 про те, що кримінальну справу щодо ОСОБА_5 було порушено з порушенням ст..130 КПК України, без зазначення часу вчинення процесуальної дії є безпідставними, оскільки постанова про порушення кримінальної справи за ч.1 ст.115 КК України щодо ОСОБА_5 була складена в с.Мила,9 квітня 2012 року (т.1, а.с.229). Час складання постанови вказується як дата, день, місяць та рік.

Безпідставними вважає колегія суддів і твердження захисника ОСОБА_2 про фальсифікацію протоколів про вручення копії постанов про порушення кримінальної справи щодо ОСОБА_5 так як не зазначено час, місце процесуальної слідчої дії, процесуальний статус особи, оскільки 06.04.2012 року в приміщенні Києво-Святошинського РВ ГУ МВС України в Київській області вручено копію постанови про порушення кримінальної справи за ч.1 ст.115 КК України особі, відносно якої порушено справу.

Не заслуговують на увагу і доводи захисника ОСОБА_2 про незаконність утримання в Києво-Святошинському РВ 9 квітня 2012 року до 16 год. 45 хв. ОСОБА_5 як свідка, оскільки ОСОБА_5 дійсно був допитаний як свідок 09.04.2012 року з 16 год. 45 хв. до 19 год. 40 хв., однак його утримання в РВ нічим не підтверджується.

Щодо застосування до засудженого недозволених методів досудового слідства то у вироку дана належна оцінка цим доводам.

Не допустив суд порушень закону і при вирішенні питання про призначення засудженому ОСОБА_5 покарання.

Відповідно до положень Загальної частини КК України, санкції ч.1 ст.115 та ч.1 ст.185 КК України суд врахував тяжкість вчинених злочинів, один з яких відноситься до особливо тяжких злочинів - ч.1 ст.115 КК України, інший - до середньої тяжкості, дані щодо особи засудженого.

Так, суд обґрунтовано врахував те, що він раніше не судимий, за місцем реєстрації та проживання характеризується позитивно, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, не одружений, утриманців немає.

Обставин, що пом'якшують або обтяжують покарання судом не встановлено.

Враховуючи, що ч.2 ст.50 КК України визначено, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, колегія суддів не знаходить підстав вважати призначене ОСОБА_5 покарання надто м'яким, на чому наполягав у своїй апеляції прокурор.

Посилання прокурора в апеляції на невизнання засудженим своєї вини, відсутність каяття та те, що він не працює не є підставами з урахуванням вищенаведених обставин для визнання призначеного ОСОБА_5 покарання м'яким.

А тому, колегія суддів не вбачає підстав для зміни запобіжного заходу ОСОБА_5 та скасування вироку за обставин, викладених в апеляціях захисником ОСОБА_2 та прокурором.

Керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України (в редакції 1960 року), п.11,13 розділу ХI "Перехідних положень", колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляції прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції та захисника ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Вирок Києво-Святошинського районного суду Київської області від 16 квітня 2013 року щодо ОСОБА_5 залишити без змін.

Судді: ______________________ ____________________ ___________________