ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

29 жовтня 2008 р.

№ 24/294

Вищий  господарський  суд  України  в  складі  колегії  суддів:

Бернацької Ж.О. –головуючої (доповідач),

Владимиренко С.В.,

Остапенка М.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Українська аграрно-хімічна компанія" на рішення господарського суду міста Києва від 08.04.2008 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 19.06.2008 в справі № 24/294 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Аудиторська фірма "Марінченко і партнери" до товариства з обмеженою відповідальністю "Українська аграрно-хімічна компанія" про стягнення суми

за участю представників сторін:

від позивача: Марінченка О.О., Нацика І.О.,

від відповідача: Юшко О.В., -

ВСТАНОВИВ:

Позивач –товариство з обмеженою відповідальністю “Аудиторська фірма “Марінченко і партнери” у квітні 2007 року звернувся до господарського суду міста Києва з позовною заявою до відповідача –товариства з обмеженою відповідальністю “Українська аграрно-хімічна компанія” про стягнення 19760 грн. заборгованості, з підстав часткової не оплати виконаних робіт; 3% річних в сумі 495,36 грн. та інфляційних збитків у сумі 1956,24 грн. на підставі статті 625 Цивільного кодексу України, на загальну суму  22211,6 грн.

Рішенням господарського суду міста Києва від 08.04.2008, дата підписання 14.04.2008 (суддя Морозов С.М.) позов задоволено повністю, стягнуто з відповідача на користь позивача 22211,6 грн.

Рішення мотивовано тим, що відповідач свої зобов’язання за договором щодо оплати вартості виконаних позивачем робіт не виконав,  станом на час подання позовної заяви заборгованість відповідачем не оплачена.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 19.06.2008 (судді: Коротун О.М. –головуючий, Алданова С.О., Пашкіна С.А.) рішення залишено без змін.

Постанова мотивована тим, що рішення прийнято з повним і достовірним встановленням всіх фактичних обставин, які мають значення для вирішення даного спору, та правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права.

Не погоджуючись з прийнятими судовими актами, відповідач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою про їх скасування та припинення провадження в справі.

В обґрунтування касаційних вимог скаржник посилається на неповне з'ясування судом апеляційної інстанції обставин, що мають значення для справи,  та порушення норм матеріального і процесуального права.

Заслухавши представників сторін, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 07.02.2006 між товариством з обмеженою відповідальністю "Аудиторська фірма "Марінченко і партнери" та товариством з обмеженою відповідальністю "Українська аграрно-хімічна компанія" укладено договір № 6 на здійснення аналізу фінансово-господарської діяльності, відповідно до пункту 7 якого відповідач доручає, а позивач бере на себе зобов'язання провести аналіз фінансово-господарської діяльності підприємства за період з 22.09.2000 по 31.12.2005 за 39520 грн.

Відповідно до пункту 2.5 договору позивач зобов'язується після закінчення робіт надати аудиторський звіт, а відповідач згідно пункту 2.9 договору зобов'язується вчасно сплатити вартість робіт за даним договором і прийняти роботи.

У відповідності до пунктів 8.1, 8.2 договору розрахунки за договором здійснюються у формі попередньої оплати в розмірі 50%  за безготівковим розрахунком. Остаточний розрахунок здійснюється протягом 5-ти днів з дати надання аудиторського звіту.

Відповідачем перераховано на рахунок позивача  передплату в розмірі 19760 грн., що підтверджується випискою філії РЦ “Приватбанк” від 10.05.2006.

Згідно пункту 3 договору роботи закриваються актом приймання-здачі виконаних робіт протягом 3-х днів з дати отримання відповідачем аудиторського висновку. У випадку відмови відповідача від прийняття робіт, він зобов'язаний надати позивачу письмово мотивовані пояснення в триденний термін після отримання аудиторського звіту. Якщо відповідач в обумовлений термін не надає письмові пояснення та не підписує акт виконаних робіт, роботи вважаються виконаними з дати отримання відповідачем аудиторського звіту

Судами встановлено, що позивачем наданий суду першої інстанції аудиторський звіт від 14.07.2006 за результатами аналізу фінансово-господарської діяльності відповідача за період з 22.09.2000 по 31.12.2005 з відміткою Генерального директора товариства з обмеженою відповідальністю "Українська аграрно-хімічна компанія" про отримання цього звіту.

17.06.2006 позивачем складений та підписаний акт приймання - здачі робіт за договором, у відповідності до якого загальна вартість робіт складає 39520 грн. з яких фактично сплачено - 19760 грн., підлягає доплаті –19760 грн. Вказаний акт відповідачем не підписаний.

06.03.2007 позивачем направлена відповідачу вимога № 06/03/07-1 про сплату заборгованості за договором, до якого доданий акт приймання-здачі робіт від 17.06.2006.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України та статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частиною другою статті 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Судами встановлено, що відповідач свої зобов'язання з оплати вартості виконаних позивачем робіт повністю не виконав. Заборгованість відповідача перед позивачем за договором складає 19760 грн.

Суди обох інстанцій правильно дійшли висновку, що посилання відповідача на неотримання від позивача аудиторського звіту є безпідставним, оскільки спростовується відміткою Генерального директора товариства з обмеженою відповідальністю "Українська аграрно-хімічна компанія" Барабан В.М. про його отримання, а також з врахуванням того, що представник відповідача відмовився від призначення почеркознавчої експертизи.

У відповідності до статті 92 Цивільного кодексу України юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону. Виходячи з цього, підпис Генерального директора, як особи, яка діє від імені відповідача, на примірнику аудиторського звіту, складеного позивачем на виконання договору, породжує правові наслідки і для відповідача, а саме: обов'язок прийняти та оплатити виконані позивачем роботи у відповідності до умов договору.

Згідно статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог і заперечень.

У відповідності до частини 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть бути підтверджені іншими засобами доказування.

Судами також встановлено, що відповідачем не надано доказів направлення позивачу заперечень на акт приймання-передачі, відповіді на вимогу позивача, в яких би фіксувався факт ненадання позивачем аудиторського звіту. Посилання відповідача на факт наявності у позивача оригіналу  примірника замовника в підтвердження відсутності такого звіту у відповідача, не може бути доказом факту неотримання відповідачем такого аудиторського звіту, оскільки відповідачем не доведено, що це є єдиний  примірник, враховуючи можливість здійснення позивачем технічної помилки через роздрукування декількох примірників звіту з позначенням “примірник замовника” або залишення такого екземпляру для внутрішнього користування.

Крім того, відповідно до пункту 3 договору відповідач зобов’язаний надати позивачу письмові мотивовані пояснення щодо неприйняття ним виконаних позивачем робіт в триденний термін з дня отримання аудиторського звіту, а за наявності заперечень відповідача щодо неотримання такого звіту, він зобов’язаний був надати зазначені пояснення після отримання акту приймання-здачі виконаних робіт від 17.06.2006.

Відсутність заперечень відповідача до акту приймання-здачі виконаних робіт від 17.06.2007, відсутність претензій до позивача з вимогами повернути вже сплачену попередню оплату за договором та письмових доказів неотримання аудиторського звіту, суди обох інстанцій правомірно розцінили як факт належного виконання позивачем робіт за договором та отримання відповідачем аудиторського звіту. Відтак у відповідності до пункту 3 договору роботи за договором вважаються виконаними позивачем з дати отримання звіту -  14.06.2006.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Тому суди обох інстанцій дійшли правильного висновку щодо правомірності стягнення з відповідача на користь позивача суми втрат від інфляції за період з червня 2006 року по квітень 2008 року, яка складає 1956,24 грн., та 3% річних в сумі 495,36 грн.

Інші доводи касаційної скарги про порушення під час прийняття оскаржуваних судових актів норм матеріального та процесуального права свого підтвердження не знайшли.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що суди попередніх інстанцій дійшли вичерпних  висновків щодо обставин справи і правильно застосували до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права, відтак рішення господарського суду та постанова апеляційного господарського суду є законними і обґрунтованими, тому підстав для їх скасування не вбачається.

Керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Українська аграрно-хімічна компанія" залишити без задоволення.

Рішення господарського суду міста Києва від 08.04.2008 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 19.06.2008 в справі № 24/294 залишити без змін.

Головуючий, суддя:

Ж. Бернацька

Судді:

С. Владимиренко

М. Остапенко