КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-6406/10/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Клименчук Н.М. Суддя-доповідач: Вівдиченко Т.Р.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 червня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого-судді: Вівдиченко Т.Р.

суддів: Ключковича В.Ю.

Федорової Г.Г.

за участю секретаря: Міщенко Ю.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 01 квітня 2013 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до керівника Секретаріату Конституційного суду України, Конституційного Суду України про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач - ОСОБА_3 звернулась до суду з позовом до керівника Секретаріату Конституційного суду України, Конституційного Суду України, в якому, з урахуванням уточнення позову, просила визнати протиправними дії відповідачів, зобов'язати їх провести перевірку звернення про тлумачення рішення КСУ №19-рп/2010 від 09.09.2010 року в частині підвідомчості справ, пов'язаних із соціальними виплатами та прийняти рішення; зобов'язати голову КСУ надати обґрунтовану відповідь на скарги позивача від 18.07.2012 року вх. 18/1741, від 31.07.2012 року №18/1834, від 07.09.2012 року №18/2150 та вжити заходів по усуненню причин та умов, які посприяли порушенню закону при підготовці звернень до розгляду.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 01 квітня 2013 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач -ОСОБА_3 подала апеляційну скаргу, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове судове рішення.

Заслухавши в судовому засіданні суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Як вбачається із матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_3 09.06.2009 року звернулась до Конституційного Суду України із конституційним зверненням щодо офіційного тлумачення статей 3, 17 Кодексу адміністративного судочинства України та статті 1227 Цивільного кодексу України, мотивуючи звернення неоднаковим застосуванням положень Конституції України та Законів України судами та іншими органами державної влади, що призвели до порушення її прав.

Листом-повідомленням Конституційного Суду України від 23.06.2009 року №18/1356 конституційне звернення позивача залишено без розгляду, в зв'язку з невідповідністю його вимогам Закону України «Про Конституційний Суд України».

Не погоджуючись з наданою відповіддю, ОСОБА_3 26.06.2009 року подано скаргу на ім'я Голови Конституційного Суду України щодо неправомірних дій завідуючого відділу правового аналізу конституційних подань та конституційних звернень ОСОБА_4 та фальсифікації її конституційного звернення.

Конституційний Суд України листом від 27.07.2009 року №18/1534 за підписом заступника керівника Секретаріату - керівника Управління правової експертизи Є. Бурлая надано відповідь на скаргу позивача від 26.06.2009 року, яким повідомлено про відсутність фальсифікації її конституційного звернення.

Не погоджуючись з наданою відповіддю, ОСОБА_3 31.07.2009 року подала скаргу на ім'я Голови Конституційного Суду України щодо неправомірних дій заступника керівника Секретаріату - керівника Управління правової експертизи Є. Бурлая та фальсифікації її конституційного звернення.

Як вбачається із листа Секретаріату Конституційного Суду України від 15.01.2010 року за №18/3129, відповідь на скаргу позивача від 31.07.2009 року не надавалась, оскільки керівником Секретаріату прийнято рішення про передачу матеріалів звернення на розгляд колегії суддів Конституційного Суду України.

Так, ухвалою Конституційного Суду України від 29.10.2009 року у справі №2-52/2009 (№55-у/2009) за конституційним зверненням громадянки ОСОБА_3 щодо офіційного тлумачення положень статей 3, 17 Кодексу адміністративного судочинства України, статті 1227 Цивільного кодексу України відмовлено у відкритті конституційного провадження, в зв'язку з невідповідністю конституційного звернення вимогам, передбаченим Конституцією України та Законом України «Про Конституційний Суд України», оскільки суб'єктом звернення не було зазначено, тлумачення яких саме положень вказаних статей кодексів має бути дано Конституційним Судом України, а також не обґрунтовано необхідності в такому тлумаченні. При цьому, Конституційний Суд України звернув увагу на те, що ОСОБА_3 не наведено фактів неоднозначного застосування судами положень статей 3, 17 Кодексу адміністративного судочинства України, статті 1227 Цивільного кодексу України при розгляді справи про неправомірні дії заступника голови Державної корпорації «Укрбудматеріалів».

16.11.2009 року ОСОБА_3 звернулась до Конституційного Суду України зі скаргою на вищевказану ухвалу, якою відмовлено їй у відкритті конституційного провадження щодо тлумачення положень статей 3, 17 Кодексу адміністративного судочинства України та статті 1227 Цивільного кодексу України.

Листом від 20.11.2009 року за №18/2711 у відповідь на скаргу на ухвалу про відмову відкритті конституційного провадження адресатом повідомлено ОСОБА_3, що Конституцією та законами України не передбачено можливості оскарження актів Конституційного Суду України і про те, що дана ухвала є остаточною.

04.12.2009року ОСОБА_3подана повторна скарга на неправомірні дії заступника керівника Секретаріату КСУ - керівника управління правової експертизи Бурлая Є.

Секретаріатом Конституційного Суду України листом від 11.01.2010 року №18/2899 повідомлено заявницю скарги, що за наслідками вивчення поставленого нею у скарзі питання, неправомірних дій працівників Секретаріату КСУ при опрацюванні конституційного звернення позивача не виявлено.

Як вбачається із матеріалів справи, 02.07.2012 року ОСОБА_3 на адресу Конституційного Суду України повторно подано звернення щодо офіційного тлумачення статей 3, 4, 17 Кодексу адміністративного судочинства України із підстав, що були означені нею в конституційному зверненні від 09.06.2009 року.

Секретаріатом Конституційного Суду України листом від 09.07.2012 року №4402-14-18/1062 надано відповідь та проінформовано позивача про невідповідність звернення від 02.07.2012 року вимогам Закону України «Про Конституційний Суд України», а також звернуто увагу заявниці на те, що ухвалою №55-у/2009 відмовлено у відкритті конституційного провадження у справі, за конституційним зверненням позивача з аналогічного питання. Крім того, повідомлено ОСОБА_3 про те, що подальші звернення з порушеного нею питання залишатимуться без відповіді. Зазначений лист підписаний заступником керівника Секретаріату КСУ - керівником управління правової експертизи Бурлаєм Є.

ОСОБА_3 було подано скаргу Голові Конституційного Суду України від 17.07.2012 року про притягнення до відповідальності заступника Секретаріату - керівника Управління правової експертизи Є. Бурлая за фальсифікацію конституційних звернень позивача.

У відповідь на скаргу позивача від 17.07.2012 року листом від 25.07.2012 року за №4-14-18/1193, за підписом керівника Секретаріату повідомлено, що її скарга розглянута, а конституційне звернення від 02.07.2012 щодо офіційного тлумачення статей 3, 4, 17 Кодексу адміністративного судочинства України стосується питань, які вже були предметом розгляду колегії суддів Конституційного Суду України, а тому другий і третій примірники звернення були їй повернені та було повідомлено, що подальші звернення з цих же питань залишатимуться без відповіді і долучатимуться до справи за погодженням із заступником Голови КСУ.

Не погоджуюсь з наданою відповіддю від 25.07.2012 №4-14-18/1193, позивачем 31.07.2012 подано скаргу на ім'я Голови суду щодо вжиття заходів відносно фальсифікації її звернень та допущення до розгляду її звернення від 02.07.2012 року щодо офіційного тлумачення положень статей 3, 4, 17 Кодексу адміністративного судочинства України.

Листом від 29.08.2012 №21-14-18/1361 Конституційним Судом України повідомлено ОСОБА_3 про те, що її скарга на дії посадових осіб Конституційного Суду України розглянута. За результатами проведеної перевірки фактів фальсифікації, викладених в скарзі, не виявлено. А також, додатково повідомлено, що листом від 02.07.2012 ркоу припинено листування з позивачем, згідно п.4 параграфу 11 Регламенту Конституційного Суду України та повернуто примірники звернення.

Вважаючи такі дії відповідачів неправомірними та такими, що порушують її права, позивач звернулась до суду.

Надаючи правову оцінку вимогам апеляційної скарги та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів виходить із наступного.

Відповідно до частини 2 статті 6 Конституції України, органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.

Конституційне звернення - це письмове клопотання до Конституційного Суду України про необхідність офіційного тлумачення Конституції України та законів України з метою забезпечення реалізації чи захисту конституційних прав та свобод людини і громадянина, а також прав юридичної особи (ч. 1 ст. 42 Закону України «Про Конституційний Суд України).

Пунктом 4 частини 2 статті 43 Закону України «Про Конституційний Суд України» закріплено, що суб'єктами права на конституційне звернення з питань дачі висновків Конституційним Судом України у випадку, передбаченому пунктом 4 статті 13 цього Закону, є громадяни України, іноземці, особи без громадянства та юридичні особи.

Підставою для конституційного звернення щодо офіційного тлумачення Конституції України та законів України є наявність неоднозначного застосування положень Конституції України або законів України судами України, іншими органами державної влади, якщо суб'єкт права на конституційне звернення вважає, що це може призвести або призвело до порушення його конституційних прав і свобод (ст.94 Закону України «Про Конституційний Суд України»).

Порядок прийняття конституційних звернень, їх попередня перевірка в Конституційному Суді України встановлено параграфом 10 Регламенту Конституційного Суду України, затвердженого Рішенням Конституційного Суду України, затвердженого рішенням КСУ від 05.03.1997 року.

Відповідно до Регламенту, конституційні подання та конституційні звернення надходять до Конституційного Суду України поштою або безпосередньо до Секретаріату Конституційного Суду України.

Пунктом 4 параграфу 10 Регламенту встановлено, що всі зареєстровані конституційні звернення перевіряє у невідкладному порядку відповідний підрозділ Секретаріату Конституційного Суду України, до повноважень якого віднесено попереднє вивчення та перевірка їх на відповідність вимогам ст.ст. статей 13, 14, 38, 39, 40, 41, 42, 43 Закону України «Про Конституційний Суд України».

Пунктом 5 цього параграфу Регламенту передбачено, що неналежно оформлені конституційні звернення Секретаріат Конституційного Суду України повертає авторам, про що вказується у письмовому повідомленні, підписаному керівником відповідного підрозділу Секретаріату Конституційного Суду України, в даному випадку керівник Секретаріату Конституційного Суду України.

Відповідно до параграфу 11 Регламенту, конституційні подання та конституційні звернення, які відповідають вимогам, встановленим Законом України «Про Конституційний Суд України», з пропозиціями доповідаються керівникові Секретаріату Конституційного Суду України або його заступникові - керівникові Управління правової експертизи і за їх рішенням передаються у відповідний підрозділ Управління правової експертизи Секретаріату Конституційного Суду України для підготовки попереднього висновку про наявність підстав для відкриття конституційного провадження у справі або відмови у відкритті провадження.

Як було встановлено колегією суддів, конституційне звернення ОСОБА_3 від 09.06.2009 року було розглянуто Конституційним Судом України і за результатами його постановлено ухвалу від 29.10.2009 у справі №2-52/2009 (№55-у/2009) про відмову у відкритті конституційного провадження, на підставі п. 2 ч. 1 ст. 45 Закону України «Про Конституційний Суд України», тобто через невідповідність конституційного звернення вимогам, передбаченим Конституцією України, цим Законом.

Відповідно до п. 4 параграфу 11 Регламенту Конституційного Суду України, за умови повторного звернення суб'єкта права на конституційне подання, конституційне звернення до Конституційного Суду України з питання, з якого вже прийнято рішення, дано висновок Конституційного Суду України або винесено процесуальну ухвалу про відмову у відкритті конституційного провадження чи припинення конституційного провадження у справі, заявнику повторно надається відповідь з одночасним повідомленням про припинення листування з порушеного питання. Подальші звернення таких осіб з того ж питання залишаються без відповіді і долучаються до справи за погодженням із заступником Голови Конституційного Суду України.

Так, пунктом 5 параграфу 11 Регламенту Конституційного Суду України передбачено, що наступні явно не обґрунтовані звернення до Конституційного Суду України розцінюються як зловживання правом. За таких обставин Конституційний Суд України діє відповідно до статті 60 Закону України «Про Конституційний Суд України».

Проаналізувавши зміст звернень та скарг позивача, колегія суддів встановила, що вони стосуються одного й того ж самого питання та у більшості своїй повторюються за змістом.

Отже, при розгляді конституційного звернення та скарг ОСОБА_3 відповідачі діяли в межах повноважень, визначених Конституцією України, Законом України «Про Конституційний Суд України» та Регламентом Конституційного Суду України.

З апеляційної скарги вбачається, що скаржник посилається, як на підставу для скасування оскаржуваного судового рішення на те, що в ході судового розгляду в першій інстанції , всупереч її клопотанням, судом відмовлено провести попереднє судове засідання, розглядати справу колегіально, викликати в судове засідання свідка для дачі пояснень, відвести головуючого суддю по справі.

Із матеріалів справи, зокрема, журналів судових засідань, вбачається що судом були вирішені зазначені клопотання, по яким приймались усні ухвали; письмовою ухвалою від 16.01.2013 року було відмовлено у задоволенні заяви позивача про відвід судді за безпідставністю.

Крім того, ухвалою суду першої інстанції від 22.02.2013 року залишено без розгляду подану повторно подану з тих же підстав заяву про відвід судді Клименчук Н.М. Зазначене спростовує посилання апелянта на неповноважність суду при вирішенні справи.

Колегією суддів встановлено, що судом першої інстанції, у відповідності до вимог ст. 11 КАС України, вживались заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, зокрема, витребовувались у сторін докази на підтвердження обставин справи.

Колегія суддів зазначає, що за приписами п. 4 ч. 1 ст. 202 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення може бути порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Водночас, відповідно до ч. 2 ст. 200 Кодексу, не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи (ч. 1 ст. 195 КАС України).

З огляду на встановлені обставини та доводи апеляційної скарги позивача, враховуючи вимоги адміністративно-процесуального законодавства, колегією суддів не встановлено порушень судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвели до неправильного вирішення справи.

Колегія суддів наголошує, що згідно частини 1 статті 71 КАС України, сторони зобов'язанні довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Натомість, позивачем не надано суду доказів на підтвердження її посилань на чисельні фальсифікації під час розгляду її конституційних звернень з боку посадових осіб Секретаріату Конституційного Суду України, так само як не доведено порушень закону при підготовці цих звернень до розгляду.

Зважаючи на вищевикладене, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на досліджених матеріалах справи та встановлених в ході судового розгляду обставинах, колегія суддів не знаходить підстав для визнання протиправними дій відповідачів та задоволення позовних вимог.

З підстав вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 160, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України суд,-

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 01 квітня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя: Т.Р. Вівдиченко

Судді: В.Ю. Ключкович

Г.Г. Федорова

Повний текст ухвали виготовлено 18.06. 2013 року

Головуючий суддя Вівдиченко Т.Р.

Судді: Ключкович В.Ю.

Федорова Г. Г.