ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 320
РІШЕННЯ
Іменем України
03.11.2008 | Справа №2-12/8497.1-2008 |
За позовом – Фірми «РікМі» (м.Сімферополь, вул..Севастопольска,26, кв.45).
До відповідача – Сімферопольської міської ради (м.Сімферополь, вул..Толстого,15).
За участю Прокуратури м.Сімферополя (м.Сімферополь, вул.Севастопольська,11).
Про визнання недійсним рішення.
Суддя Іллічов М.М.
ПРЕДСТАВНИКИ:
Від позивача – Казакова Н.Л. – представник, довіреність б/н від 28.08.08р.
Від відповідача – Медарь Н.В. – спеціаліст 1 категорії – ю/к, довіреність №24/01-55/2325 від 07.11.07р.
За участю прокурора – не з’явився.
Сутність спору:
Фірма «РікМі» звернулась до господарського суду АР Крим з позовом до відповідача – Сімферопольської міської ради про визнання недійсним рішення сесії Сімферопольської міської ради 10.08.2006р. (без номера) «Про протест прокурора м.Сімферополя АР Крим від 19.07.2006р. №928 вих.06 на п.2.11 рішення 20-ї сесії Сімферопольської міської ради 24 скликання №288 від 25.05.2004р. «Про надання фірмі «РікМі» земельної ділянки площею 0,0048 га по вул..Київська / зупинка «Кінотеатр Мир» для будівництва зупинки громадського транспорту із тимчасовою спорудою – торговим павільйоном у короткострокову оренду на 2 роки».
Провадження по даної справі було порушено суддею Гаврилюк М.П. ухвалою суду від 21.01.2008р.
Рішенням господарського суду АР Крим від 07.02.2008р. позов був задоволений у повному обсязі.
Не погодившись з прийнятим рішенням, Сімферопольська міська рада подала апеляційну скаргу до Севастопольського апеляційного господарського суду.
Крім того, Прокуратура м.Сімферополя подала до Севастопольського апеляційного господарського суду апеляційне подання.
Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду апеляційне подання прокурора м.Сімферополя та апеляційну скаргу Сімферопольської міської ради залишено без задоволення, рішення господарського суду АР Крим від 07.02.2008р. залишено без змін.
Не погодившись з постановою САГС, перший заступник прокурора АР Крим подав касаційне подання до Вищого господарського суду України.
Постановою Вищого господарського суду України від 05.06.2008р. касаційне подання першого заступника прокурора АР Крим на постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 05.03.2008р. задоволено частково; постанову САГС від 05.03.2008р. та рішення господарського суду АР Крим від 07.02.2008р. скасовано, а справу передано на новий розгляд до господарського суду АР Крим.
Справа була передана до провадження судді господарського суду АР Крим Іллічова М.М. із привласненням справі нового номеру – 2-12/8497.1-2008.
Позовні вимоги мотивовані тим, що Сімферопольська міська рада перевищила свої повноваження, скасовуючи раніше прийняте нею рішення. Рішення Сімферопольської міської ради №288 від 25.05.2004р. є законним та обгрунтованим, оскільки зазначене рішення було прийняте на підставі рішення виконавчого комітету Сімферопольської міської ради №1462 від 22.08.2003р. «Про внесення пропозицій сесії Сімферопольської міської ради 24 скликання по узгодженню фірмі «Рік Ми» місце розташування та розмірів земельної ділянки по вул..Київській для будівництва зупинки громадського транспорту з тимчасовою спорудою – торговим павільйоном», яке було узгоджено з усіма необхідними комітетами та службами міста. Також позивач посилається на те, що у протесті прокурор посилається на порушення відповідачем вимог Закону України «Про планування та забудову території», якій, на думку позивача, опосередковано відноситься до земельного законодавства в межах обгрунтування розподілення земель за цільовим призначенням та використанню території для містобудівних потреб. Щодо цільового призначення земельної ділянки, то останнє не змінено, на даній ділянці вже тривалий час знаходиться зупинка для громадського транспорту, про що зазначено в генеральному плані забудови м.Сімферополя, а тому, оскільки цільове призначення землі не змінено, складання проекту відведення землі та містобудівного обгрунтування, на думку позивача, не потрібно.
Відповідач згідно до раніше наданого відзиву на позовну заяву проти позову заперечує та вважає вимоги позивача необгрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню. В обгрунтування своїх заперечень відповідач посилається на те, що спірне рішення було прийнято ним в межах своєї компетенції, у відповідності до норм чинного законодавства та вимог, які містились у протесті прокурора. На думку відповідач протест прокурора м.Сімферополя містить у собі вичерпний перелік порушень, обгрунтовуючий незаконність прийнятого міськрадою рішення, яке й було нею скасоване.
Прокурор також вважає, що у задоволенні позову повинно бути відмовлено, оскільки при прийнятті рішення Сімферопольської міської ради №288 від 25.05.2004р., відповідачем були допущені порушення вимог чинного законодавства, зокрема Закону України «Про планування та забудову територій», Регіональних правил забудови території АР Крим, ДБН Б.1.1.-4-2002, Правил розміщення та обладнання зупинок міських електро – і автомобільного транспорту, Єдиних правил ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правил користування ними та охорона.
Розгляд справи відкладався в порядку ст..77 ГПК України.
В судовому засіданні, яке відбулось 23.10.2008р. судом оголошувалась перерва до 03.11.2008р.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд –
ВСТАНОВИВ:
Рішенням 20 сесії 24-го скликання Сімферопольської міської ради від 25.05.2004р. №288 «Про надання, передачу громадянам України, юридичним та фізичним особам (суб’єктам підприємницької діяльності) земельних ділянок у приватну власність, постійне користування, оренду в м.Сімферополі» було надано та передано юридичним та фізичним особам (суб’єктам підприємницької діяльності) земельні ділянки у постійне користування, оренду, змінено цільове призначення землі, так: фірмі «Рік Ми» надано земельну ділянку площею 0,0048 га по вул..Київська (зупинка «Кінотеатр «Мир») для будівництва зупинки громадського транспорту з тимчасовою спорудою – торговим павільйоном у короткострокову оренду строком на 2 роки (рішення виконавчого комітету №1462 від 22.08.2003р.) (п.2.11 вказаного рішення Сімферопольської міської ради №288 від 25.05.2004р.).
На підставі прийнятого рішення №288 від 25.05.2004р. 17 червня 2005р. між Сімферопольською міською радою (надалі Орендодавець) та Фірмою «Рік Ми» (надалі Орендар) був укладений договір оренди земельної ділянки (надалі Договір, а.с.8-11).
Відповідно до п.1 Договору оренди Орендодавець надає, а Орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для будівництва зупинки громадського транспорту з тимчасовою спорудою - торговим павільйоном, які знаходяться за адресою: м.Сімферополь, вул..Київська (зупинка «Кінотеатр «Мир»).
Пунктом 2.1 Договору оренди встановлено, що на підставі Законів України «Про оренду землі» та «Про місцеве самоврядування в Україні» та у виконання рішення 20-ої сесії Сімферопольської міської ради 24-го скликання №288 від 25.05.2004р. в оренду передається земельна ділянка загальною площею 0,0048 га з метою несільськогосподарського використання згідно до ст..19 п. «б» Земельного кодексу України, а саме – для будівництва зупинки громадського транспорту з тимчасовою спорудою – торговим павільйоном.
Згідно до п.3.1 Договору, договір укладений терміном на 2 (два) роки, початок дії якого обчислюється згідно чинного законодавства.
19.07.2006р. Прокурором м.Сімферополя був внесений протест на п.2.11 рішення Сімферопольської міської ради №288 від 25.05.2004р. «Про надання фірмі «Рік Ми» земельної ділянки площею 0,0048 га по вул..Київська (зупинка «Кінотеатр «Мир») для будівництва зупинки громадського транспорту з тимчасовою спорудою – торговим павільйоном у короткострокову оренду на 2 роки, згідно до якого прокурор м.Сімферополя вимагав скасувати п.2.11 рішення Сімферопольської міської ради №288 від 25.05.2004р. та про результати розгляду протесту повідомити прокурору м.Сімферополя у встановлений законом 10-денний строк (а.с.17-18).
Протест мотивований тим, що п.2.11 рішення Сімферопольської міської ради від 25.05.2004р. був прийнятий із порушенням норм чинного законодавства, зокрема ст.ст. 21, 26 Закону України «Про планування та забудову території», Регіональних правил забудови, п.4.2 Правил розміщення та обладнання зупинок міського електро – і автомобільного транспорту, затверджених Наказом Державного комітету по ЖКГ від 15.05.1995р., п.35 Єдиних правил ремонту та утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних проїздів, правил користування ними та охорони, затверджених Постановою КМУ №198 від 30.03.1994р.
Рішенням 6-ої сесії 5-го скликання Сімферопольської міської ради від 10.08.2006р. №45 «Про протест прокурора м.Сімферополя АР Крим від 19.07.2006р. №928вих/06 на пункт 2.11 рішення 20-ої сесії Сімферопольської міської ради 24-го скликання від 25.05.2004р. №288 «Про надання фірмі «Рік Ми» земельної ділянки площею 0,0048 га по вул..Київська (зупинка «Кінотеатр «Мир») для будівництва зупинки громадського транспорту з тимчасовою спорудою – торговим павільйоном у короткострокову оренду на 2 роки» було вирішено: протест прокурора м.Сімферополя від 19.07.06р. №928вих/06 на пункт 2.11 рішення 20-ої сесії Сімферопольської міської ради 24-го скликання від 25.05.2004р. №288 «Про надання фірмі «Рік Ми» земельної ділянки площею 0,0048 га по вул..Київська (зупинка «Кінотеатр «Мир») для будівництва зупинки громадського транспорту з тимчасовою спорудою – торговим павільйоном у короткострокову оренду на 2 роки» - задовольнити; пункт 2.11 рішення 20-ої сесії Сімферопольської міської ради 24-го скликання від 25.05.2004р. №288 «Про надання фірмі «Рік Ми» земельної ділянки площею 0,0048 га по вул..Київська (зупинка «Кінотеатр «Мир») для будівництва зупинки громадського транспорту з тимчасовою спорудою – торговим павільйоном у короткострокову оренду на 2 роки» - скасувати (а.с.7).
Не погодившись з прийняти рішенням Сімферопольської міської ради від 10.08.2006р. №45, фірма «Рік Ми» звернулась до господарського суду АР Крим із відповідним позовом про скасування вказаного рішення.
Суд, розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, доходить висновку про необґрунтованість позовних вимог та вважає, що у задоволенні позову має бути відмовлено. При цьому суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставах, у межах повноважень та способами, які передбачені Конституцією та законами України.
Так суд не приймає посиланням позивача в обгрунтування заявлених ним позовних вимог на те, що Сімферопольська міська рада перевищила свої повноваження, скасовуючи раніше прийняте нею рішення.
При цьому суд виходить з того, що відповідно до ст..21 Закону України «Про прокуратуру» протест на акт, що суперечить закону, приноситься прокурором, його заступником до органу, який його видав, або до вищестоящого органу. У протесті прокурор ставить питання про скасування акта або приведення його у відповідність з законом, а також припинення незаконної дії посадової особи, поновлення порушеного права.
Протест прокурора зупиняє дію опротестованого акта і підлягає обов'язковому розгляду відповідним органом або посадовою особою у десятиденний строк після його надходження. Про наслідки розгляду протесту в цей же строк повідомляється прокурору.
У разі відхилення протесту або ухилення від його розгляду прокурор може звернутися з заявою до суду про визнання акта незаконним. Заяву до суду може бути подано протягом п'ятнадцяти днів з моменту одержання повідомлення про відхилення протесту або закінчення передбаченого законом строку для його розгляду. Подача такої заяви зупиняє дію правового акта.
Відповідно до ст..12 Земельного кодексу України до повноважень міських рад у галузі земельних відносин на території міст, зокрема, належить: розпорядження землями територіальних громад, надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього кодексу.
Відповідно до ст..59 Закону України «Про місцеве самоврядування» виконавчий комітет сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради в межах своїх повноважень приймає рішення.
Відповідно, спірне рішення було прийнято Сімферопольською міською радою в межах своєї компетенції у спосіб та у формі, встановлених вимогами чинного законодавства.
Оскільки спірна земельна ділянка була надана саме для будівництва зупинки громадського транспорту з тимчасовою спорудою – торговим павільйоном, то дотримання норм Закону України «Про планування і забудову територій» та інших нормативно – правових актів, що регулюють будівництво, є необхідним під час прийняття відповідного рішення місцевою радою про надання земельної ділянки для будівництва. Тому суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Правові та організаційні основи планування, забудови та іншого використання територій встановлені Законом України «Про планування і забудову територій» від 20.04.2000р. Останній також спрямований на забезпечення сталого розвитку населених пунктів з урахуванням громадських і приватних інтересів.
Відповідно до ст..1 Закону України «Про планування і забудову територій» регіональні правила забудови - нормативно-правовий акт, яким встановлюється загальний для територій і населених пунктів області, Автономної Республіки Крим (крім міст Києва та Севастополя, міст республіканського значення Автономної Республіки Крим, міст обласного значення) порядок планування, забудови та іншого використання територій і окремих земельних ділянок.
Згідно до ст..21 Закону України «Про планування і забудову територій» регіональні правила забудови розробляються на основі типових регіональних правил забудови, затверджених спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади з питань архітектури та містобудування.
Регіональні правила забудови після їх погодження з відповідними органами містобудування та архітектури, охорони культурної спадщини, земельних ресурсів, природоохоронними, санітарно-епідеміологічними органами затверджуються відповідно Верховною Радою Автономної Республіки Крим, обласними радами. Затверджені регіональні правила забудови підлягають оприлюдненню через регіональні засоби масової інформації.
Регіональні правила забудови є обов'язковими для суб'єктів містобудування на території відповідного регіону, за винятком населених пунктів, для яких рішенням сільських, селищних, міських рад затверджені місцеві правила забудови цих населених пунктів відповідно до статті 22 цього Закону.
Постановою Верховної ради АР Крим від 18.09.2002р. №241-3/02 були затверджені Регіональні правила забудови і використання територій в АР Крим. Відповідно до п.1 Розділу 5 Регіональних правил забудови і використання територій в АР Крим, право на будівництво або розміщення даних об’єктів мають всі підприємства, організації і установи, фізичні особи, які мають статус підприємця, при наявності ліцензії на відповідний вид діяльності згідно до статутних документів.
Регулювання земельних відносин між юридичними (фізичними) особами і органом місцевого самоврядування при будівництві або розміщенні об’єктів торгівлі, обслуговування, автосервісу та реклами здійснюються у відповідності до законодавства України та нормативно – правових актів АР Крим.
Узгодження будівництва або розміщення тимчасових об’єктів, малих архітектурних форм для здійснення підприємницької діяльності, реклами проводиться головним архітектором міста (району) у відповідності до комплексних схем розміщення об’єктів торгівлі та обслуговування, реклами.
Комплексні схеми розміщення об’єктів торгівлі та обслуговування, реклами і зміни до них узгоджуються місцевими органами земельних ресурсів, санітарно – епідеміологічної служби, пожежного нагляду, комунальними і інженерними службами міста (району), ДАЇ, регіональними органами з охорони природи, з охорони культурної спадщини, Республіканським комітетом АР Крим з торгівлі, громадського харчування та побутового обслуговування, у разі необхідності направляються на держекспертизу в Республіканський комітет АР Крим по земельним ресурсам.
Узгоджена схема в обов’язковому порядку розглядається міською (районною) містобудівною радою, Республіканською містобудівною радою Міністерства будівельної політики і архітектури АР Крим і затверджується органом місцевого самоврядування.
Як було встановлено судом, у м.Сімферополі комплексні схеми розміщення об’єктів торгівлі та обслуговування не розроблялись та не затверджувались.
Відповідно до ст..26 Закону України «Про планування і забудову територій» у разі відсутності місцевих правил забудови для будівництва окремого об'єкта містобудування на території кварталу існуючої забудови розробляється містобудівне обгрунтування розташування об'єкта містобудування в цьому кварталі.
Містобудівне обгрунтування повинно містити текстові та графічні матеріали, розрахунки щодо можливості розташування об'єкта містобудування в кварталі та його параметрів з урахуванням державних будівельних норм.
Відповідно до п.1.2 Розділу 4 Регіональних правил забудови і використання територій в АР Крим встановлення можливості розміщення будівництва входить до компетенції місцевого органу містобудування і архітектури на підставі місцевих правил використання і забудови територій населеного пункту, а в разі їх відсутності – у відповідності до містобудівної документації (генплану, проекту забудови або реконструкції кварталів, мікрорайонів).
Згідно до п.1.4 Розділу 4 вказаних Регіональних правил, у разі розміщення об’єктів в умовах існуючої забудови або на вільній від неї площадці при відсутності місцевих правил забудови або затвердженої містобудівної документації замовником виконується містобудівне обгрунтування, яке може бути сумісне з ескізним проектом.
Необхідність розробки, мета містобудівного обгрунтування, відповідні обсяги його матеріалів визначаються місцевим спеціально уповноваженим органом з питань містобудівництва та архітектури або замовником по узгодженню з відповідним органом містобудування і архітектури.
Пункт 1.5 Розділу 4 вказаних Регіональних правил визначає, що рішення на будівництво об’єкту приймається міською радою ( за виключенням міст районного значення) або у разі делегування повноважень його виконавчий орган, райдержадміністрація. Рішення приймається на підставі висновку органів: архітектури, земельних ресурсів, санітарно – епідеміологічної служби, пожежного нагляду, природо охорони, охорони пам’ятників культурної спадщини, служби автомобільних доріг в АР Крим (для об’єктів, які знаходяться на землях дорожнього господарства), а при необхідності – інших підприємств, організацій та установ, визначаючих умови відводу земельної ділянки і інженерного забезпечення розміщуємого об’єкту.
Наказом Державного комітету України по житлово – комунальному господарству від 15.05.1995р. за №21 були затверджені Правила розміщення та обладнання зупинок міського електро- та автомобільного транспорту.
Згідно до п.4.2 Правил на посадочних площадках не повинно бути зелених насаджень, кіосків, рекламоносіїв та інших об'єктів і споруд (крім кіосків для продажу проїзних квитків та лав з навісом або павільйонів для пасажирів, які б спричинювали перешкоди нормальному функціонуванню зупинки. Винятком є посадочні площадки, які улаштовуються на існуючих тротуарах або розподілювальних смугах між ними та проїзною частиною, де вже ростуть дерева.
Пункт 4.19 Правил визначає, що розміщення споруд побутово-торговельного призначення і рекламоносіїв поблизу зупинок міського транспорту слід здійснювати відповідно до Єдиних правил ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правил користування ними та охорони, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 30 березня 1994 р. N 198.
Пунктом 27 Єдиних правил ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правил користування ними та охорони встановлено, що малі архітектурні форми не повинні мати заглиблені в грунт фундаменти і не перевищувати за висотою 4 метрів. У населених пунктах малі архітектурні форми (крім кіосків для продажу проїзних квитків на зупинках громадського транспорту) розміщуються за межею тротуару, пішохідних доріжок, але й на відстані не менше ніж 1 метр, але не ближче ніж 5 метрів до проїзної частини доріг і вулиць.
Згідно до п.35 Єдиних правил ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правил користування ними та охорони, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 30 березня 1994 р. N 198 забороняється розміщувати малі архітектурні форми, зокрема, на зупинці громадського транспорту на відстані ближче ніж 20 метрів в обидва боки по тротуару від установленого дорожнього знака, що її позначає (крім малих архітектурних форм, зблокованих з кіосками для продажу проїзних квитків).
Враховуючи вищенаведені норм чинного законодавства, суд доходить висновку, що рішення Сімферопольської міської ради №288 від 25.05.2004р. було прийнято Сімферопольською міською радою із порушенням вимог чинного законодавства, зокрема нормативно – правових актів, наведених вище.
За викладених обставин суд доходить висновку про необгрунтованість позовних вимог позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд –
ВИРІШИВ:
У задоволенні позову відмовити.
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим Іллічов М.М.