АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 11-сс/793/238/13

Головуючий по 1 інстанції

Категорія: ст. 163 КПК України

ОСОБА_1

Доповідач в апеляційній інстанції

ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

          "09" липня 2013 р. Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючого судді Безверхого І.В.,

суддів Демиденка А.І., Літвінцева В.М.,

при секретарі Шамовій Ю.О.,

з участю: прокурорів: Вітер Л.В., Луговського І.С.,

представників ТОВ «Щ.І Т»: ОСОБА_3, ОСОБА_4,

апелянта - директора ТОВ «Щ.І Т» ОСОБА_5,

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси матеріали справи за апеляцією директора ТОВ «Щ.І Т» ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси від 26.06.2013 року про тимчасовий доступ до речей, -

в с т а н о в и л а :

Ухвалою слідчого судді Соснівського райсуду м. Черкаси від 26.06.2013 року було задоволено клопотання слідчого СВ Придніпровського РВ УМВС України в Черкаській області ОСОБА_6, погоджене старшим прокурором прокуратури м. Черкаси ОСОБА_7 про тимчасовий доступ з можливістю вилучення бухгалтерської документації, а також комп”ютерної техніки ТОВ «Щ.І Т».

На вищезазначену ухвалу слідчого судді директором ТОВ «Щ.І Т» ОСОБА_5 подана апеляційна скарга, в якій він просить дану ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову, якою відмовити у задоволенні клопотання слідчого про здійснення тимчасового доступу до бухгалтерської документації, а також комп”ютерної техніки ТОВ «Щ.І Т» з можливістю їх вилучення.

В обґрунтування своїх вимог апелянт вказує, що під час винесення ухвали слідчим суддею були порушені процесуальні норми чинного кримінально-процесуального законодавства. Зокрема, апелянт зазначає в апеляції, що представника ТОВ «Щ.І Т» не викликали до суду на розгляд клопотання про тимчасовий доступ до речей, обмеживши таким чином доступ до правосуддя і можливість безпосередньо надавати свої докази та доводити перед судом їх переконливість для спростування доводів, викладених в клопотанні слідчого. Апелянт вважає, що приймаючи до уваги попередню правову кваліфікацію кримінального правопрорушення, а саме ч.1 ст. 213 КК України об”єктивна сторона якого виражається у здійсненні операцій з брухтом кольорових і чорних металів без державної реєстрації або без спеціального дозволу (ліцензії), одержання якого передбачено законодавством, наданні приміщень та споруд для розташування незаконних пунктів прийому, схову та збуту металобрухту, організації незаконних пунктів прийому, схову та збуту металобрухту ТОВ «Щ.І Т» не вбачає, щоб бухгалтерські документи та комп”ютерна техніка самі по собі або в сукупності з іншими речами і документами кримінального провадження, у зв”язку з яким подається клопотання, мали суттєве значення для встановлення важливих обставин у даному кримінальному провадженні.

Також апелянт зазначає, що беручи до уваги зміст положень ч.1 ст. 86, ч.ч. 2 та 3 ст. 93 КПК України, застосування стороною кримінального провадження такого способу збирання доказів як вилучення речей чи документів (ч.7 ст. 163 КПК) під час отримання доступу до речей і документів може здійснюватися у випадках, якщо: 1) особа, у володінні якої знаходяться речі або документи, не бажає добровільно передати їх стороні кримінального провадження або є підстави вважати, що вона не здійснить таку передачу добровільно, після отримання відповідного запиту чи намагатиметься змінити, або знищити відповідні речі або документи; 2) речі та документи, згідно зі ст. 162 КПК містять охоронювану законом таємницю і таке вилучення необхідне для досягнення мети застосування цього заходу забезпечення. В інших випадках сторона кримінального провадження може витребувати та отримати речі, або документи за умови їх добровільного надання володільцем без застосування процедури, передбаченої главою 15 КПК. Але, з моменту відкриття кримінального провадження до ТОВ «Щ.І Т» не надходило жодних запитів щодо надання документального підтвердження законності ведення підприємницької діяльності по прийманню металобрухту. В разі надходження таких запитів ТОВ «Щ.І Т» надав би їх в добровільному порядку. Таким чином, апелянт вважає, що при постановленні оскаржуваної ухвали слідчим суддею дане питання було розглянуто однобічно, без з”ясування всіх фактів, які мають істотне значення для прийняття законного рішення по справі, без витребування в рамках кримінального процесуального закону належних доказів, а тому на думку апелянта оскаржувана ухвала прийнята слідчим суддею з грубим порушенням норм матеріального і процесуального права, а тому, як на його думку, є незаконною та підлягає скасуванню з постановленням нової.

Заслухавши суддю-доповідача, прокурорів, які заперечили проти задоволення апеляційної скарги і вважали ухвалу слідчого судді законною та обгрунтованою, вислухавши пояснення представників ТОВ «Щ.І Т» та апелянта – директора ТОВ «Щ.І Т» ОСОБА_5, підтримавших подану апелянтом апеляційну скаргу та перевіривши доводи вищезазначеної апеляційної скарги, дослідивши і вивчивши матеріали кримінального провадження та обміркувавши над доводами вищезазначеної апеляції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга директора ТОВ «Щ.І Т» підлягає до задоволення, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до ст. 160 КПК України, сторони кримінального провадження мають право звернутись до слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження із клопотанням про тимчасовий доступ до речей і документів.

Згідно з вимогами ч. 5 ст. 163 КПК України слідчий суддя, суд постановляє ухвалу про надання тимчасового доступу до речей і документів, якщо сторона кримінального провадження у своєму клопотанні доведе наявність достатніх підстав вважати, що ці речі або документи: 1) перебувають або можуть перебувати у володінні відповідної фізичної або юридичної особи; 2) самі по собі або в сукупності з іншими речами і документами кримінального провадження, у зв”язку з яким подається клопотання, мають суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні; 3) не становлять собою, або не включають речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю.

Крім того, ст. 162 КПК України передбачений перелік речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю, зокрема до них віднесено: конфіденційну інформацію в тому числі і таку, що містить комерційну таємницю, а також і відомості, які можуть становити банківську таємницю.

Відповідно до вимог ст. 164 КПК України, в ухвалі слідчого судді, суду про тимчасовий доступ до речей і документів повинні бути зазначені: прізвище, ім”я, по-батькові особи, якій надається право тимчасового доступу до речей і документів; дата постановлення ухвали; положення закону на підставі якого постановлено ухвалу; прізвище, ім”я, по-батькові фізичної особи або найменування юридичної особи, які мають надати тимчасовий доступ до речей і документів; назва, опис, інші відомості, які дають можливість визначити речі і документи, до яких повинен бути наданий тимчасовий доступ; розпорядження надати тимчасовий доступ до речей і документів зазначеній в ухвалі особі та надати їй можливість вилучити зазначені речі і документи, якщо відповідне рішення було прийнято слідчим суддею, судом; строк дії ухвали, який не може перевищувати одного місяця з дня постановлення ухвали; положення закону, які передбачають наслідки невиконання ухвали слідчого судді, суду.

Однак слідчим суддею при винесенні оскаржуваної ухвали про тимчасовий доступ до речей і документів, вказаних вимог кримінально-процесуального закону дотримано не було. Зокрема, в ухвалі слідчого судді відсутні посилання на доводи та докази слідчого про те, що потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи ТОВ «Щ.І Т»; опис обставин, що дають підстави вважати про існування реальної загрози зміни або знищення відповідних документів та речей; обґрунтування підстав вважати, що відповідні документи та речі самі по собі або в сукупності з іншими речами і документами кримінального провадження, у зв”язку з яким подається клопотання, мають суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні та разом з тим, не становлять собою або не включають речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю.

Зокрема, із клопотання слідчого про тимчасовий доступ до речей від 25.06.2013 року вбачається, що 26.04.2013 року відомості про кримінальне правопорушення були внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12013250050001321 за попередньою правовою кваліфікацією за ст. 213 ч.1 КК України. Потім, в клопотанні слідчого зазначено, що „...в ході розслідування було отримано оперативну інформацію про те, що службовими особами ТОВ «Щ.І Т» використовуються комп”ютери, на яких міститься неліцензійне програмне забезпечення, у зв”язку чим виникла необхідність отримання тимчасового доступу до речей з можливістю їх вилучення для проведення відповідних експертиз...”

Але, п.2 ч.2 ст. 160 КПК України передбачено, що у клопотання слідчого про тимчасовий доступ до речей і документів зазначається і правова кваліфікація кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність. В клопотанні же слідчого правова кваліфікація кримінального правопорушення вказана за ч.1 ст. 213 КК України (порушення порядку здійснення операцій з металобрухтом), що не передбачає використання комп”ютерів, на яких міститься неліцензійне програмне забезпечення, як зазначено також у вищезазначеному клопотанні слідчого. Тобто, інша правова кваліфікація кримінального правопорушення у вищезазначеному клопотанні слідчого відсутня.

А тому колегія суддів вважає, що в даному випадку відсутні обґрунтовані підстави для надання доступу з можливістю вилучення бухгалтерської документації, а також комп”ютерної техніки ТОВ «Щ.І Т».

Крім цього, відповідно до ч. 7 ст. 163 КПК України, слідчий суддя, суд в ухвалі про надання тимчасового доступу до речей і документів може дати розпорядження про надання можливості вилучення речей і документів, якщо сторона кримінального провадження доведе наявність достатніх підстав вважати, що без такого вилучення існує реальна загроза зміни або знищення речей чи документів, або таке вилучення необхідне для досягнення мети отримання доступу до речей і документів.

Як вбачається з оскаржуваної ухвали, слідчий суддя, при прийнятті рішення про надання дозволу на тимчасовий доступ до бухгалтерської документації та комп”ютерної техніки ТОВ «Щ.І Т» з можливістю їх вилучення, не врахував положення вищенаведених норм процесуального закону.

В зв”язку з викладеним, колегія суддів вважає, що викладені в апеляції доводи директора ТОВ «Щ.І Т» ОСОБА_5 про необґрунтованість винесеного рішення слідчого судді є вмотивованими і підлягають до задоволення, а оскаржувана ухвала слідчого судді підлягає до скасування з постановленням нової, відповідно до вимог п.2 ч.3 ст. 407 КПК України, якою необхідно відмовити в задоволенні клопотання слідчого СВ Придніпровського РВ УМВС України в Черкаській області ОСОБА_6, погодженого старшим прокурором прокуратури м. Черкаси ОСОБА_7, про тимчасовий доступ з можливістю вилучення бухгалтерської документації, а також комп”ютерної техніки ТОВ «Щ.І Т» з підстав вищезазначених в даній ухвалі апеляційного суду.

Керуючись ст. ст. 309, 404, 405, 407, 418, 376 ч.2, 422 КПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу директора ТОВ «Щ.І Т» ОСОБА_5 - задовольнити.

Ухвалу слідчого судді Соснівського районного суду м. Черкаси від 26 червня 2013 року про задоволення клопотання слідчого СВ Придніпровського РВ УМВС України в Черкаській області ОСОБА_6, погодженого старшим прокурором прокуратури м. Черкаси ОСОБА_7, про тимчасовий доступ з можливістю вилучення бухгалтерської документації, а також комп”ютерної техніки ТОВ «Щ.І Т», - скасувати.

Постановити нову ухвалу, якою відмовити в задоволенні клопотання слідчого СВ Придніпровського РВ УМВС України в Черкаській області ОСОБА_6, погодженого старшим прокурором прокуратури м. Черкаси ОСОБА_7, про тимчасовий доступ з можливістю вилучення бухгалтерської документації, а також комп”ютерної техніки ТОВ «Щ.І Т».

Роз”яснити органу досудового слідства, що в разі усунення вищезазначених в ухвалі недоліків подання, останній не позбавлений можливості повторного звернення до суду з цього приводу.

Головуючий

Судді