АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 607/12410/13-кГоловуючий у 1-й інстанції Холява О.І.

Провадження № 11-сс/789/114/13 Доповідач - Лекан І.Є.

Категорія - відмова в застосуванні

домаш. арешту

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 липня 2013 р. Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Тернопільської області в складі:

головуючої Лекан І.Є.

суддів Демченко О. В., Стадника О. Б.,

при секретарі Нищому О.Т.

за участю прокурора Івасик Н.Є.

підозрюваного ОСОБА_1

захисника-адвоката ОСОБА_2

із застосуванням технічного комплексу «Оберіг»,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Тернополі матеріали кримінального провадження за апеляцією старшого прокурора прокуратури міста Тернополя на ухвалу слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду від 15 липня 2013 року про відмову у застосуванні запобіжного заходу-домашнього арешту щодо підозрюваного ОСОБА_1,-

встановила:

ухвалою слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду від 15 липня 2013 року у задоволенні клопотання начальника відділення СВ ТМВ УМВС України в Тернопільській області ОСОБА_3 про обрання запобіжного заходу домашнього арешту стосовно підозрюваного ОСОБА_1 відмовлено.

Слідчий суддя обґрунтував своє рішення тим, що прокурором ні в клопотанні, ні в судовому засіданні не наведено ризиків, передбачених ст. 177 КПК України та не мотивовано недостатність застосування більш м’яких запобіжних заходів.

В апеляції прокурор просить скасувати ухвалу слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду 15 липня 2013 року та постановити нову ухвалу, якою задовольнити клопотання начальника відділення СВ ТМВ УМВС України в Тернопільській області та застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту цілодобово, посилаючись на те, що ОСОБА_1 вчинив умисний тяжкий злочин, за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п’яти до восьми років, у вчиненні якого він обґрунтовано підозрюється, термін покарання за вчинений ним злочин починається відразу з реального позбавлення волі, тому існує ризик переховування його від органів досудового розслідування з метою уникнення кримінальної відповідальності, що в подальшому призведе до затягування досудового розслідування чи судового розгляду, а тому застосування менш суворих запобіжних заходів не буде достатнім для запобігання вищевказаному ризику та забезпечення належної поведінки.

Заслухавши суддю-доповідача, в дебатах: прокурора, який підтримав подану апеляцію, з мотивів викладених у ній, просить її задовольнити, підозрюваного ОСОБА_1, захисника-адвоката ОСОБА_2, які вважають, що ухвала слідчого судді є законною та обґрунтованою, просять її залишити без змін, дослідивши матеріали та доводи апеляції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляцію прокурора слід залишити без задоволення з таких підстав.

Здійснюється розслідування кримінального провадження №12013210010000589, розпочатого 14 лютого 2013 року, за ознаками складу злочину, передбаченого ч.1 ст. 121 КК України, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1, який близько 17 год. 18 червня 2012 року перебуваючи в дворі будинку № 16 по вул. Вояків Дивізії Галичина в місті Тернополі, заподіяв тяжкі тілесні ушкодження потерпілому ОСОБА_4.

10 липня 2013 року ОСОБА_1 повідомлено про підозру у скоєнні злочину, передбаченого ч.1 ст. 121 КК України.

Звертаючись з клопотанням про застосування до ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту начальник відділення СВ Тернопільського МВ УМВС України в Тернопільській області за погодженням з прокурором, відповідно до п. 5, 6 ч.1 ст. 184 КПК України зобов’язані були належним чином викласти ті обставини, які дають підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_1 переховуватиметься від органів досудового розслідування або суду, незаконними засобами впливатиме на свідків та інших учасників кримінального провадження або протиправно перешкоджатиме кримінальному провадженню іншим чином.

Зазначені обставини повинні бути встановлені під час досудового розслідування та судового розгляду клопотання, підтверджуватись показаннями свідків, документами, іншими матеріалами. Інформація про це має відображатися у тексті клопотання.

Крім того, клопотання повинно містити обґрунтування неможливості запобігання ризику або ризикам, зазначеним у ньому, шляхом застосування більш м’яких запобіжних заходів.

Однак, у клопотанні слідчим, прокурором визначених законом достатніх підстав для застосування до ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту не наведено, а посилання тільки на те, що він можливо буде переховуватись, незаконно впливати на свідків та інших учасників кримінального провадження, є недостатнім.

Колегія суддів вважає, що слідчий суддя, розглядаючи вказане клопотання вірно взяв до уваги молодий вік підозрюваного, позитивну характеристику, наявність постійного місця проживання та праці, те, що він є утриманцем малолітнього сина, відсутність у нього судимостей.

Нових ризиків, а також будь-яких характеризуючих відомостей про особу, які б давали підстави для застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту прокурором в апеляційній інстанції не наведено.

Тому, колегія суддів вважає ухвалу слідчого судді законною та обґрунтованою і не знаходить підстав для задоволення апеляції прокурора.

          На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 177, 178, 184, 404, 405, 422 КПК України, колегія суддів,-          

У Х В А Л И Л А:

          Апеляцію старшого прокурора прокуратури міста Тернополя залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду від 15 липня 2013 року про відмову у застосуванні запобіжного заходу-домашнього арешту щодо підозрюваного ОСОБА_1 - без змін.

Головуючий - підпис

Судді - два підписи

З оригіналом згідно:

Суддя апеляційного суду

Тернопільської області

ОСОБА_5