справа № 208/1293/13-ц

№ провадження 2/208/903/13

РІШЕННЯ

Іменем України

28 лютого 2013 р. м. Дніпродзержинськ

Заводський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді - Ричка С.О.

при секретарі - Щербацевич Д.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Заводського районного суду м. Дніпродзержинська цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ПП «Вогник» в особі директора ОСОБА_2 та ОСОБА_3, треті особи Управління головного архітектору міста Дніпродзержинська та ОКП «Дніпродзержинське БТІ» про визнання права власності на нерухоме майно, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Заводського районного суду з позовною заявою до відповідачів, в якому просить суд визнати право власності на торговий павільйон, загальною площею 67,4 кв.м., до складу якого входить; торговий зал - 65,5 м.кв., санвузол - 1,9 кв.м., площа настройки - 79,9 кв.м., який розташований по АДРЕСА_1, згодом доповнив свої позовні вимоги, просив суд відповідну організацію надати торговельному павільйону окрему адресу, для можливості укладання самостійного договору оренди земельної ділянки, в обґрунтування своїх вимог зазначив, що починаючи з 2004 року по теперішній час позивач разом з відповідачами збирали дозвільну документацію для оформлення технічної документації для можливості будівництва та оформлення договору оренди земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 для комерційної діяльності. Відповідно до рішення Дніпродзержинської міської ради від 23.12.2004 року № 467-17/ІУ було укладено договір оренди земельної ділянки, державна реєстрація від 17.02.2005 р. № 02043, загальною площею 0,2704 га. В 2011 році відповідачами було замовлено робочий проект торгового павільйону по АДРЕСА_1, але до кінця проект доведено не було у зв'язку з відсутністю коштів. 27 червня 2012 року відповідачі звернулись до позивача з пропозицією інвестування коштів в будівництво торгового павільйону по АДРЕСА_1. В той же день 27.06.2012 року між позивачем та відповідачами було укладено договір про спільну діяльність, відповідно до якого кожен з учасників договору вніс по 30000,00 грн. (тридцять тисяч гривень 00 коп.) для завершення споруди торгового павільйону, що розташований за адресою АДРЕСА_1 та одержання у власність зазначеного об'єкту. Цей договір було завірено ОСОБА_4 приватним нотаріусом Дніпродзержинського міського нотаріального округу та зареєстрований в реєстрі за № 736. Згідно п.2 договору про спільну діяльність позивач та відповідачі повинні були внести початкову суму для завершення будівництва торгового павільйону та одержання у власність цього об'єкту в розмірі по 30000,00 грн. (тридцять тисяч гривень 00 коп.) На сьогоднішній день позивач та відповідачі цей пункт договору виконали, але в подальшому усі будівельні роботи, придбання будівельних матеріалів, замовлення всієї технічної документації (розрахунків, висновків) проводилось лише за рахунок позивача. Затрати перевищили внесок в спільну діяльність, позивач вклав, ще додатково 36297,00грн. (тридцять шість тисяч двісті дев'яносто сім гривень 00 коп.) в будівництво торгового павільйону та провів будівельні роботи по будівництву торгового павільйону, що підтверджується доданими квитанціями до матеріалів справи. Крім цього лише позивача, як власника було притягнено 11.01.2013р. до адміністративної відповідальності за порушення Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» відповідно до акту перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності будівних норм, державних стандартів і правил, копії акту та протоколу додані до матеріалів справи, що підтверджує, той факт що окрім коштів для спільної діяльності відповідачі ніякої участі у будівництві не приймали. Відповідно технічного висновку Державного проектного інституту «Дніпродзержинськцивільпроект» (ліцензія АВ № 555766 від 19.10.2010р) про наслідки обстеження будівельних конструкції та можливості подальшої експлуатації торгового павільйону самовільно збудованого торгового павільйону, розташованого по АДРЕСА_1, в конструкції фундаменту, внутрішніх, зовнішніх стін, перекриття, покриття та покрівлі, а також у вузлах їх з'єднання небезпечні пошкодження та деформації відсутні, конструкції знаходяться у задовільному стані, що відповідає категорії К-ІІ, за технічними характеристиками відносяться до ІІІ ступеню капітальності та ІІІ ступеню по пожежній безпеці, будівництво виконано без порушення діючих будівельних норм та правил, конструкції придатні для подальшої небезпечної багаторічної експлуатації. Склад та планування приміщення дозволяє розмістити в них у відповідність до вимог діючих нормативних документів торговельний павільйон, тому спеціалісти Державного проектного інституту «Дніпродзержинськцивільпроект» вважають можливим подальшу безпечну експлуатацію в конструктивному відношенні торгового павільйону за вищевказаною адресою. Після закінчення будівництва торгового павільйону, позивач звернувся до відповідачів з пропозицією, щодо визначення права власності на торговий павільйон, який розташований по АДРЕСА_1, оскільки згідно п.1 договору спільної діяльності учасники договору повинні одержати у власність зазначений об'єкт, після проведення переговорів між позивачем та відповідачами, відповідачі не зважаючи на те, що позивачем було проведено будівництво з додатковими затратами. відмовилися передати йому у власність торговий павільйон з літнім майданчиком, який розташований по АДРЕСА_1. Хоча на цей об'єкт нерухомості ніхто з третіх осіб не претендує і ніхто не пред'являє вимог на визнання права власності. В зв'язку з цим позивач вимушений звернутися з позовом до суду про визнання права власності на торговий павільйон який розташований по АДРЕСА_1, загальною площею 67,4 кв.м., на земельній ділянці площею настройки 79,9 кв.м., з подальшою реєстрацією у відповідних державних реєстраційних органах та отримання окремої адреси на цей об'єкт нерухомого майна.

Позивач в судове засідання не з'явився, але надав до суду заяву в якій просить позовні вимоги задовольнити у повному обсязі, та розглянути справу без його участі та не заперечував проти розгляду справи без участі відповідача при заочному розгляду справи та без застосування технічних засобів.

В судове засідання відповідачі не з'явилися, але надали до суду заяви в якій просили суд розглянути справу без їх участі та не заперечували проти задоволення позовних вимог.

Представники третіх осіб, які не заявлять самостійних вимог, що до предмету позову, заперечували проти задоволення позовних вимог, просили розглянути справу без їх участі, на підставі наданих доказів.

В зв'язку з неявкою в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється на підставі ч.2 ст.197 Цивільного процесуального кодексу України.

Судом досліджені докази по справі:

- досліджені письмові докази по справі шляхом оголошення їх у судовому засіданні.

Вивчивши письмові докази та матеріали справи, з'ясувавши обставини справи та дослідивши їх доказами, суд вважає, позов таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено в судовому засіданні починаючи з 2004 року по теперішній час позивач разом з відповідачами збирали дозвільну документацію для оформлення технічної документації для можливості будівництва та оформлення договору оренди земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 для комерційної діяльності.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до рішення Дніпродзержинської міської ради від 23.12.2004 року № 467-17/ІУ було укладено договір оренди земельної ділянки, державна реєстрація від 17.02.2005 р. № 02043, загальною площею 0,2704 га.

З матеріалів справи вбачається, що в 2011 році відповідачами було замовлено робочий проект торгового павільйону по АДРЕСА_1, але до кінця проект доведено не було у зв'язку з відсутністю коштів.

В судовому засіданні встановлено, що в 27 червня 2012 року відповідачі звернулись до позивача з пропозицією інвестування коштів в будівництво торгового павільйону по АДРЕСА_1. В той же день 27.06.2012 року між позивачем та відповідачами було укладено договір про спільну діяльність, відповідно до якого кожен з учасників договору вніс по 30000,00 грн. (тридцять тисяч гривень 00 коп.) для завершення споруди торгового павільйону, що розташований за адресою АДРЕСА_1 та одержання у власність зазначеного об'єкту. Цей договір було завірено ОСОБА_4 приватним нотаріусом Дніпродзержинського міського нотаріального округу та зареєстрований в реєстрі за № 736.

Як встановлено в судовому засіданні згідно п.2 договору про спільну діяльність позивач та відповідачі повинні були внести початкову суму для завершення будівництва торгового павільйону та одержання у власність цього об'єкту в розмірі по 30000,00 грн. (тридцять тисяч гривень 00 коп.) На сьогоднішній день позивач та відповідачі цей пункт договору виконали, але в подальшому усі будівельні роботи, придбання будівельних матеріалів, замовлення всієї технічної документації (розрахунків, висновків) проводилось лише за рахунок позивача. Затрати перевищили внесок в спільну діяльність, позивач вклав, ще додатково 36297,00грн. (тридцять шість тисяч двісті дев'яносто сім гривень 00 коп.) в будівництво торгового павільйону та провів будівельні роботи по будівництву торгового павільйону.

Як вбачається з матеріалів справи позивача, як власника було притягнено 11.01.2013р. до адміністративної відповідальності за порушення Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» відповідно до акту перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності будівних норм, державних стандартів і правил, копії акту та протоколу додані до матеріалів справи, що підтверджує, той факт що окрім коштів для спільної діяльності відповідачі ніякої участі у будівництві не приймали.

В судовому засіданні встановлено, що позивач звернувся до відповідачів, щодо передачі йому права власності на торговий павільйон з літнім майданчиком, який розташований по АДРЕСА_1, оскільки згідно договору інвестування, відповідачі повинні передати у власність позивачу це нерухоме майно, але відповідачі відмовилися передати у власність позивачу торговий павільйон з літнім майданчиком, в зв'язку з цим позивач вимушений звернутися з цим позовом за захистом своїх прав та інтересів.

Відповідно до ч.1, ч.3, ч.4 ст. 376 ЦК України, житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.

Право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.

Так, в судовому засіданні встановлено, що згідно до технічного висновку Державного проектного інституту «Дніпродзержинськцивільпроект» (ліцензія АВ № 555766 від 19.10.2010р) про наслідки обстеження будівельних конструкції та можливості подальшої експлуатації торгового павільйону самовільно збудованого торгового павільйону, розташованого по АДРЕСА_1, в конструкції фундаменту, внутрішніх, зовнішніх стін, перекриття, покриття та покрівлі, а також у вузлах їх з'єднання небезпечні пошкодження та деформації відсутні, конструкції знаходяться у задовільному стані, що відповідає категорії К-ІІ, за технічними характеристиками відносяться до ІІІ ступеню капітальності та ІІІ ступеню по пожежній безпеці, будівництво виконано без порушення діючих будівельних норм та правил, конструкції придатні для подальшої небезпечної багаторічної експлуатації. Склад та планування приміщення дозволяє розмістити в них у відповідність до вимог діючих нормативних документів торговельний павільйон, тому спеціалісти Державного проектного інституту «Дніпродзержинськцивільпроект» вважають можливим подальшу безпечну експлуатацію в конструктивному відношенні торгового павільйону за вищевказаною адресою.

Судом також встановлено, що відповідач, при здійсненні будування, користувався належним його правом, що передбачено ст. 317 ЦК України, а саме власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном, а також ст. 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Відповідно до вимог ст. 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Згідно ч. 1 ст. 16 ЦК України, кожна особа може звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права ти інтересу.

Згідно ч. 2 ст. 16 ЦК України, способами захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права тощо.

Відповідно до вимог ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно ст. 392 ЦК України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

У відповідності до ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів, право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно до ст. 331 ЦК України право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинку, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна).

Згідно зі ст. 376 ЦК України, право власності на самочинну забудову може бути визнано за рішенням суду за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці за умовами надання земельної ділянці у встановленому законом порядку.

Враховуючи наведене суд вважає, що позов слід задовольнити повністю.

Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 317, 319, 331, 334, 370 376, 383 ЦК України, ст.ст. ст.ст. 10, 57, 60, 209, 212, 213, 214, 215, 218 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ПП «Вогник» в особі директора ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про визнання права власності на нерухоме майно - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 (ІН № НОМЕР_1) право власності торговий павільйон, загальною площею 67,4 кв.м., до складу якого входить; торговий зал - 65,5 м.кв., санвузол - 1,9 кв.м., площа настройки - 79,9 кв.м., який розташований по АДРЕСА_1, з подальшою реєстрацією у відповідних органах державної реєстрації та отриманням окремої юридичної адреси на торговий павільйон.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Дніпропетровської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний термін скарги про апеляційне оскарження, або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України з дня його проголошення.

Суддя Ричка С. О.