АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 33/793/139/13 Головуючий по 1 інстанції
Категорія: ч.1 ст.130 КУпАП Скляренко В.М.
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
"05" липня 2013 р. . м. Черкаси
Суддя апеляційного суду Черкаської області Безверхий І.В. за участю апелянта ОСОБА_2 розглянувши матеріали адміністративної справи за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на постанову судді Придніпровського районного суду м. Черкаси від 31.05.2013 року, якою він притягнутий до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 130 КУпАП і на нього накладене стягнення у вигляді штрафу в сумі 2.550 грн., -
в с т а н о в и в :
Постановою судді Придніпровського районного суду м. Черкаси від 31.05.2013 року
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1
року народження, працюючий доцентом
ЧІБСУБС НБУ, проживаючий за адресою:
АДРЕСА_1,
визнаний винним та його притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП з накладенням на нього адміністративного стягнення у виді штрафу в сумі 2.550 гривень.
Згідно з матеріалами справи ОСОБА_2 притягнутий до адміністративної відповідальності за те, що він, нібито 03.03.2013 року о 09 годині 10 хвилин керував автомобілем „Део", д.н.з.: НОМЕР_1 по вул. Хіміків - Сурікова в м. Черкаси з явними ознаками алкогольного сп"яніння, від проходження медичного огляду на стан сп"яніння відмовився при свідках, чим порушив п.2.5. ПДР України.
Не погоджуючись з вказаною постановою судді місцевого суду ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просив оскаржувану постанову скасувати у зв"язку з порушенням судом першої інстанції вимог чинного законодавства, а провадження у справі закрити у зв"язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
В апеляції зазначив, що під час ухвалення постанови, суддя суду першої інстанції не врахувала: його пояснення, що працівники ДАІ ввели його в оману, що з метою економії часу можливо відмовитись від проходження медичного огляду на предмет виявлення алкогольного чи іншого сп"яніння; медичний висновок від 03.03.2013 року про те, що він - ОСОБА_2 під час керування транспортним засобом перебував у тверезому стані; не викликала та не допитала як свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4, які зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення як свідки правопорушення, яких насправді під час складання вищезазначеного протоколу, на місці не було. Також під час ухвалення оскаржуваної постанови, суддя не врахувала, що якби він дійсно керував автомобілем з явними ознаками алкогольного сп"яніння, як зазначено в протоколі, працівники ДАІ, на виконання вимог ст.266 КУпАП, відсторонили б його від керування транспортним засобом.
В судовому засіданні апеляційної інстанції ОСОБА_2 вимоги, викладені в апеляції підтримав, просив їх задовольнити, оскаржувану постанову скасувати, провадження у справі закрити у зв"язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення та повідомив, що 03.03.2013 року приблизно о 09 годині 10 хвилин, коли він рухався в районі перехрестя проспекту Хіміків та вул. Сурікова в м. Черкаси, був зупинений працівниками ДАІ, які почали нарікати, що він був у нетверезому стані, але після пояснень, що він - ОСОБА_2 не може знаходитись у нетверезому стані, оскільки алкогольних напоїв не вживав, працівники ДАІ запропонували для уникнення зайвої колотнечі підписати протокол про відмову від проходження медичного освідування та зачекати їх на місті дві години, поки вони оформлять всі необхідні документи. Приблизно через 15 хвилин, як працівники ДАІ після складання протоколу поїхали у невідомому напрямку, і коли він після телефонного дзвінка знайомому, зрозумів що його ввели в оману, вирішив знайти цих працівників ДАІ і разом з ними поїхати до КЗ ЧОНД, щоб пройти медичне освідування на відсутність алкогольного сп"яніння. В пошуках працівників ДАІ він телефонував в чергову частину ДАІ м. Черкаси та шукав їх у місті, але не знайшовши, самостійно поїхав до КЗ ЧОНД, де пройшовши освідування, о 10 годині 45 хвилин отримав висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп"яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, в якому зазначено що у нього ознак сп"яніння не виявлено. Таким чином покладені в основу оскаржуваного судового рішення твердження, що 03.03.2013 року о 09 годині 10 хвилин він керував автомобілем з явними ознаками алкогольного сп"яніння у зв"язку з чим відмовився від проходження медичного огляду на стан сп"яніння, не відповідають реальній дійсності.
Вивчивши матеріали справи, вислухавши пояснення апелянта ОСОБА_2 та обміркувавши над доводами апеляції, вважаю, що вона підлягає до задоволення, виходячи з наступних підстав.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об"єктивне з"ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно з ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов"язаний з"ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом"якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з"ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до положень ч.7 ст.294 КУпАП, апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. При цьому він не обмежений її доводами, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, апеляційний суд може дослідити нові докази, які не досліджувалися раніше, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до місцевого суду або необґрунтованим відхилення їх місцевим судом та за наслідками розгляду апеляційної скарги має право зокрема скасувати постанову та прийняти нову, змінити постанову, або скасувати постанову та закрити провадження у справі.
Як було встановлено в судовому засіданні 03.03.2013 року працівниками ДІА відносно ОСОБА_2 було складено протокол про вчинення ним правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Постановою судді Придніпровського районного суду м. Черкаси від 31.05.2013 року ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та на нього накладено стягнення у виді штрафу в сумі 2.550 гривень.
Згідно з зазначеною постановою вина ОСОБА_2 у вчиненні правопорушення передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП підтверджується: протоколом про адміністративне правопорушення від 03.03.2013 року серії АГ2 №433926, рапортом сержанта міліції ІДПС ВДАІ Черкаського РВ Сторчеус В.В.; поясненнями свідків ОСОБА_3, ОСОБА_4
З таким висновком судді суду першої інстанції погодитись не можна, оскільки протокол про адміністративне правопорушення від 03.03.2013 року серії АГ2 №433926 лише засвідчує той факт, що ОСОБА_2 був зупинений працівниками ДАІ і на думку останніх, ніби то перебував у нетверезому стані.
Само твердження інспектора ДПС ВДАІ Придніпровського РВ м. Черкаси Сторчеуса В.В., зафіксоване у зазначеному протоколі про ніби то керування ОСОБА_2 транспортним засобом з явними ознаками алкогольного сп"яніння (почервоніння очей, різкий запах алкоголю з порожнини рота), повністю спростовуються діями цього ж інспектора, який повинен був у разі виявлення факту керування ОСОБА_2 транспортним засобом з явними ознаками алкогольного сп"яніння, відсторонити його від керування транспортним засобом, як це передбачено ст. 266 КУпАП.
З цієї ж причини суддя суду першої інстанції при винесенні оскаржуваної постанови не повинна була враховувати як належний та допустимий доказ вини ОСОБА_2 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КК України і рапорт інспектора ДПС ВДАІ Придніпровського РВ м. Черкаси старшого прапорщика Сторчеуса В.В.
Крім цього вважаю, що пояснення свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4, які також були судом першої інстанції взяті, як докази вини ОСОБА_2 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, не є належними та допустимими, оскільки судом першої інстанції не було перевірено доводів ОСОБА_2 про відсутність ОСОБА_3 та ОСОБА_4 під час складання адміністративного протоколу та зазначені особи, всупереч клопотання ОСОБА_2, в судове засідання суду першої інстанції не були викликані для дачі відповідних пояснень.
Відповідно до вимог п.7.5. наказу МВС України №111 від 27.03.2009 року «Про затвердження Інструкції з питань діяльності підрозділів дорожньо - патрульної служби Державтоінспекції МВС», працівники підрозділів ДПС повинні забезпечувати направлення на медичний огляд водіїв за наявності підстав вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп"яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками такого стану, установленими МОЗ і МВС, та проводити огляд особи на стан сп"яніння із застосуванням дозволених МОЗ та Держспоживстандартом технічних засобів та приладів (у тому числі засобів тест - контролю) затримувати, відстороняти від керування транспортними засобами осіб, які перебувають у стані сп"яніння, а також тих, які не мають документів та інше. Аналогічні вимоги щодо необхідності проведення огляду водіїв транспортних засобів з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом, зазначені і в інструкції про виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп"яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої 09.09.2009 року наказом МВС України №400/666.
Таким чином вважаю, що працівники ДАІ, не дотримуючись вимог зазначених інструкцій та ч.2 ст.266 КУпАП, щодо порядку огляду водія на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп"яніння, навмисно не перевірили ОСОБА_2 на стан знаходження його в стані алкогольного сп"яніння за допомогою спеціальних технічних засобів у присутності двох свідків, а ввели останнього в оману про можливість відмови від проходження такого огляду.
Також не можна погодитись з висновком судді місцевого суду про те, що висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп"яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 03.03.2013 року за № 520, в якому зазначено що у ОСОБА_2 ознак сп"яніння не виявлено і він є тверезий, отриманий з порушенням вимог Інструкції про виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп"яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затверджений наказом МВС України та МОЗ України від 09.09.2009 року №400/666, а також вимог ст. 266 КУпАП, оскільки ОСОБА_2 прийняв всі можливі заходи для відшукання працівників ДАІ (телефонував до чергової частини, намагався знайти їх у місті), але із-за браку часу, був вимушений самостійно їхати до КЗ ЧОНД.
Відповідно до вимог ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об"єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Таким чином, приймаючи до уваги, що працівники ДАІ будь яких належних та допустимих доказів навмисного ухилення ОСОБА_2 від проходження ним медичного огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп"яніння, не надали, його огляд на стан сп"яніння із застосуванням дозволених МОЗ та Держспоживстандартом технічних засобів та приладів (у тому числі засобів тест - контролю) не провели, а суддя суду першої інстанції не взяв до уваги пояснення ОСОБА_2, про введення його працівниками ДАІ в оману, щодо можливості, з метою економії часу не проходити медичне освідування, керуючись своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об"єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності та керуючись законом і правосвідомістю, вважаю, що вина ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП не доведена.
Відповідно до вимог п.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, що має місце в даному конкретному випадку.
Відповідно до вимог п.2 ч.8 ст.294 КУпАП за наслідками розгляду апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції має право скасувати постанову та закрити провадження у справі, що має місце в даному конкретному випадку.
На підставі викладеного та керуючись п.2 ч.8 ст.294, п.1 ст. 247 КУпАП, -
П О С Т А Н О В И В :
Апеляцію ОСОБА_2 на постанову судді Придніпровського районного суду м. Черкаси від 31.05.2013 року - задовольнити.
Постанову судді Придніпровського районного суду м. Черкаси Скляренко В.М. від 31.05.2013 року про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП України - скасувати.
Провадження по справі закрити за відсутності в діях ОСОБА_2 події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова остаточна і оскарженню не підлягає.
Головуючий
Судді