УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа №: 22-ц/191/985/13Головуючий суду першої інстанції:Лісовська В.В.
Доповідач суду апеляційної інстанції:Притуленко О. В.
"17" липня 2013 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим в м.Феодосія у складі:
Головуючого суддіПритуленко О.В.,
СуддівЛоманової Л.О., Кустової І.В.,
При секретаріКувшиновій А.Д.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Феодосії цивільну справу за позовом прокурора м. Судака в інтересах держави до Новосвітської селищної ради м. Судака, ОСОБА_6 про визнання недійсним рішення Новосвітської селищної ради м. Судака, договору оренди земельної ділянки та її повернення, за апеляційною скаргою прокурора м. Судака в інтересах держави на ухвалу Судацького міського суду АР Крим від 14 червня 2013 року,
В С Т А Н О В И Л А :
У червні 2013 року прокурор м. Судака в інтересах держави звернувся до суду з позовом до Новосвітської селищної ради, ОСОБА_6 про визнання недійсним рішення Новосвітської селищної ради від 27 грудня 2007 року №127/17 про надання ОСОБА_6 в оренду земельної ділянки площею 0,03 га для розміщення торгівельного ряду з продажу сільськогосподарської продукції (ринкової інфраструктури), визнання недійсним договору оренди вказаної земельної ділянки, укладеного 15 липня 2008 року між Новосвітською селищною радою та ОСОБА_6, про зобов'язання останнього повернути земельну ділянку.
Ухвалою Судацького міського суду АР Крим від 14 червня 2013 року у відкритті провадження у справі за вказаною позовною заявою відмовлено на підставі пункту 1 частини 2 статті 122 Цивільного процесуального кодексу України (у зв'язку з тим, що заява не підлягає розгляду у порядку цивільного судочинства).
Прокурор м. Судака оскаржив вказане судове рішення в апеляційному порядку.
В апеляційній скарзі йдеться про порушення судом норм процесуального права, ставиться питання про скасування ухвали і направлення справи до суду першої інстанції для розгляду.
На думку апелянта, суд першої інстанції невірно визначив суб'єктний склад вказаного спору, внаслідок чого дійшов помилкового висновку про те, що позов не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення сторін, обговоривши наведені у скарзі доводи та перевіривши матеріали справи, колегія судів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.
Відмовляючи у відкритті провадження за позовною заявою прокурора м. Судака, суд першої інстанції виходив з того, що між сторонами виник публічно-правовий спір.
Відмовляючи у відкритті провадження у справі, суд першої інстанції виходив з того, що заявлені позивачем спірні правовідносини є публічно - правовими, оскільки спір виник з суб'єктом владних повноважень, а тому повинен розглядатись в порядку адміністративного судочинства за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.
З висновком суду про те, що в даному випадку критерієм розмежування юрисдикції цивільних та адміністративних судів є лише наявність суб'єкта владних повноважень та те, що спір виник з приводу здійснення ним своїх владних управлінських функцій, колегія суддів погодитись не може, оскільки суд не врахував характер спору про право.
Відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен при вирішенні спору щодо його цивільних прав та обов'язків має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до підсудності якого вона віднесена процесуальним законом (ст. 8 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).
За змістом ч. 1 ст. 15 Цивільного процесуального кодексу України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо: захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин; інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
У зв'язку з наведеним суди мають виходити з того, що критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність у них спору про право цивільне (справи за позовами, що виникають із будь-яких правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства), по-друге, суб'єктний склад такого спору (однією зі сторін у спорі є, як правило, фізична особа).
У п. 6 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 3 від 01 березня 2013 року «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ» роз'яснено, що земельні відносини, суб'єктами яких є фізичні чи юридичні особи, органи місцевого самоврядування, органи державної влади, а об'єктами - землі у межах території України, земельні ділянки та права на них, у тому числі на земельні частки (паї), регулюються земельним і цивільним законодавством на принципах забезпечення юридичної рівності прав їх учасників, забезпечення гарантій прав на землю (ст. 1 Цивільного кодексу України, статті 2, 5 Земельного кодексу України). Захист судом прав на землю у цих відносинах здійснюється способами, визначеними статтями 16, 21, 393 ЦК України, ст. 152 ЗК України, у тому числі шляхом визнання недійсними рішень органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування.
Відповідно до цього спори, що виникають із земельних відносин, у яких хоча б однією зі сторін є фізична особа, незважаючи на участь у них суб'єкта владних повноважень, згідно зі ізстаттею 15 ЦПК України розглядаються у порядку цивільного судочинства. Це стосується, наприклад, позовів про визнання недійсними рішень органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування щодо видання дозволу на виготовлення (розроблення) проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, вирішення інших питань, що відповідно до закону необхідні для набуття і реалізації права на землю, про надання чи передачу земельної ділянки у власність або користування чи невирішення цих питань, припинення права власності чи користування землею (статті 116, 118, 123, 128, 131, 144, 146, 147, 149, 151 ЗК України та інші), крім спорів, передбачених ч. 1 ст. 16 Закону України «Про відчуження земельних ділянок, інших об'єктів нерухомого майна, що на них розміщені, які перебувають у приватній власності, для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності» № 1559 від 17 листопада 2009 року, про цивільну відповідальність за порушення земельного законодавства (статті 210, 211 ЗК України), про повернення самовільно зайнятих земельних ділянок (ст. 212 ЗК України).
З урахуванням вказаного, колегія суддів приходить до висновку, що позовні вимоги про визнання незаконним рішення селищної ради, визнання недійсним договору оренди земельної ділянки та її повернення, не є вимогами публічно-правового характеру, а носять цивільно-правовий характер, оскільки зачіпають цивільні інтереси, які стосуються права та порядку користування земельною ділянкою, на якій розміщений торгівельний ряд, тобто у справі існує спір про право, який підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що оскаржена ухвала відповідно до приписів пункту 3 частини 1 статті 312 ЦПК України підлягає скасуванню, оскільки постановлена з порушенням норм процесуального права, а апеляційна скарга - задоволенню.
Передаючи питання на новий розгляд, колегія суддів звертає увагу суду першої інстанції на необхідність встановлення поданого прокурором позову вимогам ст. 119 ЦПК України щодо змісту позовної заяви.
З урахуванням викладеного, керуючись ст. 303, п.3 ч.1 ст. 312, ст.ст. 313-315 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у м. Феодосії,
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу прокурора м. Судака в інтересах держави задовольнити.
Ухвалу Феодосійського міського суду Автономної Республіки Крим від 14 червня 2013 року скасувати і передати питання на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.
Судді:
Притуленко О.В. Ломанова Л.О. Кустова І.В