ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Київської області
|
01032, м. Київ - 32, вул. Комінтерну, 16 |
тел. 230-31-77 |
ПОСТАНОВА
Іменем України
"07" листопада 2006 р. Справа № 409/18-06
м. Київ, вул. Комінтерну, 16
(зал судових засідань № 205)
Господарський суд Київської області у складі головуючого судді А.Ю. Кошика при секретарі Кантарія Д.Ю. розглянувши матеріали адміністративної справи
за позовом Державної податкової інспекції в Обухівському районі
до Суб'єкта господарської діяльності - фізичної особи ОСОБА_1
про стягнення 605 грн.
За участю представників:
Позивач - Семак О.М.
Відповідач - не з'явився
Суть спору:
До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява Державної податкової інспекції в Обухівському районі (далі - позивач) до Суб'єкта господарської діяльності ОСОБА_1 (далі -відповідач) про стягнення 605 грн.
Провадження у справі було відкрите відповідно до ухвали від 23.10.2006 року за правилами Кодексу адміністративного судочинства України та призначено справу до розгляду на 07.11.2006 року.
Позовні вимоги ґрунтуються на порушенні відповідачем Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” № 1776-ІІІ від 01.06.2000 року, у зв'язку з чим були нараховані фінансові санкції, які несплачені відповідачем.
В судове засідання 07.11.2006 року представник відповідача, належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи повісткою, без поважних причин не з'явився, вимоги суду не виконав, відзив на позов не надав.
Відповідно до ч. 2 ст. 128 КАС України неприбуття в судове засідання без поважних причин представника сторони або неповідомлення ним про причини неприбуття не є перешкодою для розгляду справи.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача встановлено наступне.
Відповідно до розрахунку позивача, станом на день подання позову відповідачем не сплачено 605 грн. фінансових санкцій за порушення п.п. 1, 2, 9, 13 ст. 3 Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”, що було виявлено під час проведення позивачем перевірки щодо контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу (акт № НОМЕР_1 від 20.07.2006 року).
В підтвердження позовних вимог позивачем надано суду рішення про застосування фінансових санкцій № НОМЕР_2 від 25.07.2006 року на суму 605 грн., акт податкової перевірки № НОМЕР_1 від 20.07.2006 року.
Таким чином, відповідно до наданих позивачем документів (копії долучені до матеріалів справи) станом на день вирішення спору заборгованість відповідача складає 605 грн.
Встановлені в ході перевірки порушення Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” та нарахування фінансових санкцій відповідач в суді не заперечив та не спростував, доказів сплати фінансових санкцій не надав.
Відповідно до ст. 15 Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” контроль за додержанням суб`єктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари та інших вимог цього Закону здійснюють органи державної податкової служби України шляхом проведення планових та позапланових перевірок та на підставі ст. 17 цього Закону за порушення вимог Закону до суб`єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції.
Відповідно до ст. 25 Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” суми фінансових санкцій підлягають перерахуванню суб'єктами господарювання до Державного бюджету України в десятиденний термін з дня прийняття органами державної податкової служби України рішення про застосування таких санкцій.
Оскільки, відповідачем фінансові санкції не були сплачені до Державного бюджету, згідно з п. 11 ст. 10 Закону України „Про державну податкову службу в Україні” від 04.12.1990 № 509-XII, державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об`єднані державні податкові інспекції подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.
Проаналізувавши вищезазначені норми чинного законодавства та всебічно розглянувши матеріали справи господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги правомірні, позивачем обґрунтовані, відповідачем не спростовані і підлягають задоволенню.
Відповідно до п. 4 ст. 94 КАС України судові витрати з відповідача не стягуються.
Керуючись ст.ст. 158-163 КАС України,
п о с т а н о в и в :
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Суб'єкта господарської діяльності ОСОБА_1 (08700, Київська обл., м. Обухів, вул. АДРЕСА_1, код НОМЕР_3) в доход Державного бюджету 605 (шістсот п'ять) грн. фінансових санкцій.
.
Постанова набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня її проголошення, якщо заява про апеляційне оскарження постанови не буде подана. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана, в двадцятиденний строк після надання заяви про апеляційне оскарження, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.
Суддя Кошик А. Ю.