АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/2896/13 Головуючий у 1-й інстанції - Литвинчук В.П.

Категорія - 51 Доповідач - Міхеєва В.Ю.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 липня 2013 року

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого Міхеєвої В.Ю.

суддів Красвітної Т.П., Макарова М.О.

при секретарі Бондаренко В.В.

розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську

апеляційну скаргу ОСОБА_1

на рішення Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська від 29 березня 2010 року у цивільній справі

за позовом ОСОБА_1 до Куп'янського автотранспортного технікуму про визнання недійсним контракту з 31 серпня 2004 року по 30 червня 2004 року та недійсними умови праці за контрактом,-

ВСТАНОВИЛА:

У травні 2008 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Куп'янського автотранспортного технікуму, уточнивши позовні вимоги у лютому 2009 року та просила визнати недійсним контракт, укладений між нею та відповідачем на строк з 31 серпня 2004 року по 30 червня 2004 року та недійсними умови праці за контрактом.

В обґрунтування своїх вимог позивачка посилалася на ті обставини, що відповідачем при прийнятті її на посаду викладача на умовах контракту були порушені її права на працю, відпочинок, своєчасне отримання грошових коштів. Укладання з нею контракту значно погіршило її становище у порівнянні із законодавством України про працю.

Рішенням Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська від 29 березня 2010 року у задоволені позовних вимог ОСОБА_1 було відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на порушення норм матеріального і процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення по суті позовних вимог.

Перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду - залишенню без змін з наступних підстав.

Відповідно до ч. 3 ст. 21 КЗпП України контракт є особливою формою трудового договору, в якому строк його дії, права, обов'язки і відповідальність сторін (зокрема матеріальна), умови матеріального забезпечення і організації праці працівника, умови розірвання договору, в тому числі дострокового, можуть встановлюватися угодою сторін.

Згідно з ч. 3 ст. 54 Закону «Про освіту» педагогічні та науково-педагогічні працівники приймаються на роботу шляхом укладення трудового договору, зокрема за контрактом.

Судом встановлено, що 31 серпня 2004 року між відповідачем та позивачкою був укладений Контракт з педагогічним працівником Куп'янського автотранспортного технікуму (далі - Контракт) про роботу викладачем на строк з 01 вересня 2004 року по 30 червня 2004 року.

При цьому, при укладенні контракту відповідачем була допущена технічна помилка та зазначено, що він укладається на строк з « 01 вересня 2004 року по 30 червня 2004 року» замість «з 01 вересня 2004 року по 30 червня 2005 року».

По закінченню Контракту ОСОБА_1 було звільнено із займаної посади, п.2 ст. 36 КЗпП України.

У подальшому на підставі наказу директора технікуму від 18 жовтня 2005 року № 148-к ОСОБА_1 прийнято на роботу викладачем з неповним педагогічним навантаженням на строк з 18 жовтня 2005 року по 30 червня 2006 року за Контрактом від 18 жовтня 2005 року.

За заявою позивачки наказом від 09 грудня 2005 року № 181-к її було звільнено з роботи 09 грудня 2005 року згідно п.1 ст. 36 КЗпП України за угодою сторін.

Згідно зі ст. 233 КЗпП України працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення йому копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.

Відповідно до положень ст. 234 КЗпП України у разі пропуску з поважних причин строків, установлених ст. 233 цього Кодексу, районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд може поновити цей строк.

Судом першої інстанції встановлено, що позивачці було відомо про Контракти від 31 серпня 2004 року та від 18 жовтня 2005 року з часу їх підписання.

Вважаючи звільнення у зв'язку із закінченням строку дії Контракту від 31 серпня 2004 року незаконним, ОСОБА_1 зверталася до Куп'янського міськрайонного суду Харківської області з позовом до Куп'янського автотранспортного технікуму про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, компенсаційних виплат, премії, допомоги на дитину та відшкодування моральної шкоди.

Рішенням Куп'янського міськрайонного суду Харківської області від 22 червня 2006 року та додатковим рішенням цього ж суду від 13 листопада 2006 року у задоволенні позовних вимог позивачці було відмовлено.

Рішенням судової колегії судової палати з цивільних справ апеляційного суду Харківської області від 20 квітня 2007 року апеляційна скарга позивачки на рішення Куп'янського міськрайсуду від 22 червня 2006 року була відхилена, а апеляційна скарга на додаткове рішення того ж суду від 13 листопада 2006 року задоволена частково. Стягнуто з Куп'янського автотранспортного технікуму на користь ОСОБА_1 77,56 грн. компенсації за сім днів невикористаної додаткової відпустки та 30 грн. витрат на правову допомогу. В іншій частині додаткове рішення Куп'янського міськрайсуду від 13 листопада 2006 року залишено без змін.

Ухвалою Верховного Суду України від 04 липня 2007 року у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог з підстав пропуску строку для звернення до суду, встановленого ст. 233 КЗпП України, суд першої інстанції у відповідності з роз'ясненнями, наведеними у п.4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06 листопада 1992 року № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів» (з наступними змінами) перевірив та обговорив причини пропуску позивачкою такого строку та дійшов обґрунтованого висновку про відсутність поважних причин його пропуску та підстав для його поновлення.

Доводи апеляційної скарги щодо тривалості розгляду справи, несвоєчасного повідомлення про винесене рішення та надіслання його копії, а також, що судом першої інстанції не повно було з'ясовано обставини, не витребувано Статут відповідача, Колективний договір, її заяву про прийняття на роботу без зазначення про роботу за контрактом не є підставами для скасування по суті правильного рішення суду.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дав належну оцінку всім обставинам і доказам по справі в їх сукупності та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому доходить висновку, що підстави для його скасування відсутні й апеляційну скаргу на оскаржуване рішення слід залишити без задоволення.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська від 29 березня 2010 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і протягом двадцяти днів може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий

Судді