АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 11-кп/793/86/13 Головуючий по 1 інстанції
Категорія: ст. 185 ч. 2 КК України Кучеренко В.Г.
Доповідач в апеляційній інстанції Безверхий І.В.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"16" липня 2013 р. Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:
головуючого Безверхого І.В.,
суддів Демиденка А.І., Євтушенка В.Г.,
при секретарі Єгоровій С.А.,
з участю прокурора Лут І.В.,
розглянула матеріали кримінальної справи за апеляцією прокурора у кримінальному провадженні, на вирок Придніпровського районного суду м. Черкаси від 05.03.2013 року, яким
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1
року народження, раніше не судимий,
засуджений за ст. 185 ч. 2 КК України до двох років позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_3 звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням, з іспитовим строком два роки.
На підставі ст. 76 КК України ОСОБА_3 зобов'язано не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти цей орган про зміну місця проживання, роботи або навчання та періодично з'являтись туди для реєстрації;
ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2
року народження, раніше судимий,
засуджений за ст. 185 ч. 2 КК України до п'яти років позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_4 звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням, з іспитовим строком три роки.
На підставі ст. 76 КК України ОСОБА_4 зобов'язано не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти цей орган про зміну місця проживання, роботи або навчання та періодично туди з'являтись для реєстрації.
Із ОСОБА_4 стягнуто на користь ОСОБА_5 матеріальну шкоду в сумі 1140 грн.
Вирішена доля речових доказів по справі.
За вироком суду ОСОБА_3 засуджений за те, що він, 18.09.2012 року близько 03 год. 00 хв., спільно та за попередньою змовою із невстановленим в ході досудового слідства чоловіком на ім'я ОСОБА_3, матеріали відносно якого виділені в окреме провадження, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, перебуваючи біля будинку АДРЕСА_1 використовуючи інструмент, а саме: колесний ключ та домкрат, який знаходився у автомобілі ВАЗ-2108, який належить невстановленому в ході досудового слідства чоловікові на ім'я ОСОБА_3, скориставшись тим, що за ними ніхто не спостерігає, таємно, умисно, з корисливою метою відкрутили болти та викрали, припіднімаючи домкратом автомобіль ВАЗ-21011, держномер НОМЕР_1, який був припаркований біля вказаного вище будинку та належить ОСОБА_6, два задніх колеса з резиною, вартістю 375 грн. кожне, тим самим завдавши потерпілому матеріальних збитків на загальну суму 750 грн., після чого з викраденим з місця скоєння злочину зникли.
Крім того, 20.09.2012 року близько 03 год. 00 хв. ОСОБА_3 повертаючись додому та проходячи по АДРЕСА_2 автомобіль ВАЗ-21011, держномер НОМЕР_2, який належить ОСОБА_7, та помітивши в ньому не вимкнену автомагнітолу, в ході раптово виниклого умислу на таємне викрадення чужого майна, скориставшись відсутністю сторонніх осіб, таємно, умисно, з корисливою метою, використовуючи ножиці відкрив водійську дверку вказаного автомобіля та викрав із нього майно, а саме: автомагнітолу «Цельсіор», вартістю 400 грн.; колонку «Піонер», вартістю 150 грн. та запасне колесо до автомобіля, вартістю 500 грн., а всього заволодів майном потерпілого на загальну суму 1050 грн. тим самим завдавши потерпілому ОСОБА_7 матеріальних збитків на вказану суму, після чого з викраденим з місця скоєння злочину зник.
Крім того, 08.10.2012 року близько 00 год. 30 хв. ОСОБА_3 повертаючись додому та проходячи по АДРЕСА_3 автомобіль ВАЗ-21016, держномер НОМЕР_3, який належить ОСОБА_8 та в ході раптово виниклого умислу на таємне викрадення чужого майна, скориставшись відсутністю сторонніх осіб, використовуючи ножиці відкрив водійську дверку вказаного автомобіля, після чого сівши до його салону відкрив капот автомобіля звідки таємно, умисно, з корисливою метою, викрав майно, а саме: акумуляторну батарею «Іста», вартістю 750 грн. тим самим завдавши потерпілому ОСОБА_8 матеріальних збитків на вказану суму, після чого з викраденим з місця скоєння злочину зник.
Крім того, 13.10.2012 року близько 02 год. 00 хв. ОСОБА_3 разом та за попередньою змовою із ОСОБА_4, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, приїхали до будинку АДРЕСА_4, де підійшовши до автомобіля ВАЗ-2107, держномер НОМЕР_4, який був припаркований біля вказаного будинку та належить ОСОБА_9, використовуючи інструмент, а саме: колесний ключ та домкрат, який заздалегідь приготував та взяв із собою ОСОБА_3, скориставшись тим, що за ними ніхто не спостерігає, таємно, умисно, з корисливою метою відкрутили болти та викрали, припіднімаючи домкратом даний автомобіль чотири колеса з титановими дисками, вартістю 800 грн. кожне тим самим завдавши потерпілому ОСОБА_9 матеріальних збитків на загальну суму 3200 грн., після чого з викраденим з місця скоєння злочину зникли.
Крім того, 24.10.2012 року близько 03 год. 00 хв. ОСОБА_3 разом та за попередньою змовою із ОСОБА_4, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, приїхали до будинку АДРЕСА_5 де підійшовши до автомобіля ВАЗ-21011, держномер НОМЕР_5 який був припаркований біля вказаного будинку та належить ОСОБА_5, використовуючи інструмент, а саме: колесний ключ та домкрат, який заздалегідь приготував та взяв із собою ОСОБА_3, скориставшись тим, що за ними ніхто не спостерігає, таємно, умисно, з корисливою метою відкрутили болти та викрали, припіднімаючи домкратом автомобіль чотири колеса з резиною «Росава-Капітан», вартістю 570 грн. кожне, тим самим завдавши потерпілому ОСОБА_5 матеріальних збитків на загальну суму 2280 грн., після чого з викраденим з місця скоєння злочину зникли.
Не заперечуючи встановлених судом фактичних обставин справи, доведеності вини обвинувачених та призначену їх міру покарання прокурор у даному кримінальному провадженні ставить питання про скасування вироку у зв'язку з істотним порушенням місцевим судом вимог КПК України в частині задоволення цивільного позову про відшкодування завданих збитків правопорушенням та часткового стягнення лише з ОСОБА_4 коштів в сумі 1140 грн.
При цьому зазначає, що суд першої інстанції, постановляючи вирок та частково задовольняючи цивільний позов потерпілого стягнув кошти не солідарно із обох обвинувачених, а лише з одного обвинуваченого при цьому належним чином не мотивувавши своє рішення та не врахувавши вимоги ПП ВСУ № 3 від 31.03.1989 року «Про практику застосування судами України законодавства про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної злочином, і стягнення безпідставно нажитого майна», а саме: солідарну відповідальність по відшкодуванню шкоди несуть особи, діяння яких були об'єднані спільним злочинним наміром, а заподіяна ними шкода стала наслідком їх спільних дій. Прокурор просить постановити новий вирок, яким задовольнити цивільний позов, заявлений потерпілим ОСОБА_5 та стягнути з обох обвинувачених: ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на користь потерпілого солідарно кошти в сумі 1400 грн.
Заслухавши суддю-доповідача, думку прокурора, підтримавшого апеляцію прокурора у кримінальному провадженні, перевіривши і дослідивши матеріали кримінального провадження та обміркувавши над доводами вищезазначеної апеляції, колегія суддів приходить до наступного.
Висновок місцевого суду, щодо доведеності вини ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у вчиненні того злочину за який вони засуджені, при обставинах, викладених у вироку, підтверджений зібраними по справі доказами, яким суд першої інстанції дав вірну юридичну оцінку і який не оскаржується учасниками судового процесу, і в тім числі самими засудженими.
Розгляд справи в суді першої інстанції відбувся з дотриманням вимог ч.3 ст. 349 КПК України.
Крім цього, останні винними себе визнали повністю як на досудовому слідстві, так і в суді першої інстанції і погоджувалися на спрощений порядок розгляду справи відповідно до вимог ст. 349 ч. 3 КПК України.
В апеляції прокурора не оскаржується ні ця процедура, ні питання про доведеність вини ОСОБА_3 і ОСОБА_4, ні правильність кваліфікацій їхніх дій, ні міра покарання. А тому, відповідно до положень ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги, тобто в даному випадку тільки в частині вирішення питання стосовно цивільного позову потерпілого ОСОБА_5, що відповідає межам вищезазначеної апеляції прокурора.
Їхні дії за ст. 185 ч. 2 КК України судом кваліфіковані вірно, а покарання призначене відповідно до вимог ст.ст. 65-67 КК України.
Вірно також застосовано судом і вимоги ст.ст. 75, 76 КК України, на підставі яких вони звільнені від відбуття покарання з випробуванням.
Що стосується апеляції прокурора про скасування вироку в частині часткового задоволення цивільного позову, заявленого потерпілим то вона підлягає до часткового задоволення враховуючи наступне. Колегія суддів вважає, що в цій частині вирок суду винесений в порушення вимог ст.ст. 358, 368 КПК України.
Як встановлено по справі, завдана потерпілому ОСОБА_5 шкода становить 2280 грн.
Постановляючи вирок, у мотивувальній його частині суд першої інстанції зазначив, що завдану потерпілому ОСОБА_5 шкоду необхідно відшкодувати частково і стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_5 1140 грн.
В матеріалах справи, на а.с. 64 є розписка потерпілого ОСОБА_5, згідно якої вбачається, що обвинувачений ОСОБА_10 відшкодував потерпілому ОСОБА_5 матеріальну шкоду в розмірі 1150 грн. Однак, під час винесення вироку, місцевий суд у резолютивній його частині невірно зазначив, що цивільний позов потерпілого ОСОБА_5 підлягає до часткового його задоволення, а саме: в частині стягнення з ОСОБА_4 на користь потерпілого ОСОБА_5 матеріальної шкоди в розмірі 1140 грн. Оскільки в п. 13 ПП ВСУ № 3 від 31.03.1989 року, з послідуючими змінами, «Про практику застосування судами України законодавства про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної злочином, і стягнення безпідставно нажитого майна» зазначено, що покладаючи на підсудного обов'язок відшкодувати матеріальну шкоду, суд має виходити з установленого законом правила про те, що шкода, заподіяна злочином, підлягає відшкодуванню в повному обсязі. Солідарну відповідальність по відшкодуванню шкоди несуть особи, діяння яких були об'єднані спільним злочинним наміром, а заподіяна ними шкода стала наслідком їх спільних дій. При вчиненні злочину кількома особами вони несуть солідарну відповідальність за заподіяну шкоду по епізодах злочину, в яких встановлено їх спільну участь.
Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_3 відшкодував заподіяну злочином шкоду в сумі 1150 грн., тому залишився не відшкодованим розмір шкоди в сумі 1140 грн., який підлягає стягненню в солідарному порядку із ОСОБА_3 та ОСОБА_4
В зв'язку з цим апеляція прокурора у даному кримінальному провадженні підлягає до часткового її задоволення, а вирок місцевого суду - зміні в частині відшкодування цивільного позову потерпілого ОСОБА_5
Керуючись ст.ст. 405, 407, 409, 418, 376 ч.2, 419 КПК України, колегія суддів, -
у х в а л и л а :
Апеляцію прокурора у кримінальному провадженні задовольнити частково.
Вирок Придніпровського районного суду м. Черкаси від 05 березня 2013 року відносно ОСОБА_3 та ОСОБА_4 за ч. 2 ст. 185 КК України - змінити в частині вирішення питання стосовно цивільного позову.
Стягнути з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 солідарно на користь потерпілого ОСОБА_5 матеріальну шкоду в сумі 1140 грн.
В решті частини вирок суду залишити без змін.
Головуючий
Судді