ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
17.07.2013 Справа №901/1983/13
за позовом Прокурора м. Судака в інтересах держави в особі
Морської сільської ради
до відповідача Малого приватного підприємства «СВ»
про розірвання договору оренди земельної ділянки
Суддя А.Р. Ейвазова
п р е д с т а в н и к и :
від позивача - Сивуха В.В. за довіреністю від 23.05.2013;
від відповідача - Макаров Д.В. за довіреністю №27/1 від 20.05.2013; Псевкін Г.В. за довіреністю №28/1 від 20.05.2013;
від прокуратури - прокурор відділу Аледінов Н.Е., посвідчення №013067 від 14.11.2012
Суть спору: прокурор м. Судака в інтересах держави в особі Морської сільської ради звернувся до господарського суду АР Крим з позовом до відповідача - Малого приватного підприємства «СВ» (далі - МПП «СВ») та просить суд розірвати договір оренди від 26.04.2005, укладений сторонами та зареєстрований у Судацькому міському відділі Кримської регіональної філії ДП «Центр державного земельного кадастру» при Держкомземі України за №040601600001 від 03.02.2006.
В обґрунтування заявлених вимог, прокурор посилається на те, що відповідач використовує надану в оренду земельну ділянку з порушенням вимог п. «а» ст.96, п. «г» ч.1 ст.141 ЗК України, всупереч її цільовому призначенню, оскільки у будівлі рятувальної станції для якої відведена земельна ділянка, організовано діяльність закладу громадського харчування (кафе «Русіч»). Також, прокурор вказує, що попри формальні ознаки організації діяльності рятувального посту фактично такий пост не функціонує, необхідна допомога постраждалим особам не надається.
При цьому, наявність підстав для представництва інтересів держави в особі Судацької міської ради мотивовано прокурором ст. 121 Конституції України, ст.ст.35,361 Закону України «Про прокуратуру» (а.с. 2-6).
Позивач у справі - Морська сільська рада у письмовому поясненні заявлені прокурором вимоги підтримує (а.с.77).
Відповідач у справі - МПП «СВ» у відзиві на позов просить у його задоволенні відмовити, посилаючись на те, що земельна ділянка використовується за цільовим призначенням згідно умов договору оренди, відповідно до яких цільовим призначенням земельної ділянки - є інша комерційна діяльність (а.с. 78-79)
В судовому засіданні представник позивача та прокурор підтримали позовні вимоги у повному обсязі; представники відповідача проти позову заперечували з мотивів, викладених у відзиві на позов.
Дослідивши зібрані у справі докази, заслухавши пояснення представників сторін та думку прокурора, суд
ВСТАНОВИВ:
21.03.2005 Морською сільською радою прийнято рішення №222 «Про передачу в оренду МПП «СВ» земельної ділянки під будівлю рятувальної станції з приміщеннями обслуговування пляжу площею 0,0323га в с. Морське, вул. Лазурний берег, 17», яким затверджено проект землеустрою по відведенню земельної ділянки відповідачу під будівлю рятувальної станції з приміщеннями обслуговування пляжу (для іншої комерційної діяльності) в с. Морське, вул. Лазурний берег, 17 площею 0,0323га (а.с.46).
На підставі відповідного рішення між сторонами у справі - Морською сільською радою та МПП «СВ» укладено договір оренди землі (а. с. 10-11, далі - договір).
Укладений сторонами договір є підставою для виникнення у його сторін певних зобов'язань, які визначені таким договором.
Так, за умовами договору, позивач (орендодавець) передає, а відповідач (орендар) приймає у строкове платне довгострокове користування земельну ділянку загальною площею 0,0323 га під будівлю рятувальної станції з приміщеннями обслуговування пляжу, у тому числі по угіддям: відкриті землі без рослинного покриву або незначним рослинним покривом, піски, включаючи пляжі 0,0073 га, забудовані землі, що використовуються у комерційних цілях - 0,0250 га, згідно доданому плану земельної ділянки (п. 1.1 договору).
Земельна ділянка, яка передається в оренду за цим договором, розташована по вул.Лазурний берег, 17, с. Морське і, відповідно до умов договору, передається в оренду на 25 років - до 21.03.2030 року під будівлю рятувальної станції з приміщеннями обслуговування пляжу; цільове використання земельної ділянки згідно УКЦВЗ - для іншої комерційної діяльності, код - 1.11.6; кадастровий номер 0111791600010010181 (п. 2.1 договору).
Відповідний договір зареєстрований у Судацькому міському відділі Кримської регіональної філії ДП «Центр державного земельного кадастру» при Держкомземі України, про що у книзі державної реєстрації договорів оренди земель вчинено запис від 03.02.2006 за №040601600001.
Факт передачі позивачем (орендодавцем) та прийняттям відповідачем (орендарем) зазначеної земельної ділянки підтверджується відповідним актом приймання-передачі, який підписано представниками сторін за договором і який, відповідно до п.6.6 договору, є його невід'ємною частиною (а. с. 12); межі земельної ділянки встановлені у натурі, про що складено акт (а.с. 13).
04.06.2013 комісією за участю спеціаліста 2-ї категорії (землевпорядника) виконавчого комітету Морської сільської ради Кійік І.М., Морського сільського голови Новікова С.О., спеціаліста 2-ої категорії виконавчого комітету Морської сільської ради Сивухи В.В., представника відповідача - МПП «СВ» Атаманової З.А. проведено обстеження стану та дотримання умов використання рятувальної станції, про що складено відповідний акт.
Перевіркою встановлено, що будівля рятувальної станції не використовується за цільовим призначенням - у будівлі розташоване кафе «Русіч»; відповідачем не забезпечено роботи рятувальної станції, мають місце численні нещасні випадки на воді (а.с. 16).
Також, у цей же день комісією у вказаному складі у присутності представника відповідача Атаманової З.А. проведено обстеження стану та дотримання умов використання земельної ділянки, про що складено акт.
За результатами перевірки встановлено, що земельна ділянка використовується не за цільовим призначенням, оскільки у будови, яка розташована на орендованій земельній ділянці, з порушенням цільового використання земельної ділянки та будови розміщено кафе «Русіч», що не передбачено містобудівною документацією с. Морське та порушує вимоги Земельного та Водного кодексів.
У даній справі заявлені вимоги щодо розірвання відповідного договору оренди з посиланням на нецільове використання наданої в оренду земельної ділянки.
Заявлені вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Так, в силу ст. 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї зі сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
Оскільки укладений договір за своєю правовою природою є договором оренди із специфічним об'єктом - земельна ділянка, відносини сторін за цим договором врегульовані нормами спеціального законодавства, зокрема, ЗК України, Закону України «Про оренду землі».
Відповідно до ч.3 ст. 31 Закону України «Про оренду землі», договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін; на вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом.
Так, в силу ч.1 ст.32 Закону, на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду, зокрема, в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об'єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.
Як визначено ч.2 ст.25 Закону України «Про оренду», до основних обов'язків орендаря віднесено виконання встановлених щодо об'єкта оренди обмежень (обтяження) в обсязі, передбаченому законом або договором оренди землі; дотримуватися режиму використання земель природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення. При цьому, в силу ч.1 ст.24 Закону України «Про оренду» до прав орендаря відноситься, зокрема, право вимагати від орендаря використання земельної ділянки за цільовим призначенням згідно з договором оренди.
Також, п. «а» ч.1 ст.96 ЗК України визначено, що землекористувачі зобов'язані забезпечувати використання землі за цільовим призначенням.
Право оренди земельної ділянки є одним із видів права користування земельною ділянкою, що вбачається із положень глави 15 ЗК України, підстави припинення якого визначені главою 22 ЗК України.
Зокрема, згідно п. «г» ч.1 ст.141 ЗК України, підставою припинення права користування земельною ділянкою є використання її не за цільовим призначенням. Саме на відповідне порушення посилається прокурор, вимагаючи розірвання договору оренди земельної ділянки.
Використання земельної ділянки не за цільовим призначенням, за змістом п. «а» ч.1 ст.143 ЗК України, є підставою для примусового припинення прав на земельну ділянку у судовому порядку.
Порядок припинення права користування земельною ділянкою, яка використовується з порушенням земельного законодавства, визначається ст.144 ЗК України.
Відповідно до вказаної норми, у разі виявлення порушення земельного законодавства державний інспектор сільського господарства, державний інспектор з охорони довкілля складає протокол про порушення та видає особі, яка допустила порушення, вказівку про його усунення у 30-денний строк. При цьому, якщо особа, яка допустила порушення земельного законодавства, не виконала протягом зазначеного строку вказівки державного інспектора щодо припинення порушення земельного законодавства, державний інспектор сільського господарства, державний інспектор з охорони довкілля відповідно до закону накладає на таку особу адміністративне стягнення та повторно видає вказівку про припинення правопорушення чи усунення його наслідків у 30-денний строк.
За змістом ч.2 цієї норми, у разі неусунення порушення земельного законодавства у 30-денний строк державний інспектор сільського господарства, державний інспектор з охорони довкілля звертається до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування з клопотанням про припинення права користування земельною ділянкою.
При цьому, примусове припинення права користування, як визначено ч.1 ст.143 ЦК України, здійснюється у судовому порядку (також див.п.8 постанови пленуму Верховного Суду України від 16.04.2004 №7).
Згідно ст.188 ЗК України, також визначено, що державний контроль за використанням та охороною земель здійснюється уповноваженими органами виконавчої влади що реалізує державну політику у сфері здійснення державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі, а за додержанням вимог законодавства про охорону земель - центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів. При цьому, порядок здійснення державного контролю за використанням та охороною земель встановлюється законом.
Доказів здійснення перевірки уповноваженим органом виконавчої влади щодо цільового використання наданої в оренду земельної ділянки у 2013 році не надано; приписи про усунення порушень не складались; доказів притягнення певних осіб до відповідальності за нецільове використання земельної ділянки не надано.
При цьому, відповідно до акту від 13.10.2010, складеному при проведенні перевірки дотримання вимог земельного законодавства , проведеної Державною інспекцією з контролю за використанням та охороною земель Відділу Держкомзему в м. Судак АР Крим, на момент проведення перевірки земельна ділянка використовувалась відповідачем за цільовим призначенням (інша комерційна діяльність) - на ньому розташована капітальна споруда, яка згідно свідоцтва про право власності на нерухоме майно є власністю МПП «СВ» (а.с.128).
Також, ст.189 ЗК України встановлено право сільських, селищних, міських районних та обласних рад здійснювати самоврядний контроль за використанням та охороною земель, що також визначено ст.20 Закону України «Про охорону земель», згідно ст.35 якого, землекористувачі, у тому числі орендарі при здійсненні господарської діяльності зобов'язані: забезпечувати використання земельних ділянок за цільовим призначенням та дотримуватися встановлених обмежень (обтяжень) на земельну ділянку.
З урахуванням наданих відповідними нормами повноважень, Морською сільською радою проведено перевірку дотримання умов використання земельної ділянки. Однак, висновки, викладені у вищезазначеному акті перевірки щодо нецільового використання земельної ділянки є хибними з наступних підстав.
Як вбачається з наданих актів, фактично проведена перевірка використання не земельної ділянки, а використання за призначенням будівлі, розташованій на ній - рятувальної станції і саме з урахуванням того, що у відповідній будівлі розташоване кафе «Русіч» Морською сільської радою здійснений висновок про нецільове використання земельної ділянки. При цьому, такий акт не містить категорії орендованої земельної ділянки, яка перевірялась, за її цільовим призначенням, встановленої перевіряючими.
Так, поділ земель за цільовим призначенням встановлений ст.19 ЗК України, яка визначає, що землі України за основним цільовим призначенням поділяються на визначені такою нормою категорії, до яких належать: землі сільськогосподарського призначення; землі житлової та громадської забудови; землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення; землі оздоровчого призначення; землі рекреаційного призначення; землі історико-культурного призначення; землі лісогосподарського призначення; землі водного фонду; землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення.
Віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень (частина перша статті 20 Земельного кодексу України).
При цьому, в силу ч.5 цієї норми, види використання земельної ділянки в межах певної категорії земель (крім земель сільськогосподарського призначення та земель оборони) визначаються її власником або користувачем самостійно в межах вимог, встановлених законом до використання земель цієї категорії, з урахуванням містобудівної документації та документації із землеустрою.
Тобто, законодавство України поділяє землі України за цільовим призначення та, крім цього, за функцією використання.
Як вбачається з матеріалів справи, за умовами договору відповідачу надана в оренду земельна ділянка, яка за цільовим використанням відноситься до земель населених пунктів комерційного використання, при цьому, за функціональним призначенням - для іншого комерційного призначення, що, згідно з Українського класифікатора цільового використання, який затверджено листом Держкомзему України від 24.04.98 за №14-1-7/1205, відповідає коду - 1.11.6.
Отже, цільовим призначенням відповідної земельної ділянки є землі населеного пункту комерційного використання. При цьому, зазначення у договорі, що земельна ділянка надається під будівлю рятувальної станції, не є визначенням категорії земельної ділянки за її цільовим призначенням. У даному випадку, мова йде про мету використання відповідної земельної ділянки, а не її цільове призначення. При цьому, мета використання земельної ділянки не повинна суперечити її цільовому призначенню.
Таким чином, за умовами договору земельна ділянка з цільовим призначенням - землі населених пунктів комерційного використання з функціональним призначенням - для іншого комерційного призначення надана під будівлю рятувальної станції з приміщеннями обслуговування пляжу.
Зазначена будівля - рятувальна станція з приміщеннями обслуговування пляжу по вул. Лазурний Берег, 17 у с. Морське м. Судак Автономної Республіки Крим на момент передачі в оренду земельної ділянки за спірним договором зареєстрована за відповідачем на праві власності відповідно до свідоцтва про право власності САА 936893, яке видано Морською сільської радою 25.02.2004 (а.с.122).
У даній справі не доведено, що на відповідній земельній ділянці, яка надана в оренду, не розташована будівля - рятувальна станція з приміщеннями обслуговування пляжу, тобто будівля, для розміщення якої надано в оренду земельну ділянку, а розташована якась інша будівля. При цьому, використання такої будівлі не за її призначенням, про що фактично йде мова у позовній заяві, у т.ч. без отримання відповідних дозволів на таке використання, якщо це мало місце, є підставою для іншої відповідальності та звернення з іншими вимогами, однак, не може бути підставою для розірвання договору оренди землі з підстав нецільового використання землі (не будівлі), що у даному випадку не мало місце.
Посилання прокурора на те, що позивач, надаючи відповідну земельну ділянку відповідачу, - Морська сільська рада розраховувала на те, що буде функціонувати рятувальний пост, рятувальники якого негайно, у разі виникнення потреби, зможуть надавати необхідну кваліфіковано допомогу постраждалим, а також будуть збудовані приміщення для обслуговування пляжу не можуть бути прийняті судом до уваги з наступних підстав.
Як вбачається з умов укладеного сторонами договору, за його умовами відповідач не брав на себе відповідних додаткових зобов'язань, зокрема, щодо виконання аварійно-рятувальних функцій, будівництва приміщень. При цьому, відповідно до п.3.3.1 договору, до прав орендаря належить право самостійно визначати напрями своєї господарської діяльності відповідно до цільовогопризначення орендованої земельної ділянки.
Також, слід зазначити, що на відповідній земельній ділянці розташоване нерухоме майно відповідача, право власності на яке зареєстровано у встановленому порядку, у зв'язку з чим розірвання відповідного договору призведе до порушення права власності на таке майно відповідача.
З урахуванням зазначеного, підстав для задоволення заявлених вимог не має.
Під час розгляду даної справи, прокурору відмовлено у задоволенні його клопотання про зупинення провадження у справі, яке підтримано представником позивача і щодо якого заперечували представники відповідача, з наступних підстав.
У поданому клопотанні прокурор просив зупинити провадження у даній справі до розгляду справи №901/2145/13 за позовом прокурора м. Судака в інтересах держави в особі Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Кримського республіканського підприємства «Протизсувне управління», Республіканського комітету Автономної Республіки Крим з будівництва та архітектури, Морської сільської ради до МПП «СВ», Державного реєстратора Судацького міського управління юстиції Автономної Республіки Крим Яценка Івана Миколайовича про скасування рішення про державну реєстрацію права власності та свідоцтва про право власності.
Згідно з ч.1 ст. 79 ГПК України, господарський суд зупиняє провадження у справі, зокрема, у разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом.
Отже, підставою для обов'язкового зупинення провадження у справі є наявність у сукупності наступних обставин:
- розгляд іншої справи іншим судом;
- взаємозв'язок такої справи з справою, що розглядається;
- неможливість розгляду такої справи до вирішення пов'язаної з нею справи іншим судом.
Однак, розгляд вказаної справи, у якій прокурором оспорюється правомірність державної реєстрації та видачі 06.03.2013 свідоцтва про право власності на майно - нежитлову будівлю, яка розташована по вул. Лазурний Берег, 17 у с. Морське м. Судак, не унеможливлює розгляд даної справи.
Так, рішення у відповідній справі, на яку посилається прокурор, не може вплинути на результат розгляду спору у даній справі, оскільки навіть у випадку скасування державної реєстрації права власності та свідоцтва про право власності від 06.03.2013 (а.с.110), відповідач не втрачає права власності на будівлю рятувальної станції з приміщеннями обслуговування пляжу загальною площею 368,7м2, які розташовані на земельній ділянці, що надана в оренду за умовами відповідного договору. Добудована частина - тераса, площа якої згідно технічного паспорту складає 212,3м2 (а.с.123-126) і у зв'язку з закінченням будівництва якої фактично проводилась реєстрація права власності на об'єкт у цільому за вищевказаною адресою з іншими технічними характеристиками, як вказував і сам прокурор в судовому засіданні, розташована поза межами земельної ділянки, наданої в оренди за договором, вимоги про розірвання якого розглядались у даній справі.
За таких обставин, заявлені вимоги не підлягають задоволенню.
Відповідно до ст.49 ГПК України з Морської сільської ради в доход державного бюджету України підлягає стягненню 1 147грн. судового збору (також див. п.4.6 постанови пленуму ВГСУ від 21.02.2013 №7 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України»).
В судовому засіданні оголошена вступна та резолютивна частини рішення, повне рішення складено 22.07.2013.
Керуючись ст. ст. 49, 82-84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
1. У задоволенні позову відмовити.
2. Стягнути з Морської сільської ради в доход державного бюджету України 1 147грн. судового збору.
3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Суддя А.Р. Ейвазова