Справа № 535/363/13-к

Провадження № 1-кп/535/30/13

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 липня 2013 року

Котелевський районний суд Полтавської області в складі:

головуючого - судді Загнійко А.В.,

при секретарі Момот Г.І.,

з участю прокурора Литвиненка Д.І.,

потерпілих ОСОБА_1, ОСОБА_2,

представника цивільних позивачів ОСОБА_3,

обвинуваченого ОСОБА_4,

захисника ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт Котельва кримінальну справу про обвинувачення

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця АДРЕСА_1, громадянина України, освіта повна вища, одруженого, на утриманні має двоє неповнолітніх дітей, приватного підприємця, раніше не судимого,

у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України,

ВСТАНОВИВ :

ОСОБА_4 17.01.2013 року близько 20.35 год. в порушення вимог п.п. 2.3 (б), 10.1, 12.3, 14.2 (б) Правил дорожнього руху України, керуючи власним автомобілем марки ГАЗ-2705, державний номер НОМЕР_1, рухаючись в напрямку м. Суми по вул. Жовтневій в смт Котельва Полтавської області, розпочавши виконувати маневр обгону автомобіля «таксі», в якого в момент виконання ОСОБА_4 маневру обгону, ввімкнувся лівий показчик повороту, виїхав на смугу зустрічного руху та на ділянці дороги навпроти будівлі №237 по вул. Жовтневій в смт Котельва Полтавської області, відволікши увагу на автомобіль «таксі» допустив наїзд на велосипедиста ОСОБА_6, яка рухалася по проїжджій частині дороги у зустрічному напрямку. Внаслідок дорожньо-траспортної пригоди ОСОБА_6 отримала тяжкі тілесні ушкодження за ознакою небезпеки для житя в момент їх спричинення. ІНФОРМАЦІЯ_5 від отриманих травм ОСОБА_6 померла в хірургічному відділенні Котелевської ЦРЛ.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину в скоєнні інкримінованого йому злочину визнав повністю, та пояснив, що 17.01.2013 року у вечірній час їхав по вул. Жовтневій в смт Котельва. Попереду їхав автомобіль «таксі», який він почав обганяти, і коли він вже був на зустрічній полосі руху під час виконання маневру обгону й порівнявся з автомобілем «таксі», побачив, що водій автомобіля «таксі» ввімкнув показчик лівого повороту. Відволікши на нього свою увагу побачив велосипедистку, яку намагався об'їхати, але не встиг і збив її. Автомобіль занесло й викинуло на дерево, що росло вздовж дороги. Дорога не освітлювалась. Велосипед не був обладнаний світлоповертачами. Посвідчення водія має з 18 років, має значний досвід керування автомобілем у нічний час та в аналогічних погодніх умовах.

Крім повного визнання обвинуваченим своєї вини, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_4 повністю доведена дослідженими в ході судового слідства доказами по справі в їх сукупності.

Допитаний під час судового розгляду свідок ОСОБА_7 пояснив, що має досвід керування автомобілем понад 20 років. У момент скоєння ДТП видимість на дорозі була 300-400 м, моросило, але туману не було. Він їхав по вул. Жовтневій в смт Котельва в напрямку м. Охтирки. Маючи намір повернути до будівлі відділення зв'язку ввімкнув показчик лівого повороту. Автомобіль Газель, який їхав позаду за ним, в цей час виконував маневр обгону і їхав зі швидкістю понад 60 км/год. Почувши звук удару, характерного для ДТП відразу зупинився на своїй полосі руху. Побачив як велосипед перекинуло через капот автомобіля Газель на протилежну полосу руху, а велосипедистку потягло за колесами автомобіля Газель.

Свідок ОСОБА_8 пояснила, що дорога в місці скоєння ДТП була освітлена, туману не було, моросив дощ, але видимість на дорозі була добра. Коли автомобіль вдарився у дерево, потерпіла лежала під його колесами, а водій не побачив її і побіг до місця наїзду. Велосипед потерпілої перекинуло на протилежну сторону дороги (біля будинку відділу освіти).

Свідки ОСОБА_9 та ОСОБА_10, які були понятими під час проведення огляду місця дорожньо-траспортної пригоди, пояснили що у вечір скоєння ДТП туману та голольоду не було, асфальтове покриття було мокре, але чисте, моросив дощ. Слідів гальмування на дорозі не було, були лише сліди юзу на обледенілій частині лівого узбіччя. Обвинувачений був присутній під час огляду місця ДТП і зауважень з приводу змісту протоколу огляду не подавав.

Свідок ОСОБА_11, яка хоч і не бачила безпосередньо моменту наїзду на потерпілу, але бачила потерпілу під колесами автомобіля Газель червоного кольору, після того як вказаний автомобіль врізався в дерево, що росте поряд з дорогою. Дорога освітлювалась міським електроосвітленням.

Свідок ОСОБА_12 пояснила, що змінила потерпілу ОСОБА_6 на роботі о 20.00 год. Потерпіла залишила місце роботи близько 20.25 год. і пішла додому. Туману у цей вечір не було, була добра видимість на дорозі. Дорога була чистою.

Допитаний під час судового розгляду свідок ОСОБА_13, пояснив що після закінчення зміни, допоміг ОСОБА_6 вийти з велосипедом з приміщення відділення зв'язку, про обставини ДТП, яка сталася за участю потерпілої ОСОБА_6 йому нічого не відомо.

Допитані під час судового розгляду потерпілі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 пояснили, що після ДТП 17.01.2013 року мати була направленна для надання медичної допомоги до Котелевської центральної районної лікарні, де вона померла ІНФОРМАЦІЯ_5 від отриманих під час ДТП травм. Вони провели поховання матері.

Відповідно до протоколу огляду місяця дорожньо-транспортної пригоди від 17.01.2013 року, складеного в смт Котельва, по вул. Жовтневій відповіднодо якого, автомобіль ГАЗ-2705 державний номер НОМЕР_1 знаходився на лівому узбіччі та тротуарі передньою частиною до дерева. Велосипед жіночого типу зеленого кольору «Аист» знаходиться на правій стороні смуги руху, переднє колесо велосипеда лежить на лівому узбіччі дороги. На велосипеді відсутня фара чи катафот у передній частині. Виявлено сліди юзу на обледенілій частині лівого узбіччя.

Пошкодження вантажопасажирського автомобіля ГАЗ-2705, державний номер НОМЕР_1, зафіксовані у протоколі огляду транспортного засобу від 17.01.2013 року, проведеного на місці ДТП, відповідно до якого автомобіль має пошкодження: розбиті лобове скло, передній бампер, деформований капот, права фара, ширина пошкоджень 0,70 см від правого краю передньої частини автомобіля. Після закінчення огляду транспортний засіб повернуто власникові під зберігаючу розписку.

На підставі висновку №2 Котелевської ЦРЛ щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, складеного 17.01.2013 року, у ОСОБА_4 не виявлено ознак сп'яніння.

Відповідно до лікарського свідоцтва про смерть №7, виданого 19.01.2013 року, ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_4, померла ІНФОРМАЦІЯ_5.

Згідно з висновками судово-медичної експертизи трупу №7, проведеної 19.01.2013 року-22.02.2013 року, причиною смерті ОСОБА_6 являлась тупа травма тулубу та кінцівок з численними переломами кісток скелету, яка викликала шок-кроавтрату, що і явилось безпосередньою причиною смерті. Виявлені тілесні ушкодження у вигляді синців, саден на обличчі, тулубі та кінцівках, забійної рани на голові та правому колінному суглобі, численних переломів ребер зліва та кісток тазу з масивними крововиливами у місцях переломів, крововиливів в м'які тканини голови зі сторони їх внутрішньої поверхні, вогнищевих крововиливів у жирову клітковину переднього середньостіння та парааортальну клітковину, масивних крововиливів під плевру та в прикорневих зонах легень. Дані тілесні ушкодження за своїм характером є прижиттєвими і утворились від дії тупих предметів, як з обмеженою, так і з переважаючою контактуючою поверхнею, найбільш вірогідно при ударі об такі, якими могли бути виступаючі частини кузова автомобіля і могли утворитися при травматизації велосипедиста в момент дорожньо-транспортної пригоди коли потерпіла була звернута до травмуючого об'єкту передньою частиною тіла, в строк та при обставинах, які викладені у постанові та медичній документації і стосовно до живої особи в своїй сукупності кваліфікуються як тяжкі тілесні ушкодження за ознакою небезпеки для життя в момент їх спричинення. З врахуванням відомих обставин справи, даних судово-медичної експертизи трупа, кількість, характер та локалізацію тілесних ушкоджень, виявлених на трупі громадянки ОСОБА_6, дані тілесні ушкодження в результаті падіння на площину з велосипеда, як з раніше наданим прискоренням, так і без такого - утворитись не могли. При судово-токсилогічному дослідженні крові трупа ОСОБА_6 - в крові етилового та інших спиртів не виявлено.

Відповідно до висновку автотехнічної експертизи №38 від 20.02.2013 року, в умовах даної події водій автомобіля ГАЗ2705, державний номер НОМЕР_1 ОСОБА_4 мав технічну можливість запобігти ДТП шляхом виконання вимог п.п.10.1, 14.2 (б) Правил дорожнього руху, для чого у нього не було яких небудь перешкод технічного характеру. У даній дорожній обстановці в діях водія ОСОБА_4 вбачаються невідповідності з вимогами п.п.10.1, 14.2 (б) Правил дорожнього руху, які з технічної точки зору знаходяться у причинному зв'язку з виникненням даної події.

Згідно з висновком автотехнічної експертизи №9 від 25.03.2013 року, проведеної після проведення слідчого експерименту від 20.03.2013 року, в даній дорожній ситуації водій автомобіля ГАЗ-2705, державний номер НОМЕР_1 ОСОБА_4 з моменту виникнення небезпеки для руху мав технічну можливість шляхом застосування своєчасного екстренного гальмування попередити наїзд на велосипедиста, у діях водія ОСОБА_4 вбачаються невідповідності з вимогами п.п. 2.3 (б), 12.3 Правил дорожнього руху України, які з технічної точки зору знаходяться у причинному зв'язку з виникненням даної дорожно-траснпортної пригоди. У даній дорожній ситуації технічна можливість попередити зіткнення з автомобілем ГАЗ-2705, державний номер НОМЕР_1 не залежала від односторонніх дій велосипедиста ОСОБА_6, у діях водія велосипедиста ОСОБА_6 невідповідностей з вимогами правил дорожнього руху України, які б з технічної точки зору знаходилися в причинному зв'язку з виникненням даної дорожньо-траспортної пригоди не вбачається.

Враховуючи вище викладене, суд не приймає до уваги пояснення захисника ОСОБА_5 про наявність вини у діях потерпілої ОСОБА_6, яка рухалася на велосипеді, на якому були відсутні світловідбивачі та ліхтар фара спереду, оскільки відповідно до висновку автотехнічної експертизи №9 від 25.03.2013 року, в діях велосипедиста ОСОБА_6 невідповідностей з вимогами Правил дорожнього руху України, які б з технічної точки зору знаходилися в причинному зв'язку з виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди, не вбачається.

Дії обвинуваченого ОСОБА_4 кваліфікуються за ч.2 ст. 286 КК України, бо він, керуючи транспортним засобом, порушив правила безпеки дорожнього руху, що спричинили смерть потерпілої ОСОБА_6

При призначенні покарання суд виходить з вимог ст.65 КК України, враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного.

Відповідно до ст.66 КК України обставиною, що пом'якшує покарання суд визнає щире каяття в учиненні злочину, часткове відшкодування збитків, заподіяних злочином потерпілим ОСОБА_1 та ОСОБА_2

Обставин, які обтяжують покарання, передбачені ст.67 КК України, під час судового розгляду не встановлено.

Обвинувачений ОСОБА_4 раніше не судимий, є фізичною особою-підприємцем, позитивно характеризується за місцем проживання в м.Суми та за місцем роботи, одружений, має двох неповнолітніх дітей, матір похилого віку, яка є інвалідом 3-ї групи.

Згідно з медичним висновком Котелевської центральної районної лікарні від 26.05.2013 року ОСОБА_4 має відхилення у стані здоров'я, лікування від вживання психоактивних речовин не потребує.

ОСОБА_4 має посвідчення водія серії НОМЕР_2, видане 20.03.1997 року ДАІ УМВС України м.Суми.

Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3, видане Сумським відділом РЕР УДАІ МВС України в Сумській області, вантажопасажирський автомобіль марки ГАЗ 2105 ВП-6 ЗНГ, державний номер НОМЕР_1, рік випуску 2006, колір - червоний, зареєстрований на ім'я ОСОБА_4.

Виходячи з вище викладеного суд приходить до висновку про необхідність призначення підсудному покарання у вигляді позбавлення волі у межах санкції ч.2 ст. 286 КК України.

Крім того, суд, враховуючи особу обвинуваченого, наявність декількох обставин, які пом'якшують покарання, наявність у обвинуваченого двох неповнолітніх дітей та матері похилого віку, яка є інвалідом, зайняття ним підприємницькою діяльністю, яка пов'язана з використанням ним транспорту, вчинення ним злочину у тверезому стані, вважає, що до обвинуваченого можливо не застосувати додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами.

Потерпілими ОСОБА_1 та ОСОБА_2 заявлено цивільний позов до цивільного відповідача ОСОБА_4 про стягнення матеріальних та моральних збитків, заподіяних злочином. Відповідно до ухвали Котелевського районного суду Полтавської області від 12.06.2013 року визнано цивільним співвідповідачем ПрАТ «Українська пожежна страхова компанія». Цивільні позивачі просили стягти на їх користь 11,0 тис. грн. матеріальної шкоди, заподіяної злочином та 500 грн. за надання юридичної допомоги; моральної шкоди на суму 150,0 тис. грн. кожному потерпілому та 370 грн. матеріальної шкоди потерпілому ОСОБА_1 за час стаціонарного лікування у березні 2013 року.

На обгрунтування своїх позовних вимог позивачі зазначили, що сума матеріальної шкоди складається з витрат на лікування потерпілої ОСОБА_6 та потерпілого ОСОБА_1 Розмір моральної шкоди, заподіяної злочином, потерпілі визначили, виходячи з обсягу психологічних навантажень, душевних страждань та втрат, які вони зазнали внаслідок смерті матері у зв'язку з протиправними діями ОСОБА_4

Під час судового розгляду потерпілі ОСОБА_1, ОСОБА_2, а також представник цивільних позивачів ОСОБА_3, цивільний позов підтримали у повному обсязі з підстав у ньому зазначених. Однак пояснили, що цивільним відповідачем їм було відшкодовано під час судового розгляду 11,0 тис.грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди, заподіяної злочином. Коштів, перерахованих ОСОБА_4 18.07.2013 року в сумі 3,0 тис. грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди на день розгляду справи у суді (19.07.2013 року) не отримували. Вказали на те, що обвинувачений навіть не вибачився перед ними за заподіяні їм страждання внаслідок його протиправних дій, під час досудового слідства не вживав заходів до відшкодування моральної чи матеріальної шкоди, заподіяної злочином.

Цивільний відповідач ОСОБА_4 цивільний позов ОСОБА_1, ОСОБА_2 визнав частково, а саме: в частині відшкодування матеріальних збитків, заподіяних злочином - визнав у повному обсязі, у частині відшкодування моральної шкоди - частково: по 30,0 тис.грн. кожному потерпілому, посилаючись на скрутне матеріальне становище.

Представник цивільного відповідача - ПрАТ «Українська пожежна страхова компанія» у судове засідання не з'явився, про час та місце судового розгляду повідомлений належним чином, про причини неявки не повідомив, клопотання про відклалення рогляду справи до суду не подавав.

Цивільні позови ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення матеріальної та моральної шкоди необхідно задовольнити частково, враховуючи наступне.

Відповідно до ч. 2 ст.1187 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі ( право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Суд, проаналізувавши матеріали провадження, документи надані представником цивільного відповідача, приходить до висновку, що відшкодування матеріальної і моральної шкоди повинен здійснювати обвинувачений і ПрАТ «Українська пожежна страхова компанія», з якою було укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів - поліс № АВ/6134668 від 17.04.2012 року.

Статтею 1194 ЦК України передбачено, що особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Саттею 22.3 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", в редакції, чинній на час укладення договору (17.04.2012 року), передбачено, що потерпілому відшкодовується також моральна шкода, передбачена пунктами 1, 2 частини другої статті 23 ЦК України. Така шкода відшкодовується у встановленому судом розмірі відповідно до вимог статті 23 ЦК України. При цьому страховик відшкодовує не більше ніж 5 відсотків ліміту, визначеного у пункті 9.3 ст. 9 цього Закону. Різницю між сумою відшкодування, визначеною судом, та сумою, яка має бути відшкодована страховиком, сплачує особа, яку визнано винною у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди. На час укладення договору 17.04.2012 року п.9.3. ст.9 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» був передбачений ліміт 51000 грн.

При сумі ліміту 51000 грн. розмір відшкодування моральної шкоди, передбаченої п. 2 ч.2 ст. 23 ЦК України, страховою компанією не може перевищувати 2550 грн.

Суд, з врахуванням характеру, інтенсивності, обсягу та тривалості фізичних і душевних страждань, які зазнали потерпілі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 внаслідок вчинення підсудним злочину, в тому числі довічну втрату матері, внаслідок чого необротно порушилася структура сім'ї потерпілих; руйнування їх життєвих перспектив, та виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, приходить до переконання про необхідність часткового задоволення цивільного позову в частині відшкодування моральної шкоди на користь потерпілих, що її слід відшкодувати, крім вже сплачених цивільним відповідачем у сумі 14,0 тис.грн., з страхової компанії ПрАТ «Українська пожежна страхова компанія» - 2550 грн. та з цивільного відповідача ОСОБА_4 - по 60 тис.грн. кожному потерпілому.

У задоволенні цивільного позову ОСОБА_1 про стягнення матеріальної шкоди за час його стаціонарного лікування на суму 370 грн. слід відмовити у зв'язку з необгрунтованістю.

Витрати потерпілих на оплату правової допомоги не підлягають до відшкодування.

При визначенні суми матеріальної шкоди, заподіяної злочином, суд враховує копії квитанцій та касових чеків на придбання ліків, організації поховання потерпілої ОСОБА_6 на загальну суму 10906,59 грн. (придбання ліків - на суму 4377,59 грн.; витрати на поховання - 6529,00 грн.) та не може взяти до уваги квитанцію про благодійну допомогу ОСОБА_1 Котелевській райлікарні від 15.03.2013 року на суму 45,00 грн., а також касові чеки про придбання ліків після 18.01.2013 року. Матеріальну шкоду слід стягти на користь потерпілих по справі з: ПрАТ «Українська пожежна страхова компанія» в сумі 3877,59 грн. ( за мінусом франшизи); та з ОСОБА_4 - в сумі 7029,00 грн. ( з врахуванням франшизи).

У решті цивільного позову слід відмовити.

З метою забезпечення цивільного позову слід накласти арешт на автомобіль марки ГАЗ 2105 ВП-6 ЗНГ, державний номер НОМЕР_1, рік випуску 2006, колір - червоний, зареєстрований на ім'я ОСОБА_4.

Речові докази по справі - частину пластикового бамперу від автомобіля ГАЗ-2705, д/н НОМЕР_1, в'язану шапку, переднє колесо від велосипеда, велосипед жіночого типу «Аист» без переднього колеса, переданий на зберігання до кімнати зберігання речових доказів Котелевського РВ УМВС України в Полтавській області, слід знищити; жіночу сумку чорного кольору, передану на зберігання потерпілому ОСОБА_1 - слід повернути потерпілому; автомобіль ГАЗ -2705, державний номер НОМЕР_1, червоного кольору, який належить ОСОБА_4 переданий на зберігання обвинуваченому ОСОБА_4, відносно якого вжито заходи забезпечення цивільного позову потерпілих по справі у вигляді накладення арешту, слід залишити за місцем його зберігання до вирішення питання про відшкодування збитків, заподіяних злочином.

По справі є судові витрати на проведення судової автотехнічної експертизи у сумі 782,40 грн., які слід стягти з обвинуваченого на користь експертної установи.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 373, 374 КПК України, суд

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_4 визнати винним у скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України, і призначити йому покарання у виді п'яти років позбавлення волі без позбавленням права керувати транспортними засобами.

До набрання вироком законної сили обрати ОСОБА_4 запобіжний захід - тримання під вартою, взявши його під варту з зали суду.

Початок строку відбуття покарання рахувати з 22 липня 2013 року.

Цивільний позов ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_4, ПрАТ «Українська пожежна страхова компанія» про стягнення матеріальних та моральних збитків, заподіяних злочином, задовольнити частково.

Стягти з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 60,0 тис.грн. (шістдесят тисяч грн. 00 коп.) в рахунок відшкодування завданої злочином моральної шкоди.

Стягти з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 60,0 тис.грн. (шістдесят тисяч грн. 00 коп.) в рахунок відшкодування завданої злочином моральної шкоди.

Стягти з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 3514,50 грн. (три тисячі п'ятсот чотирнадцять грн. 50 коп.) в рахунок відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної злочином.

Стягти з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 3514,50 грн. (три тисячі п'ятсот чотирнадцять грн. 50 коп.) в рахунок відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної злочином.

Стягти з Приватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія» на користь ОСОБА_1 1275,00 грн. (одна тисяча двісті сімдесят п'ять грн. 00 коп.) в рахунок відшкодування моральної шкоди, заподіяної злочином.

Стягти з Приватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія» на користь ОСОБА_2 1275,00 грн. (одна тисяча двісті сімдесят п'ять грн. 00 коп.) в рахунок відшкодування моральної шкоди, заподіяної злочином.

Стягти з Приватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія» на користь ОСОБА_1 1938,79 грн. (одну тисячу дев'ятсот тридцять вісім грн. 79 коп.) в рахунок відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної злочином.

Стягти з Приватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія» на користь ОСОБА_2 1938,79 грн. (одну тисячу дев'ятсот тридцять вісім грн. 79 коп.) в рахунок відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної злочином.

У решті позову відмовити.

Стягти з ОСОБА_4 на користь НДЕКЦ при УМВС України в Полтавській області судові витрати по справі на проведення судових експертиз у сумі 782,40 грн. (сімсот вісімдесят дві грн. 40 коп.)

Накласти арешт на автомобіль марки ГАЗ 2105 ВП-6 ЗНГ, державний номер НОМЕР_1, рік випуску 2006, колір - червоний, зареєстрований на ім'я ОСОБА_4.

Речові докази по справі - частину пластикового бамперу від автомобіля ГАЗ-2705, д/н НОМЕР_1, в'язану шапку, переднє колесо від велосипеда, велосипед жіночого типу «Аист» без переднього колеса, переданий на зберігання до кімнати зберігання речових доказів Котелевського РВ УМВС України в Полтавській області, - знищити; жіночу сумку чорного кольору, передану на зберігання потерпілому ОСОБА_1 - повернути потерпілому ОСОБА_1; автомобіль ГАЗ -2705, державний номер НОМЕР_1, червоного кольору, який належить ОСОБА_4 переданий на зберігання обвинуваченому ОСОБА_4, відносно якого вжито заходи забезпечення цивільного позову потерпілих по справі у вигляді накладення арешту, - залишити за місцем його зберігання до вирішення питання про відшкодування збитків, заподіяних злочином.

Вирок може бути оскаржено до Апеляційного суду Полтавської області через Котелевський районний суд Полтавської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Суддя