ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м.Вінниця
26 квітня 2013 р. Справа № 802/1777/13-а
Вінницький окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Вільчинського Олександра Ванадійовича, розглянувши в порядку скороченого провадження матеріали справи за позовом: Вінницької об'єднаної державної податкової інспекції Вінницької області Державної податкової служби до: СПД ОСОБА_1 про: стягнення податкового боргу,-
ВСТАНОВИВ :
До Вінницького окружного адміністративного суду звернулась Вінницька об'єднана державна податкова інспекції Вінницької області Державної податкової служби (надалі - позивач) до СПД ОСОБА_1 (надалі - відповідач) про стягнення податкового боргу.
Позовні вимоги мотивовані тим, що у зв'язку з несплатою єдиного податку, за відповідачем утворилась заборгованість в сумі 1 296 грн. 15 коп.
Справа розглядається в порядку скороченого провадження, оскільки в силу п. 4 ч. 1 ст. 183-2 КАС України, в адміністративних справах щодо стягнення грошових сум, які ґрунтуються на рішеннях суб'єкта владних повноважень, щодо яких завершився встановлений цим Кодексом строк оскарження, застосовується скорочене провадження.
Ухвалою суду від 12.04.2013р., відкрито скорочене провадження у справі та запропоновано відповідачу у десятиденний строк з дня отримання ухвали подати до суду письмові заперечення проти позову або заяву про визнання позову.
Вказану ухвалу відповідачу направлено за адресою, яка значиться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та зазначена позивачем у позовній заяві, однак на адресу Вінницького окружного адміністративного суду повернулося поштове відправлення із відміткою "за закінченням терміну зберігання".
Відповідно до ч. 11 ст. 35 КАС України, у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.
Отже, суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином про строк подання заперечення проти позову, порядок його подання, а також наслідки неподання такого заперечення.
Розглянувши та оцінивши матеріали справи в порядку скороченого провадження, відповідно до вимог ст. 183-2 КАС України без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі, суд дійшов до висновку про наявність достатніх підстав для прийняття рішення про задоволення позову, з огляду на наступне.
Суб`єкт підприємницької діяльності-фізична особа ОСОБА_1 зареєстрований як платник єдиного внеску, у відповідності до свідоцтва про сплату єдиного внеску серії НОМЕР_2 від 01.01.2012р. (а.с.9).
У зв'язку з невиконанням свого обов'язку щодо сплати єдиного внеску, податковим органом сформовано податкову вимогу від 25.10.2012р. № 1016, якою визначено заборгованість в сумі 637 грн. 55 коп. (а.с.6).
З наданих до суду доказів слідує, що станом на 22.01.2013р. за відповідачем рахується недоїмка з єдиного податку з фізичних осіб в розмірі 1 296 грн. 15 коп. (а.с.5, 7-8).
Визначаючись щодо заявлених позовних вимог та наданих у справу доказів, суд виходить з наступного.
Відповідно до абз. 2 п. 2 Указу Президента України № 727/98 від 03.07.1998 р. (із змінами і доповненнями) "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) (надалі - Указ) ставка єдиного податку для суб'єктів малого підприємництва - фізичних осіб встановлюється місцевими радами за місцем їх державної реєстрації залежно від виду діяльності і не може становити менше 20 гривень та більше 200 гривень на місяць.
Абзацом 1 п. 2 "Порядку видачі Свідоцтва про сплату єдиного податку", затвердженого Наказом ДПА України № 599 від 29.10.1999 р. (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) (далі - Порядок) визначено, що підставою для видачі Свідоцтва є подання суб'єктом підприємницької діяльності - фізичною особою письмової заяви згідно з додатком 1 до цього Порядку та платіжного документа (квитанція, копія платіжного доручення з відміткою банківської установи) про сплату (перерахування) єдиного податку за період не менше ніж календарний місяць.
Абзац 4 п. 2 Порядку зазначає, що у разі щомісячної сплати єдиного податку, його сплата здійснюється не пізніше 20-го числа місяця, наступного за тим, в якому здійснювалася попередня сплата єдиного податку.
Водночас, абзац 2 п. 5 Указу передбачено, що суб'єкти малого підприємництва несуть відповідальність за правильність обчислення, своєчасність подання розрахунків та сплати сум єдиного податку згідно із законодавством України.
Відповідно до пп. 16.1.4 п. 16.1. ст.16 Податкового кодексу України (далі - ПК України) платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом.
З урахуванням ст. 36 ПК України, одним із обов'язків платника податку визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом.
Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором. Податковий обов'язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов'язків платника податків, крім випадків, передбачених законом. Виконання податкового обов'язку може здійснюватися платником податків самостійно або за допомогою свого представника чи податкового агента. Відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку несе платник податків, крім випадків, визначених цим Кодексом.
Статтею 87 ПП України передбачені джерела сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків, зокрема джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів.
Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.
Стаття 67 Конституції України встановлює, що платник податків зобов'язаний вчасно й у повному розмірі сплачувати податки. З метою реалізації обов'язків платника податків законодавчі акти встановлюють строки сплати податків.
Відповідно до ст. ст. 11, 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
З урахуванням встановлених судом обставин справи та вищезазначених положень чинного законодавства України суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими, відповідають дійсним обставинам справи, а тому підлягають задоволенню. При винесенні рішення суд також враховує те, що відповідачем не надано доказів в спростування позовних вимог.
Відповідно до ч. 4 ст. 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
Керуючись ст.ст. 86, 94, 158, 162, 183-2, 256 КАС України, суд -
ПОСТАНОВИВ :
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Стягнути з суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код ДРФО НОМЕР_1) до Державного бюджету податкову боргу в сумі 1296 (одна тисяча двісті дев`яносто шість гривень) грн.15 коп. (п'ятнадцять копійок).
Порядок і строки апеляційного оскарження постанови визначені ст.ст. 183-2, 186 КАС України. Набрання судовим рішенням законної сили визначено ст. 254 КАС України.
Постанова підлягає негайному виконанню.
Суддя/підпис/ Вільчинський Олександр Ванадійович
Копія вірна:
Суддя: Секретар: