ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91016, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел./факс 55-17-32, inbox@lg.arbitr.gov.ua _____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

УХВАЛА

18 липня 2013 року Справа № 20б/5014/2055/2012

За заявою кредитора - ОСОБА_1, АДРЕСА_1

до боржника - Державного підприємства «Лисичанська теплоелектроцентраль», м. Лисичанськ Луганської області

Про визнання грошових вимог

Суддя Кірпа Т.С.

Секретар судового засідання Ногін С.М.

У засіданні брали участь:

Від кредитора - ОСОБА_1, паспорт серії НОМЕР_2, виданий МВМ Лисичанського МВУМВС України Луганської області від 21.01.1997

За участю - Маланчук В.М., дов. 13.2-32/3161 від 08.01.2013, Головне Управління юстиції у Луганській області

ОБСТАВИНИ СПРАВИ: банкрутство, ліквідаційна процедура відповідно до положень ст. 51 Закону України від 14.05.1992 №2343-ХІІ "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції Закону від 30.06.1999 №784-ХІV), розгляд заяви кредитора, ОСОБА_1, до боржника про визнання грошових вимог у сумі 22359 грн. 33 коп.,

в с т а н о в и в:

В судовому засіданні 18.07.2013 у відповідності до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України оголошувалася перерва до 12 годин 40 хвилин 18.07.2013.

Відповідно до наказу Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 08.06.2012 №405 «Про затвердження переліків державних підприємств, установ, організацій та об'єднані, що належать до сфери управління Міністерства енергетики та вугільної промисловості України, та господарських товариств, щодо яких Міненерго вугілля України здійснює управління корпоративними правами держави» Державне підприємство «Лисичанська теплоелектроцентраль» належить до сфери управління Міненерго вугілля України.

Наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 17.02.2012 №114 «Про ліквідацію Державного підприємства «Лисичанська теплоелектроцентраль» та змінами, внесеними наказом від 29.03.2012 №201 «Про внесення змін до наказу Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 17.02.2012 №114», припиняється діяльність підприємства шляхом ліквідації та призначено ліквідаційну комісію.

За заявою боржника, Державного підприємства «Лисичанська Теплоелектроцентраль», м. Лисичанськ Луганської області 15.08.2012 господарським судом Луганської області порушено провадження у справі №20б/5014/2055/2012 про власне банкрутство боржника з підстав, передбачених ст. 51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", у зв'язку з неможливістю сплатити борг перед кредиторами у загальній сумі 72933тис.грн. та призначено справу до розгляду в підготовчому засіданні.

Як вбачається із матеріалів справи, ухвалою від 15.08.2012 №20б/5014/2055/2012 суд, керуючись ст. 2 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" зобов'язав Департамент нотаріату, банкрутства та функціонування центрального засвідчувального органу Міністерства юстиції України та Відділ з питань банкрутства Головного управління юстиції у термін до 29.08.2012. надати пропозицію щодо кандидатури арбітражного керуючого - ліквідатора боржника, з урахуванням ст.ст. 2, 31 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", що за станом на день розгляду справи не було виконано (лист Головного управління юстиції у Луганській області від 29.08.2012 №2.6/9/17190).

Водночас, клопотанням від 21.08.2012 №2.6/7/1121 Головне управляння юстиції в Луганській області просить суд залучити до участі у справі №20б/5014/2055/2012 про банкрутство Державного підприємства «Лисичанська Теплоелектроцентраль», Головне управління юстиції в Луганській області.

Враховуючи зазначене, суд, керуючись ст. ст. 1, 2 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" залучив до участі у справі №20б/5014/2055/2012 про банкрутство Державного підприємства «Лисичанська Теплоелектроцентраль», Головне управління юстиції у Луганській області.

Матеріали справи свідчать, що на адресу господарського суду Луганської області надійшов лист Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 29.08.2012 №17/1885 про залучення Міністерства, як учасника провадження у справі №20б/5014/2055/2012 про банкрутство Державного підприємства «Лисичанська Теплоелектроцентраль», та призначення голову ліквідаційної комісії Клименка М.А. ліквідатором у справі

Суд, керуючись ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" задовольнив подане клопотання та залучив Міністерство енергетики та вугільної промисловості України учасником провадження у справі №20б/5014/2055/2012 про банкрутство Державного підприємства «Лисичанська Теплоелектроцентраль».

Оскільки Державним органом з питань банкрутства не було надано пропозиції щодо призначення ліквідатора у справі, розгляд справи було відкладено.

Разом з тим, клопотанням від 31.08.2012 б/н голова ліквідаційної комісії Клименко М.А. просив суд продовжити термін підготовчого засідання по справі на 30 днів, у зв'язку з ненаданням узгодженої кандидатури для призначення ліквідатора у справі.

Суд задовольнив клопотання, виходячи з наступного.

Провадження у справах про банкрутство регулюється Законом України від 14.05.1992 №2343-ХІІ Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції Закону від 30.06.1999 №784-ХІV), Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України. Закон України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» містить спеціальні норми, які мають пріоритет у застосовуванні при розгляді справ про банкрутство щодо інших законодавчих актів України. Відповідно до ст. 4-1 Господарського процесуального кодексу України, господарські суди вирішують господарські спори у порядку позовного провадження, передбаченого цим Кодексом (ч. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 № 15 «Про судову практику у справах про банкрутство»).

Господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Згідно ч.1 ст.11 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», проведення підготовчого засідання суду має відбутися не пізніше ніж на тридцятий день з дня прийняття заяви про порушення провадження у справі про банкрутство та введення мораторію на задоволення вимог кредиторів, 30-денний термін підготовчого засідання по справі спливає 14.09.2012.

З огляду на ст. 69 Господарського процесуального кодексу України, у виняткових випадках за клопотанням сторони, з урахуванням особливостей розгляду спору (заяви), господарський суд ухвалою може продовжити строк розгляду спору (заяви), але не більше як на 15 днів; за ч. 1 ст. 11 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» термін розгляду заяви у підготовчому засіданні складає 30 днів.

За таких обставин суд задовольнив вищезазначене клопотання голови ліквідаційної комісії Клименка М.А. і за аналогією ст. 69 ГПК України в порядку ч. 1 ст. 11 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» продовжив строк проведення підготовчого засідання на тридцять днів, тобто з 15.09.2012 по 15.10.2012 включно та призначив справу до розгляду у судовому засіданні.

Враховуючи фактичні обставини справи, незадовільний фінансовий стан боржника, постановою від 15.10.2012 №20б/5014/2055/2012 суд прийняв рішення про:

- визнання боржника, Державне підприємство «Лисичанська Теплоелектроцентраль», м. Лисичанськ Луганської області, вул. Енергетиків, буд. 98, ідентифікаційний код 00131067, банкрутом;

- відкриття ліквідаційної процедури Державного підприємства «Лисичанська Теплоелектроцентраль», м. Лисичанськ Луганської області, вул. Енергетиків, буд. 98, ідентифікаційний код 00131067, терміном на дванадцять місяців, тобто до 15.10.2013;

- призначення ліквідатором у справі за пропозицією Департаменту нотаріату, банкрутства та функціонування центрального засвідчувального органу Міністерства юстиції України, арбітражного керуючого Віскунова Олександра Віталійовича, ліцензія серія НОМЕР_3 від 13.10.2008, мешкає за адресою: АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, та зобов'язання керівника боржника протягом п'ятнадцяти днів з дня призначення ліквідатора передати ліквідатору бухгалтерську та іншу документацію банкрута, печатки і штампи, матеріальні та інші цінності банкрута.

Згідно з п. 3 ст. 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" на ліквідатора Віскунова О.В. покладено обов'язок подати до офіційного друкованого органу Верховної Ради України чи Кабінету Міністрів України (газети "Голос України" чи "Урядовий кур'єр") за рахунок банкрута у 5-денний строк оголошення про визнання боржника банкрутом, з дотриманням відомостей, передбачених ч. 5 ст. 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також з повідомленням про те, що претензії кредиторів приймаються ліквідатором у місячний строк з дня публікації згаданого оголошення.

Відповідно до ч. 1 абз. 6 ст. 23 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" суд скасував арешт, накладений на майно боржника, визнаного банкрутом та інші обмеження по розпорядженню майном Державного підприємства «Лисичанська Теплоелектроцентраль», м. Лисичанськ Луганської області, вул. Енергетиків, буд. 98, ідентифікаційний код 00131067.

Накладення нових арештів чи інших обмежень по розпорядженню майном боржника не допускається.

Як вбачається із матеріалів справи, на адресу суду надійшла заява від 03.04.2013 б/н кредитора, ОСОБА_1 про визнання грошових вимог до боржника у сумі 22359 грн. 33 коп.

Із наданих до цієї заяви матеріалів вбачається необхідність у доз'ясуванні деяких обставин справи.

Враховуючи зазначене, суд призначив розгляд заяви у судовому засіданні.

В обґрунтування поданої заяви кредитор посилається на наступне.

ОСОБА_1, з 03.02.2002 працював електромонтером з обслуговування електроустаткування ДП «Лисичанська ТЕЦ».

З березня 2012 року підприємство перестало виплачувати ОСОБА_1 заробітну плату та 14.01.2013 звільнено за п.1 ст. 40 КЗпП України. У зв'язку з тим, що ні в день звільнення, ні в подальшому підприємство не сплатило заборгованість по заробітній платні, не була також виплачена вихідна допомога.

На думку кредитора, сума заборгованості підприємства по заробітній платі з березня 2012 по січень 2013 , у тому числі вихідна допомога складає 18 376,00 грн.

Відповідно до ст. 117 КЗпП України, в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.

На підставі наведеної норми, кредитор просить суд стягнути з відповідача середній заробіток за час затримки виплати заробітної платні.

Так, стаття 116 КЗпП встановлює, що при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум. Заробітна плата працівникам за весь час щорічної відпустки виплачується не пізніше ніж за три дні до початку відпустки.

Наказ про звільнення ОСОБА_1 видано 14.01.2013, 15.01.2013 останній отримав трудову книжку, копію наказу про звільнення та висунув вимогу про розрахунок, однак всупереч ст. 116 КЗпП, повний розрахунок та сповіщення про належні до виплати суми зі сторони відповідача до 16.01.2013 року здійснено не було, як не здійснено до даного часу. Згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 N100 "Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати" середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата. Середня заробітна платня за два останні календарні місяці, а саме, листопад - 1681,00 грн., за грудень -1682,00 грн. складає 1681,50 грн.

На думку кредитора, на час подачі заяви відповідач має затримку за розрахунком з кредитором по заробітній платні за 12 місяців. Всього за ст. 116 КЗпП відповідач має сплатити 1681,50 грн. х 12 міс. = 20178 ,00 грн. + 2181.33 грн. вихідної допомоги = 22359.33 грн.

Враховуючи зазначене, кредитор просить суд стягнути з ДП «Лисичанська ТЕЦ» 22359,33 грн..

Як вбачається із матеріалів справи, на виконання вимог ухвали суду від 20.05.2013 №20б/5014/2055/2012 кредитором ОСОБА_1 надано докази надіслання 27.05.2013 на адресу ліквідатора банкрута заяви з грошовими вимогами до банкрута та додані до неї документи.

На виконання ухвали суду від 10.06.2013 №20б/5014/2055/2012 ліквідатор Віскунов О.В. надав відзив від 16.07.2013 б/н про наступне.

Ліквідатор розглянув заяву колишнього працівника ДП «Лисичанська теплоелектроцентраль» ОСОБА_1 про стягнення з підприємства середнього заробітку за час затримки виплати заробітної плати, та вважає заяву не обґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Ухвалою господарського суду Луганської області 15.08.2012 порушено провадження у справі №20б/5014/2055/2012 про банкрутство Державного підприємства «Теплоелектроцентраль», м. Лисичанськ Луганської області та введений мораторій на задоволення вимог кредиторів.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" кредитором є, зокрема, фізична особа, яка має у встановленому порядку підтверджені документами вимоги щодо виплати заборгованості із заробітної плати працівникам боржника.

Відповідно до 4.4 ст.12 Закону про банкрутство мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться одночасно з порушенням провадження у справі про банкрутство, про що зазначається в ухвалі господарського суду.

Протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів: не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів).

Постановою господарського суду Луганської області від 15.10.2012 по справі №206/5014/2055/2012 в порядку ст.51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" ДП «Лисичанська теплоелектроцентраль» визнано банкрутом та відкрита ліквідаційна процедура.

Відповідно до ч.1 ст.25 Закону про банкрутство з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури припиняється нарахування неустойки (штрафу, пені), процентів та інших економічних санкцій по всіх видах заборгованості банкрута.

Відповідно до ст.94 Кодексу Законів про Працю України (далі КЗпП України), ст.1 Закону України "Про оплату праці", заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник, або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Згідно ст.2 Закону України "Про оплату праці" структура заробітної плати складає основну, додаткову заробітну плату та інші заохочувальні та компенсаційні виплати.

Відповідно до ст. 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в ст. 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір, підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Вимоги щодо сплати середнього заробітку за час затримки не входять до структури заробітної плати згідно Закону України "Про оплату праці", а є за своєю правовою природою санкцією підприємства за затримку розрахунків з робітником по заробітній платі.

Таким чином, для застосування до підприємства санкцій, передбачених ст. 117 КЗпП України, необхідна наявність провини підприємства, а визнання ДП «Лисичанська теплоелектроцентраль» банкрутом є належним доказом відсутності такої провини підприємства, а також наслідків можливості застосування санкції до нього в розумінні ст.ст.12, 25 Закону про банкрутство.

Крім того, відповідно до ст.233 КЗпП України, працівник має право звернутися із заявою про розгляд трудового спору до суду у тримісячний строк з дня, коли він дізнався або мав можливість дізнатися про порушення свого права.

Пунктом 25 постанови пленуму Верховного суду України №13 від 24.12.1999 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» встановлено, що перебіг тримісячного строку звернення до суду про стягнення виплат відповідно до ст.117 КЗпП України починається з наступного дня після проведення зазначених виплат незалежно від тривалості затримки розрахунку.

ОСОБА_1 був звільнений з підприємства за ст.40 КЗпП України у зв'язку ліквідацією 14.01.2013. На момент звільнення ОСОБА_1 знаходився на своєму робочому місці, а тому про порушення своїх прав щодо несвоєчасного отримання остаточного розрахунку він дізнався саме 14.01.2013.

Таким чином, ОСОБА_1 взагалі пропущено строк для звернення до суду за захистом своїх прав.

Згідно із п.4 постанови пленуму Верховного суду України №9 від 06.11.1992 року «Про практику розгляду судами трудових спорів», встановлені ст.ст.228, 233 КЗпП України строки звернення до суду застосовуються незалежно від заяви сторін.

На підставі викладеного, ліквідатор просить суд у задоволені заяви гр.ОСОБА_1 про стягнення з ДП «Лисичанська теплоелектроцентраль» середнього заробітку за весь час затримки відмовити повністю.

Суд, керуючись ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, вважає за необхідне відкласти розгляд справи для надання додаткових документів.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 1, 31, 5, 22, 24, 25, 51 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст.ст. 1, 41, 38, 43, 77, 86 Господарського процесуального кодексу України, суд,

у х в а л и в :

1. Відкласти розгляд заяви кредитора, ОСОБА_1 на 05.08.2013 на 12 год. 00 хв., у приміщенні господарського суду Луганської області, кім. 333.

2. Зобов'язати ліквідатора Віскунова О.В. у термін до 01.08.2013 надати суду довідку про заборгованість по заробітній платі ОСОБА_1, період виникнення заборгованості, у тому числі розрахунок його середнього заробітку за весь час затримки виплати заробітної плати.

3. Дану ухвалу надіслати: кредитору, ОСОБА_1; боржнику; ліквідатору Віскунову О.В.

Визнати обов'язковою явку у судове ліквідатора.

Суддя Т.С. Кірпа