ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

УХВАЛА

"11" липня 2013 р. Справа № Б11/314-07/3/22/19/24

За заявою Публічного акціонерного товариства «Автокразбанк» про прийняття додаткового рішення у справі №Б11/314-07/3/22/19/24

За заявою Приватного підприємства «Інна»

до боржника Державного підприємства «Сорокотязьке»

про банкрутство

Суддя Лутак Т.В.

Представники учасників судового провадження:

заявника - не з'явився

боржника - не з'явився

керуючий санацією - Сінєльников В.В.

кредитора Публічного акціонерного товариства «Автокразбанк» - Шутов О.О.

Обставини справи:

В провадженні господарського суду Київської області перебуває справа №Б11/314-07/3/22/19/24 за заявою Приватного підприємства «Інна» до боржника Державного підприємства «Сорокотязьке» про банкрутство.

До Господарського суду Київської області від представника Публічного акціонерного товариства «Автокразбанк» надійшла заява б/н від 07 червня 2013 року (вх. № суду 13611 від 18 червня 2013 року) про прийняття додаткового рішення до ухвали попереднього засідання Господарського суду Київської області від 10 грудня 2009 року в частині кредиторських вимог Публічного акціонерного товариства «Автокразбанк» у справі №Б11/314-07/3/22/19/24 про банкрутство Державного підприємства «Сорокотязьке».

Ухвалою Господарського суду Київської області від 21 червня 2013 року розгляд заяви Публічного акціонерного товариства «Автокразбанк» призначено на 11 липня 2013 року о 14:30 год.

В судовому засіданні 11 липня 2013 року керуючий санацією боржника надав суду пояснення щодо заяви Публічного акціонерного товариства «Автокразбанк».

До Господарського суду Київської області звернувся кредитор - Публічне акціонерне товариство «Автокразбанк» з заявою б/н від 07 червня 2013 року (вх. № суду 13611 від 18 червня 2013 року) про прийняття додаткового рішення до ухвали попереднього засідання Господарського суду Київської області від 10 грудня 2009 року в частині кредиторських вимог Публічного акціонерного товариства «Автокразбанк» у справі №Б11/314-07/3/22/19/24 про банкрутство Державного підприємства «Сорокотязьке» та просить прийняти додаткове рішення до ухвали попереднього засідання Господарського суду Київської області від 10 грудня 2009 року в частині затвердження визнаних кредиторських вимог Публічного акціонерного товариства «Автокразбанк» у розмірі 291 255, 19 грн., як таких, що забезпечені заставою майна боржника та внести окремо до реєстру вимог кредиторів відомості про вказане заставне майно боржника, яке є предметом застави.

Керуючий санацією боржника, відповідно до пояснень №01/11.07 від 11 липня 2013 року, вважає, що відсутні правові підстави для задоволення заяви Публічного акціонерного товариства «Автокразбанк» про прийняття додаткового рішення до ухвали попереднього засідання Господарського суду Київської області від 10 грудня 2009 року в частині кредиторських вимог Публічного акціонерного товариства «Автокразбанк» у справі №Б11/314-07/3/22/19/24 про банкрутство Державного підприємства «Сорокотязьке», оскільки реєстр вимог кредиторів боржника затверджено та відомості про заставне майно заставодержателем якого є Публічне акціонерне товариство «Автокразбанк» в реєстрі відсутні.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступне.

Кредитор - Публічне акціонерне товариство «Автокразбанк» звернувся до Господарського суду Київської області з кредиторською заявою №109 від 19 лютого 2008 року (вх. № суду 3598 від 20 лютого 2008 року) та просив суд визнати Публічне акціонерне товариство «Автокразбанк» кредитором у справі про банкрутство Державного підприємства «Сорокотязьке» з грошовими вимогами на суму 291 255, 19 грн. та включити горошові вимоги кредитора до реєстру вимог кредиторів боржника. На підтвердження грошових вимог кредитором було надано Кредитний Договір №457 від 31 травня 2002 року, Додаткові угоди до Кредитного Договору №457 від 31 травня 2002 року, рішення Господарського суду київської області від 18 квітня 2006 року у справі №167/8-04, наказ Господарського суду Київської області від 12 травня 2006 року у справі №167/8-04, постанову ДВС у Білоцерківському районі від 26 травня 2006 року про відкриття виконавчого провадження, постанову ДВС у Білоцерківському районі від 27 жовтня 2006 року про повернення виконавчого документа стягувачеві та постанову ДВС у Білоцерківському районі від 29 жовтня 2007 року про повернення виконавчого документа стягувачеві.

Ухвалою попереднього засідання Господарського суду київської області від 18 листопада 2009 року затверджено реєстр вимог кредиторів боржника Державного підприємства «Сорокотязьке» та зокрема визнані вимоги Публічного акціонерного товариства «Автокразбанк» в розмірі 291 255, 19 грн., які включені до реєстру в четверту чергу.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 26 травня 2010 року затверджено план санації Державного підприємства «Сорокотязьке», виконання якого на даний час триває.

З матеріалів справи вбачається, що на момент винесення ухвали попереднього засідання Господарського суду Київської області від 18 листопада 2009 року у справі №Б11/314-07/3 кредитором не заявлялись кредиторські вимоги, як такі, що забезпечені заставою майна боржника, у суду були відсутні відомості та докази, які б свідчили про те, що вимоги кредитора забезпечені заставою.

Фактично лише 20 грудня 2012 року кредитор Публічне акціонерне товариство «Автокразбанк» надав суду Договір про заставу №457/т.5 від 12 грудня 2003 року, що підтверджується заявою кредитора №02/13 від 13 грудня 2012 року (вх. № суду 20920 від 20 грудня 2012 року) про визнання заставним кредитором та внесення змін до Реєстру вимог кредиторів.

Крім того, у відповідності до статті 14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" кредитором Публічним акціонерним товариством «Автокразбанк» не надано суду доказів включення заставного майна боржника до державного реєстру застав.

Також слід зазначити, що кредитором Публічним акціонерним товариством «Автокразбанк» в апеляційному та касаційному порядку ухвала попереднього засідання Господарського суду Київської області від 18 листопада 2009 року у справі №Б11/314-07/3 не оскаржувалась.

Відповідно до ч. 2 ст. 15 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі Закон про банкрутство) у попередньому засіданні господарський суд розглядає реєстр вимог кредиторів, вимоги кредиторів, щодо яких були заперечення боржника і які не були включені розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів, та за результатами розгляду виносить ухвалу, якою затверджує реєстр вимог кредиторів.

Отже, реєстр вимог кредиторів затверджується судовим рішенням у формі ухвали.

Чинне законодавство не наділяє господарський суд повноваженнями вносити зміни в раніше прийняте ним судове рішення, за винятком прийняття додаткового рішення відповідно до ст. 88 ГПК України.

Внесення змін до ухвали суду, якою затверджений реєстр вимог кредиторів, може відбуватися в порядку здійснення апеляційного чи касаційного оскарження ухвали або у разі перегляду її за нововиявленими обставинами відповідно до ст. ст. 112, 114 ГПК України та у разі заміни кредитора у грошовому зобов'язанні боржника, зокрема внаслідок правонаступництва у відповідності до статті 512 ЦК України.

Відповідно до статті 88 Господарського процесуального кодексу України господарський суд має право за заявою сторони, прокурора, який брав участь в судовому процесі, або за своєю ініціативою прийняти додаткове рішення, ухвалу, якщо: 1) з якоїсь позовної вимоги, яку було розглянуто в засіданні господарського суду, не прийнято рішення; 2) не вирішено питання про розподіл господарських витрат або про повернення судового збору з бюджету.

Відповідно до пунктів 13 та 15 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23 березня 2012 року №6 «Про судове рішення» вирішуючи питання щодо розгляду заяв про прийняття додаткового рішення, господарські суди повинні враховувати, що додаткові докази судом не приймаються і оцінка їх не здійснюється; господарським судам слід мати на увазі, що прийняття додаткового рішення допустиме виключно з підстав, передбачених статтею 88 ГПК. Якщо порушується питання про прийняття додаткового рішення з інших підстав, суд ухвалою відмовляє в задоволенні заяви. Порушення вимог цієї статті тягне за собою зміну або скасування додаткового рішення в апеляційному чи у касаційному порядку (пункт 4 частини першої статті 104, стаття 111-10 ГПК України).

В судовому засіданні 18 листопада 2009 року на якому було визнано кредиторські вимоги Публічного акціонерного товариства «Автокразбанк» та затверджено реєстр вимог кредиторів боржника Державного підприємства «Сорокотязьке» не розглядались вимоги Публічного акціонерного товариства «Автокразбанк» про визнання кредиторських вимог, як таких, що забезпечені заставою боржника.

За таких обставин, враховуючи вищевикладене, суд відмовляє Публічному акціонерному товариству «Автокразбанк» в задоволенні заяви про прийняття додаткового рішення до ухвали попереднього засідання Господарського суду Київської області від 10 грудня 2009 року в частині кредиторських вимог Публічного акціонерного товариства «Автокразбанк» у справі №Б11/314-07/3/22/19/24 про банкрутство Державного підприємства «Сорокотязьке», оскільки затвердження визнаних вимог кредитора, як таких, що забезпечені заставою майна боржника не є підставою для прийняття додаткового рішення в порядку ст. 88 ГПК України.

Керуючись Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", ст.ст. 86 та 88 Господарського процесуального кодексу України, суд

ухвалив:

1. Відмовити Публічному акціонерному товариству «Автокразбанк» в задоволенні заяви б/н від 07 червня 2013 року (вх. № суду 13611 від 18 червня 2013 року) про прийняття додаткового рішення до ухвали попереднього засідання Господарського суду Київської області від 10 грудня 2009 року в частині кредиторських вимог Публічного акціонерного товариства «Автокразбанк» у справі №Б11/314-07/3/22/19/24 про банкрутство Державного підприємства «Сорокотязьке».

2. Копію ухвали надіслати учасникам судового провадження.

Суддя Т.В. Лутак