Справа № 2-167/12 Головуючий у І інстанції Медвідь Н.О.

Провадження № 22-ц/780/2886/13 Доповідач у 2 інстанції Білоконь О.В.

Категорія 45 16.07.2013

РІШЕННЯ

Іменем України

15 липня 2013 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі :

головуючого - судді Сержанюка А.С.,

членів колегії - суддів: Білоконь О.В., Коцюрби О.П.,

за участі секретарів - Власенко О.В., Антіпова Я.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду Київської області цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на заочне рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 18 грудня 2012 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про розподіл майна подружжя,-

в с т а н о в и л а :

У вересні 2009 року ОСОБА_3 звернулась до суду з вказаним позовом, посилаючись на те, що сторони перебували у шлюбі у період з 2002 по 2009 роки, тому виникла необхідність поділити спільно нажите майно.

Неодноразово уточнюючи позовні вимоги, остаточно позивачка просила розділити спільне сумісне майно, а саме: визнати за нею право власності на гараж в АДРЕСА_1, визнати за ОСОБА_2 право власності на ноутбук, холодильник, кухонні меблі, кухонний посуд, хліб опічку, витяжку, плиту, піч мікрохвильову, телевізор-2шт., шаф-купе, диван, стіл, дзеркало-2шт., шафа, пральна машина, магнітофон, килимове покриття, пилосос, праска, крісло.

Свій позов мотивувала тим, що всі рухомі речі, які підлягають поділу, знаходяться у ОСОБА_2 і він ними користується, тому позивач вважає, що це все майно необхідно залишити у його власності.

Враховуючи, що гараж АДРЕСА_1 є неподільним майном, розташований у м. Вишневому Київської області, де і проживає позивач, яка має намір придбати автомобіль, тому позивач просила визнати за нею право власності на вказаний гараж, та погоджувалась сплатити ОСОБА_2 компенсацію за різницю в ідеальних частках.

Заочним рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 18 грудня 2012 року позов ОСОБА_3 задоволено. Визнано за ОСОБА_3 право власності на гараж АДРЕСА_1, вартістю 66174 грн.

Визнано за ОСОБА_2 право власності на ноутбук вартістю 5000 грн., принтер - 1100 грн., холодильник «Атлант» - 2800 грн., стіл кухонний - 800 грн., табуретки кухонні 6шт. - 540 грн., стінку кухонну «Оля» - 3000 грн., кухонний посуд тарілки 60 шт. - 920 грн., чашки 4 шт. - 70 грн., виделки 20 шт. - 200 грн., ложки столові 20 шт. - 200 грн., ложки чайні 10 шт. - 100 грн., хлібопічку «Елджі» - 900 грн., витяжку кухонну - 500 грн., плиту газову «Норд» - 1000 грн., піч мікрохвильова «Самсунг» - 700 грн., телевізор «Самсунг» - 1200 грн., телевізор «Самсунг» - 900 грн., шафу купе - 5400 грн., диван - 2400 грн., стіл письмовий - 750 грн., дзеркальну шафу ванної кімнати - 1200 грн., дзеркало прихожої кімнати - 980 грн., дзеркало кімнати - 800 грн., пральну машину «Індезіт» - 3000 грн., магнітофон «Панасонік» - 500 грн., коврові накриття: кімнатні розміром 3 х 3.5 - 1000 грн., кухонні накриття 2х2 - 500 грн., коридорні накриття 1х1.9 - 250 грн., пилосос - 800 грн., праску «Тефаль» - 300 грн., крісло кімнатне - 400 грн., люстру кухонну - 300 грн., люстру кімнатну - 350 грн., карниз кухонний - 200 грн., карниз кімнатний - 200 грн., штори та тюлі - 2350 грн. всього на суму 41610 грн.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 12282 грн. різниці в ідеальних частках; вирішено питання про судові витрати.

Не погоджуючись з вказаним заочним рішенням, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права при його ухваленні, ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та ухвалити нове рішення, яким визнати за ним право власності на спірний гараж, а за позивачкою визнати право власності на рухомі речі, стягнути з нього на користь позивачки 12 282 грн. різниці в ідеальних частках.

В обгрунтування апеляційної скарги зазначає, що він не давав своєї згоди на припинення його частки у праві спільної часткової вланості на гараж, до ухвалення рішення позивач не внесла на рахунок суду відповідну грошову компенсацію, крім того, зазначає, що суд першої інсанції ухвалив рішення за відсутності доказів вартості рухомого майна подружжя.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення сторін, що з'явилися, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу належить задовольнити частково, заочне рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 18 грудня 2012 року скасувати, та ухвалити нове рішення про часткове задоволення позову.

Відповідно до вимог ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно з законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Так судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що в період з 10 серпня 2002 року по 8 жовтня 2009 року ОСОБА_2 та ОСОБА_3 перебували у зареєстрованому шлюбі, від якого мають доньку ОСОБА_4, 2004 року народження.

За період сумісного проживання сторони за спільні кошти придбали нерухоме майно, а саме гараж в АДРЕСА_1, ринкова вартість якого складає 66 174,00 грн., що підтверджується свідоцтвом про право власності на гараж, зареєстроване 15 червня 2007 року на ім'я ОСОБА_2 та висновком судової будівельно-технічної експертизи № 13378/11-43 від 6 вересня 2012 року.

Також судом встановлено, що сторонами в період перебування в шлюбі було придбано: ноутбук вартістю 5000 грн., принтер - 1100 грн., холодильник «Атлант» - 2800 грн., стіл кухонний - 800 грн., табуретки кухонні 6 шт. - 540 грн., стінку кухонну «Оля» - 3000 грн., кухонний посуд тарілки 60 шт. - 920 грн., чашки 4 шт. - 70 грн., виделки 20 шт. - 200 грн., ложки столові 20 шт. - 200 грн., ложки чайні 10 шт. - 100 грн., хлібопічку «Ел джі» - 900 грн., витяжку кухонну - 500 грн., плиту газову «Норд» - 1000 грн., піч мікрохвильову «Самсунг» - 700 грн., телевізор «Самсунг» - 1200 грн., телевізор «Самсунг» - 900 грн., шафу купе - 5400 грн., диван - 2400 грн., стіл письмовий - 750 грн., дзеркальну шафу ванної кімнати - 1200 грн., дзеркало прихожої кімнати - 980 грн., дзеркало кімнати - 800 грн., пральну машину «Індезід» - 3000 грн., магнітофон «Панасонік» - 500 грн., коврові накриття: кімнатні розміром 3 х 3.5 - 1000 грн., кухонні накриття 2х2 - 500 грн., коридорні накриття 1х1.9 - 250 грн., пилосос - 800 грн., праску «Тефаль» - 300 грн., крісло кімнатне - 400 грн., люстру кухонну - 300 грн., люстру кімнатну - 350 грн., карниз кухонний - 200 грн., карниз кімнатний - 200 грн., штори та тюлі - 2350 грн. всього на суму 41610 грн.

Матеріали справи містять дані, що кожна із сторін в порядку поділу майна подружжя претендує на визнання за ним права власності на гараж та пропонує іншому із подружжя рухоме майно, однак жодна із сторін в процесі розгляду справи не внесла на депозитний рахунок грошову компенсацію припинення права часткової власності одного із подружжя на спільне майно подружжя.

Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що все рухоме майно вартістю 41 610 грн., що підлягає поділу, знаходиться у квартирі відповідача, тому саме за ним слід визнати за ним право власності на вищевказані речі. При цьому суд з врахуванням місця проживання позивача у м. Вишневе, де і знаходиться спірний гараж, а також наявності у позивача посвідчення водія, вважав за доцільне за позивачем визнати право власності на вказаний гараж вартістю 66 174 грн.

З огляду на це суд вважав, що ідеальна частка кожного із сторін становить 53 892 грн., тобто позивачу виділено майна із завищенням її ідеальної частки на 12 282 грн., яку необхідно стягнути на користь відповідача.

Проте колегія суддів не може погодитися з такими висновками суду, оскільки вони не ґрунтуються на матеріалах справи і зроблені в результаті неправильного застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Відповідно до ст. 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Частиною 1 ст. 70 СК України визначено, що у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Згідно з правилами ч. ч. 4, 5 ст. 71 СК України присудження одному з подружжя грошової компенсації замість його частки у праві спільної сумісної власності на майно, зокрема на житловий будинок, квартиру, земельну ділянку, допускається лише за його згодою, крім випадків, передбачених Цивільним кодексом України. Присудження одному з подружжя грошової компенсації можливе за умови попереднього внесення другим із подружжя відповідної грошової суми на депозитний рахунок суду.

Таким чином, розподіляючи майно подружжя, суд першої інстанції зосередився лише на нормах законодавства та обставинах справи, які передбачають наявність у ОСОБА_3 права вимоги на отримання спірного гаража та виплати різниці ідеальних часток майна у спільній сумісній власності, однак не звернув увагу та не перевірив чи вносилися на депозитний рахунок суду позивачем відповідної грошової компенсації.

Як убачається з матеріалів справи (т. 2, а.с 78), попереднє внесення ОСОБА_3 відповідної грошової суми на депозитний рахунок суду було здійснено 26 березня 2013 року, тобто після ухвалення оскаржуваного заочного рішення 18 грудня 2012 року. Крім того вказана сума внесена в значно меншому розмірі, ніж встановлена вартість гаража АДРЕСА_1, на який позивач просила визнати право власності.

У п. 25 постанови Пленуму Верховного суду України від 21 грудня 2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» роз'яснено, що за відсутності згоди одного з подружжя присудження грошової компенсації може мати місце з підстав, передбачених ст. 365 ЦК України, за умови звернення подружжя (одного з них) до суду з таким позовом (ст. 11 ЦК України) та попереднього внесення на депозитний рахунок суду відповідної грошової компенсації. У разі коли жоден із подружжя не вчинив таких дій, а неподільні речі не можуть бути реально поділені між ними відповідно до часток, суд визнає ідеальні частки подружжя в цьому майні без його реального поділу і залишає у їх спільній частковій власності.

У відповідності ч. 1 ст. 365 ЦК України право особи на частку у спільному майні може бути припинене за рішенням суду на підставі позову інших співвласників, якщо: 1) частка є незначною і не може бути виділена в натурі; 2) річ є неподільною; 3) спільне володіння і користування майном є неможливим; 4) таке припинення не завдасть істотної шкоди інтересам співвласника та членам його сім'ї.

З огляду на це, вирішуючи питання щодо визнання права власності на спірний гараж в порядку поділу майна подружжя та стягуючи грошову компенсацію за частку у спільній сумісній власності, районний суд в порушення вимог ст.ст. 212 - 214 ЦПК України не належним чином з'ясував обставини справи, фактично припинив право спільної сумісної власності ОСОБА_2 на гараж, не врахувавши при цьому, що вимога про припинення права власності не заявлялась.

Крім того, до такого висновку суд першої інстанції дійшов також всупереч положенням ч.4 ст. 338 ЦПК України, згідно з якою висновки і мотиви, з яких скасовані рішення, є обов»язковими для суду першої чи апеляційної інстанції при новому розгляді справи. Зокрема, розглядаючи цю справу після скасування у ній судових рішень ухвалою Вищого спеціалізованого суду України від 15 червня 2011 року, суд першої інстанції не узяв до уваги, що мотивом для скасування судових рішень у цій справі було саме те, що стягуючи грошову компенсацію за частку у спільній сумісній власності, суд фактично припинив право спільної сумісної власності одного з подружжя на гараж, не врахувавши при цьому, що вимога про припинення права власності не заявлялась.

Враховуючи зазначене, а також беручи до уваги, що жодна із сторін в процесі розгляду справи не внесла на депозитний рахунок грошову компенсацію припинення права часткової власності одного із подружжя на спільне майно подружжя, гараж як неподільна річ не може бути реально поділена між подружжям відповідно до їх часток, колегія суддів приходить до висновку про необхідність поділу гаража як неподільного майна подружжя шляхом визнання ідеальних часток подружжя в цьому майні без його реального поділу і залишення його у їх спільній частковій власності сторін; рухоме є майно слід поділити в натурі між сторонами виходячи з принципи рівності часток сторін.

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку про необхідність задоволення позову частково та визнання права власності за позивачем в порядку поділу спільного майна подружжя відповідно до вимог ст. 70 СК України на таке майно: на ноутбук вартістю 5000 грн., принтер - 1100 грн., холодильник «Атлант» - 2800 грн., газову плиту «Норд» - 1000 грн., хлібопічку «Ел Джі» - 900 грн., стіл письмовий - 750 грн., телевізор «Самсунг» - 900 грн., витяжку кухонну - 500 грн., стінку кухонну «Оля» - 3000 грн., дзеркало кімнати - 800 грн., карниз кухонний - 200 грн., карниз кімнатний - 200 грн., штор та тюлі - 2350 грн., люстру кімнатну - 350 грн., табуретки кухонні 3 шт. - 270 грн., кухонний посуд: тарілки 30 шт. - 460 грн., чашки 2 шт. - 35 грн., виделки 10 шт. - 100 грн., ложки столові 10 шт. - 100 грн., ложки чайні 5 шт. - 50 грн., а також на ? частину гаражу АДРЕСА_1.

Разом з тим колегія суддів не бере до уваги доводи апеляційної скарги щодо невідповідності вартості рухомого майна, його дійсній вартості, оскільки ОСОБА_2 ухилився від проведення судової товарознавчої експертизи, не надавши доступу до об'єктів дослідження (т. 2, а.с. 53-54), а тому апеляційний суд бере до уваги вартість вищевказаного майна зазначену позивачем.

Відповідно до ст. 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є неповне з'ясування судом обставин справи, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення або неправильне застосування норм матеріального та процесуального права.

З викладених вище підстав колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції про задоволення позову не відповідає матеріалам справи, ухвалене з порушенням норм процесуального та матеріального права і підлягає скасуванню із ухваленням нового про часткове задоволення позову, оскільки вказані вимоги позивача про розподіл майна подружжя не в повній мірі ґрунтуються на приписах закону.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 209, 218, 303, 307, 309, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів, -

в и р і ш и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Заочне рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 18 грудня 2012 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов ОСОБА_3 задовольнити частково.

В порядку поділу майна подружжя визнати за ОСОБА_3 право власності на ноутбук вартістю 5000 грн., принтер - 1100 грн., холодильник «Атлант» - 2800 грн., газову плиту «Норд» - 1000 грн., хлібопічку «Ел Джі» - 900 грн., стіл письмовий - 750 грн., телевізор «Самсунг» - 900 грн., витяжку кухонну - 500 грн., стінку кухонну «Оля» - 3000 грн., дзеркало кімнати - 800 грн., карниз кухонний - 200 грн., карниз кімнатний - 200 грн., штор та тюлі - 2350 грн., люстру кімнатну - 350 грн., табуретки кухонні 3 шт. - 270 грн., кухонний посуд: тарілки 30 шт. - 460 грн., чашки 2 шт. - 35 грн., виделки 10 шт. - 100 грн., ложки столові 10 шт. - 100 грн., ложки чайні 5 шт. - 50 грн., а всього на суму 20 765 грн.

В порядку поділу майна подружжя визнати за ОСОБА_3 право власності на ? частину гаражу АДРЕСА_1 загальною вартістю 66 174 грн.

В решті позову - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 900 грн. витрат за проведення судової будівельно-технічної експертизи.

Повернути ОСОБА_3 12 282,00 грн. внесених в якості грошової компенсації на депозитний рахунок Києво-Святошинського районного суду Київської області на підставі квитанції, що знаходиться в матеріалах справи на а.с.76, т.2.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржене в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий

Судді: