УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа №: 22-ц/191/851/13Головуючий суду першої інстанції:Микитюк О.А.
Доповідач суду апеляційної інстанції:Притуленко О. В.
"10" липня 2013 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим в м.Феодосія у складі:
Головуючого суддіПритуленко О.В.,
СуддівЛоманової Л.О., Кустової І.В.,
При секретаріМартиненко М.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Феодосії цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» до ОСОБА_7 (треті особи - ОСОБА_8, ОСОБА_9) про звернення стягнення на предмет застави, за апеляційною скаргою ОСОБА_7 на рішення Феодосійського міського суду АР Крим від 13 травня 2013 року,
В С Т А Н О В И Л А:
У грудні 2012 року Публічне акціонерне товариство Комерційний Банк «ПриватБанк» (далі - Банк) звернулось до суду з позовом до ОСОБА_7 про звернення стягнення на предмет застави.
У позові зазначено, що 3 квітня 2006 року між Банком та ОСОБА_10 був укладений кредитний договір №DN/377, за умовами якого останній отримав кредит у розмірі 47000 доларів США, зі сплатою 16 відсотків річних за користування кредитом з кінцевим терміном повернення до 3 квітня 2009 року. Виконання зобов'язань за вказаним кредитним договором забезпечувалось договором застави, укладеним між Банком та ОСОБА_9 3 квітня 2006 року, згідно якого ОСОБА_9 передала у заставу Банку належній їй автомобіль DAIMLER CHRYSLER, 2001 року випуску, тип ТЗ: легковий седан-В, № кузова/шасі НОМЕР_3, реєстраційний номер НОМЕР_1.
Позивач виконав умови кредитного договору, однак ОСОБА_8 свої обов'язки по поверненню кредиту належним чином не виконав, внаслідок чого станом на 20 листопада 2012 року утворилася заборгованість в розмірі 144603,36 доларів США ( яка складається з: заборгованості за кредитом - 32121,32 доларів США, заборгованості по процентам за користування кредитом - 56219,63 доларів США, пені за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором - 56262.41 доларів США). Крім того, в порушення умов договору застави, ОСОБА_9 реалізувала предмет застави відповідачу ОСОБА_7, за якою вказаний автомобіль був зареєстрований як автомобіль MERSEDES-BENZ 320, 2001 року випуску, тип ТЗ легковий седан-В, № кузоваНОМЕР_3, реєстраційний номер НОМЕР_2.
Уточнивши позовні вимоги, з урахуванням положень ст.27 Закону України «Про заставу». Банк просив суд у рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №DN/377 в сумі 144603,36 доларів США, що еквівалентно 1155380,85 грн., звернути стягнення на зазначений предмет застави шляхом надання позивачу права продажу вказаного автомобіля, укладення від імені відповідача договору купівлі-продажу з іншою особою-покупцем, зняття вказаного автомобіля з обліку в органах ДАЇ України, наданням інших повноважень, необхідних для здійснення продажу предмету застави. Одночасно просив витребувати у відповідача та передати на зберігання Банку вказаний предмет застави, комплект ключів та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу (технічний паспорт).
Рішенням Феодосійського міського суду АР Крим від 13 травня 2013 року позов ПАТ КБ «ПриватБанк» задоволений. Суд вирішив: в рахунок погашення заборгованості за кредитно-заставним договором № DN/377, що укладений 3 квітня 2006 року між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_8, яка виникла станом на 20 листопада 2012 року в розмірі 144603, 36 доларів США, і складається із заборгованості за кредитом - 32121, 32 доларів США, заборгованість по процентам за користування кредитом - 56219, 63 доларів США, заборгованості по комісії за користування кредитом - 56262, 41 доларів США звернути стягнення на автомобіль Мерседес Бенц 320, рік випуску 2001, тип: ТЗ легковий седан - В, № кузова/шасі НОМЕР_3, реєстраційний номер НОМЕР_2, шляхом продажу вказаного автомобіля ПАТ КБ «ПриватБанк» з укладеним від імені ОСОБА_7 договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою - покупцем, зі зняттям вказаного автомобіля з обліку в органах ДАІ України, а також наданням ПАТ КБ «ПриватБанк» всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу.
Передати у заклад ПАТ КБ «ПриватБанк» шляхом вилучення у ОСОБА_7, належного їй на праві власності майна - предмету застави, автомобіль Мерседес Бенц 320, 2001 року випуску, тип: ТЗ легковий седан В, № кузовашасі НОМЕР_3, реєстраційний номер НОМЕР_2, комплект ключів, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу (технічний паспорт) автомобілю Мерседес Бенц, 320, рік випуску 2001, тип: ТЗ легковий седан В, № кузова/шасі НОМЕР_3, реєстраційний номер НОМЕР_2.
Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
В апеляційній скарзі ОСОБА_7 посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог ПАТ КБ «ПриватБанк» відмовити.
Апелянт посилається на помилковість висновку суду щодо наявності правових підстав для задоволення позову. Вважаючи, що суд не повно з'ясував обставин, що мають значення для справи, апелянт посилається на те, що суд звернув стягнення на майно, яке не було предметом застави, оскільки заставленим майном за договором №DN/377-1 від 3 квітня 2006 року є автомобіль DAIMLER CHRYSLER, 2001 року випуску.
Згідно вимог частини 1 статті 303 Цивільного процесуального кодексу України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Відповідно до положень ч.1 і 2 ст.590 ЦК України, статті 20 Закону України «Про заставу» заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором.
Звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 19 Закону України «Про заставу» визначено, що за рахунок заставленого майна заставодержатель має право задовольнити свої вимоги в повному обсязі, що визначається на момент фактичного задоволення, включаючи проценти, відшкодування збитків, завданих прострочкою виконання (а у випадках, передбачених законом чи договором, - неустойку), необхідні витрати на утримання заставленого майна, а також витрати на здійснення забезпеченої заставою вимоги, якщо інше не передбачено договором застави.
Вирішуючи спір, суд встановив, що 3 квітня 2006 року між ЗАТ КБ «ПриватБанк» (згідно Статуту в новий редакції перейменований у ПАТ КБ «ПриватБанк») та ОСОБА_8 (позичальник) був укладений кредитний договір №DN/377, за умовами якого останній отримав кредитні кошти у розмірі 47000 доларів США на поповнення оборотних коштів, зі сплатою за користування кредитом відсотків у розмірі 16% річних. Кредит наданий на строк до 3 квітня 2009 року (а.с.7-8).
В забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором, 3 квітня 2006 року між Банком та ОСОБА_9 був укладений договір застави автотранспорту № DN/377-1, відповідно до якого ОСОБА_9 передала у заставу Банку автомобіль DAIMLER CHRYSLER, 2001 року випуску, тип ТЗ: легковий седан-В, № кузова/шасі НОМЕР_3, реєстраційний номер НОМЕР_1, якій належав їй на праві власності (а.с. 9-10).
Витягом про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна (а.с. 11) підтверджується, що 12 жовтня 2006 року на підставі вказаного договору в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна зареєстроване обтяження предмету застави - автомобіля DAIMLER CHRYSLER, 2001 року випуску, тип ТЗ: легковий седан-В, № кузова/шасі НОМЕР_3, реєстраційний номер НОМЕР_1, і зазначена заборона його відчуження. З
Згідно повідомлення відділу РЕР ДАІ з обслуговування м.Днепропетровськ та Солонянського району №1, підпорядкованого ГУ МВС України в Дніпропетровській області (а.с.74), 20 листопада 2006 року зазначений автомобіль був знятий з реєстраційного обліку для реалізації на підставі заяви власника і з 23 листопада 2006 року на праві власності зареєстрований за ОСОБА_7
Згідно довідки відділу РЕР ДАІ з обслуговування міст Феодосій, Судаку і Кіровського району АР Крим і витягу з АМТ фізичних та юридичних осіб (л.д.59, 57-65) за ОСОБА_7 23 листопада 2006 року був зареєстрований автомобіль MERSEDES-BENZ 320, 2001 року випуску, тип ТЗ легковий седан-В, № кузоваНОМЕР_3, реєстраційний номер НОМЕР_2.
Наведене підтверджується також Свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4 (а.с.58).
Задовольняючи вимоги позивача щодо звернення стягнення на предмет застави, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_8 не виконав зобов'язання, передбачені умовами кредитного договору №DN/377, щодо повернення отриманих грошових коштів і сплати процентів за користування кредитом, внаслідок чого станом на 20 листопада 2012 року утворилась заборгованість в розмірі 144603,36 доларів США ( яка складається з: заборгованості за кредитом - 32121,32 доларів США, заборгованості по процентам за користування кредитом - 56219,63 доларів США, пені за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором - 56262.41 доларів США). Відтак, позивач набув право задовольнити свої вимоги за рахунок заставленого майна, незважаючи на те, що заставлене майно було відчужено і право власності на нього перейшло до ОСОБА_7
Такий висновок суду слід визнати правильним.
Згідно ч. 1 ст. 27 Закону України «Про заставу», застава зберігає силу, якщо за однією з підстав, зазначених в законі, майно або майнові права, що складають предмет застави, переходять у власність іншої особи.
Виходячи з того, що ОСОБА_8 не виконав зобов'язання по поверненню суми кредиту, процентів та інших платежів, внаслідок чого ПАТ КБ «ПриватБанк» набув право задовольнити свої вимоги за рахунок заставленого майна, а право власності на заставлене майно з 23 листопада 2006 року перейшло до відповідачки ОСОБА_7, суд першої інстанції обґрунтовано ухвалив рішення про задоволення позовних вимог Банку.
Доводи апеляційної скарги не містять правових підстав для скасування ухваленого у справі рішення, оскільки матеріалами справи підтверджується, що майно, яке є предметом застави, перейшло у власність відповідачки.
Перехід права власності на автомобіль від ОСОБА_9 до ОСОБА_7 підтверджується як довідками ДАЇ з обслуговування м.Днепропетровськ та Солонянського району №1, ДАІ з обслуговування міст Феодосій, Судаку і Кіровського району АР Крим, інформацією з автоматизованої інформаційної системи Державної автомобільної «АМТ фізичних та юридичних осіб», так і записами у Свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_4, згідно якого зазначені у ньому відомості про придбаний автомобіль (модель, рік випуску, колір, шасі (кузов), тип ТЗ, повна маса і маса без навантаження, об'єм двигуна) співпадають з даними автомобіля, що був зареєстрований за ОСОБА_9 з реєстраційним номером НОМЕР_1. Крім того, у вказаному свідоцтві. в графі «особливі відмітки» вказана серія, номер, дата видачі і регіон реєстрації попереднього свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу. Зазначені відомості відповідають даним попереднього власника - ОСОБА_9
За таких підстав довід апелянта про те, що суд звернув стягнення на автомобіль, якій не є предметом застави, не можна визнати підставою для скасування ухваленого у справі рішення.
Доводи апелянта про те, що внаслідок порушення судом норм процесуального закону, він був позбавлений можливості на підтвердження своїх доводів заявити клопотання про витребування документів з Дніпропетровського МРЕВ-2, Приватбанку та приватних нотаріусів, не підтверджується матеріалами справи. Так, згідно журналу судового засідання та технічного запису, під час розгляду справи в засіданні суду першої інстанції відповідачка брала участь через свого представника ОСОБА_12 В судовому засіданні представнику були роз'яснені процесуальні права і обов'язки, і користуючись ними, ОСОБА_12 заявляла клопотання, які судом були вирішені. Наведене свідчить про те, що представник відповідача не був позбавлений можливості, зокрема, заявити і клопотання, на які посилається апелянт.
Враховуючи викладене, керуючись ст.303, п.1 ч.1 ст.307, ст.ст. 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у м. Феодосії
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_7 відхилити.
Рішення Феодосійського міського суду Автономної Республіки Крим від 13 травня 2013 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення, однак може бути оскаржене до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.
Судді:
Притуленко О.В. Ломанова Л.О. Кустова І.В.