АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Категорія: ч.2 ст.186 КК України Головуючий 1 інстанції: Добінчак О.П.

Доповідач: Стратейчук Л.З.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 липня 2013 року колегія суддів судової палати з кримінальних справ Апеляційного суду Донецької області в складі:

головуючого судді Стратейчук Л.З.

суддів Єстєніної В.В., Лєгостаєва О.А. за участю прокурора Стьобіна Д.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_1 на вирок Микитівського районного суду м. Горлівки Донецької області від 17 квітня 2013 року, яким

ОСОБА_1, що народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Дзержинську Донецької області, громадянин України, з середньою освітою, не працюючий, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1;

мешкає за адресою: АДРЕСА_2, раніше судимий:

1) 19.03.1992 року Дзержинським міським судом Донецької області за ст.ст. 81ч.2, 81ч.3, 140 ч.2, 89 ч. 1, 85 ч.3, ст. 42 КК України в редакції 1960 року до 3 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією майна;

2) 22.02.1996 року Дзержинським міським судом Донецької області за ст.ст. 185 ч.3, 187 ч.3 КК України до 10 років позбавлення волі з конфіскацією майна;

3) 09.07.2004 року Ясинуватським міським судом Донецької області за ст.ст. 186 ч. 3, ст. 71 ч. 1 КК України до 6 років позбавлення волі;

4) 07.10.2010 року Дзержинським міським судом Донецької області за ст.ст. 185 ч.2,185 ч.3,70 ч.1 КК України до 4 років позбавлення волі, звільнився 28.09.2012 року умовно-достроково на 1 рік 3 місяці 10 днів;

засуджений за ст. 186 ч.2 КК України до 4 років позбавлення волі; на підставі ст. 70 ч.4 КК України шляхом часткового складання з покаранням, призначеним за вироком Дзержинського міського суду від 07.10.2010 року остаточно визначено покарання у виді позбавлення волі строком на 4 роки 1 місяць,

В С Т А Н О В И Л А:

ОСОБА_1 скоїв злочин при наступних обставинах:

20 березня 2008 року близько 11 години 10 хвилин, ОСОБА_1 повторно, за попередньою змовою групою осіб, приїхали на автомобілі ВАЗ-2107 з м. Дзержинська, під керуванням іншої особи в Микитівський район м. Горлівки, у селище Микитівка, де перебуваючи на ділянці дороги між будинками № 170 і № 187 по вул. Академіка Корольова в Микитівському районі м. Горлівки, підійшли до раніше незнайомої гр. ОСОБА_2, яка направлялася по дорозі в сторону ринку залізничної станції Микитівка, після чого ОСОБА_1 схопив сумку й пакет, що перебували в правій руці ОСОБА_2, а інша особа, застосовуючи насильство не є небезпечним для життя й здоров'я, завдала удару правою рукою по руці ОСОБА_2, заподіявши при цьому останньої фізичний біль. ОСОБА_2 розтиснула пальці руки, а ОСОБА_1 у цей час вирвав сумку й пакет з руки ОСОБА_2, чим відкрито викрав шкіряну жіночу сумку вартістю 185 гривень, у якій знаходились: гаманець вартістю 90 гривень із коштами в сумі 300 гривень, дві кредитні картки «Приват банку», що не представляють матеріальної цінності, картка покупця торгового центру «Аверс», що не представляє матеріальної цінності, пудра «Лореаль» вартістю 90 гривень, губна помада «Оріфлейм» вартістю 40 гривень, два блиски для губ вартістю 30 гривень за один, гребінець вартістю 5 гривень, серветки гігієнічні вартістю 50 копійок, ключі від квартири, що не представляють матеріальної цінності, поліетиленовий пакет, що не представляє матеріальної цінності, зі шкіряними жіночими чобітьми, що перебували у ньому, вартістю 350 гривень. Після цього ОСОБА_1 і інша особа, втримуючи при собі викрадене майно, з місця злочину зникли, викраденим розпорядилися за своїм розсудом, заподіявши потерпілої ОСОБА_2 шкоду на суму 1120.50 гривень.

Він же, 28 квітня 2008 року близько 4 години 10 хвилин, повторно, за попередньою змовою з двома іншими особами, з корисливих спонукань, з метою відкритого викрадення чужого майна, приїхали з м. Дзержинська на автомобілі ВАЗ-2107 під керуванням ОСОБА_1 у Микитівський район м. Горлівки, у селище Микитівка, де перебуваючи біля автобусної зупинки, розташованої на перехресті провулка Зайцевського і вул. Шушинської в Микитівському районі м. Горлівки, дві інші особи підійшли до раніше незнайомої ОСОБА_3, яка в той момент направлялася по дорозі убік залізничної станції Микитівка, а ОСОБА_1 залишився стояти на відстані двох метрів від них і дивитися по сторонах, щоб попередити їх у випадку появи сторонніх громадян, тим самим забезпечуючи безперешкодне скоєння злочину, після чого, один з інших осіб підійшов до ОСОБА_3 позаду й, застосовуючи насильство, що не є небезпечним для життя й здоров'я, долонею лівої руки закрив рота ОСОБА_3, не даючи їй покликати на допомогу, а інша особа, реалізуючи єдиний злочинний намір, спрямований на відкрите викрадення чужого майна, відкрито вирвав з руки ОСОБА_3 сумку з шкірозамінювача чорного кольору вартістю 70 гривень, у якій знаходились: мобільний телефон «Siemens A-62» IME1: НОМЕР_1 вартістю 340 гривень у силіконовому чохлі вартістю 10 гривень, сім-карта оператора «МТС» вартістю 30 гривень, на рахунку якої перебували кошти в сумі 8 гривень, гаманець вартістю 60 гривень, у якому знаходились кошти в сумі 2 гривень 35 копійок, банківські карти «Експрес» та «Приват банку», ощадна книжка, які матеріальної цінності для ОСОБА_3 не представляють три губні помади «Ейвон», вартістю 20 гривень за одну загальною вартістю 60 гривень, туш для вій «Ейвон», вартістю 20 гривень, три косметичні олівці вартістю 11 гривень за один загальною вартістю 33 гривні, флакон рідини для лінз вартістю 20 гривень, а всього на загальну суму 653 гривні 35 копійок. Після цього ОСОБА_1 і дві інші особи, утримуючи при собі викрадене майно, сіли у вищевказаний автомобіль і з місця злочину зникли, заподіявши потерпілої ОСОБА_3 матеріальну шкоду на зазначену вище суму.

На даний вирок суду засудженим подана апеляція, в якій він, не заперечуючи своєї провини просить вирок суду змінити в частині призначеного покарання, не позбавляти його волі, мотивує тим, що після скоєного минуло 5 років, під час відбування покарання за вироком Дзержинського міського суду від 07.10.2010 року став на шлях виправлення, у скоєному розкаявся, вину визнав повністю, має сім'ю.

Заслухавши суддю-доповідача, думку прокурора, що вважав вирок суду законним та обґрунтованим, просив у задоволенні апеляції відмовити, перевіривши матеріали та доводи апеляції, колегія суддів приходить до висновку, що апеляція засудженого задоволенню не підлягає з наступних підстав.

У відповідності зі ст.365 КПК України 1960 року вирок суду першої інстанції перевіряється апеляційним судом у межах доводів апеляції.

Доведеність винуватості ОСОБА_1 у скоєнні злочину, передбаченого ст.186 ч.2 КК України, обсяг його вини та юридична кваліфікація його дій учасниками судового розгляду не оскаржуються і апеляційним судом не перевіряються.

У відповідності з п.1 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 року „Про практику призначення судами кримінального покарання" з наступними змінами та доповненнями, при призначенні покарання в кожному випадку у відношенні кожного підсудного, який визнається винним у скоєнні злочину, суди повинні суворо дотримуватися вимог ст.65 КК України стосовно загальних принципів призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості і індивідуалізації покарання. Призначаючи покарання в кожному конкретному випадку суди повинні дотримуватись вимоги кримінального закону і зобов'язані враховувати ступінь тяжкості скоєного злочину, дані про особу винного і обставини, які пом'якшують та обтяжують покарання. Таке покарання повинно бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого і попередження скоєння нових злочинів як засудженим, так і іншими особами.

Колегія суддів вважає, що при постановленні вироку суд врахував всі обставини справи, тяжкість скоєних злочинів, дані про особу засудженого, обставину, що пом'якшує покарання - щиросердне каяття, та призначив йому покарання у нижчій межі санкції статті, яка передбачає відповідальність за скоєне діяння.

Остаточне покарання за сукупністю злочинів, на думку колегії суддів, призначено з дотриманням вимог ст.70 ч.4 КК України, оскільки даний злочин ОСОБА_1 скоїв 20.03.2008 року та 28 квітня 2008 року, тобто до постановлення вироку Дзержинським міським судом Донецької області від 07.10.2010 року.

На думку колегії суддів доводи апеляції є безпідставними, покарання призначене з дотриманням вимог ст.ст.50, 65, 70 ч.4 КК України, а тому підстав для зміни вироку колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України 1960 року, колегія суддів

У Х В А Л И Л А :

Апеляцію засудженого ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Вирок Микитівського районного суду м. Горлівки Донецької області від 17 квітня 2013 р. у кримінальній справі за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченому ч. 2 ст. 186 КК України, залишити без змін.

Судді: