Справа № 815/2909/13-а
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 липня 2013 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді Глуханчука О.В.,
судді Самойлюк Г.П.,
судді Харченко Ю.В.
при секретарі - Аріапур Н.А.
за участю сторін: позивача - ОСОБА_1 (за паспортом)
представника відповідача - Масалова П.В. (за довіреністю)
представника відповідача - Середи В.Ю. (за довіреністю)
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної виконавчої служби України, Управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області, Державної казначейської служби України, Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області про визнання протиправними дій та бездіяльності, визнання незаконними та скасування постанов, зобов'язання вчинити певні дії, -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернулась до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до Державної виконавчої служби України, Управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області, Державної казначейської служби України, Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області, в якому з урахуванням уточнених позовних вимог просить:
- задовольнити позов;
- визнати протиправними дії відповідачів щодо порушення положень закону, процесуальних та цивільних прав позивача на своєчасне та повне виконання виконавчих листів, постанов суду, які набрали законної сили, по винесенню постанов 18 березня 2013 року, 05 березня 2013 року, щодо порушення строку виконавчого провадження по виконавчому листу №2а-7639/08/1570;
- визнати протиправними дії Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області з порушення закону, процесуальних та цивільних прав позивача на своєчасне та повне виконання ухвали Одеського окружного адміністративного суду від 20 липня 2012 року, 20 вересня 2012 року, з відмови у виконанні ухвал суду, з відмови виплати позивачу грошової суми поштовим переказом;
- визнати протиправними дії державних виконавців ДВС України, відділу примусового виконання рішень управління ДВС Головного управління юстиції в Одеській області з винесення постанов 05.03.2013 року, 18.03.2013 року;
- визнати незаконними, необґрунтованими, необ'єктивними постанови державних виконавців відділу примусового виконання рішень управління ДВС України від 05.03.2013 року про повернення виконавчого листа №2-а-7639/08/1570, відділу примусового виконання рішень управління ДВС Головного управління юстиції в Одеській області від 18.03.2013 року, про відмову в прийнятті до примусового виконання двох виконавчих листів №2-а/1515/150/12 та виконавчого листа №2-а-7977/10/1570, скасувати їх;
- визнати протиправною бездіяльність відповідачів під час розгляду заяв позивача про прийняття до виконання виконавчих листів №2-а/1515/150/12, №2-а-7977/10/1570, №2-а-7639/08/1570, про виконання ухвал Одеського окружного адміністративного суду від 20.07.2012 року, 20.09.2012 року, про повернення судового збору;
- зобов'язати відповідачів негайно виконати постанови судів від 19.11.2010 року, 31.07.2012 року, ухвали суду від 20.07.2012 року, 20.09.2012 року, виконавчі листи №2-а/1515/150/12, №2-а-7977/10/1570, №2-а-7639/08/1570, перевести грошові суми позивачу поштовим переказом;
- стягнути з відповідачів судовий збір та понесені витрати при розгляді справи.
03 липня 2013 року через канцелярію позивач надав заяву про уточнення позовних вимог, проте, оскільки у судовому засіданні 17 червня 2013 року після виходу до нарадчої кімнати для ухвалення рішення у справі судом виявлено потребу в дослідженні листа Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області від 14 червня 2013 року, було винесено ухвалу про поновлення судового розгляду справи з приводу дослідження зазначеного листа, тому судом прийнято до розгляду лише вимогу позивача щодо визнання незаконною, необґрунтованою та необ'єктивною відповідь Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області від 14 червня 2013 року №16-08/688-4385 в частині повернення виконавчих листів №2-а/1515/150/12, №2-а-7977/10/1570, №2-а-7639/08/1570.
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив, що постановами державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області від 18 березня 2013 року відмовлено в прийнятті до провадження та у відкритті виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа №2-а-7977/10/157, та виконавчих листів №2-а/1515/150/15.
Постановою від 05 березня 2013 року виконавчий лист №2-а-7639/08/1570 постановлено повернути стягувачу, з чим позивач також не погоджується.
Зазначені постанови позивач вважає незаконними, необґрунтованими, необ'єктивними та такими, що підлягають скасуванню, у зв'язку з грубим порушенням чинного законодавства, процесуальних та цивільних прав позивача на своєчасне та повне виконання рішень суду, виконавчих листів, які прийнято на користь позивача та стосуються його прав, свобод та інтересів.
Також позивач вважає протиправною відповідь Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області від 14 червня 2013 року №16-08/688-4385 з розгляду заяви від 15 травня 2013 року.
Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити.
Представник відповідачів - Державної виконавчої служби України, Управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області в судовому засіданні заявлений адміністративний позов не визнав та просив суд відмовити у його задоволенні, з огляду на наступне. Виконавчий лист №2-а-7977/10/1570 відповідно до Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» підлягає пред'явленню до Державної казначейської служби України. Виконавчий лист №2-а/1515/150/12 згідно п. 3, 35, 36 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників підлягає пред'явленню до виконання до органу Казначейства за місцезнаходженням органу державної влади, внаслідок незаконно прийнятих рішень, дій чи бездіяльності якого заподіяно шкоду. Виконавчий лист №2-а/1515/150/12 згідно п. 3, 16 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників підлягає пред'явленню до виконання до органу Казначейства. Виконавчий лист №2-а/1515/150/12 повернуто стягувачу для пред'явлення його у спосіб встановлений Порядком виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевого бюджетів або боржників. З огляду на зазначене, та посилаючись на положення наведених норм чинного законодавства, відповідач наполягає на правомірності своїх дій та рішень.
Представник відповідача - Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області заявлений адміністративний позов не визнав та просив суд відмовити у його задоволенні, зазначаючи про те, що листом від 14 червня 2013 року виконавчі листи №2-а/1515/150/12, №2-а-7977/10/1570, №2-а-7639/08/1570 повернуто позивачу, у зв'язку з їх видачею та оформленням з порушенням вимог чинного законодавства України.
Представник відповідача - Державної казначейської служби України у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином.
Вислухавши сторони, вивчивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що у задоволенні адміністративного позову слід відмовити у повному обсязі, з наступних підстав.
Як встановлено судом, 18 березня 2013 року постановою державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області відмовлено в прийнятті до провадження та у відкритті виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа №2-а-7977/10/1570, виданого Одеським окружним адміністративним судом 06 вересня 2011 року, про стягнення з прокуратури Березівського району Одеської області на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 2 000 грн. У зазначеній постанові встановлено, що виконавчий документ підлягає пред'явленню до Державної казначейської служби України (а.с. 33).
Постановою державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області від 18 березня 2013 року відмовлено в прийнятті до провадження та у відкритті виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа №2-а/1515/150/12, виданого 17 серпня 2012 року Комінтернівським районним судом Одеської області про стягнення на користь ОСОБА_1 з Державного бюджету України 25 000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди шляхом безспірного списання цієї суми органами Державної казначейської служби України з рахунків, на яких обліковуються кошти Державного бюджету України на відшкодування шкоди, завданої фізичній чи юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, їх посадових і службових осіб, та зазначено, що вищевказаний виконавчий документ підлягає пред'явленню до виконання до органу Казначейства за місцезнаходженням органу державної влади, внаслідок незаконно прийнятих рішень, дій чи бездіяльності якого заподіяно шкоду (а.с. 36).
Постановою від 18 березня 2013 року було відмовлено в прийнятті до провадження та у відкритті виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа №2-а/1515/150/12, виданого 17 серпня 2012 року Комінтернівським районним судом Одеської області про стягнення з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 понесені нею по справі судові витрати у розмірі 118, 91 грн., шляхом їх безспірного списання Державною казначейською службою з рахунку Березівського районного відділу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Одеській області (а.с. 39).
05 березня 2013 року постановою державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України виконавчий лист №2-а-7639/08/1570, виданий Одеським окружним адміністративним судом 26 травня 2010 року, повернуто стягувачу, для пред'явлення його у спосіб встановлений Порядком виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевого бюджетів або боржників (а.с. 59).
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).
Статтею 2 Закону України «Про виконавче провадження» визначено органи і посадові особи, які здійснюють примусове виконання рішень та провадять окремі виконавчі дії.
Примусове виконання рішень покладається на державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України.
Примусове виконання рішень здійснюють державні виконавці, визначені Законом України "Про державну виконавчу службу" ( 202/98-ВР ) (далі - державні виконавці).
Разом з тим, згідно ч. 2 ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження» рішення про стягнення коштів з державного та місцевих бюджетів або бюджетних установ виконуються органами Державного казначейства України в установленому Кабінетом Міністрів України порядку.
Так, механізм виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників (далі - рішення про стягнення коштів), прийнятих судами, а також іншими державними органами (посадовими особами), які відповідно до закону мають право приймати такі рішення визначає Порядок виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 845від 3 серпня 2011 р.
Відповідно до п. 3 вказаного Порядку, рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства у порядку черговості надходження таких документів (про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів - з попереднім інформуванням Мінфіну, про стягнення коштів боржників - у межах відповідних бюджетних призначень, наданих бюджетних асигнувань (залишків коштів на рахунках підприємств, установ, організацій).
01 січня 2013 року набрав чинності Закон України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» від 05.06.2012 року № 4901-VI.
Стаття 3 зазначеного закону визначає особливості виконання рішень суду про стягнення коштів з державного органу. Виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється Державною казначейською службою України в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.
Виходячи з аналізу вищенаведених вимог законодавства, які регулюють спірні правовідносини, та на підставі встановлених в судовому засіданні обставин, суд дійшов наступного:
1) відмовляючи у прийнятті до провадження та у відкритті виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа 2-а-7977/10/1570, виданого Одеським окружним адміністративним судом 06 вересня 2011 року, відповідач діяв відповідно до вимог ст. 3 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», крім того роз'яснив позивачеві, що виконавчий документ підлягає пред'явленню до Державної казначейської служби України;
2) у зв'язку з пред'явленням виконавчого листа №2-а/1515/150/12, виданого 17 серпня 2012 року Комінтернівським районним судом Одеської області, не за підвідомчістю виконання рішення, відповідач відмовив у прийнятті до провадження та у відкритті виконавчого провадження з примусового виконання зазначеного виконавчого листа, діючи відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження».
При цьому, згідно з пункту 35 Порядку №845, казначейство здійснює безспірне списання коштів державного бюджету для відшкодування (компенсації)шкоди, заподіяної фізичним та юридичним особам внаслідок незаконно прийнятих рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, їх посадових чи службових осіб під час здійснення ними своїх повноважень.
У разі здійснення безспірного списання коштів державного бюджету згідно з пунктом 35 цього Порядку стягувачі подають документи, зазначені у пункті 6 цього Порядку, до органу Казначейства за місцезнаходженням органу державної влади, внаслідок незаконно прийнятих рішень, дій чи бездіяльності якого заподіяно шкоду (п. 36 Порядку №845).
3) керуючись п. 4 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження», відповідач не безпідставно відмовив у прийнятті до провадження та у відкритті виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого листа №2-а/1515/150/12, виданого 17 серпня 2012 року Комінтернівським районним судом Одеської області, оскільки пунктом 16 Порядку №845 передбачено, що Органи Казначейства за судовими рішеннями про стягнення надходжень бюджету здійснюють безспірне списання коштів державного та місцевих бюджетів, що надійшли в інший установлений законодавством спосіб.
4) виконавчий лист №2-а-7639/08/1570, виданий Одеським окружним адміністративним судом 26 травня 2010 року, повернуто відповідачем, для пред'явлення його до виконання в порядку, описаному в постанові про його повернення.
З огляду на викладене, суд дійшов висновків про те, що дослідженими в судовому засіданні доказами по справі на виконання вимог ч. 2 ст. 71 КАС України відповідачем доказана правомірність своїх дій з винесення постанов від 05 березня 2013 року, 18 березня 2013 року на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством України, тому відсутні підстави для визнання їх протиправними.
Судом встановлено, що 15 травня 2013 року ОСОБА_1 звернулась з заявою до Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області, зокрема, з приводу виконання виконавчих листів, дії щодо виконання яких є предметом даного спору, а саме виконавчих листів №2-а-7977/10/1570, №2-а/1515/150/12, №2-а/1515/150/12, №2а-7639/08/1570.
За результатами розгляду зазначеної заяви, позивачу надано відповідь від 14 червня 2013 року №16-08/688-4385, відповідно до якої Головне управління Державної казначейської служби України в Одеській області повертає оригінали зазначених виконавчих документів, як такі що видані та оформлені з порушенням вимог чинного законодавства України.
Вимоги до виконавчого документу встановлені статтею 18 Закону України «Про виконавче провадження», так у виконавчому документі зазначаються: 1) назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище та ініціали посадової особи, що його видали; 2) дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ; 3) повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, власне ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) стягувача і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код суб'єкта господарської діяльності стягувача та боржника (для юридичних осіб), індивідуальний ідентифікаційний номер стягувача та боржника (для фізичних осіб - платників податків) або номер і серія паспорта стягувача та боржника для фізичних осіб - громадян України, які через свої релігійні або інші переконання відмовилися від прийняття ідентифікаційного номера, офіційно повідомили про це відповідні органи державної влади та мають відмітку в паспорті громадянина України, а також інші дані, якщо вони відомі суду чи іншому органу, що видав виконавчий документ, які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню, зокрема, дата народження боржника та його місце роботи (для фізичних осіб), місцезнаходження майна боржника, рахунки стягувача та боржника тощо; 4) резолютивна частина рішення; 5) дата набрання законної (юридичної) сили рішенням; 6) строк пред'явлення виконавчого документа до виконання.
У разі якщо рішення ухвалено на користь кількох позивачів або проти кількох відповідачів, а також якщо належить передати майно, що перебуває в кількох місцях, у виконавчому документі зазначаються один боржник та один стягувач, а також визначається, в якій частині необхідно виконати таке рішення, або зазначається, що обов'язок чи право стягнення є солідарним.
Виконавчий документ повинен бути підписаний уповноваженою посадовою особою із зазначенням її прізвища та ініціалів і скріплений печаткою. Скріплення виконавчого документа гербовою печаткою є обов'язковим у разі, якщо орган (посадова особа), який видав виконавчий документ, за законом зобов'язаний мати печатку із зображенням Державного Герба України.
Законом можуть бути встановлені також інші додаткові вимоги до виконавчих документів.
Як вбачається з наявних в матеріалах справи копій виконавчих листів №2-а-7977/10/1570 (а.с. 34), №2-а/1515/150/12 (а.с. 37), №2-а/1515/150/12 (а.с. 40), №2а-7639/08/1570 (а.с. 61), у зазначених виконавчих документах не вказано обов'язкових реквізитів, а саме ідентифікаційного коду суб'єкта господарської діяльності боржника та індивідуального ідентифікаційного номера стягувача.
Відповідно до п. 9 Порядку №845, орган Казначейства повертає виконавчий документ стягувачеві у разі, коли виконавчий документ видано або оформлено з порушенням установлених вимог.
Таким чином, суд вважає, що відповідач при прийнятті рішення про повернення виконавчих документів, як таких, що видані та оформлені з порушенням вимог чинного законодавства України діяв відповідно до вимог вищенаведених норм.
Крім того, вимога позивача стосовно визнання неправомірною бездіяльності Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області при розгляді заяви від 15 травня 2013 року, суд вважає такою, що не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що заяву ОСОБА_1 від 15 травня 2013 року було зареєстровано Головним управлінням Державної казначейської служби України в Одеській області за вх. №8-3956 15 травня 2013 року, за результатами її розгляду позивачу направлено відповідь від 14 червня 2013 року №16-08/688-4385, яку направлено на адресу ОСОБА_1 Зазначене свідчить про вчинення відповідачем певних дій та про відсутність його бездіяльності при розгляді заяви ОСОБА_1 від 15 травня 2013 року.
Завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ (ч. 1 ст. 2 КАС України)
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтується її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
В даному адміністративному позові позивач також просить суд стягнути з відповідачів на користь ОСОБА_1 судовий збір та витрати понесені при розгляді справи.
Проте у зв'язку з тим, що положеннями ч. 1 ст. 94 КАС України передбачено, що якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа), суд вважає за необхідне відмовити в задоволенні даної вимоги.
Керуючись ст. ст. 2, 24, 25, 71, 86, 94, 158-163 КАС України, Законом України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 року № 606-XIV, Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» від 05.06.2012 року № 4901-VI, Порядком виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 845 від 3 серпня 2011 року, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Державної виконавчої служби України, Управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області, Державної казначейської служби України, Головного управління Державної казначейської служби України в Одеській області про визнання протиправними дій та бездіяльності, визнання незаконними та скасування постанов, зобов'язання вчинити певні дії - відмовити у повному обсязі.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду. Апеляційна скарга на постанову подається до Одеського окружного адміністративного суду, та одночасно її копія до Одеського апеляційного адміністративного суду.
Повний текст постанови виготовлений та підписаний суддями 12 липня 2013 року.
Головуючий суддя О.В. Глуханчук
Суддя Г.П. Самойлюк
Суддя Ю.В. Харченко
12 липня 2013 року.