2

Головуючий в 1 інстанції Клименко В.П.

Доповідач - Алексєєв А.В.

УХВАЛА

Іменем України

16 липня 2013 року Апеляційний суд Донецької області в складі:

Головуючого - Новосядлої В.М.

Суддів: Алексєєва А.В., Кішкіна І.В.

При секретарі - Щербюк Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на заочне рішення Докучаєвського міського суду Донецької області від 10 квітня 2013 року по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договору дарування недійсним, -

ВСТАНОВИВ:

Заочним рішенням Докучаєвського міського суду Донецької області від 10 квітня 2013 року позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання договору дарування квартири недійсним залишено без задоволення за необгрунтованістю.

Судом встановлено, що позивачка була власницею двокімнатної квартири АДРЕСА_1. 27 серпня 2010 року нею був укладений договір дарування зазначеної квартири ОСОБА_2, який посвідчений приватним нотаріусом Докучаєвського міського нотаріального округу ОСОБА_3, зареєстрований за номером 690. Суд першої інстанції встановив, що під час укладання зазначеного договору дарування не було порушено вимоги закону.

В апеляційній скарзі позивачка просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі, визнавши договір дарування недійсним. В обґрунтування своїх вимог позивачка посилається на доводи викладені в позовній заяві та на те, що судом не були повністю досліджени матеріали справи, таким чином рішення є незаконним та необгрунтованим.

Відповідач в судове засідання не з'явилися, повідомлений про дату та час розгляду справи.

Вислухавши суддю-доповідача, позивачку, яка підтримала доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали цивільної справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга позивачки підлягає відхиленню.

Звертаючись до суду із указаним позовом, позивачка в позовній заяві та в судовому засіданні зазначила, що вона при підписанні документа у нотаріуса не ознайомилася з його змістом, в противному ж випадку вона ніколи б не підписала договір дарування, оскільки такого наміру не мала, вважала, що підписує заповіт. У зв'язку із цим просила і наполягає в суді визнати договір дарування недійсним з підстав, передбачених ст.ст. 203, 229 та 230 ЦК України.

Суд першої інстанції дійшов до обґрунтованого висновку про те, що указані твердження позивачки необґрунтовані, оскільки з договору дарування квартири, який нотаріально посвідчений приватним нотаріусом Докучаєвського міського нотаріального округу 27.08.2010 року, реєстровий № 690, убачається, що в цей день, позивачка, діючи добровільно, перебуваючи при здоровому розумі та ясній пам'яті, розуміючи значення своїх дій, будучи попередньо ознайомлена нотаріусом з приписами цивільного законодавства, що регулюють укладений ними договір (зокрема, з вимогами щодо недійсності правочину), подарувала, а відповідач прийняв в дар двокімнатну квартиру НОМЕР_1 загальною площею 46,9 кв.м, в т.ч. житловою 32,6 кв.м.

Позивачка підтвердила, що вона під час підписання документів у приватного нотаріуса 27.08.2010р перебувала при здоровому розумі та ясній пам'яті, ніякими хронічними захворюваннями, крім проблем із зором, не страждала.

Згідно статті 60 ЦПК України:

1. Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

2. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

3. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

4. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Позивачка не довела суду своїх доводів стосовного того, що в наслідок певних вад зору уклала договір дарування під впливом обману чи помилки.

Доводи апеляційної скарги були предметом дослідження в суді першої інстанції та їм дана належна правова оцінка.

Висновки суду першої інстанції ґрунтуються на досліджених судом доказах, вимогах матеріального та процесуального закону. Рішення суду першої інстанції ухвалено у відповідності з нормами матеріального і цивільно-процесуального законодавства. Підстав для скасування судового рішення не встановлено.

Згідно пункту 1 частини 1 статті 308 ЦПК України суд апеляційної інстанції постановляє ухвалу про відхилення апеляційної скарги, якщо встановлює, що суд першої інстанції постановив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права. Керуючись статтями 308, 315 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Заочне рішення Докучаєвського міського суду Донецької області від 10 квітня 2013року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена до касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий:

Судді: