3

Головуючий 1 інстанції Халаджи О.В.

Доповідач Алексєєв А.В.

РІШЕННЯ

Іменем України

20 червня 2013 року Апеляційний суд Донецької області в складі:

Головуючого - Пономарьової О.М.

Суддів - Алексєєва А.В., Биліни Т.І.

при секретарі - Шевченко А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку цивільну справу за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю «Шахтобудівельна компанія «Донецькшахтопроходка» на рішення Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 17 квітня 2013 року по справі за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Шахтобудівельна компанія «Донецькшахтопроходка» про стягнення моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ :

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Шахтобудівельна компанія» Донецькшахтопроходка» про стягнення моральної шкоди.

У своєму позові позивач вказав, що він з 01.09.2010року перебував в трудових відносинах з відповідачем, працюючи прохідником 5 розряду з повним робочим днем під землею. Наказом №78 к від 24.05.2011року позивач був звільнений з шахти за ст. 38 КЗпП України, за власним бажанням.

19.10.2012 року йому було видано акт розслідування хронічного професійного захворювання по формі П-4.

21 листопада 2012 року, згідно висновку Обласної МСЕК №6 йому було встановлено 25% втрати професійної працездатності.

На підставі висновку МСЄК відділом виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в Україні в м. Красноармійськ йому були призначені страхові виплати.

Позивач вважає, що дійсно у зв`язку із шкідливими умовами праці він отримав професійне захворювання на підприємстві і тому відповідач йому повинен відшкодувати моральну шкоду. Спричинену моральну шкоду він пояснює тим, що у зв'язку з професійним захворюванням він постійно змушений лікуватись, почуває себе погано, не має можливості працювати як раніше на шахті та вести звичайний спосіб життя, що призвело до втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагало від нього додаткових зусиль для організації свого життя, після втрати працездатності у нього змінилися умови життя, що тягнуть за собою зниження життєвої активності, систематичне нездужання і послаблення організму.

Все це разом має вплив на його життя та стосунки із близькими, у нього з'явилося почуття відчаю, тривоги перед майбутнім. В даний час практично всі кошти його родини спрямовані на відновлення його здоров`я. Свою моральну шкоду він оцінює в 60 000 гривень та просить стягнути зазначену суму з відповідача на його користь.

Рішенням Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 17 квітня 2013 року був частково задоволений позов, стягнуто з відповідача на користь позивача у відшкодування моральної шкоди 12000 гривень.

В апеляційній скарзі відповідач просить рішення суду скасувати і постановити нове рішення, яким стягнути з відповідача на користь позивача моральну шкоду, спричинену ушкодженням здоров'я на виробництві в розмірі пропорційно відпрацьованому часу на підприємстві відповідача в шкідливих умовах від суми заявленого відшкодування, а саме суму 1500 грн., оскільки судом першої інстанції було порушено вимоги матеріального та процесуального права, а саме, позивачем не було доведено, що саме з вини відповідача сталося погіршення здоров'я, не встановлена вина відповідача у заподіянні шкоди, так як позивач тривалий час відпрацював на інших гірничих підприємствах.

В судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги, просив змінити рішення суду та зменшити розмір відшкодування моральної шкоди до 1500 гривень, а також зменшити розмір судового збору.

Позивач та його представник в судове засідання сторони не з'явилися, просили розглянути справу в їх відсутність та залишити без змін рішення суду.

Заслухавши суддю-доповідача, сторони, дослідивши матеріали цивільної справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга відповідача підлягає частковому задоволенню, рішення суду підлягає зміні, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач ОСОБА_1 з 01.09.2010 року по 24.05.2011 року перебував з відповідачем у трудових відносинах, працював на посаді прохідника 5 розряду, з повним підземним робочим днем у шахті, що підтверджується копією трудової книжки (а.с.7-12).

Під час роботи саме на підприємстві відповідача позивачу вперше було встановлено професійне захворювання та згідно акту розслідування хронічного професійного захворювання, затвердженого Головним державним санітарним лікарем м. Горлівка 19.10.2012р. позивачу встановлено професійне захворювання: хронічний бронхіт ІІ ст., фаза затухаючого загострення, прикореневий та базальний пневмосклероз, ЛН І-ІІ ст., що підтверджується актом розслідування хронічного професійного захворювання по формі П-4 від 19.10.2012 року (а.с.13-15).

21.11.2012 року позивачу було встановлено 25% безстроково втрати професійної працездатності по профзахворюванню, що підтверджується довідкою МСЄК (а.с.16). Крім того, згідно епікризів з історії хвороби за № 630, 490 позивачу рекомендовано спостереження та лікування у терапевта за місцем проживання, санаторно-курортне лікування в санаторіях, заборонено переохолодження (а.с. 18-21)

Таким чином, на час встановлення професійного захворювання та стійкої втрати працездатності між позивачем і відповідачем існували трудові відносини, які регулюються Кодексом законів про працю України.

Відповідно до частини 2 статті 153 КЗпП України забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або на уповноважений ним орган.

За частиною 4 цієї ж статті власник або уповноважений ним орган повинен впроваджувати сучасні засоби техніки безпеки, які запобігають виробничому травматизмові і забезпечувати санітарно-гігієнічні умови, що запобігають виникненню професійних захворювань працівників.

Відповідно до статті 237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

За наведених підстав та встановлених обставин суд першої інстанції дійшов до обґрунтованого висновку про те, що підприємством не були забезпечені безпечні умови праці позивача, а тому відповідач має нести перед ним відповідальність по відшкодуванню моральної шкоди у відповідності до норм Кодексу законів про працю України.

Доводи апеляційної скарги відповідача про те, що в суді недоведена вина відповідача, відсутні підстави для відшкодування моральної шкоди, спростовуються наведеним та задоволенню не підлягають.

Проте, суд першої інстанції, визначаючи розмір відшкодування моральної шкоди, не врахував, що позивач працював на даному підприємстві не тривалий час, раніш працював на інших гірничих підприємствах. За таких обставин розмір відшкодування моральної шкоди відповідачем позивачу підлягає зменшенню, з урахуванням усіх обставин справи, характеру та ступеню моральних страждань, часу роботи на підприємстві відповідача, та підлягає стягненню з відповідача на користь позивача в сумі 6000 грн.

Також підлягає зменшенню розмір судового збору, який підлягає стягненню з відповідача в доход держави, до 114,70 грн., з урахування розміру судового збору, встановленого для вимог нематеріального характеру.

На підставі викладеного та у відповідності до вимог ст. 309 ЦПК України апеляційний суд частково задовольняє апеляційну скаргу відповідача, а судове рішення змінює в частині розміру відшкодування моральної шкоди та судового збору.

Керуючись ст.ст. 307, 309, 314, 316 ЦПК України, апеляційний суд, -

ВИРІШИВ :

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Шахтобудівельна компанія» Донецькшахтопроходка» частково задовольнити.

Рішення Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 17 квітня 2013 року змінити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Шахтобудівельна компанія «Донецькшахтопроходка» на користь ОСОБА_1 відшкодування моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров'я, в розмірі 6000 (шість тисяч) гривень.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Шахтобудівельна компанія» Донецькшахтопроходка» на користь держави судовий збір у розмірі 114 (сто чотирнадцять) гривень 70 копійок.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення та може бути оскаржено безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів після набрання ним законної сили.

Головуючий:

Судді: