ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
про закриття провадження у справі
"17" липня 2013 р. Справа № 809/1343/13-a
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:
судді Боршовського Т.І.
за участю секретаря судового засідання Ферштей А.М.
представника позивачів: ОСОБА_1
представника відповідачів: ОСОБА_2,
відповідача 2 - ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу
за позовом 1) ОСОБА_4 та 2) Природного заповідника "Горгани"
до 1) Головного управління Державного агентства земельних ресурсів в Івано-Франківської області та до 2) головного спеціаліста відділу державної землевпорядної експертизи та ліцензування Головного управління Державного агентства земельних ресурсів в Івано-Франківської області ОСОБА_3
про визнання нечинним та скасування висновку експертизи землевпорядної документації № 1 від 16.08.2012 року,-
В С Т А Н О В И В:
25.04.2013 року ОСОБА_4 та Природний заповідник "Горгани" звернулись з адміністративним позовом до Головного управління Державного агентства земельних ресурсів в Івано-Франківської області та до Головного спеціаліста відділу державної землевпорядної експертизи та контролю за дотриманням ліцензійних умов головного управління Держкомзему в Івано-Франківській області ОСОБА_3 про визнання нечинним та скасування висновку експертизи землевпорядної документації № 1 від 16.08.2012 року.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 27.05.2013 року відкрито провадження у справі № 809/1343/13-а за вищевказаним адміністративним позовом.
В обґрунтування вказаного адміністративного позову позивачі в позовній заяві посилаються на те, що висновок Головного спеціаліста відділу державної землевпорядної експертизи та контролю за дотриманням ліцензійних умов головного управління Держкомзему в Івано-Франківській області ОСОБА_3 про те, що роботи з відновлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) виконуються за технологією, подібною до встановлення меж земельних ділянок в натурі (на місцевості), не відповідає дійсності, оскільки такої вимог не існує, та окрім того, він суперечить положенням ст. 107 Земельного кодексу України та п.п. 4.1-4.5 розділу 4 Інструкції про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості)та їх закріплення межовими знаками. Вказують на безпідставність посилання у висновку експертизи на порушення п.п. 2.2-2.8 вказаної Інструкції, оскільки фактично предметом проведеного тендера та укладеного договору від 01.07.2011 року є розроблення технічної документації землеустрою з відновлення в натурі (на місцевості) меж земельних ділянок ПЗ «Горгани» та закріплення їх межовими знаками, за якими слід було розробити технічну документацію по відновленню (а не встановленню) межі та закріпити їх межовими знаками. Також позивачі зазначають про те, що ст. 25 Закону України «Про землеустрій» не передбачено такого виду документації із землеустрою як документації з відновлення меж чи межових знаків. Окрім цього, вказують на те, що ОСОБА_3 будучи службовою особою територіального управління Держземагенства, повноваження якого визначені Законом України «Про державну експертизу землевпорядної документації», посадовою інструкцією, перевищив свої повноваження провівши судову експертизу.
Головне управління Державного агентства земельних ресурсів в Івано-Франківської області заперечило позовні вимоги з підстав, викладених в письмових запереченнях на позовну заяву від 04.06.2013 року. Зокрема, посилається на те, що оскаржений висновок № 1 від 16.08.2012 року не є висновком державної експертизи землевпорядної документації, що проводиться у відповідності до Закону України «Про державну експертизу землевпорядної документації», а є висновком судової експертизи, в кримінальні справі, складеним в порядку ст. 7 Закону України «Про судову експертизу», а тому не може бути предметом розгляду в порядку адміністративного судочинства. Просить в задоволенні позову відмовити.
Відповідач 2 - Головний спеціаліст відділу державної землевпорядної експертизи та ліцензування Головного управління Державного агентства земельних ресурсів в Івано-Франківської області ОСОБА_3 підтримав в судовому засіданні 04.06.2013 року вищевказані заперечення Головного управління Державного агентства земельних ресурсів в Івано-Франківської області проти позову. Просив в позові до нього відмовити.
В даному судовому засіданні судом, після заслухання пояснень представників сторін та дослідження наявних в матеріалах справи письмових доказів, з власної ініціативи поставлено на обговорення питання про закриття провадження у справі відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 157 КАС України у зв'язку з тим, що дану справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Представник позивачів заперечив проти зупинення провадження у справі, посилаючись на те, що оскаржений висновок не є висновком судової експертизи, який оскаржується в кримінальному порядку. Зазначив про те, що позивачами оскаржується управлінська дія службової особи відповідача - Головного управління Державного агентства земельних ресурсів в Івано-Франківської області, який з перевищенням своїх повноважень в порушення Законів «Про державну експертизу землевпорядної документації», та «Про судову експертизу» вчинив експертний висновок, який за змістом і формою не є ні державною експертизою, ні судовою експертизою.
Представник відповідачів не заперечив проти закриття провадження у справі, зазначивши про те, що позивач просить скасувати саме висновок експертизи, який вчинений ОСОБА_3 як фізичною особою за постановами слідчого в кримінальній справі про призначення судової експертизи та призначення експерта, які не скасовані в установленому порядку, а тому оцінка вказаному висновку експертизи може бути надана лише в порядку кримінального судочинства.
Розглянувши вказане питання, суд дійшов наступних висновків.
Як вбачається з листів Головного управління Державного агентства земельних ресурсів в Івано-Франківської області від 01.04.2013 року № 620/07/55 (а.с. 33), Державного агентства земельних ресурсів України б/н і без дати (а.с. 34), на звернення ПЗ «Горгани» від 25.02.2012 року № 56, від 14.03.2013 року № 76, 01.04.2013 року № 620/07/55 щодо скасування висновку експертизи землевпорядної документації № 1 від 16.08.2012 року, Держземагенство України та його територіальний орган в Івано-Франківській області відмовили в їх задоволенні, посилаючись на те, що вказаний висновок не є державною експертизою землевпорядної документації, та, відповідно, його скасування не відноситься до їх компетенції.
В позовній заяві, поданій в порядку адміністративного судочинства, ОСОБА_4 та Природний заповідник "Горгани" просять визнати нечинним та скасувати висновок експертизи землевпорядної документації № 1 від 16.08.2012 року, вчинений головним спеціалістом відділу державної землевпорядної експертизи та контролю за дотриманням ліцензійних умов головного управління Держкомзему в Івано-Франківській області ОСОБА_3.
Як вбачається зі змісту оскарженого висновку експертизи, він здійснений відповідачем-2 на виконання постанови старшого слідчого прокуратури Надвірнянського району Івано-Франківської області про призначення експертизи землевпорядної документації по кримінальній справі № 333591.
Вказана обставина підтверджується й змістом вказаної постанови старшого слідчого прокуратури Надвірнянського району Івано-Франківської області Гедзика В.М. про призначення експертизи землевпорядної документації від 08.08.2012 року в кримінальній справі № 333591, порушеній 27.06.2012 року щодо директора Природного заповідника «Горгани» ОСОБА_4 за ознаками злочину, передбаченого ч. 5 ст. 191 КК України, копія якої знаходиться в матеріалах справи (а.с. 113). Окрім цього, як вбачається з копії постанови цього ж слідчого від 08.08.2012 року, експертом у вказаній кримінальній справі № 333591 призначено головного спеціаліста відділу державної землевпорядної експертизи та контролю за дотриманням ліцензійних умов головного управління Держкомзему в Івано-Франківській області ОСОБА_3, якому роз'яснено його права та обов'язки, передбачені ст. 77 КПК України та попереджено останнього під розписку про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивого висновку та відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків відповідно до ст.ст. 384, 385 КК України (а.с. 112).
Як встановлено судом з пояснень сторін та їх представників, вищевказана кримінальна справа № 333591 на час проведення судового розгляду в даній адміністративній справі, знаходиться в провадженні Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області.
Враховуючи вищевикладене, а також оцінивши зміст оскарженого висновку експертизи землевпорядної експертизи № 1 від 16.08.2012 року, положення ст.ст. 75-77 КПК України від 28.12.1960 року, ст.ст. 1, 7, 9 Закону України «Про судову експертизу», ст.ст. 3, 6, 25 Закону України «Про державну експертизу землевпорядної документації», п. 3.5.2 Методики проведення державної експертизи землевпорядної документації, затвердженої наказом Держкомзему України від 03.12.2004 року № 391, та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України за № 1618/10217 від 21.12.2004 року, постанови Кабінету міністрів України від 12.07.2006 року № 974, суд вважає, що оскаржений висновок експертизи не є висновком державної експертизи землевпорядної документації, наданим територіальним управлінням Держкомзему в Івано-Франківській області відповідно до вимог Закону України «Про державну експертизу землевпорядної документації», а є висновком судової експертизи, призначеної в кримінальному провадження за постановою органу досудового розслідування.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 3 КАС України справа адміністративної юрисдикції (далі - адміністративна справа) - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Частиною 1 ст. 6 КАС України кожній особі гарантовано право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
При цьому, відповідно до ч. 2 ст. 2 вказаного Кодексу, до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Частиною 1 ст. 17 КАС України передбачено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму. Водночас, згідно норми п. 2 ч. 3 вказаної статті, юрисдикція адміністративних судів не поширюється на публічно-правові справи що належить вирішувати в порядку кримінального судочинства.
Враховуючи вищевказані норми права, а також положення ст.ст. 65, 67 КПК України, суд дійшов висновку про те, що експерт, здійснюючи судову експертизу, призначену в кримінальній справі та готуючи висновок, не здійснює владних управлінських функцій, оскільки законодавство України не надає висновку судового експерта статусу документа, який мав би обов'язковий характер чи породжував права та обов'язки у певного суб'єкта чи кола суб'єктів, а є лише висновком спеціаліста (фахівця) у певній галузі знань, та є джерелом доказів та предметом оцінки в кримінальній справі, розгляд якої здійснюється в порядку кримінального судочинства. Отже, такий висновок експерта, відповідно, не є рішенням суб'єкта владних повноважень, а відтак не може оскаржуватись в порядку адміністративного судочинства України.
При цьому, суд не бере до уваги доводи позивачів в обґрунтування подання даного адміністративного позову про те, що ними оскаржується управлінська дія службової особи Держземагенства ОСОБА_3, який перевищив свої повноваження, провівши судову експертизу, оскільки, як вбачається з позовної заяви, предметом позову є не оскарження протиправності дій вказаної службової особи щодо проведення судової експертизи, а оскарження висновку складеного за результатами такої експертизи.
За таких обставин, суд дійшов висновку про те, що провадження у даній справі за позовом ОСОБА_4 та Природного заповідника "Горгани" до Головного управління Державного агентства земельних ресурсів в Івано-Франківської області та до головного спеціаліста відділу державної землевпорядної експертизи та ліцензування Головного управління Державного агентства земельних ресурсів в Івано-Франківської області ОСОБА_3 про визнання нечинним та скасування висновку експертизи землевпорядної документації № 1 від 16.08.2012 року слід закрити відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 157 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки дана справа не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства України.
Керуючись п. 1 ч. 1 ст. 157, ст. 165 Кодексу адміністративного судочинства України, -
У Х В А Л И В:
Провадження у справі за позовом ОСОБА_4 та Природного заповідника "Горгани" до Головного управління Державного агентства земельних ресурсів в Івано-Франківської області та до головного спеціаліста відділу державної землевпорядної експертизи та ліцензування Головного управління Державного агентства земельних ресурсів в Івано-Франківської області ОСОБА_3 про визнання нечинним та скасування висновку експертизи землевпорядної документації № 1 від 16.08.2012 року - закрити.
Ухвала може бути оскарженою в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. Якщо ухвалу було постановлено у письмовому провадженні або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Ухвала набирає законної сили в порядку та строки, встановлені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Боршовський Т.І.
Ухвала в повному обсязі складена 18.07.2013 року.