АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Провадження № 22-ц/774/7014/13 Справа № 2/183/10/13 Головуючий у 1 й інстанції - Городецький Д.І. Доповідач - Слоквенко Г.П.
Категорія 5
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"15" липня 2013 року м. Дніпропетровськ
Апеляційний суд Дніпропетровської області у складі:
Головуючого: - Слоквенка Г.П.,
Суддів: - Максюти Ж.І., Кочкової Н.О.,
при секретарі: Глубоченко М.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську цивільну справу за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_6, треті особи - ОСОБА_7, Новомосковська міська рада про розподіл житлового будинку та господарський споруд в натурі, визначення порядку користування земельною ділянкою за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 25 квітня 2013 року, -
ВСТАНОВИВ:
У жовтні 2006 року ОСОБА_5 звернулася до суду з уточненим в наступному позовом, про розподіл житлового будинку та господарських споруд в натурі, визначення порядку користування земельною ділянкою визначення порядку користування земельною ділянкою ( т.1 а.с.5,70). Просила провести розподіл житлового будинку та господарських споруд по АДРЕСА_1 Дніпропетровської області в натурі, визначити порядок користування земельною ділянкою. Виділити їй квартиру № 2, по АДРЕСА_1 Дніпропетровської області, вартістю 144 645 грн. та господарські будівлі та споруди за цією ж адресою, загальною вартістю 68 742,50 грн. Відповідно виділити ОСОБА_6 квартиру № 1, по АДРЕСА_1 Дніпропетровської області, вартістю - 76 725 грн. та господарські будівлі і споруди по АДРЕСА_1, загальною вартістю 72 489,5 грн. Стягнути з ОСОБА_6 на її користь компенсацію різниці між ідеальними долями в сумі 4 173,5 грн.
Виділити в користування їй земельну ділянку по АДРЕСА_1 Дніпропетровської області, яка розташована під житловим будинком літ.А-1 та відноситься до кв.№2 та під господарськими будівлями та спорудами - 1005,0 кв.м. А ОСОБА_6 земельну ділянку по АДРЕСА_1 Дніпропетровської області, яка розташована під житловим будинком літ.А-1 та відноситься до кв.№1 та під господарськими будівлями - 670,0 кв.м. Стягнути з ОСОБА_6 на її користь судові витрати у справі.
Рішенням Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 25 квітня 2013 року у задоволені позову відмовлено з підстав неможливості розподілу зазначеного домовлодіння ( т.3 а.с. 161-165).
В апеляційній скарзі ОСОБА_5, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, ставить питання про скасування рішення суду та ухвалення нового рішення про задоволення позову.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст.10, 60 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.
Судом 1 інстанції встановлено, що pа договором довічного утримання від 01.11.2005 року, який укладений між ОСОБА_8 та ОСОБА_7, позивачка набула права власності на 3/5 зазначеного домоволодіння та земельну ділянку площею 1680 кв.м. ( т.1 а.с.16). Відповідно до договору дарування від 21.02.1979 року, ОСОБА_6 є власником 2\5 житлового будинку, площа земельної ділянки зазначена 910 кв.м. ( т.1 а.с.75). Тобто, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 є власниками житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що розташований по АДРЕСА_1 Дніпропетровської області, відповідно: позивачу ОСОБА_5 належить 3\5 частин, а ОСОБА_6 - 2\5 частин зазначеного житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами. За технічним паспортом ( т.1 а.с.9) житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами розташований на земельній ділянці площею 1685 кв.м., та складається з: житлового будинку - літ.А-1; сіней -літ.а; ганку; сараю - літ.В; погрібу - літ.Пг; сараю - літ.Г; убиральні - літ.Д; погрібу з шійкою - літ.Е; навісу - літ.З; навісу - літ.І; паркану - №2; воріт - №3; хвіртки - №4, паркану - №5; паркану - №7; колодязя - літ.К., що підтверджується технічним паспортом на житловий будинок. Житловий будинок складається з приміщень: 1-1 площею 5,7 кв.м.; 1-2 площею 6,3 кв.м.; 1-3 площею14,9 кв.м.; 1-4 площею 5,0 кв.м.; 1-5 площею 5,3 кв.м.; 1-6 площею 6,1 кв.м.; 1-7 площею 8,6 кв.м.; 1-8 площею 5,2 кв.м. Висновком № 3360\3361\3362-12 судово-будівельної експертизи від 03 грудня 2012 року встановлено, що площа земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 Дніпропетровської області фактично складає площу 1675 кв.м. (т.3 а.с.72).
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що в разі проведення виділу часток співвласників майна, будуть суттєво порушені права відповідача ОСОБА_6, так як за висновком судово-будівельної експертизи від 03 грудня 2012 року № 3360\3361\3362-12 розподіл житлового будинкуНОМЕР_1 відповідно до часток співвласників неможливий.
Вказані висновки зроблені судом без порушення норм матеріального та процесуального права. Згідно із ст.ст. 355, 356 ЦК України власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю, тому, спірне нерухоме майно належить сторонам на праві спільної часткової власності.
Частиною 1 ст.364 ЦК України, передбачено, що співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності.
Згідно висновку № 3360\3361\3362-12 судово-будівельної експертизи від 03 грудня 2012 року, площа житлового будинку літ.А-1 разом з сінями літ.а власника 2\5 часток складає 22,84 кв.м., а площа житлового будинку літ.А-1 разом з сінями літ.а власника 3\5 часток складає 34,26 кв.м. Експертом визначено, що розділ житлового будинку по АДРЕСА_1 відповідно до часток співвласників неможливий, оскільки порушуються вимоги ДБН В.2.2-15-2005 «Житлові будинки. Основні положення», в умовах реконструкції (виділення частини загальної власності). За даними нормами ДБН, дозволяється залишати приміщення існуючі (або виділяти меншого) розміру, але не менше 7 м.кв. для кухні і 15 м.кв. для житлової кімнати, при цьому, приміщення та вхід до них повинні бути ізольованими та необхідно передбачати підсобні приміщення - санвузли, внутрішньо квартирні коридори. Для устаткування окремо ізольованої однокімнатної квартири необхідна мінімальна площа 30,0 кв.м. (т.3 а.с.82). І в разі такого виділу, площа квартири № 1, відповідача ОСОБА_6, житлового будинку літ.А-1 разом з сінями літ.а власника 2\5 часток буде становити площу 22,84 кв.м., що не відповідає вимогам ДБН В.2.2-15-2005 «Житлові будинки. Основні положення».
Відповідно до ч.2 ст.364 ЦК України, якщо виділ у натурі частки із спільного майна не допускається згідно із законом або є неможливим (частина друга статті 183 цього Кодексу), співвласник, який бажає виділу, має право на одержання від інших співвласників грошової або іншої матеріальної компенсації вартості його частки. Компенсація співвласникові може бути надана лише за його згодою. Зазначену згоду відповідачка по справі не надала.
Посилання в апеляційній скарзі на те, що суд не врахував всіх обставин у справі, не прийняв варіантів розподілу запропонованих позивачем не можуть бути прийняті судом до уваги, оскільки не мають правового значення для вирішення справи та зводяться до незгоди з судово-будівельною експертизою від 03 грудня 2012 року № 3360\3361\3362-12 та переоцінки її висновків.
Доводи апелянтів про те, що суд першої інстанції не врахував дату побудови житлового будинку, а сторонами фактично проведено розподіл будинку, - не є підставою для скасування рішення суду, оскільки визначення іншої дати побудови будинку не спростовують правильність висновків суду 1 інстанції, а проведення розподілу будинку за фактичним розподілом заперечується стороною відповідача, який з заявленим розподілом не згоден.
Інші доводи апеляційної скарги суттєвими не являються, судом 1 інстанції у досить повному обсязі з'ясовані права та обов'язки сторін, доводи сторін перевірені і їм дана належна оцінка, неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування чи зміни рішення не встановлено, справа розглянута у рамках позовних вимог та на підставі наданих доказів, тому апеляційний суд приходить до висновку, що рішення суду є законним і обґрунтованим, і його слід залишити без змін.
Керуючись ч.3 ст. 209, ст. 307, ст. 308, 315 ЦПК України, апеляційний суд, -
УХВАЛИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_5 - відхилити.
Ухвалу рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 25 квітня 2013 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Судді: