АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа : № 11кп/774/226/2013 рік Суддя в 1 інстанції : Дружинін К.М. Категорія: ст.395 КК України Доповідач : суддя Литвиненко О.О.

УХВАЛА

Іменем України

16 липня 2013 року Колегія суддів судової палати з кримінальних справ Апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

Головуючого судді: Литвиненко О.О.,

суддів: Кислого М.М., Кузьменко В.М.,

за участю прокурора: Харів Н.А.,

при секретарі: Грищенко І.М.,

обвинуваченого: ОСОБА_1,

розглянула у відкритому судовому засіданні у м.Дніпропетровську апеляцію обвинуваченого ОСОБА_1 на вирок Індустріального районного суду м.Дніпропетровська від 05 березня 2013 року.

Цим вироком:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянин України, раніше судимий:

- 24.06.2008 року Індустріальним районним судом м.Дніпропетровська за ч.1 ст.121, ст.69 КК України до 2 років позбавлення волі;

- 03.11.2011 року Індустріальним районним судом м.Дніпропетровська за ч.1 ст.309 КК України до 1 року позбавлення волі. Звільнений 03.10.2012 року по відбуттю строку покарання,

засуджено: за ст.395 КК України до 6 (шести) місяців арешту.

Згідно вироку суду, ОСОБА_1 визнано винним та засуджено за скоєння злочину за таких обставин.

ОСОБА_1, будучи звільнений з місць позбавлення волі 03 жовтня 2012 року, був ознайомлений під підпис з постановою Синельниківського міськрайсуду Дніпропетровської області від 14 вересня 2012 року, про встановлення відносно нього адміністративного нагляду строком на один рік з моменту звільнення. Згідно правил та обмежень встановленого адміністративного нагляду ОСОБА_1 був зобов'язаний в триденний строк прибути за обраним місцем проживання, зареєструватися в органах внутрішніх справ і виконувати правила адміністративного нагляду.

Однак, ОСОБА_1, маючи умисел на порушення правил адміністративного нагляду, достовірно знаючи про необхідність прибути не пізніше 06 жовтня 2012 року по обраному місцю проживання: АДРЕСА_1, після звільнення з місць позбавлення волі 03 жовтня 2012 року, без поважних причин не прибув за вказаною адресою та не зареєструвався у відповідному органі внутрішніх справ.

З апеляції обвинуваченого ОСОБА_1 вбачається, що він не заперечуючи фактичні обставини справи, а також правильність кваліфікації його дій, просить вирок суду щодо нього змінити внаслідок суворості призначеного покарання і з урахуванням пом'якшуючих обставин у справі призначити йому більш м'яке покарання, при цьому зазначив, що вчинив злочин не великої тяжкості, свою провину визнав повністю та щиро розкаявся, та на його утримані знаходиться син ІНФОРМАЦІЯ_3.

Заслухавши доповідь судді, обвинуваченого ОСОБА_1, який підтримав свою апеляцію, його виступ в дебатах і з останнім словом, прокурора, який вважав за необхідне вирок суду залишити без змін, а апеляцію засудженого без задоволення, перевіривши матеріали справи, вивчивши і проаналізувавши доводи, що містяться в апеляції, зіставивши їх з наявними у справі матеріалами, колегія суддів вважає, що апеляція обвинуваченого не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Висновки суду про винність ОСОБА_1 у скоєні злочину при обставинах зазначених у вироку є правильними, відповідають фактичним обставинам справи та повністю грунтуються на розглянутих в судовому засіданні і наведених у вироку доказах і в апеляції не оскаржуються.

Як вбачається з матеріалів кримінальної справи та протоколу судового засідання, органами досудового слідства і судом досліджені всі обставини, які могли мати значення для справи. Докази, зібрані по справі є допустимими, достатніми і достовірними.

Порушень в ході досудового слідства та в судовому засіданні вимог кримінально-процесуального законодавства, які б були підставою для скасування або зміни вироку, перевіркою матеріалів справи не встановлено.

Колегія суддів вважає, що доводи наведені в апеляції обвинуваченого ОСОБА_1 не можуть служити підставою для зміни або скасування вироку.

Призначаючи ОСОБА_1 покарання, суд першої інстанції, відповідно до вимог ст.65 КК України, об'єктивно врахував ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного, сукупність всіх обставин у справі, як пом'якшуючих так і обтяжуючих покарання, при цьому визначив ОСОБА_1 покарання необхідне і достатнє для його виправлення та попередження нових злочинів.

З урахуванням вище викладеного, керуючись ст.ст. 404,407 КПК України, колегія суддів,-

Ухвалила:

Апеляцію обвинуваченого ОСОБА_1 залишити без задоволення, а вирок Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 05 березня 2013 року у відношенні ОСОБА_1 - залишити без зміни.

Судді: