УКРАЇНА

Апеляційний суд Житомирської області

Справа №295/1679/13-ц Головуючий у 1-й інст. Комісарчук О.В.

Категорія 46 Доповідач Галацевич О. М.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 липня 2013 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Житомирської області в складі:

головуючого судді Галацевич О.М.

суддів Матюшенка І.В., Борисюка Р.М.

з участю секретаря судового засідання Кузьмінської О.О..,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та поділ майна подружжя,

за апеляційною скаргою ОСОБА_1,

на рішення Богунського районного суду м. Житомира від 06 червня 2013 року,-

встановила:

У лютому 2013 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом, у якому просила розірвати шлюб з ОСОБА_2, залишити їй на подальше виховання доньку ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1. Крім цього, просила поділити майно, придбане в період шлюбу за спільні кошти подружжя, а саме: меблі, побутову техніку тощо загальною вартістю 59120,49 грн. Оскільки, вказане майно перебуває у відповідача, просила стягнути на її користь половину його вартості.

Рішенням Богунського районного суду м. Житомира від 06 червня 2013 року позовні вимоги задоволено частково. Розірвано шлюб між сторонами, неповнолітню ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, залишено на виховання матері; визнано спільною сумісною власністю подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_2 спальню «Вероніка»; визнано за сторонами право власності на 1/2 частину спальні «Вероніка»; в задоволенні решти позовних вимог відмовлено за безпідставністю; вирішено питання про стягнення судових витрат.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати вищевказане рішення суду в частині відмови в задоволенні вимоги про стягнення з відповідача грошової компенсації 1/2 частини вартості спальні «Вероніка» в сумі 9200,00 грн. Зазначила, що суд неправильно застосував до спірних правовідносин ст. 71 СК України, яка, на її думку, регулює питання присудження одному з подружжя грошової компенсації замість його частки у праві спільної сумісної власності на нерухоме майно і лише за його згодою. Вважає, що при поділі такого майна, як, зокрема, спальний гарнітур, виконання умови попереднього внесення відповідачем відповідної грошової суми на депозитний рахунок суду не вимагається.

Заслухавши пояснення учасників процесу, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.

Судом встановлено, що спальня «Вероніка» придбана під час шлюбу сторонами за спільні кошти подружжя, а тому є їх спільним сумісним майном. Вартість цього майна сторони визначили у 18400 грн. Зазначене майно є неподільним.

Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позову ОСОБА_1 в частині стягнення з відповідача на її користь грошової компенсації в рахунок її частки у спільному майні подружжя на неподільну річ - спальню «Вероніка», суд виходив з того, що другий із подружжя не вніс відповідну грошову компенсацію на депозитний рахунок суду, а тому, у відповідності до положень ч.4,5 ст. 71 СК України, визнав ідеальні частки подружжя у цьому майні без його реального поділу та залишив спальню у спільній частковій власності сторін.

Колегія суддів не може повністю погодитися з вказаним висновком, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. ч. 4, 5 ст. 71 СК України присудження одному з подружжя грошової компенсації замість його частки у праві спільної сумісної власності на майно, зокрема на житловий будинок, квартиру, земельну ділянку, допускається лише за його згодою, крім випадків, передбачених Цивільним кодексом України. Присудження одному з подружжя грошової компенсації можливе за умови попереднього внесення другим із подружжя відповідної грошової суми на депозитний рахунок суду.

Із аналізу вищевказаної норми права слідує, що внесення одним із подружжя грошової компенсації за частку в майні на депозитний рахунок суду є обов'язковим у разі звернення одного з подружжя з позовом про поділ майна подружжя шляхом виділення йому майна в натурі, а іншій стороні - сплати компенсації.

У даній справі позовні вимоги заявлені навпаки про стягнення компенсації позивачу, а тому внесення відповідачем грошової компенсації на депозитний рахунок не вимагається.

У відповідності до п.24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» до складу майна, що підлягає поділу, включається загальне майно подружжя наявне у нього на час розгляду справи, та те, що знаходиться у третіх осіб.

Разом з тим, місцезнаходження спальні «Вероніка» в судовому засіданні не встановлено. Згідно наявного в матеріалах справи акту від 28.03.2013 року (а.с. 39), спірне майно відсутнє за місцем проживання відповідача. Позивачка стверджувала протилежне, однак доказів на підтвердження вказаних обставин суду не надала. Будь-яких нових доказів, які б вказували на місцезнаходження спальні «Вероніка» в суді апеляційної інстанції сторонами не надано.

За обставин, коли місцезнаходження спальні невідомо, а тому вказана річ не може бути реально поділена між сторонами, суд прийняв правильне по суті рішення про визнання ідеальних часток подружжя в цьому майні без його реального поділу та залишення майна у спільній частковій власності.

Рішення в іншій частині в апеляційному порядку не оскаржено, тому не перевіряється судом апеляційної інстанції.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 308, 313-315, 317 ЦПК України, колегія суддів, -

ухвалила :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Богунського районного суду м. Житомира від 06 червня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня її проголошення.

Головуючий Судді